СВО "Магістр"

Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/10245

Browse

Has files: YesSubject: search.filters.subject.education

Search Results

Now showing 1 - 10 of 27
  • No Thumbnail Available
    Item
    ВИХОВАННЯ ЗВУКОВОЇ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ КЕЙС-ТЕХНОЛОГІЇ
    (2024) Шнайдерська, О. І.
    У магістерській роботі відображено основні теоретичні та практичні аспекти виховання звукової культури мовлення засобами кейс-технології. Доведено, що використання кейс-технології сприяє розвитку звукової культури мовлення дітей старшого дошкільного віку та підвищує їх інтелектуальний рівень. Педагогічну технологію вихователь може впроваджувати з конкретною метою та використовувати у різних видах освітнього процесу. У дошкільній освіті кейс-технологія, у структуру якої покладено особистісно-орієнтований та компетентнісний аспекти, що сприяють розвитку креативного мислення, становленню мовленнєвої особистості, допомагає формувати звукову культуру дітей дошкільного віку./The master's work reflects the main theoretical and practical aspects of the education of the sound culture of speech by means of case technology. It has been proven that the use of case technology contributes to the development of the sound culture of speech of older preschool children and increases their intellectual level. Pedagogical technology can be implemented by the educator with a specific purpose and used in various types of educational process. In preschool education, case technology, the structure of which includes personality-oriented and competence-based aspects that contribute to the development of creative thinking and the formation of a speech personality, helps to form the sound culture of preschool children.
  • No Thumbnail Available
    Item
    ПІДГОТОВКА ВИХОВАТЕЛІВ ДО РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ
    (2024) Лапицька, Ю. І.
    На основі аналізу психолого-педагогічних джерел уточнено сутність поняття емоційний інтелект. Виділено, що формування емоційного та соціального інтелекту з дошкільного віку є критично важливим для подальшого розвитку дитини. Воно сприяє здатності розуміти власні емоції, регулювати їх, та виявляти емпатію до емоцій інших. Ці навички є основою для розвитку здорових міжособистісних відносин і є важливими для соціалізації, навчання, та загального благополуччя. Розвиток емоційного інтелекту, починаючи з дошкільного віку, може покращити у дітей адаптацію до шкільного середовища та знизити ризик психосоціальних проблем. Це актуалізує низку завдань, які постають перед педагогами закладів дошкільної освіти: розвиток у дітей здатності розуміти та називати власні емоції; навчання дітей адекватним способам реагування на емоції інших; створення безпечного та підтримуючого середовища, де діти можуть виражати свої почуття; організація ігор та активностей, які стимулюють емпатію та взаємодопомогу; забезпечення соціальної взаємодії з однолітками для розвитку комунікативних навичок; співпраця з батьками для підтримки емоційного розвитку дитини вдома. Було проведено експериментальне дослідження для визначення рівня розвитку емоційно інтелекту дошкільників. Отримані результати формувального етапу дослідження переконують про необхідність розробити комплекс вправ та завдань для розвитку досліджуваного поняття. Отримані результати дозволяють нам говорити про доцільність проведеної роботи і підтвердження гіпотези дослідження. Крім того, участь у заходах програми дозволило педагогам отримати досвід застосування практичних інструментів для розвитку емоційної обізнаності дітей. ./ Based on the analysis of psychological and pedagogical sources, the concept of emotional intelligence has been clarified. It has been emphasized that the development of emotional and social intelligence from preschool age is critically important for a child’s future growth. This development fosters the ability to understand one’s own emotions, regulate them, and demonstrate empathy toward others' emotions. These skills form the foundation for healthy interpersonal relationships and are essential for socialization, learning, and overall well-being. The development of emotional intelligence from an early age can improve children's adaptation to the school environment and reduce the risk of psychosocial problems. This highlights several key tasks for preschool educators: developing children's ability to understand and name their emotions; teaching appropriate responses to others' emotions; creating a safe and supportive environment where children can express their feelings; organizing games and activities that encourage empathy and mutual support; ensuring social interaction with peers to develop communication skills; and collaborating with parents to support emotional development at home. An experimental study was conducted to assess the level of emotional intelligence development in preschoolers. The results of the formative stage of the study indicate the need to design a set of exercises and tasks aimed at developing this concept. The findings confirm the effectiveness of the undertaken efforts and validate the research hypothesis. Additionally, participation in the program's activities provided educators with practical tools for fostering children's emotional awareness.
  • No Thumbnail Available
    Item
    МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ НЕСТАНДАРТНИХ ЗАДАЧ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
    (2024) Зіновська, В.О.
    У кваліфікаційній роботі розглянуто питання використання нестандартних задач на уроках математики у закладах загальної середньої освіти. розкрито основні переваги використання нестандартних задач, такі як розвиток творчості, формування міжпредметних зв'язків та підготовка учнів до вирішення складних проблем. Проведено аналіз відповідної психолого-педагогічної та науково-методичної літератури. / In the qualification work, the issue of using non-standard problems in mathematics lessons in institutions of general secondary education is considered. the main advantages of using non-standard tasks are revealed, such as the development of creativity, the formation of inter-subject connections and the preparation of students to solve complex problems. An analysis of relevant psychological-pedagogical and scientific-methodical literature was carried out.
  • Thumbnail Image
    Item
    РОЗВИТОК РЕЦЕПТИВНИХ ГРАМАТИЧНИХ НАВИЧОК У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ УЧНІВ ГІМНАЗІЇ
    (2023) Стукалова, О. Г.
    Робота присвячена вивченню системи формування англійськомовної граматичної компетентності, яка полягає в осягненні та засвоєнні рецептивних та репродуктивних граматичних навичок і це одна з найбільш суттєвих задач методики викладання іноземної мови. Окрема увага в роботі приділяється створенню фрагментів уроків з розробкою вправ для вивчення граматичного матеріалу. Які моменти треба врахувати для повноцінного та якісного засвоєння матеріалу учнями, з урахуванням вікових особливостей та швидким розвитком сучасних інформаційних технологій. The paper is deals with the study of the system of forming English language grammar competence, which involves acquiring and mastering receptive and reproductive grammar skills. This is one of the most essential tasks in the methodology of teaching a foreign language. Special attention in the work is given to creating lesson fragments with the development of exercises for studying grammatical material. The moments to consider for the full and high-quality assimilation of material by students, taking into account age-specific features and the rapid development of modern information technologies, are also addressed.
  • No Thumbnail Available
    Item
    ІНСТРУМЕНТАРІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ В УМОВАХ ВІЙСЬКОВОГО СТАНУ
    (2023) Левітан, Є. С.
    У кваліфікаційній роботі аналізується реалізація підготовки майбутніх фахівців-педагогів в умовах воєнного стану. Процес підготовки вчителів є тривалим і включає як теоретичне навантаження, так і можливість проявити себе здобувачам під час педагогічної практики в умовах воєнного стану./ The implementation of the preparation of future teachers in the conditions of martial law is analyzed in the qualification research. The process of teacher training is lengthy and includes both theoretical training and the opportunity for trainees to demonstrate themselves during teaching practice in the conditions of martial law.
  • No Thumbnail Available
    Item
    ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОЕКТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
    (2023) Масонов, О. І.
    У кваліфікаційній роботі проаналізовано сучасний стан використання проєктних технологій навчання в початковій освіті з психолого–педагогічних та методичних джерел. Вивчено сучасну практику використання цих технологій у роботі початкових шкіл та аргументувати вибір і важливість використання форм організації проєктних технологій для навчання умінь учнів у третьому класі. Проведено дослідження, щоб перевірити ефективність оптимального використання різних форм організації проєктних технологій під час формування навичок у початковій школі/ The qualification work analyses the current state of the use of project-based learning technologies in primary education from psychological, pedagogical and methodological sources. The current practice of using these technologies in the work of primary schools is studied and the choice and importance of using forms of organising project technologies for teaching students' skills in the third grade is argued. A study was conducted to test the effectiveness of the optimal use of different forms of project technology organisation in the development of skills in primary school.
  • No Thumbnail Available
    Item
    МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
    (2023) Чала, К. В.
    У кваліфікаційній роботі розглядається методика проведення уроків у початковій школі в умовах воєнного стану. Розкрито поняття проблеми, нормативну базу. Виокремлено шляхи формування сприятливих умов для навчання учнів початкової ланки освіти під час воєнного стану. Порівняно традиційну та сучасну методики проведення уроків у початковій школі під час війни. Розроблено організаційно-педагогічні умови ефективної реалізації методик початкової школи в воєнний час. Виокремлено індикатори та інструменти ефективності навчання в воєнний час. / The qualification work examines the method of conducting lessons in primary school under martial law. The concept of the problem, the regulatory framework is revealed. Ways of creating favorable conditions for the education of elementary school students during martial law are highlighted. Traditional and modern methods of conducting lessons in primary school during the war are compared. Organizational and pedagogical conditions for the effective implementation of primary school methods in wartime have been developed. Indicators and tools of training effectiveness in wartime are singled out.
  • No Thumbnail Available
    Item
    ВИХОВНА РОЛЬ УКРАЇНСЬКОГО МУЗИЧНОГО ФОЛЬКЛОРУ В ЗАКЛАДАХ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
    (2023) Михайлюченко, Д. В.
    Тема кваліфікаційної роботи "Виховна роль українського музичного фольклору в закладах дошкільної освіти" націлена на дослідження важливості використання українського музичного фольклору у дошкільних навчальних закладах для виховання дітей. Робота присвячена вивченню та аналізу виховної ролі українського музичного фольклору в системі дошкільної освіти. Досліджуються методи та форми використання традиційних українських музичних елементів у педагогічній практиці дошкільних закладів, спрямованих на повноцінний розвиток особистості дитини. В основі роботи лежить аналіз впливу українського музичного фольклору на емоційний, соціальний та культурний аспекти формування особистості молодших дошкільників. В результаті дослідження виробляються рекомендації щодо оптимального використання музичного фольклору в дошкільному навчальному процесі з метою забезпечення гармонійного розвитку дітей та виховання патріотичних цінностей. The topic of the qualification work "Educational role of Ukrainian musical folklore in preschool education institutions" is aimed at researching the importance of using Ukrainian musical folklore in preschool educational institutions for the education of children. The work is devoted to the study and analysis of the educational role of Ukrainian musical folklore in the system of preschool education. The methods and forms of using traditional Ukrainian musical elements in the pedagogical practice of preschool institutions, aimed at the full development of the child's personality, are studied. The work is based on the analysis of the impact of Ukrainian musical folklore on the emotional, social and cultural aspects of personality formation of younger preschoolers. As a result of the study, recommendations are made regarding the optimal use of musical folklore in the preschool educational process in order to ensure the harmonious development of children and the upbringing of patriotic values.
  • No Thumbnail Available
    Item
    ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ МАЙБУТНЬОГО СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА
    (2023) Ващенко, В. В.
    Робота присвячена важливому питанню формування професійного іміджу майбутніх соціальних працівників. У зв'язку з активними реформами у сфері освіти та професійної підготовки соціальних працівників, закріпленими на законодавчому рівні, важливим є розгляд аспектів створення та управління професійним іміджем цієї категорії фахівців. У роботі здійснено теоретичний аналіз та експериментальну перевірку системи формування професійного іміджу майбутніх соціальних працівників. Розглянуто професійні вимоги та обов'язки цієї категорії фахівців, їх роль у суспільстві та методи формування іміджу на практиці. На основі отриманих даних розроблено методичні рекомендації щодо вдосконалення професійного іміджу майбутніх соціальних працівників. Робота має важливе значення для дослідників у галузі соціальної роботи та освіти, а також для практикуючих соціальних працівників, оскільки допомагає зрозуміти важливість формування професійного іміджу та сприяє підвищенню якості освіти в цій галузі. The article is devoted to the important issue of forming the professional image of future social workers. In connection with active reforms in the field of education and training of social workers, enshrined in legislation, it is important to consider the aspects of creating and managing the professional image of this category of specialists. The article presents a theoretical analysis and experimental verification of the system of forming the professional image of future social workers. The professional requirements and responsibilities of this category of specialists, their role in society and methods of image formation in practice are considered. On the basis of the obtained data, methodological recommendations for improving the professional image of future social workers are developed. The article is important for researchers in the field of social work and education, as well as for practicing social workers, as it helps to understand the importance of professional image formation and contributes to improving the quality of education in this area.
  • No Thumbnail Available
    Item
    УПРОВАДЖЕННЯ ПРОБЛЕМАТИКИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ДО НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ З ГЕОГРАФІЇ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
    (2023) Єфременко, М. А.
    Освіта для сталого розвитку дає учням будь-якого віку знання, навички, цінності та свободу волі для вирішення взаємопов’язаних глобальних проблем, включаючи зміну клімату, втрату біорізноманіття, нераціональне використання ресурсів і нерівність. Це дає змогу приймати обґрунтовані рішення та вживати індивідуальних і колективних дій, щоб змінити суспільство та піклуватися про планету. Географічна освіта дозволяє зрозуміти концепцію сталого розвитку, оскільки географія має давню традицію досліджувати просторові аспекти взаємодії людини та навколишнього середовища, усі виміри просторового різноманіття природи і суспільства. У зростанні публічного іміджу географії важливе значення мають сьогодні геопросторові технології як основа великого бізнесу з багатьма досягненнями, що сприяють економічному розвитку, зростанню та плануванню . Але також варто пам’ятати, що географія має потужний потенціал для висвітлення проблематики сталого розвитку, що теж може підвищувати її роль у суспільстві. Географічна наука та освіта має чітко визначений статус у розробці міждисциплінарних відповідей на глобальні проблеми людства (реагування на зміни клімату, збіднення природних ландшафтів і біорізноманіття тощо) . На жаль, в рамках шкільних курсів географії проблематика сталого розвитку розглядається недостатньо. Сучасна молодь росте у світі, який сильно відрізняється від того, у якому ми жили. Війна, екологічні, економічні, технологічні та соціально-політичні зміни створюватимуть нові вимоги, а також нові можливості. Яку роль може зіграти освіта для сталого розвитку, щоб допомогти учням підготуватися до викликів? Як трансформувати освітній процес і методичні підходи навчання, реалізувати потенціал шкільних курсів географії для виконання цілей освіти ля сталого розвитку? Географічна освіта має найбільший потенціал і відповідні освітні ресурси для реалізації амбітної цілі людства – до 2030 року забезпечити охоплення освітою, що сприяє сталому розвитку, усіх учнів. Це забезпечується завяки тому, що усі глобальні проблеми людства мають просторовий вимір, а географічні навички та знання якнайкраще сприяють усвідомленню концепції сталого розвитку. Географія як навчальний предмет є світоглядною та базовою дисципліною, що надає широкі можливості для моделювання, прогнозування, дослідницької роботи та проектування. Навчальною програмою «Географія» для 6-9 класів закладів загальної середньої освіти передбачено реалізацію наскрізних змістових ліній «Екологічна безпека та сталий розвиток» та «Громадянська відповідальність», метою яких є усвідомлення усіх складових сталого розвитку, формування екологічно та соціально відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування природи і суспільства, а також важливість національної ініціативи, і готовий брати участь у вирішенні питань довкілля і розвитку суспільства. ОСР передбачає такі ключові зміни в освітньому процесі, які полягають для вчителів у створенні умов для активного засвоєння знань та набуття практичного досвіду, для учнів у переході до активного пошуку знань та їх практичного осмислення, для керівництва – у змінах навчального середовища і використанні ресурсів закладом, впровадження принципів сталості та демократизації управління на засадах партисипації. Під час планування впровадження тематики сталого розвитку до шкільних курсів з географії чи моделювання окремих навчальних і позанавчальних активностей необхідно ураховувати 5 основних аспектів: а) ОСР - це розвиток розуміння світу, в якому ми живемо, і здатності досліджувати проблеми навколишнього середовища та сталого розвитку як на місцевому, так і на глобальному рівні. б) Активне та спільне навчання - це підхід до викладання та навчання, який розширює навчальну програму з географії, роблячи її більш привабливою та важливою для життя учнів. в) Рух змін у бік стійких шкіл. Цілісний підхід до ОСР забезпечує стабільність не лише в рамках навчальної програми чи реалізації наскрізних ліній, а й у викладанні та навчанні, управлінні шкільним майном та зв'язках із широкою громадськістю. г) Розширення прав та можливостей молоді бути лідерами змін - надання можливості молодим людям зрозуміти світ, у якому вони живуть, і ту роль, яку вони можуть зіграти у формуванні майбутнього. д) Рефлексія - усвідомлення ролі педагога у допомозі учням підготуватися до викликів, які стоять перед нами усіма. Education for sustainable development equips students of all ages with the knowledge, skills, values and agency to address interconnected global challenges, including climate change, biodiversity loss, resource depletion and inequality. It enables informed decisions and individual and collective action to change society and care for the planet. Geographical education makes it possible to understand the concept of sustainable development, since geography has a long tradition of exploring the spatial aspects of human-environment interaction, all dimensions of the spatial diversity of nature and society. In the growing public image of geography, geospatial technologies are important today as the basis of big business with many achievements contributing to economic development, growth and planning. But it is also worth remembering that geography has a powerful potential for highlighting the issues of sustainable development, which can also increase its role in society. Geographical science and education has a clearly defined status in the development of interdisciplinary responses to global problems of humanity (response to climate change, impoverishment of natural landscapes and biodiversity, etc.). Unfortunately, the issues of sustainable development are not considered enough in geography school courses. Today's youth are growing up in a world that is very different from the one we used to live in. War, environmental, economic, technological and socio-political changes will create new demands as well as new opportunities. What role can education for sustainable development play in helping students prepare for the challenges? How to transform the educational process and methodological approaches to learning, to realize the potential of school geography courses to fulfill the goals of education for sustainable development? Geographical education has the greatest potential and appropriate educational resources for the realization of the ambitious goal of humanity - to ensure the coverage of education that contributes to sustainable development to all students by 2030. This is ensured forever because all global problems of humanity have a spatial dimension, and geographic skills and knowledge best contribute to the awareness of the concept of sustainable development. Geography as an academic subject is a global and basic discipline that provides ample opportunities for modeling, forecasting, research work and design. The curriculum "Geography" for grades 6-9 of general secondary education institutions provides for the implementation of the cross-cutting content lines "Environmental safety and sustainable development" and "Civil responsibility", the purpose of which is to understand all the components of sustainable development, to form an environmentally and socially responsible member of the community and society , who understands the principles and mechanisms of the functioning of nature and society, as well as the importance of a national initiative, and is ready to participate in solving environmental and social development issues. OSR foresees the following key changes in the educational process, which consist in creating conditions for teachers to actively acquire knowledge and gain practical experience, for students in the transition to active search for knowledge and their practical understanding, for management - in changes in the educational environment and use of resources by the institution, implementation of the principles of sustainability and democratization of management on the basis of participation. When planning the introduction of the topic of sustainable development to school courses on geography or modeling of individual educational and extracurricular activities, 5 main aspects must be taken into account: a) OSR is the development of an understanding of the world in which we live and the ability to investigate the problems of the environment and sustainable development as both locally and globally. b) Active and collaborative learning is an approach to teaching and learning that expands the geography curriculum, making it more engaging and relevant to students' lives. c) Movement of changes towards sustainable schools. A holistic approach to ECD ensures stability not only within the curriculum or implementation of cross-cutting lines, but also in teaching and learning, management of school property and relations with the wider public. d) Empowering young people to be leaders of change - empowering young people to understand the world they live in and the role they can play in shaping the future. e) Reflection - awareness of the teacher's role in helping students prepare for the challenges facing us all.