ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
4 results
Search Results
Item БІОГРАФІЧНИЙ МЕТОД У ДОСЛІДЖЕННІ ПРОБЛЕМНОЇ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ(2020) Шебанова, В. І.; Яблонська, Т.; Shebanova, V.; Yablonska, T.Метою статті є аналіз застосування біографічного методу у дослідженні формування проблемної харчової поведінки. Дослідження здійснювалося за допомогою методики тематичного ретроспективного аналізу МТРА-їжа, що є варіантом біографічного методу (Шебанова, 2016). Дані було опрацьовано за допомогою контент-аналізу, застосовувався φ-критерій Фішера для порівняння відмінностей між групами досліджуваних. Підтверджено ефективність біографічного методу в дослідженні проблемної харчової поведінки. В результаті дослідження уточнено особливості становлення харчової поведінки та її розладів. З’ясовано, що різноманітні форми харчового насильства, прямі й непрямі способи примусу до харчової активності або її блокування проявляються в ігноруванні дорослими смакових уподобань дитини, її бажання та готовності приймати їжу. Встановлено, що найчастіше батьки застосовували маніпулятивні техніки для впливу на харчову поведінку дітей (заохочення, спонукання, обіцянки винагороди, схвалення, визнання, застереження, переключення уваги), прямі засоби впливу – прийоми примусу (заборона, обмеження, відторгнення, деструктивна критика, залякування, позбавлення різноманітних форм задоволення). Статистично підтверджено, що застосування батьками засобів маніпуляції та/або прямого примусу щодо дитини в ситуації приймання їжі зумовлює формування патологічних процесів тілесності, специфічних настанов і психологічних механізмів, які є предумовою харчових розладів. The purpose of the article is analyzing the application of the biographical method in the study of prob-lematic eating behavior’s formation. The research was carried out using the method of thematic retrospective analysis of MTR-food, which is a variant of the biographical method (Shebanova, 2016). The data was processed using content analysis, Fisher’s φ-criterion was used to compare the differences between the groups that were investigated. The effectiveness of the biographical method in the study of problem eating behavior has been confirmed. The study clarifies the peculiarities of eating behavior’s formation and its disorders. It has been found that various forms of food violence, direct and indirect ways of coercion or blocking of food activity are manifested in ignoring the taste preferences of the child, its desire and readiness to receive food. It was found that most often parents used manipulative techniques for influencing the food behavior of children (encouragement, inducement, rewards promises, approval, recognition, caution, switching attention), direct means of influence - coercive measures (prohibition, restriction, rejection, destructive criticism, intimidation, deprivation of various forms of satisfaction). It is statistically confirmed that using by parents the means of manipulation and / or direct coercion of a child in a situation of food intake predetermines the pathological processes’ formation of corporeality, specific guidelines and psychological mechanisms that are a precautionary dietary disorder.Item КУЛЬТУРОСОФСЬКІ ДИСКУРСИ У РОМАНАХ «ПРАЗЬКИЙ ЦВИНТАР» УМБЕРТО ЕКО ТА «МАГНАТ» ГАЛИНИ ПАГУТЯК(2019) Чухонцева, Н. Д.У доповіді розглядається сутність і форми втілення культурософських дискурсів у романах “Празький цвинтар” У. Еко та “Магнат” Г. Пагутяк. Аналізуються авторські наративні стратегії, образи письменників, мистецькі інтертексти, алюзії та ремінісценції у творах. Зроблено висновки про специфіку осмислення у романах таємниць історії та культури. The research examines the essence and forms of the embodiment of cultural and philosophical discourses in the novels “The Prague Cemetery” by U. Eco and “The Magnate” by H. Pahutiak. It analyzes the authors’ narrative strategies, the characters of the writers, art intertexts, allusions and reminiscences in the literary works. The study represents the conclusions about the specificity of interpreting the mysteries of history and culture in the novels.Item ІГРОВІ НАРАТИВНІ МОДЕЛІ В КОРОТКИХ ОПОВІДАННЯ ДЛЯ ДІТЕЙ (НА МАТЕРІАЛІ ОПОВІДАНЬ РУТ ПАРК «ДИВАКУВАТИЙ ВОМБАТ»)(2017) Цапів, А. О.; Tsapiv, A. O.У статті реконструйовано та описано ігрову наративну модель «Криве дзеркало» у коротких оповіданнях для дітей «Дивакуватий Вомбат». З’ясовано, що наративна модель актуалізується на граматичному, синтаксичному, семантичному рівнях тексту та формує наративну організацію всього художнього твору. В статье реконструировано и описано игровую нарративную модель «Кривое зеркало» в коротких рассказах для детей «Странный Вомбат». Установлено, что нарративная модель актуализируется на грамматическом, синтаксическом, семантическом уровнях текста и формирует нарративную организацию всего художественного произведения. The article aims at reconstruction and description of the narrative play model “Distorting mirror” in Ruth Park’s short stories “The Muddleheaded Wombat”. It has been proved that narrative model is actualized on the grammatical, syntactic and semantic text levels, as well it models the whole narrative organization of the text.Item НАРАТИВНІ ДИСКУРСИ У РОМАНІ ГАЛИНИ ПАГУТЯК «МАГНАТ»(2016) Чухонцева, Н. Д.; Chukhontseva, N.У статті аналізується наративна специфіка роману Галини Пагутяк «Магнат», де виділяються три наративні дискурси: інтертекст, який складають цитати та ремінісценції із творів головного героя – Яна Щасного Гербурта, розповідь його ритуального двійника Северина Никловського, а також подані курсивом у дужках авторські коментарі. Всі ці дискурси експлікують мотив двійництва і формують авторський неоміф у дусі концепції Поля Рікера, викладеної у книзі «Сам як інший». В статье анализируется нарративная специфика романа Галины Пагутяк «Магнат», где выделяются три нарративные дискурсы: интертекст, который составляют цитаты и реминисценции из призведений главного героя – Яна Щасного Гербурта, повествование его ритуального двойника Северина Никловского, а также поданные курсивом в скобках авторские комментарии. Все эти дискурсы развивают экспликацию мотива двойничества и формируют авторський неомиф в духе концепции Поля Рикёра, изложенной в книге «Я сам – как другой». The paper analyzes the narrative specifics of the novel «The Magnate» by Halyna Pahutiak. The novel represents three narrative discourses: the intertext, consisting of the quotations and reminiscences from the main character’s works – Jan Szczesny Herburt, the story of his ritual twin Severyn Nyklovsky, and also the author’s comments given in the brackets. All these discourses explicate the motif of twins and form the author’s neomyth in the spirit of Paul Ricoeur’s concept, represented in his book «Oneself as another».