ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
9 results
Search Results
Item ЗВ’ЯЗОК РЕФЛЕКСІЇ ТА УХВАЛЕННЯ РІШЕНЬ В ОСІБ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ(2025) Шевченко, Н.; Обискалов, І.; Shevchenko, N.; Obyskalov, І.Метою дослідження є визначення характеру й достовірності взаємозв’язку рефлексії та ухвалення рішень в осіб юнацького віку. Методи. Емпіричні: опитувальник “Стиль саморегуляції поведінки” (Євдокімова, Кобилко, 2023), опитувальник “Здатність до самоуправління” (Євдокімова, Кобилко, 2023), шкала прогресивних матриць Д. Равена (Лемак, Петрище, 2012), тест “Креативність” (Лемак, Петрище, 2012), Мельбурнський опитувальник прийняття рішень (Петровська, 2021), методика “Дослідження вольової організації особистості” (Лемак, Петрище, 2012); методи статистичного аналізу: з’ясування закону нормального розподілу, коефіцієнт кореляції Спірмена. Результати. Представлено психологічні структури рефлексії та ухвалення рішень на трьох рівнях їх організації (загальний рівень, рівень структурних компонентів і рівень окремих показників). Сформульовано низку проміжних гіпотез про наявність і характер прояву зв’язку між зазначеними процесами та зафіксовано відповідні показники сили й характеру кореляції на рівні організації окремих показників та структурних компонентів на загальному рівні. З’ясовано особливість у вивченні високо інтегрованих процесів ухвалення рішень і рефлексії, яка полягає в посиленні міри про- яву кореляції зі збільшенням рівня синтетичності досліджуваних процесів (від рівня окремих показників до загальних). Дискусія і висновки. Підтверджено припущення про наявність стійкого взаємозв’язку між процесами рефлексії та ухвалення рішень в осіб юнацького віку на всіх рівнях організації досліджуваних явищ. Рівень дослідження окремих показників виявив, що здатності “адекватно описувати ситуацію/подію й визначати основне та описувати власні думки й почуття” та здатність “відповідати на пошукові запитання й усвідомлювати умови ситуації, в якій це відбувається” мають найвищу міру вираженості зв’язку з процесом ухвалення рішень. Рівень вивчення компонентів досліджуваних процесів засвідчив, що етапи перегляду досвіду й рефлексивного результату мають високу міру вираженості зв’язку з когнітивною та вольовою сферами особистості, які залучені до процесу ухвалення рішень. Зафіксовані результати відкривають перспективу досліджень впливу рефлексії на процес ухвалення рішень в осіб юнацького віку. The purpose of the study is to determine the nature and significance of the correlation between reflection and decision-making in young people. Methods. Empirical: the questionnaire “Style of Behavioral Self-Regulation” (Yevdokimova & Kobylko, 2023), the questionnaire “Ability to Self-Control” (Yevdokimova & Kobylko, 2023), D. Raven’s progressive matrices scale (Lemak & Petryshche, 2012), the test “Creativity” (Lemak & Petryshche, 2012), “Melbourne Decision- Making Questionnaire” (Petrovska, 2021), the methodology “Research of Volitional Organization of Personality” (Lemak & Petryshche, 2012); methods of statistical analysis: elucidation of the law of normal distribution, and Spearman’s correlation coefficient. Results. Psychological structures of reflection and decision-making are presented at three levels of their organization (the general level, the level of structural components, and the level of individual indicators). Several intermediate hypotheses about the presence and nature of the manifestation of the correlation between these processes were formulated and the corresponding indicators of strength and nature of the correlation at the level of organization of individual indicators and structural components at the general level were recorded. It has been established that a particular characteristic in the examination of highly integrated decision- making and reflection processes is the enhanced correlation observed as the synthetic level of the studied processes increases (progressing from specific indicators to general dimensions). Discussion and Conclusions. The assumption about a stable correlation between the processes of reflection and decision-making in young people at all levels of organization of the studied phenomena was confirmed. The level of the study of individual indicators revealed the ability “to describe the situation/event adequately and determine the main one and describe one’s thoughts and feelings” and the ability “to answer the search questions and be aware of the conditions of the situation in which this happens” have the highest level of the relationship with the decision-making process. The examination of the components of the researched processes revealed that the phases of experience review and reflective result possess a significant level of correlation with the cognitive and volitional domains of the individual involved in the decision-making process. The recorded results open the prospect of studies on the influence of reflection on the decision-making process in young people.Item ВИКОРИСТАННЯ ІГОР В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ(2024) Бондаренко, І. СУ статті розглядається використання ігрових методів як ефективного інструменту розвитку креативності молодших школярів у контексті реформ Нової української школи (НУШ). Особлива увага приділяється тому, як гра сприяє формуванню ключових компетентностей учнів, таких як творче мислення, комунікативні навички та вміння працювати в команді. Окрім цього, досліджується вплив ігор на емоційний і соціальний розвиток дітей, а також їхня здатність адаптуватися до змінних освітніх умов. The article examines the use of game-based methods as an effective tool for developing creativity in younger students in the context of the New Ukrainian School (NUS) reforms. Special attention is given to how games contribute to the formation of key competencies such as creative thinking, communication skills, and teamwork abilities. Additionally, the impact of games on children's emotional and social development, as well as their ability to adapt to changing educational conditions, is explored.Item ОСКАР ВАЙЛЬД ЯК ПЕРСОНАЛІЯ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОСТОРУ АНГЛІЇ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ(2023) Крупіна, І. С.У статті досліджується творчість Оскара Вайльда та її актуальність у сучасному літературному середовищі. Розглядається вплив його творчості на формування літературного та культурного простору Англії кінця XIX – початку XX століття. Через призму творчості митця підіймаються важливі теми сучасності, такі як мораль, ідентичність, іронія, сарказм та своєрідність літератури. The article examines the work of Oscar Wilde and its relevance in the modern literary environment. His influence on the formation of the literary and cultural space of England in the late XIX - early XX centuries is considered. Through the prism of the artist's work, important topics of our time, such as morality, identity, irony, sarcasm and originality of literature, are considered.Item CREATIVE ECONOMY: OPPORTUNITIES FOR REBUILDING UKRAINE(2023) Lytovchenko, Y.; Tomakh, V.; Литовченко, І. В.; Томах, В. В.The purpose of the article is to study the theoretical aspects of the creative economy, the advantages of its formation, and the assessment of the creative sector in Ukraine. The work proves that the creative sector is dynamically developing in modern conditions, it is recognized as the most promising way to overcome the negative consequences of the COVID-19 pandemic, and in Ukraine, creative industries can become a source of development for the recovery of the economy after the end of the war due to individual creativity and the creation and use of the intellectual property. The creative economy is considered as a concept of the post-industrial economy, a set of economic activities based on knowledge, creativity, intelligence, technology and innovation, which have a high potential for profitability and job creation. It has been proven that the creation of a creative economy is a natural result of social and economic development, which is associated with the recognition of the results of science as a direct productive force and a source of technological changes, increasing the role of culture, the digital revolution and a significant level of development of social networks. An important component of the creative economy – creative industries – is studied, and their classifications are given. The prospects of the creation of a creative class in Ukraine are considered. The situation was analyzed and a list of the main problems of the creative sector of Ukraine in the conditions of military operations was determined. It has been proven that the creative sector of the economy can become a powerful source of reconstruction in the country after the war, and the key directions of its development have been determined. Метою статті є дослідження теоретичних аспектів креативної економіки, переваг її становлення, оцінка креативного сектору в Україні. Для досягнення цієї мети використовувались такі методи наукових досліджень: теоретичного узагальнення, порівняння, аналіз та синтез, метод аналізу документів та графічний метод. У ро- боті доведено, що креативний сектор в сучасних умовах динамічно розвивається, його визнано найперспек- тивнішим шляхом подолання негативних наслідків пандемії COVID-19, а в Україні креативні індустрії можуть стати джерелом розвитку відновлення економіки після закінчення війни за рахунок індивідуальної творчос- ті та створення і використання інтелектуальної власності. Креативна економіка розглядається як концепція постіндустріальної економіки, сукупність видів економічної діяльності, що базуються на творчості, знаннях, технологіях та інноваціях, які мають високий потенціал прибутковості та створення робочих місць. Доведе- но, що становлення креативної економіки є закономірним результатом суспільного та економічного розвитку, який пов'язаний з визнанням результатів науки безпосередньою виробничою силою та джерелом технологіч- них змін, підвищенням ролі культури, цифровою революцією та значним рівнем розвитку соціальних мереж. Функціонування креативної економіки сприяє економічній диверсифікації, торгівлі, інноваціям, розвитку тери- торіальних громад; підвищенню рівня зайнятості, соціальній інклюзії, зменшенню соціальної напруги, підви- щенню громадської активності; національній культурній ідентичності; збереженню навколишнього середови- ща, розвитку екологічної свідомості. Досліджено вагому складову креативної економіки – креативні індустрії, наведено їх класифікації. Розглянуто перспективи становлення креативного класу в Україні. Проаналізовано стан та визначено перелік основних проблем креативного сектору України в умовах військових дій. Доведено, що креативний сектор економіки може стати потужним джерелом відбудови у країни після війни та визначено ключові напрями його розвитку.Item КРЕАТИВНІСТЬ ВИКЛАДАЧА / КРЕАТИВНІСТЬ СТУДЕНТА: ПОБУДОВА НОВОЇ МОДЕЛІ(2022) Чужикова, В. Г.; Chuzhykova, V. H.Процеси креативізації вищої освіти розпочалися на зламі тисячоліть, коли стало відомо, що запити соціуму щодо якості навчального процесу зазнали суттєвих змін, адже раніше вони розглядалися через досягнену ефективність освітніх реформ і застарілу модель оцінювання важкоідентифікованих «успі- хів». З іншого боку, посилення у світі глобалізаційних тенденцій породило цілу низку зрушень у харак- тері й структурі викладання, контенті та компетенціях випускників, що повною мірою віддзеркалюва- ло процеси інтернаціоналізації, цифровізації, таксономізації, сек’юритизації та ментально-культурні трансформаційні відносини. Унаслідок посилення подібного роду суперечливих процесів мало місце загострення конкуренції закладів вищої освіти і їх суперництво за креативних викладачів, здобувачів освіти, а також за адміністративний апарат, консолідована і гармонізована діяльність якого забезпе- чувала престижність університету, його рейтинговість, а також можливість отримувати гранти, брати участь у міжнарожних проектах тощо. Численні спроби окремих авторів підвести теоретичну базу під розуміння феномену креативізації освітнього простору виявились далеко не завжди вдалими і потре- бували застосування системного підходу до аналізу ефективності. Важливим теоретичним здобутком науковців на початку нового тисячоліття став міждисциплінарний підхід у розумінні цілісності цього процесу і тих парадигмальних ознак, які перебирають на себе споріднені до педагогіки науки, зокрема: психологія, філософія, соціологія, економіка. У статті доведено, що ключовими учасниками сучасного освітнього процесу є викладач і студент, кожен з яких має різний креативний рівень, а відтак й різні уподобання і очікування. Отже, гармонізація відносин між основними акторами може, з одного боку, забезпечити успішний нетворкінг і колаборацію, проте з іншого, в разі масштабних прорахунків – кон- фліктність і сингулярність освітньо-наукового відтворення. Автором виявлені креативні якості викла- дача і здобувача вищої освіти та побудована трендова модель їх можливої взаємодії (інтернаціона- лізація компетенцій, глобалізація «почуттів», цифровізація навчання, таксономізація змісту навчання, сек’юритизація інтересів, когнітивний дисонанс). Доведено, що успішними можуть вважатися спільні платформи, котрі охоплюють різні види активностей учасників процесу, зокрема створення старт-апів. The process of creativization of higher education began at the turn of the millennia, when it became obvious that the society’s demands for the quality of the educational process have changed significantly, and it was no more impossible to consider the effectiveness of educational reforms through the old prism of “success” identification. On the other hand, the intensification of globalization trends has led to a few changes in the nature, structure of teaching, content and competencies of graduates, which fully reflects the processes of internationalization, digitalization, taxonomization, securitization and mental-cultural transformational relations. As a result ofItem РОЗВИТОК КРЕАТИВНОГО МИСЛЕННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ(2022) Соловйова, Т. М.У статті розглядається специфіка розвитку креативного мислення у дітей дошкільного віку, визначаються її основні характеристики, конкретизуються професійні вміння педагогів закладів дошкільної освіти щодо формування у вихованців однієї із базових якостей особистості. The article examines the development of creative thinking specifics for preschool children, defines its main characteristics and specifies the professional preschool education institutions teachers’ skills regarding the basic personality pupils’ qualities formation.Item ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ СТУДЕНТА-ЖУРНАЛІСТА: МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ТВОРЧОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ(2022) Каменєва, Є. В.У статті розглядається перелік можливостей, що розкривається перед студентами та випускниками спеціальності Журналістика. Подано приклади з життя журналістів-практиків, статистику та результати місцевого опитування. The article deals with list of opportunities, which revealed for students and graduates of the specialty Journalism. These are examples of journalists’ personal practice, statistics and results of local poll.Item ОСОБЛИВОСТІ ЖАНРОВО-СТИЛЬОВОЇ ЕВОЛЮЦІЇ У ТВОРЧОСТІ ВІДОМИХ ЗАРУБІЖНИХ І УКРАЇНСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ(2021) Дяченко, К. С.У статті розглянуто особливості жанрово-стильової еволюції і здобутки творчої спадщини відомих композиторів XVIII-ХХ ст. На прикладі їх творчості та окремих творів прослідковано зміну історичних стилів та жанрів, новації та досягнення музичного мистецтва різних епох. The statistic reveals the peculiarities of the genre-style evolution and the creative decline of the home composers of the 18th-20th centuries. On the application of creativity and surroundings of creativity, it is traced to the change of historical styles and genres, innovations and the advancement of musical art of the ages.Item ФІЛОСОФСЬКЕ ОСМИСЛЕННЯ ТВОРЧОЇ ПРИРОДИ ПЕРЕКЛАДУ(2011) Ребрій, О.Стаття присвячується філософському осмисленню перекладу, в основі якого перебуває поняття творчості, що дає змогу представити переклад як інструмент пізнання та рефлексії, джерело індивідуального й колективного вдосконалення та засіб формування (між)культурного континууму. The article deals with philosophical interpretation of translation based on the notion of creativity. This approach allows to see translation as an instrument of cognition and (self)reflection, source of individual and collective improvement and means of forming (inter)cultural continuum.