ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
17 results
Search Results
Item ПОТЕНЦІАЛ АКМЕОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ У ФОРМУВАННІ ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ(2024) Попович, О. М.; Popovych, O. M.Мета статті – теоретичне обґрунтування потенціалу акмеологічного підходу у формуванні професійного іміджу майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Для реалізації окресленої мети та уточнення сутності наукових дефініцій дослідження використано теоретичні методи – системно -структурний аналіз та систематизація філософських, психологічних і педагогічних праць. Результати. Розглянуто найбільш актуальні трактування вітчизняними науковцями понять «імідж», «професій- ний імідж» та «професійний імідж вихователя закладу дошкільної освіти». Імідж педагога розглянуто крізь призму феномену педагогічної майстерності і розкрито структурні компоненти, які здійснюють вагомий вплив на його формування. Обґрунтовано сутність акмеологічного підходу. Акцентовано увагу на тому, що акмеологічний підхід передбачає: цілісне вивчення людини в освітньому середовищі як особистості, індивідуальності та суб’єкта життєдіяльності; створення педагогічних умов для мотивації успіху, актуалізації потреби у досягненнях, прагнення до високих результатів, до творчості; організацію творчої діяльності; оцінку якості освіти з позицій саморозвитку та самовдосконалення педагога і вихованця; професіоналізм як вищий рівень практичної реалізації сутнісних сил людини у власній професійній діяльності та ін. Висновки. Професійний імідж вихователя – це спеціально створений візуально-аудіальний образ, який дає змогу проявляти найкращі особистісно-ділові якості. Характеристиками професійного іміджу майбутніх фахівців дошкільної освіти визначаємо професійну компетентність , педагогічну майстерність, рефлексію, імпровізацію та спілкування. Вагомим потенціалом у формуванні професійного іміджу володіє акмеологічний підхід, адже умовами, за яких цей процес відбувається ефективно, є: наявність фахових знань, умінь, навичок та відповідних особистісно-ділових якостей, готовність до здійснення творчої професійної діяльності в умовах закладу дошкільної освіти, володіння технологією самопрезентації, спрямованість на постійний саморозвиток та самовдосконалення. The purpose of the article is to theoretically substantiate the potential of the acmeological approach in the formation of professional image of future educators at preschool educational institutions. To realize this goal and clarify the essence of scientific definitions of the research, we have used such theoretical methods as systematic and structural analysis and systematization of philosophical, psychological and pedagogical works. Results. The author of the article has considered the most relevant interpretations of the concepts of «image», «professional image» and «professional image of an educator of preschool educational institution» by national scientists. The image of a teacher has been considered through the prism of the phenomenon of pedagogical skill and the structural components that have a significant impact on its formation. The essence of the acmeological approach has been substantiated. It has been emphasized that the acmeological approach involves: a holistic study of a person in the educational environment – as a personality, individuality and subject of life; creation of pedagogical conditions for motivating success, actualization of the need for achievement, the desire for high results, creativity; organization of creative activity; assessment of the quality of education from the standpoint of self-development and self-improvement of the teacher and student; professionalism as the highest level of practical realization of the essential forces of a person in his or her own professional activity, etc. Conclusions. The professional image of an educator is a specially created visual and auditory image that allows you to show the best personal and business qualities. The characteristics of the professional image of future specialists at preschool educational institutions have been defined as professional competence, pedagogical skills, reflection, improvisation and communication. The acmeological approach has a significant potential in the formation of professional image, because the conditions under which this process is effective are: availability of professional knowledge, skills, abilities and relevant personal and business qualities, readiness to carry out creative professional activities in the conditions of preschool educational institutions, mastery of self-presentation technology, focus on continuous self-development and self-improvement.Item ТЕКСТОВІ МАРКЕРИ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОІДЕНТИЧНОСТІ В РОМАНІ ГЮГО ГАМІЛЬТОНА "ЛЮДИ З ВЕСНЯНКАМИ"(2022) Вишницька, Ю. В.; Vyshnytska, Y. V.Мета статті – на матеріалі автобіографічного роману ірландського письменника Гюґо Гамільтона «Люди з веснянками» проаналізувати текстові ідіостильові маркери національної самоідентичності. Методологія дослідження. Роман досліджено в дзеркалі постколоніальної критики із застосуванням методики теорії пам’яті та наратологічного аналізу. Результати дослідження. У тексті роману виокремлено ключові вектори національної тожсамості: мовний, топонімічний, ономастичний, культурний, гастрономічний, атрибутивний, постімперський. Лінґвальний код національної самоідентичності дешифрує потрійне розщеплення національної самоідентифікації наратора, овиявлює текстові механізми такого розщеплення через мотиви гри, страху, символіку віддзеркалення, дому. Доведено текстову тотожність концептів пам’яті і слова. Топонімічно- ономастичний код відкриває національну самоідентичність наратора через мотиви бездомності, втрати орієнтирів, пошук дому, а також через концепт родинної і колективної травми. Власну ідентичність наратор віднаходить у координаті деангліфікації Ірландії, а втрачає – у точці насильницького занглійщення. Образи матеріального світу проєктують атрибутивний і культурний вектори національної самоідентичності (релігійні маркери дому, літературні означники хибної тожсамості). Постімперський різновид національної самоідентичності експлікує текстовий неоконцепт «нові ірландці» (“brack people”), а також міфологеми дому-країни й країни-дому, імпліковані мотивами збирання, колекціонування, примирення-прийняття. Досліджено текстові прояви псевдо- і симулятивної ідентифікації та антинаціональної ідентичності в контексті стереотипів, перекручування, профанації й шкідливого ототожнення, урівнювання. Висновки. Описано експлікацію бінарних і тернарних опозицій свого / чужого / інакшого, вивищеності й меншовартісності через етнодомінанти «ірландське», «німецьке», «англійське». Гомодієгетичний наратор роману діє в екстрадієгетичній ситуації як безпосередній учасник подій. Я-наратор екстраполює маршрути повернення до себе, до власного дому через національне самоусвідомлення. The purpose of the article – to analyze textual idiosyncratic markers of national self-identity based on the material of Irish writer Hugo Hamilton’s autobiographical novel “The speckled people”. Research methods. The novel is studied in the mirror of postcolonial criticism using the methodology of memory theory and narratological analysis. Research results. Key vectors of national oneness are highlighted in the text of the novel: linguistic, toponymic, onomastic, cultural, gastronomic, attributive, post-imperial. The linguistic code of national selfidentity deciphers the triple splitting of the narrator’s national self-identification, reveals the textual mechanisms of such splitting through the motifs of play, fear, the symbolism of reflection and home. The textual identity of the concepts of memory and word is proved. The toponymic-onomastic code reveals the national self-identity of the narrator through the motives of homelessness, loss of landmarks, the search for a home, and the concept of collective trauma. The narrator finds his own identity at the point of de-anglicization of Ireland, and loses it at the point of violent anglicization. Images of the material world project attributive and cultural vectors of the national self-identity (religious markers of home, literary signifiers of false oneness). The post-imperial variety of national self-identity explicates the textual neo-concept “brack people”, as well as the mythologemes of home-country and country-home, implied by the motifs of gathering, collecting, reconciliation-acceptance. The textual manifestations of pseudo- and simulative identification and anti-national identity in the context of stereotypes, distortion, profanation and harmful identification and equalization are studied. Conclusions. The explanation of the binary and ternary oppositions of own / foreign / other, superior and inferior through the ethnodominants “Irish”, “German”, “English” is described. The homodiegetic narrator of the novel acts in an extradiegetic situation as a direct participant in the events. The I-narrator extrapolates the routes of returning to oneself, to one’s own home, through national self-awareness.Item PECULIARITIES OF APOSIOPESIS AND PARCELLING TRANSLATION IN S. KING’S NOVELS(2022) Ivanchenko, M. Y.; Barnych, I. I.; Іванченко, М. Ю.; Барнич, І. І.Purpose. The purpose of the article is to analyze the ways of reproducing in the Ukrainian language such figures of expressive syntax as apposiopesis and parcelling in S. King’s novels “Dreamcatcher” and “The Dead Zone”. Methods. The scientific article used methods of comparative, translatological and contextual analysis. Stylistic units to be analyzed were selected by the whole selection. Results. In his work, S. King often takes up to such figures of expressive syntax as apposiopesis, which often consists in the omitting the last part of the sentence. The writer, thus, allows the reader to find the answer to the question, to guess the omitted information. Aposiopesis helps the author to convey the character’s thoughts, warnings and insecurities much better. With the help of this stylistic device, the feelings and emotions of the characters are accurately conveyed. The usage of silence in the context of the studied novels conveys an atmosphere of uncertainty and tension. Moreover, the apposiopesis helps to set the right emphasis, point out the key points of the story, and thus realize the author’s idea. Most often, the translator uses the method of literal translation to preserve the pragmatic effect on the reader and to convey both informational and emotional aspects of meaning without any loss. Deliberate division of the connected text into several intonation and punctuation independent segments is called parcelling. In S. King’s works, parcelling is used to create an atmosphere of fear and tension. It allows the reader to focus on the characters’ emotions, their thoughts, doubts and fears. The use of this syntactic tool helps to form in the reader’s mind a vivid image of the novel’s hero. Parelation is often used to imitate the living language of a character. It is the most successful way to express the thoughts and emotions of the hero. The translator took up to such techniques as combining the two components of parcelling into one complex sentence, omitting the word with its subsequent compensation, addition and literal translation. Conclusions. The analysis showed that in most cases the reproduction of these figures of expressive syntax is carried out by literal translation (63%). In addition, the translator used such transformations as omission (19%), addition (12%) and compensation (6%). Мета. Метою статті є аналіз способів відтворення українською мовою таких фігур стилістичного синтаксису, як апозиопеза та парцеляція, у творах С. Кінга «Ловець снів» та «Мертва зона». Методи дослідження. У науковій статті використовувалися методи порівняльного, транслатологічного та контекстуального аналізу. Шляхом суцільної вибірки виділені стилістичні одиниці, що підлягали аналізу. Результати. У своїй творчості С. Кінг досить часто вдається до таких фігур експресивного синтаксису, як апозіопеза, що найчастіше полягає в замовчуванні останньої частина речення. Письменник, таким чином, дозволяє читачеві самому знайти відповідь на питання, домислити опущену інформаіцю. Апозиопеза допомагає автору краще передати хід думок персонажа, його застороги та невпевненість. За допомогою цього стилістичного прийому точно передаються почуття та емоції персонажів. Прийом замовчування у контексті досліджуваних романів передає атмосферу невизначеності та напруги. Більше того, апозиопеза допомагає поставити правильний акцент, вказати на ключові моменти розповіді і таким чином реалізувати авторський задум. Найчастіше перекладач використовує метод дослівного перекладу для збереження прагматичного ефекту на читача та задля передачі як інформаційного, так і емоційного аспектів значення без будь-яких втрат. Навмисне розчленування пов’язаного тексту на кілька інтонаційно та пунктуаційно самостійних відрізків має назву «парцеляція». У творчості С. Кінга парцеляція використовується для створення атмосфери страху та напруги. Вона дозволяє акцентувати увагу читача на емоціях персонажів, їхніх думках, сумнівах та пересторогах. Використання цього синтаксичного засобу допомагає формувати у свідомості читача яскавий образ героя роману. Часто пареля- ція використовується для імітації живої мови персонажа. Вона є найбільш вдалим способом вираження думок та емоцій героя. Перекладач вдається до таких прийомів, як об’єднання двох компонентів парцеляції в одне складносурядне речення, опущення слова з його подальшою компенсацією, додавання та дослівний переклад. Висновки. Проведений аналіз показав, що в більшості випадків відтворення згаданих фігур експресивного синтаксису здійснюється шляхом дослівного перекладу (63%). Крім того, перекладачем використовувалися такі трансформації, як опущення (19%), додавання (12%) та компенсація (6%).Item КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА ХЕРСОНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ(2022) Пермінова, Л. А.; Гаран, І. О.; Perminova, L. A.; Haran, I. O.Мета статті полягає в розкритті основних показників корпоративної культури закладу вищої освіти на прикладі Херсонського державного університету. Авторами використано методи спостереження та узагальнення реальних здобутків університетської практики формування корпоративної культури, аналіз знакових подій закладу дозволив визначити основні її характеристики: традиції, стиль керівництва закладом, зовнішню атрибутику, іміджеві заходи тощо. Результати. Авторами порушується питання активного впровадження засобів формування корпоративної культури вищого освітнього закладу. Маючи колосальний досвід 105-річного існування, університет береже свої традиції, виказує свою місію, розвиває іміджевий складник діяльності. На вибір проблеми вплинули сучасні умови розвитку закладів вищої освіти, зокрема модернізації вищої освіти в Україні, оновлення системи управління та пошуку ефективного варіанту моделі освітнього закладу, яка значно підвищить конкурентоздатність як закладу, так і кожного випускника на сучасному ринку освітніх послуг. Розглянуто особливості феномену корпоративної культури університету, визначені головні аспекти формування корпоративної культури закладу вищої освіти на прикладі Херсонського державного університету, охарактеризовано особливості «Декларації корпоративної культури ХДУ». Охарактеризовано корпоративну культуру, яка реалізує функцію регулювання поведінки персоналу через систему цінностей, норм, правил, що задекларовано конкретним закладом вищої освіти. У статті наводяться іміджеві показники, які мають реалізовуватись у діяльності вищого освітнього закладу, які мають постійно розвиватися, адекватно реагувати на виклики суспільства. Зокрема, це символи, які втілюють усі запропоновані цінності корпоративної культури, дозволяють виказати науково-педагогічним працівникам, здобувачам вищої освіти, працівникам різних підрозділів, співробітникам ідентичність і свідомість. Створюється єдиний освітній культурний простір закладу, універ- ситетського співтовариства. Велику роль відіграє сайт Херсонського державного університету, який є візитівкою вишу, головним джерелом інформації. Слід відзначити такій підрозділ, як «Музей ХДУ», де започатковано традицію відвідування музею першокурсниками, зустрічі з видатними фахівцями, науково-педагогічними працівниками університету. Традиційними є заходи, які пропагують діяльність вишу на регіональному, всеукраїнському рівні. Висновки. За свою майже 105-літню історію Херсонський державний університет сформував власну корпоративну культуру, яка свідчить про неповторність самого закладу та систему його менеджменту. The purpose of the article is to reveal the main indicators of the corporate culture of a higher education institution using the example of Kherson State University. The authors used methods of observation and generalization of the real achievements of university practice in the formation of corporate culture, the analysis of significant events of the institution allowed to determine its main characteristics: traditions, style of management of the institution, external attributes, image measures, etc. The results. The authors raise the issue of active implementation of means of forming the corporate culture of a higher educational institution. Having a colossal experience of 105 years of existence, the university preserves its traditions, expresses its mission, and develops the image component of its activities. The choice of the problem was influenced by the modern conditions of the development of higher education institutions, in particular, the modernization of higher education in Ukraine, the renewal of the management system and the search for an effective version of the educational institution model, which will significantly increase the competitiveness of both the institution and each graduate in the modern market of educational services. The peculiarities of the phenomenon of the corporate culture of the university were considered, the main aspects of the formation of the corporate culture of the higher education institution were determined on the example of the Kherson State University, the peculiarities of the “Declaration of the Corporate Culture of KhSU” were characterized. The corporate culture is characterized, which realizes the function of regulating the behavior of personnel through the system of values, norms, and rules declared by a specific institution of higher education. The article provides image indicators that should be implemented in the activities of a higher educational institution, which should constantly develop, adequately respond to the challenges of society. In particular, these are symbols that embody all the proposed values of corporate culture, allow scientific and pedagogical workers, students of higher education, employees of various departments, and employees to express their identity and consciousness. A single educational and cultural space of the institution, the university community is being created. The site of the Kherson State University, which is the business card of the university and the main source of information, plays a major role. It should be noted such a unit as “KhSU Museum”, where the tradition of visiting the museum by first-year students, meeting with outstanding specialists, scientific and pedagogical workers of the university was started. Events that promote higher education at the regional, all-Ukrainian level are traditional. Conclusions. During its nearly 105-year history, Kherson State University has formed its own corporate culture, which testifies to the uniqueness of the institution itself and its management system.Item ОБРАЗИ ЖІНОК В ХОРЕОГРАФІЧНИХ ІНТЕРПРЕТАЦІЯХ(2022) Бочкарьова, І.У статті розкрито суть понять "образ" та "хореографічна інтерпретація". Розглянуто особливості розкриття жіночих образів в балетах світової спадщини й сьогодення. The article reveals the essence of the concepts "image" and "choreographic interpretation". The peculiarities of the disclosure of female images in ballets of world heritage and today are considered.Item СИМВОЛІКА АНГЛІЙСЬКОМОВНИХ ТЕКСТІВ БРИТАНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ XX – XXI СТ.(2021) Літвякова, М. І.У статті розглядається символіка англійськомовних текстів британської поезії XX – XXI ст. у лінгвостилістичному та лінгвокогнітивному аспектах. The article studies the symbolism of English texts of British poetry of XX - XXI centuries. in linguistic, stylistic and cognitive aspects.Item МОТИВ ДИТЯЧОЇ СМЕРТІ В ОПОВІДАННЯХ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА «ФЕДЬКО-ХАЛАМИДНИК» ТА ОВАНЕСА ТУМАНЯНА «ГІКОР»(2021) Бородовська, М. О.У статті розглядаються особливості висвітлення мотиву дитячої смерті в оповіданнях Володимира Винниченка та Ованеса Туманяна. The article deals with the peculiarities of the illuminating of the childhood death motif in the stories of Volodymyr Vynnychenko and Ovanes Tumanyan.Item «ВТІЛЕННЯ ОБРАЗІВ «БОЖЕСТВЕННОЇ КОМЕДІЇ» ЗАСОБАМИ ХОРЕОГРАФІЧНОГО МИСТЕЦТВА(2021) Васильєва, К. С.Висвітлено питання, як за допомогою хореографічного мистецтва, педагоги та балетмейстери втілюють образи головних або другорядних героїв взятих з різних творів мистецтва. Visited fооd, as fоr the help оf the chоreоgraphic mystery, teachers and ballet masters include images оf the head оr оther herоes taken frоm the children’s wоrks оf art.Item СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОЕТИЧНИХ ОКАЗІОНАЛІЗМІВ ПЕТРА ПОЛІЩУКА.(2011) Дзисюк, М.Робота присвячена дослідженню творчої лабораторії поета Уманщини Петра Поліщука з погляду використання автором оказіоналізмів. У статті визначено структурно-функціональні особливості новотворів, з’ясовано їх роль у мовній авторській картині світу. Автор статті зазначає, що оказіоналізми становлять значну групу серед використовуваних поетом мовних одиниць і мають особливе смислове значення у творенні ним художніх образів. Результати дослідження дають підстави стверджувати, що використання оказіональної лексики є однією з характеристик індивідуального стилю поета, у мовотворчості якого вміло поєднуються нормативні для літературної мови лексичні одиниці із авторськими, визначаючи особистий внесок письменника у розвиток української літературної мови і збагачення функціональних можливостей жанру поезії. Work is dedicated to research of creative laboratory of Uman poet Petro Polischuk from the point of view of the neologisms using by the author. The structurally-functional features of new formations are defined in the article, their role is found out in the linguistic authorial picture of the world. The author of the article marks that neologisms form a considerable group among the linguistic units used by the poet and have the special semantic meaning in images created by him. The research results ground to assert that the using of neologism vocabulary is one of descriptions of individual style of the poet in language creating of which skilfully normative for a literary language lexical units are combined with authorial, determining the personal contribution of a writer to development of literary Ukrainian enriching of functional possibilities of poetry genre.Item ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ КОХАНОЇ/КОХАНОГО В АНГЛОМОВНИХ ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТАХ XIX-XX СТОЛІТТЯ : ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ(2011) Колесова, (Цапів ) А. О.У статті досліджено гендерну специфіку художнього образу Коханої/Коханого в англомовному поетичному мовленні XIX-XX ст. The article highlights gender peculiarities of the image of the Beloved in English and America poetry.