ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
5 results
Search Results
Item ПЕДАГОГІЧНІ ЧИТАННЯ «ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ У ДІАЛОЗІ ІЗ СУЧАСНІСТЮ» (1993–2023) КРІЗЬ ПРИЗМУ СЬОГОДЕННЯ(2024) Сухомлинська, О. В.; Сухомлинська, Л. В.; Sukhomlynska, O. V.; Sukhomlynska, L. V.Метою статті є аналіз матеріалів бібліографічного покажчика «Міжнародні та всеукраїнські педагогічні читання «Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю» (1993–2023), у якому знайшли відображення публікації, присвячені біографії педагога, його творчій спадщині, підготовлені вітчизняни і зарубіжними авторами. Методом дослідження виступили розроблені й поширені зарубіжними (німецькими і французькими) дослідниками концепції «історії сьогодення» («історії недавнього минулого") , що оперують такими поняттями, як «подія», «свідок», «пам’ять», «соціальний запит». Їх розглянуто як певну матрицю, основу й інструмент нашого дослідження. До них були додані бібліографічний метод, а також методи класифікації та систематизації. У результаті дослідження з’ясовано, що педагогічні читання «Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю» (1993–2023) не стали сингулярним явищем, натомість віддзеркалюють загальнопедагогічні тенденції періоду проголошення незалежності України (1991), показниками яких були загальна демократизація, лібералізація та диференціація суспільних процесів, які відкинули радянські ідеологічні кліше та шаблони й привернули увагу освітян до розбудови громадських організацій персоніфікованого характеру, зокрема Всеукраїнської асоціації Василя Сухомлинського, навколо яких зосереджувалася різноманітна діяльність, насамперед публікаційна. Виявлено, що загалом підготовлено й оприлюднено матеріали 30 читань, присвячених дослідженню різних аспектів творчої спадщини В. Сухомлинського, що містять 3 120 розвідок. У тексті статті кожен елемент запропонованої матриці недавньої історії: подія, свідок, пам’ять, педагогічний запит проаналізовано й конкретизовано через розкриття змісту публікаційного матеріалу, представленого у бібліографічному покажчику. Застосування системних, порівняльно-співставних та класифікаційних підходів дало змогу виокремити і проаналізувати науковий, популяризаторський та методичний складники , а також окреслити регіональні особливості матеріалів педагогічних читань. Загальний висновок: педагогічні читання, тридцятиліття яких відзначалося у 2023 р., надали змогу багатоаспектного вивчення теперішнього через недавнє минуле, започаткували й дали поштовх розвитку сухомлиністики як окремого напряму недавньої історії завдяки реінтеграції сучасного з минулого. Вони стали частиною історії вітчизняної педагогіки, а також педагогічного джерелознавства та педагогічної біографістики. Їх відмінністю та особливістю став зв’язок з актуальними потребами та проблемами, що стояли не лише перед педагогічною теорією, а й, що важливо, шкільною практикою впродовж усіх 30 років діяльності асоціації. The aim of the article is to analyze the materials of the bibliographic index «International and AllUkrainian Pedagogical Readings ‘Vasyl Sukhomlynskyi in Dialogue with Modernity’» (1993–2023), which reflect publications dedicated to the biography of the educator, his creative legacy, prepared by domestic and foreign authors. The research methodology involves the concepts of «history of the present» or «history of the recent past,» developed and widely used by foreign (German and French) researchers. These concepts operate with notions such as event, witness, memory, and social demand, which are considered as a matrix, the basis, and the tool of the investigation. The bibliographic method, as well as classification and systematization methods, were also applied. The study revealed that the pedagogical readings «Vasyl Sukhomlynskyi in Dialogue with Modernity» (1993–2023) were not a singular phenomenon but reflected general pedagogical trends during the period of Ukraine’s declaration of independence (1991). These trends included overall democratization, liberalization, and differentiation of social processes, which rejected Soviet ideological clichés and patterns and drew the attention of educators to the development of personalityoriented public organizations, including the All-Ukrainian Association of Vasyl Sukhomlynskyi, around which various activities, especially publications, were concentrated. It was found that a total of 30 readings were prepared and published, focusing on various aspects of V. Sukhomlynskyi’s creative legacy, containing 3120 annotations. In the article, each element of the proposed matrix of recent history – event, witness, memory, pedagogical demand – was analyzed and specified through the disclosure of the content of the publication material presented in the bibliographic index. The application of systematic, comparative, and classification approaches allowed the isolation and analysis of scientific, popularization, and methodological components, as well as the identification of regional features in the materials of pedagogical readings. General conclusion: the pedagogical readings, marking their thirtieth anniversary in 2023, provided an opportunity for a multiaspect study of the present through the recent past, initiating and promoting the development of Sukhomlynskyi studies as a separate direction in recent history by reintegrating the contemporary with the past. They became part of the history of national pedagogy, as well as educational source study and pedagogical biographistics. Their distinctiveness and specificity lay in the connection with the current needs and problems faced not only by pedagogical theory but, importantly, by school practice throughout the association’s 30 years of activity.Item ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ КОГНІТИВНИХ ПРОЦЕСІВ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ(2023) Стеблецька, К. В.Метою даного дослідження було вивчення низки пізнавальних процесів у дітей молодшої школи. Для досягнення мети були використані наступні методики дослідження: «Оцінка обсягу динамічної уваги за таблицями Шульте», «Дослідження короткочасної вербальної (зорової та слухової) й образної (зорової) пам’яті». З’ясовано, що досліджувані молодші школярі мали певні особливості когнітивних процесів. The purpose of this study was to study a number of cognitive processes in children studying in junior high school. To achieve the goal, the following research methods were used: «Estimation of the volume of dynamic attention according to Schulte's tables», «Research of short-term verbal (visual and auditory) and figurative (visual) memory». It was found that the studied younger schoolchildren had certain features of cognitive processes.Item ТИПОЛОГІЯ ПИСЬМЕННИКІВ «КУЛЬТУРНОГО ПОГРАНИЧЧЯ»(2023) Ланова, В. В.; Lanova, V. V.Сучасний світ з його динамізмом та мобільністю впливає на картографію творчого простору, в межах якого особливе місце посідає покоління нових письменників «культурного пограниччя». Зберігаючи культурні коди, успадковані ними під час народження, вони продукують якісно новий тип творчості, який є більш відкритим стосовно зовнішніх чинників та максимально інклюзивним з точки зору світоглядних орієнтирів. Мета – описати парадигму видів письменників, творчим простором яких є культурне перехрестя, беручи до уваги низку чинників, серед яких інваріантними є приналежність авторів до постколоніального дискурсу, причини їхньої міграції, а також їхня мовна та культурна самоідентифікація. Методи. Використання культурно-історичного методу зумовлене необхідністю усвідомити закономірності становлення мультикультурної прози в контексті соціально-історичного розвитку. Порівняльно-типологічний метод застосовано з метою дослідження типології письменників «культурного пограниччя». Особлива увага в процесі дослідження мультикультурної прози приділяється постколоніальним та імагологічним студіям, теоретичний апарат яких використовується під час аналізу характеру творчості письменників «культурного пограниччя». Імагологічний метод уможливлює дослідження національних етнообразів, а також категорій своє/інше. Результати. У нашій роботі окреслено стратегії ідентифікації та типологізації видів письменників, які створюють тексти на перехресті різних, а інколи й діаметрально протилежних культурних та літературних традицій. За фактом приналежності до постколоніального дискурсу письменники «культурного пограниччя» поділяються на: 1) власне постколоніальних письменників, які фактично є вихідцями з колишніх імперіалістичних країн; 2) письменників з амбівалентною ідентичністю, мультикультурність творчості яких не пов’язана з розпадом колоніальних систем або їхніми наслідками. Своєю чергою за фокусом уваги до «своєї» або «чужої» культури постколоніальні письменники поділяються на дві групи – мультикультуральних та інтеркультуральних. Натомість, розподіл амбівалентних письменників на дві категорії – гібридних та транскультурних – пов’язаний з причинами їхньої міграції. Висновки. Дослідження творчості мультикультурних авторів є суттєвим викликом сучасності, адже в науковому дискурсі на сьогодні немає такої типології письменників «культурного пограниччя», яка б враховувала всі чинники, що впливають на природу творчості таких авторів. Розроблені нами критерії ідентифікації письменників «культурного пограниччя», а також типи міжкультурної взаємодії, репрезентовані в їхніх текстах, допоможуть у подальшому дослідженні творчості письменників, які розташовані на перехресті культурних та літературних традицій. The dynamic and mobile nature of the modern world has its influence on the cartography of the creative space, within which a special place is occupied by the generation of new writers of the “cultural borderline”. Keeping the cultural codes inherited at birth, they produce a qualitatively new type of creativity which is more open to external circumstances and highly inclusive in terms of ideological orientations. Purpose – to describe the paradigm of the types of writers whose creative space stands at the crossroads of different cultures. It is also worth mentioning that a number of factors, including the affiliation of authors to the post-colonial discourse, the background of their migration, and the writers’ linguistic and cultural selfidentification should be taken into account. Methods. The usage of the cultural-historical method is caused by the necessity to reveal the common factors of formation of multicultural prose in the context of social and historical development. The comparativetypological method is applied in order to study the typology of “cultural borderline” writers. In the process of studying multicultural prose special attention is paid to post-colonial and imagological studies, the theoretical apparatus of which is used while analysing the nature of the creativity of “cultural borderline” writers. The imagological method provides an opportunity to study the national ethno-images, as well as the categories of self/other. Results. The present paper outlines strategies for identification and typology of writers who create their texts at the crossroads of different, and sometimes diametrically-opposed, cultural and literary traditions. According to the fact of their belonging to the post-colonial discourse, the “cultural borderline” writers are divided into: 1) post-colonial writers who in fact come from former imperialist countries; 2) writers with an ambivalent identity, the multiculturalism of their creativity is not connected with the dissolution of colonial systems or its consequences. In turn, according to the focus of attention on one’s “self” or “alien” culture, postcolonial writers are divided into two groups – multicultural and intercultural ones. Meanwhile, the division of ambivalent writers into two categories – hybrid and transcultural ones – is related to the reasons for their migration. Conclusions. The study of creativity of multicultural authors poses challenges to researchers. The modern scientific discourse has witnessed a problem associated with the lack of comprehensive typology of “cultural borderline” writers that would take into account all the factors affecting the nature of their creativity. The criteria developed for the identification of “cultural borderline” writers, as well as the types of intercultural interaction that arise in their texts, will help in the further study of their works, created at the crossroads of cultural and literary traditions.Item ОСОБЛИВОСТІ ПАМ’ЯТІ У СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ З ТЯЖКИМИ ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ(2022) Пічкур, О. В.В статті розглядається проблема розвитку пам’яті у дітей старшого дошкільного віку із тяжкими порушеннями мовлення. Розкриваються варіативні особливості в обсязі слухової пам’яті, акцентується увага на кореляції між станом слухової пам’яті та ступенем прояву мовленнєвого порушення. Описані особливості опосередкованого словесного запам’ятовування, які зумовлюються специфічністю структури мовленнєвого недорозвинення. Автор акцентує увагу на тому, що за своїм патологічним механізмом недостатність опосередкованої словесної пам’яті у зазначеної категорії дітей первинно пов’язана із загальним порушенням мовлення, а не з порушенням безпосередньо мисленнєвих процесів. The article deals with the problem of memory development in older preschool children with severe speech disorders. Variable features in the volume of auditory memory are revealed, attention is focused on the correlation between the state of auditory memory and the degree of speech impairment. The features of mediated verbal memorization, which are caused by the specificity of the structure of speech underdevelopment, are described. The author focuses on the fact that, according to its pathological mechanism, the lack of mediated verbal memory in the specified category of children is primarily related to a general speech disorder, and not to a violation of thinking processes directly.Item ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ(2021) Гетьман, О. А.Останнім часом спостерігається підвищення увагу суспільства на навчання та виховання молодших школярів із затримкою психічного розвитку (ЗПР). Система спеціальної освіти в повній мірі задовольняє рівність прав на освіту тих осіб, можливості яких одержати її обмежені їх фізичними і психічними недоліками, станом здоров’я, конкретними соціальними умовами. The article says that recently there has been an increase in public attention to the education and upbringing of primary school children with mental retardation. The system of special education fully satisfies the equality of rights to education of those persons whose opportunities to receive it are limited by their physical and mental disabilities, health status, specific social conditions.