Стаття присвячується філософському осмисленню перекладу, в основі якого перебуває поняття творчості, що дає змогу представити переклад як інструмент пізнання та рефлексії, джерело індивідуального й колективного вдосконалення та засіб формування (між)культурного континууму. The article deals with philosophical interpretation of translation based on the notion of creativity. This approach allows to see translation as an instrument of cognition and (self)reflection, source of individual and collective improvement and means of forming (inter)cultural continuum.
