ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
10 results
Search Results
Item ОЦІНЮВАННЯ ПОРУШЕННЯ СНУ В ПІДЛІТКІВ В УМОВАХ ВОЄННИХ ДІЙ(2025) Кабанцева, А.; Панченко, О.; Сердюк, І.; Гур’янов, В.; Kabantseva, A.; Panchenko, O.; Serdyuk, I.; Guryanov, V.Попередження негативних наслідків воєн- них дій і необхідність ефективного вирішення проблем сну в підлітків є вкрай актуальним питанням в умовах небезпеки. Мета дослі- дження – визначити основні потенційні фак- тори, пов’язані з порушенням сну в підлітків в умовах воєнних дій. Методи. Загальну вибірку дослідження склали 489 підлітків у віковому діапазоні від 10 до 15 років, які перебували в умовах воєнних дій на території України. Ви- користано методи спостереження, бесіди, ан- кетування та тестування. Психодіагностичний комплекс склали “Анкета інтеграції дитини шкільного віку” та методика “Дитячий опиту- вальник неврозів”. Результати. Аналіз оцінок із використанням “Дитячого опитувальника неврозів” показав високий рівень порушення сну у 85 (17.4%) і середній рівень у 99 (20.2%) підлітків. Підлітки з високими показниками порушень потребують медико-психологічної допомоги, а особи з показниками середньо- го рівня виступають групою ризику, тому до- цільним є проведення психопрофілактичної роботи щодо запобігання розвитку психосо- матичної та психічної патології. Результати однофакторного й багатофакторного аналізу підтвердили гіпотезу про те, що основними факторами, які збільшують ризик виникнен- ня порушення сну, є приналежність до жіночої статі, проживання в умовах бойових дій, страх війни, відчуття дискомфорту в сім’ї, відсут- ність сприятливої моделі сімейних взаємин для наслідування, наявність негативних рис характеру, що відмічали підлітки в себе. Дис- кусія і висновки. Оскільки проблема пору- шення сну є багатофакторною, а воєнні події виступають потужним соціальним фактором, що значно підсилює ризики розвитку пору- шення сну та сприяє виникненню психоло- гічних і психосоматичних проблем, батькам важливо формувати в дітей відповідальне ставлення до дотримання гігієни сну. За на- явності порушень сну, своєчасно звертатися за консультацією до клінічних психологів, сі- мейних лікарів щодо його нормалізації, зокре ма виявлення істинних причин, планування оптимального режиму дня тощо. Урахування виявлених факторних ознак, пов’язаних із ризиком порушення сну в підлітків в умовах воєнних дій, сприятиме підвищенню ефек- тивності психопрофілактичних, корекційних і реабілітаційних заходів щодо збереження пси- хічного здоров’я підлітків. Preventing the negative consequences of hostilities and addressing sleep problems in adolescents are critical issues in times of danger. The purpose of the study is to identify the key factors associated with sleep disorders in adolescents in wartime. Methods. The total sample of the study consisted of 489 adolescents aged 10 to 15 years who were exposed to war in Ukraine. The methods used included observation, interviews, questionnaires, and testing. The psychodiagnostic battery included the following instruments: the “School-Age Child Integration Questionnaire” and the “Children’s Neurosis Questionnaire”. Results. Analysis of the scores using the “Children’s Neurosis Questionnaire” revealed a high level of sleep disturbance in 85 adolescents (17.4%) and a moderate level in 99 adolescents (20.2%). Adolescents with severe disorders require medical and psychological assistance, while those with moderate disorders are considered at risk; therefore, it is advisable to conduct psychoprophylactic interventions to prevent the development of psychosomatic and mental disorders. The results of univariate and multivariate analyses confirmed the hypothesis that the main factors increasing the risk of sleep disorders are being female, living in a combat zone, fear of war, feeling uncomfortable within the family, lack of a favorable family relationship model to follow, and the presence of negative character traits as noted by the adolescents themselves. Discussion and Conclusions. Given that the problem of sleep disorders is multifactorial and that war represents a powerful social factor significantly increasing the risk of sleep disorders and contributing to psychological and psychosomatic problems, parents must develop a responsible attitude toward their children’s sleep hygiene. In case of sleep disorders, timely consultation with clinical psychologists and family physicians is recommended to normalize sleep, including identifying underlying causes and planning an optimal daily routine. Taking into account the identified factors associated with the risk of sleep disorders in adolescents living under military conflict conditions will help improve the effectiveness of psychoprophylactic, corrective, and rehabilitation measures aimed at preserving adolescent mental health.Item ОСОБЛИВОСТІ ТРАВМІВНОГО ДОСВІДУ ТА ПОСТТРАВМАТИЧНОГО ЗРОСТАННЯ ОСІБ ПІДЛІТКОВОГО І ЮНАЦЬКОГО ВІКУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ(2025) Кузікова, С.; Яланська, С.; Лукомська, С.; Фоменко, К.; Kuzikova, S.; Yalanska, S.; Lukomska, S.; Fomenko, K.Метою дослідження є з’ясування психоло- гічних особливостей травмівного досвіду та посттравматичного зростання осіб підлітко- вого і юнацького віку в умовах воєнного стану. Методи. Здійснено порівняння травмівного досвіду та стресостійкості підлітків і юнаків. Загальною вибіркою об’єднано 151 особу, з них жіночої статі (n = 78; 51.66%), чоловічої (n = 73; 48.34%). У віковому діапазоні має- мо такий розподіл: від 10 до 12 років (n = 48; 31.79%), від 13 до 15 (n = 52; 34.44%) і віком від 16 до 17 років (n = 51; 33.77%). Учасники описали їхні травмівні події за допомогою анкети симптомів ПТСР “PCL–5” (Blevins et al., 2015), “Опитувальника посттравматич- ного зростання” (Tedeschi, Calhoun, 1996) та “Опитувальника сенсу життя” (Steger et al., 2006). Важливою для нашого дослідження була наявність травмівної події (критерій А за методикою посттравматичного стресового розладу “PCL–5”), виявлена у 91.39% опита- них. Результати. Серед травмівних подій на- йчастіше траплялися загибель рідних і друзів та травмування. З’ясовано, що смерть і пора- нення стали вже звичним явищем в умовах війни, вони сприймаються як індивідуальне горе, але через масовість не вважаються ко- лективною трагедією (як це було після деоку- пації Київщини, Харківщини та Херсонщини). За результатами діагностики, ПТСР виявлено у 12.78% досліджуваних вибірки, що загалом узгоджується із загальним світовими даними у цій галузі, включно з дітьми й підлітками та дорослими. Висновки. Наявність травмівної події та вираженість окремих симптомів ПТСР не свідчить про ПТСР як медичний діагноз, не останню роль при цьому відіграє стресостій- кість і посттравматичне зростання зі створен- ням нових сенсів травмівних подій. Пояснено, що по завершенню бойових дій ситуація може змінитися й актуалізується так званий від- кладений у часі ПТСР. Констатовано низький рівень посттравматичного зростання в молод- ших підлітків і помірний – у старших підлітків та в осіб юнацького віку. Можна припустити, що показники посттравматичного зростання змінюватимуться з часом після травми й зале- жатимуть від перебігу та тривалості воєнного стану. The aim of the research is to identify the psychological characteristics of traumatic experience and posttraumatic growth of adolescents and young adults during wartime. Methods. A comparison of traumatic experience and stress tolerance of adolescents and young adults was carried out. The total sample included 151 individuals, of whom female (n = 78; 51.66%) and male (n = 73; 48.34%). In the age range, we have the following distribution: from 10 to 12 years old (n = 48; 31.79%), from 13 to 15 (n = 52; 34.44%), and from 16 to 17 years old (n = 51; 33.77%). Participants described their traumatic events using the PTSD symptom questionnaire “PCL–5” (Blevins et al., 2015), “Posttraumatic Growth Questionnaire” (Tedeschi, Calhoun, 1996), and “Meaning of Life Questionnaire” (Steger et al., 2006). The presence of a traumatic event (criterion A according to the posttraumatic stress disorder method “PCL–5”), which was found in 91.39% of respondents, was import- ant for our study. Results. Among the traumatic events, the most common were the death of relatives and friends and injuries. It was found that deaths and injuries have become common phenomena in war conditions. They are perceived as individual grief, but due to their mass nature, they are not considered a collective tragedy (as was the case after the de-occupation of Kyiv, Kharkiv, and Kherson regions). According to the results of the diagnosis, PTSD was detected in 12.78% of the studied sample, which is generally consistent with the general world data in this field, including children, adolescents, and adults. Conclusions. The presence of a traumatic event and the severity of individual PTSD symptoms does not indicate PTSD as a medical diagnosis, not the least role in this is played by stress resistance and posttraumatic growth with the creation of new meanings of traumatic events. It is explained that after the end of hostilities, the situation may change and the so-called delayed PTSD will be actualized. A low level of posttraumatic growth was found in younger adolescents and a moderate level in older adolescents and young adults. It can be assumed that the indicators of posttraumatic growth will change over time after the trauma and will depend on the course and duration of wartimeItem ДИНАМІКА УЯВЛЕНЬ УКРАЇНЦІВ ПРО НАЦІОНАЛЬНІ СИМВОЛИ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ ОПОРУ РОСІЙСЬКІЙ АГРЕСІЇ(2025) Слюсаревський, М.; Sliusarevsky, М.Мета – дослідити ті зміни, що відбуваються впродовж повномасштабного російського вторгнення в уявленнях українського суспільства про національні символи і можуть становити інтерес в аспекті оцінки його психоемоційного стану, перспектив дальшого суспільного розвитку, збереження та відновлення ментального здоров’я громадян, їхнього особистісного зростання. Методи. Динаміка символічних уявлень українців відстежувалась у процесі моніторингу, який починаючи з 2000-х років здійснюється під керівництвом автора в усіх регіонах держави, з 2015 року – крім тимчасово окупованих територій. Моніторинг проводиться за допомогою масових опитувань – за вибіркою, що репрезентує доросле населення України віком від 18 років і старше. На кожному етапі моніторингу опитано приблизно 1200 респондентів. Список символічних об’єктів, про які йдеться в статті, містив близько 20 найменувань. Результати. Перше з опитувань, проведених після повномасштабного російського вторгнення, показало, що зовнішня збройна агресія спершу потягла за собою редукцію символічної свідомості українського суспільства до військово-патріотичного, переважно мілітарного контенту, обмежуваного викликами війни. Проте на третьому році повномасштабної війни отримано достовірні дані, що свідчать про регенерацію та розширене відтворення символічної свідомості українців. Поряд із посиленням орієнтацій на ситуативно зумовлений мілітарний контент зросла частота вибору символів, пов’язаних з актуалізацією історичної пам’яті та художньо-естетичних почуттів громадян. Їхні символічні преференції стали не лише одностайнішими, а й значно різноманітнішими, змістовно багатшими. Дискусія і висновки. Повною мірою підтверджено гіпотезу про те, що в умовах повномасштабного російського вторгнення мало відбутися подальше увиразнення провідної ролі україноцентрованих символів у символічних преференціях українців. Отримали підтвердження й інші гіпотези: про збільшення кількості національних символів у відповідь на екзистенційну загрозу для нації, про актуалізацію історичної пам’яті громадян України як чинник подальшої трансформації їхніх символічних уявлень та про набуття національним символічним простором трансрегіональної єдності. Однак підтвердження цих гіпотез виявилося відстроченим у часі. З огляду на це обґрунтовано припущення, що вияв- лені психологічні ефекти редукції, регенерації та розширеного відтворення символічної свідомості, можливо, вкладаються в більш загальну гіпотезу спрощення/ускладнення структури уявлень національної спільноти про символи своєї нації в умовах загрозливих для її існування подій. Правомірним видається також припустити, що спостережені регенерація та розширене відтворення символічних преференцій свідчать про поступовий вихід громадян України зі спричиненого війною психологічного шоку, підвищення їхнього адаптивного потенціалу і здатності до посттравматичного зростання. Як прикмету нової якості символічної свідомості українців розглянуто набуття нею трансрегіональної єдності. Проте цей процес гальмує територіальна локалізація історичної пам’яті. The purpose is to investigate the changes that have been taking place during the full-scale Rus- sian invasion in the perceptions of Ukrainian soci- ety about national symbols and may be of interest in terms of assessing its psycho-emotional state, prospects for further social development, preser- vation, and restoration of citizens’ mental health and personal growth. Methods. The dynamics of Ukrainians’ symbolic representations have been tracked in the course of monitoring, which has been carried out since the 2000s under the author’s leadership in all regions of the country, except for the temporarily occupied territories, since 2015. The monitoring is carried out through mass surveys, based on a sample representing the adult population of Ukraine aged 18 and older. About 1200 respondents were interviewed at each monitoring stage. The list of symbolic objects discussed in the article contained about 20 items. Results. The first of the surveys conducted after the full-scale Russian invasion showed that the external armed aggression initially led to a reduc- tion of the symbolic consciousness of Ukrainian society to military-patriotic, mostly military con- tent limited to the challenges of war. However, in the third year of the full-scale war, reliable data were obtained that indicated the regeneration and expanded reproduction of Ukrainians’ symbol- ic consciousness. Along with an increased focus on situationally determined military content, the frequency of choosing symbols related to the ac- tualization of historical memory and artistic and aesthetic feelings of citizens has increased. Their symbolic preferences have become not only more unanimous but also much more diverse and rich- er in content. Discussion and Conclusions. The hypothesis that in the context of a full-scale Rus- sian invasion, the leading role of Ukraine-centered symbols in the symbolic preferences of Ukrainians would further increase was fully confirmed. Other hypotheses were also confirmed: the increase in the number of national symbols in response to an existential threat to the nation, the actualization of the Ukrainian citizens’ historical memory as a factor in the further transformation of their sym- bolic representations, and the acquisition of tran- sregional unity by the national symbolic space. However, the confirmation of these hypotheses has been delayed. Therefore, it is reasonable to assume that the identified psychological effects of reduction, regeneration, and expanded repro- duction of symbolic consciousness may fit into the more general hypothesis of simplification/ complication in the national community’s struc- ture of perceptions about their nation’s symbols in the face of events threatening its existence. It also seems legitimate to assume that the observed regeneration and expanded reproduction of sym- bolic preferences indicate that Ukrainian citizens are gradually recovering from the psychological shock caused by the war, increasing their adaptive potential and ability for post-traumatic growth. The author considers the acquisition of transre- gional unity a sign of a new quality of Ukrainians’ symbolic consciousness. However, this process is hampered by the territorial localization of historical memory.Item РОЛЬ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ У ЗМЕНШЕННІ РИЗИКУ ВИГОРАННЯ ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ(2024) Папко, А. С.У статті розглядається проблема емоційного вигорання серед учителів початкових класів в умовах дистанційного навчання, яке стало викликом під час пандемії COVID-19. Основна увага приділяється ролі педагогічної майстерності як інструменту запобігання вигоранню. В статті окреслені шляхи профілактики вигорання, включаючи розвиток емоційної компетентності та використання нових методик навчання. The article examines the problem of emotional burnout among primary school teachers in remote learning conditions, which became a challenge during the COVID-19 pandemic. The main focus is on the role of pedagogical skills as a tool for preventing burnout. The arti cleoutlines ways to prevent burnout, including the development of emotional competence and the use of new teaching methods.Item ПСИХОЛОГІЧНА СТІЙКІСТЬ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ПІД ЧАС ДІЇ ВОЄННОГО СТАНУ(2024) Борщак, І. В.У статті розглядається проблема психологічної стійкості студентів в умовах воєнного стану. Психологічна стійкість трактується як здатність адаптуватися до стресу, підтримувати емоційну рівновагу та ефективність у навчанні. Особлива увага приділяється таким проблемам, як тривожність, депресія та ризик посттравматичного стресового розладу. Описано роль психологів у закладах освіти, які надають підтримку студентам через консультації, терапевтичні сесії та профілактичні програми для зміцнення їхньої стійкості. The article addresses the issue of psychological resilience among students in the context of martial law. Psychological resilience is defined as the ability to adapt to stress, maintain emotional balance, and remain effective in studies. Special attention is given to issues such as anxiety, depression, and the risk of post-traumatic stress disorder. The role of psychologists in educational institutions is described, who provide support to students through counseling, therapeutic sessions, and preventive programs aimed at strengthening their resilience.Item ПСИХОЛОГІЧНА РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ ЯК ЗАХИСТ ТА АДАПТАЦІЯ ДО ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ(2024) Величко, І. В.Стаття присвячена комплексному аналізу феномену психологічної резильєнтності. Вона охоплює широкий спектр аспектів, пов’язаних з цією концепцією, від історичного розвитку до сучасних досліджень та практичних застосувань. The article provides a comprehensive analysis of the phenomenon of psychological resilience. It covers a broad spectrum of aspects related to this concept, from its historical development to contemporary research and practical applications.Item ОГЛЯД НАУКОВОЇ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ З ПИТАНЬ ПСИХОЛОГІЧНОГО ДИСТРЕСУ(2024) Гоголєва, І. М.Психологічний дистрес — це стан емоційного та психологічного дискомфорту, який виникає внаслідок стресових життєвих обставин, конфліктів, тривог або перевантажень. Він може включати такі емоції, як тривога, депресія, роздратування, відчай або навіть фізичні симптоми, як головні болі, безсоння, втома. Психологічний дистрес часто виникає через неможливість ефективно справлятися з труднощами або змінами в житті, і його інтенсивність може варіювати від легкого дискомфорту до серйозного розладу. Психологічний дистрес широко використовується як індикатор психічного здоров'я населення, проте концепція психологічного дистресу до цього часу залишається нечіткою. При детальному вивченні наукової літератури можна спостерігати, що термін "психологічний дистрес" часто застосовується до невизначених комбінацій симптомів, які охоплюють депресію та загальні симптоми тривоги, риси особистості, функціональні розлади та поведінкові проблеми. У цій статті ми намагаємось узагальнити емпіричні знання про психологічний дистрес, висвітлити погляди деяких зарубіжних авторів на певні питання, які мають значення для кращого розуміння сутності та можливих наслідків психологічного дистресу [2,101-102]. Psychological distressis a іst at eofemotional and psychological discomfort that arises as a result of stressful life circumstances, conflicts, anxieties, oroverloads. It can include emotions such as anxiety, depression, irritability, despair, or even physical symptoms like headaches, insomnia, or fatigue. Psychological distress often occurs due to the inabilityto effectively cope with difficulties or life changes, and its intensity can range from mild discomfort to severe disorder. Psychological distress is widely used as an indicator of the population's mental health; however, the concept of psychological distress remains unclear. A detailed review of scientific literature reveals that the term "psychological distress" is often applied to vague combinations of symptoms that encompass depression and general anxiety symptoms, personality traits, functional disorders, and behavioral problems. In this article, we attempt to summarize empirical knowledge about psychological distress, highlight the views of some foreign authors on certain issues that are important for better understanding the nature and possible consequences of psychological distress.Item БЕЗПЕЧНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК УМОВА ЗБЕРЕЖЕННЯ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ`Я ДІТЕЙ(2022) Курач, М. В.В статті висвітлено особливості безпечного освітнього середовища як умови збереження психічного здоров`я дітей, визначено аспекти та компоненти безпеки в освітньому середовищі, розглянуті можливі ризики відсутності безпеки в освітньому просторі. The article highlights the features of a safe educational environment as a condition for preserving children's mental health, defines the aspects and components of safety in the educational environment, considers the possible risks of lack of safety in the educational space.Item PSYCHOLOGICAL WELL-BEING AND SOCIAL MEDIA USERS’ BEHAVIORAL ONLINE PATTERNS IN EVERYDAY LIFE AND DURING COVID-19 PANDEMIC(2021) Hudimova, A. Kh.; Гудімова, А. Х.Social media is an integral part of everyone’s life, meeting the needs of belonging and relaxation. During the progression of the COVID-19 pandemic, the need for socialization increases, as a result of which the degree of user involvement increases. The purpose of the research was to theoretically substantiate the results of an empirical study of the relationship between the social media use and the psychological well-being of users (N = 516) in everyday life and during a global pandemic. Methods: standardized valid psychodiagnostic methods, author’s questionnaire, correlation and factor analyzes. Results: The research allowed to establish the following individual characteristics of the behavior of young users in social media in different life circumstances. One of the research hypotheses was the assumption that by limiting the ability to communicate and meet with friends and relatives during self-isolation, the share of virtual communication will increase. During quarantine, young people, as in everyday life, prefer to watch a variety of videos and read posts, i.e. passive use, rather than communication. Spending time on various social media applications is a kind of coping strategy, which becomes a trigger for the formation of social media disorder. Due to the uncontrolled social media use during the period of self-isolation, young people face changes in sleep, mostly dysomnia. Excessive involvement in the social media increases during quarantine, leading to insomnia. Paired correlation coefficients of the subjects’ complaints about “Negative changes in sleep” have 16 highly reliable relationships in the range from r = .156 to r = .444 or ρ ≤ .015 – .0000. Conclusions: The lack of hygienic and controlled spending time on social media in everyday life and during self-isolation provokes an exacerbation of anxiety, apathy, depressed mood and a sense of isolation from society. The desire of young people to endure forced isolation without negative experiences leads to excessive online involvement. Соціальні мережі є невід’ємною складовою життя кожної людини, забезпечуючи задоволення потреб у приналежності та релаксації. У період прогресування пандемії COVID-19 необхідність у соціалізації зростає, внаслідок чого підвищується ступінь залученості користувачів. Мета: теоретично обґрунтувати отримані результати емпіричного дослідження зв’язку типу використання соцмереж з психологічним благополуччям користувачів (N = 516) у звичайному житті та в умовах всесвітньої пандемії. Методи: стандартизовані валідні психодіагностичні методики, авторська анкета, кореляційний та факторний аналізи. Результати: Проведене дослідження дозволило встановити наступні індивідуальні особливості поведінки юних користувачів у соціальних мережах у різних життєвих припущення, що через обмеження можливості спілкуватися та зустрічатися з друзями та близькими у період самоізоляції, збільшиться частка віртуальної комунікації. За час карантину юнаки, як і в звичайному житті, віддають перевагу перегляду різноманітних відео-роликів та читанню постів, тобто пасивному використанню, ніж спілкуванню. Проведення часу за різними додатками соцмереж є своєрідною копінг-стратегією, що стає тригером формування соціально-мережевого розладу. Внаслідок неконтрольованого використання соцмереж в період самоізоляції юнаки наражаються на зміни сну, переважно дисомнію. Під час карантину надмірна залученість у соцмережі збільшується, призводячи до безсоння. Парні коефіцієнти кореляції скарг досліджуваних на “Негативні зміни сну” мають 16 високо достовірних зв’язків у діапазоні від r = .156 до r = .444 або ρ ≤ .015 – .0000. Висновки: Відсутність гігієнічного та контрольованого проведення часу у соцмережах у звичайному житті та під час самоізоляції провокує загострення тривоги, апатії, пригніченого настрою та відчуття відірваності від соціуму. Прагнення юнаків перенести вимушену ізоляцію без негативних переживань призводить до надмірної онлайн-залученості.Item THE LEVEL OF PSYCHOLOGICAL RESILIENCE OF A STUDENT IN CONDITIONS OF DISTANCE LEARNING(2020) Vizniuk, I. M.; Polishchuk, A. S.; Візнюк, І. М.; Поліщук, А, С.The purpose of the article is to determine features of psychological resilience of students during distance learning by indicators of their success. Methods: analysis, synthesis, systematization, generalization, comparison, specification and psychodiagnostic techniques. The results of the research empirically established the relationship between the level of psychological resilience formation and psychosomatic health in the research of the control group and similar indicators in the study of the experimental group. Experimental data show a significantly higher adaptability of the control group and their rational approach to life in conditions of distance learning, which is fundamentally important in preventive work to ensure the psychological health of the population of Ukraine. Emphasis is placed on activating the development of personal and value attitudes of students to psychosomatic health. A person’s psychosomatic health includes: his/her environment, behavior, thinking, beliefs, identity and spirituality. Based on these features, we have created reflexive mechanisms to activate the devel- opment of personal and value attitudes of students to psychosomatic health. It is noted that its essence is: to create an emotional and communicative background to support the safe life of the individual; in the formation of appropriate habits and thinking strategies that add ingenuity in the process of overcoming stress, managing the consistency of a healthy lifestyle, adequate behavior. The conclusions show that in the educational process, the reference control (traditional form of learning) and experimental (with elements of distance learning) groups, according to the error of performance indicators do not have a significant difference, and therefore we can assume that performance indicators are approximately the same as for distance learning. Метою статті є визначення особливостей психологічної стійкості в студентів під час дистанційного навчання за показниками їх успішності. Методи: аналізування, синтезування, систематизація, узагальнення, порівняння, конкретизація та психодіагностичні методики. За результатами дослідження емпірично встановлено зв’язок між рівнем сформованості психологічної стійкості та психосоматичним здоров’ям у дослідженні контрольної групи та аналогічними показниками в дослідженні експериментальної групи. Експериментальні дані показують суттєво вищу адаптованість осіб контрольної групи та їх раціональний підхід до життєтворення в умовах дистанційного навчання, що ґрунтовно значимо в превентивній роботі щодо забезпечення психологічного здоров’я населення України. Акцентовано увагу на активації розвитку особистісно-ціннісного ставлення студентів до психосоматичного здоров’я. Зазначено, що його сутність полягає у створені емоційно-комунікативного фону підтримки безпечної життєдіяль- ності особистості у кожного досліджуваного; у формуванні відповідних звичок і стратегій мислення, що додають винахідливість при подоланні стресу, керуючи постійність здорового способу життя, адекватну поведінку. У висновках показано, що в умовах навчального процесу еталонна контрольна (за традиційною формою навчання) та експериментальна (з елементами дистанційного навчання) групи, згідно похибки показників успішності, не мають суттєвої різниці, а отже, можемо вважати, що показники успішності є приблизно однаковими, стосовно дистанційного навчання.