ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ

Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777

Browse

Subject: search.filters.subject.professional training

Search Results

Now showing 1 - 10 of 23
  • No Thumbnail Available
    Item
    ПСИХОЕМОЦІЙНА СТАБІЛЬНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ В ПЕРІОД СУСПІЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ
    (2025) Раєвська, Я.; Кульбіда, С.; Лавлінський, Р.; Сениця, Н.; Raievska, Y.; Kulbida, S.; Lavlinskyy, R.; Senytsia, N.
    Метою є теоретико-емпіричне досліджен- ня феномену психоемоційної стабільності осо- бистості в період суспільних трансформацій. Психоемоційну стабільність розглянуто як до- мінуючий психокомплекс властивостей, здат- ностей, компетенцій людини зберігати ефек- тивне функціонування через саморегуляцію діяльності. Суспільні трансформації подано як соціогенні виклики, до яких віднесено панде- мію, воєнні конфлікти, кліматичні катакліз- ми, суспільні потрясіння та різного масштабу соціальні зміни. Методи. У дослідженні взяла участь студентська молодь трьох рівнів осві- ти: “бакалавр”, “магістр”, “доктор філософії”, на- уково-педагогічні працівники і співробітники Міжрегіональної академії управління персо- налом (Україна) та Львівського національно- го університету імені Івана Франка (Україна); співробітники, менеджери середньої ланки, керівники відділів, департаментів і структур- них підрозділів у сфері торгівлі й виробництва Національної мережі торгівельних центрів “Епіцентр” (Україна) та гіпермаркетів краси “Єва” (Україна) загальною кількістю n = 323 респонденти віком від 18 до 56 років. Застосо- вано валідний і надійний психодіагностичний інструментарій. Результати. Констатовано середній рівень вираженості ключових пара- метрів дослідження респондентів. З’ясовано кореляційним аналізом Пірсона, що емоційна стабільність має два достовірні прямі зв’яз- ки з “незалежністю/податливістю” (p < .001) і “впевненістю” (p = .040). Це підтверджує пря- му залежність емоційної стабільності з авто- номністю й асертивною позицією особистості. За допомогою факторного аналізу встановле- но дев’ять компонент із сумарною дисперсією Σd = 80.519%. Інтерпретовано сім факторних утворень, що мали достовірні навантаження: F1 “Винахідлива психоемоційна стабільність”; F2 “Безпечна психоемоційна стабільність”; F3 “Адаптивна психоемоційна стабільність”; F4 “Незалежна психоемоційна стабільність”; F5 “Психоемоційна стабільність провини”; F6 “Відкрита психоемоційна стабільність” і F8 “Інтелектуальна психоемоційна стабільність”. Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що теоре- тико-емпіричне дослідження є спробою з’ясу- вання домінуючих психокомплексів власти- востей, здатностей, компетенцій людини, що забезпечують рівновагу, ефективне функці- онування через саморегуляцію діяльності у просторі перманентних соціальних трансформацій, у вимірах диспозиційної готовності ін- дивіда до змін через реалізацію особистісних компетенцій та сформованої здатності при- ймати чи не приймати себе і своє життя. Отри- мані результати мають цінність для усіх, хто надає індивідуальну та групову психологічну допомогу в соціогенних ситуаціях реальності. The aim is to conduct theoretical and empirical research on the phenomenon of psycho-emotional stability in the period of societal transformations. Psycho-emotional stability is regarded as the dominant psycho-complex of the individual’s traits, abilities, and competencies to maintain efficient functioning through self-regulation of activities. Societal transformations are positioned as sociogenic challenges, including pandemics, military conflicts, climate disasters, societal upheavals, and social changes of various scales. Methods. The research involved students of three degree levels: “Bachelor”, “Master”, “Doctor of Philosophy”; academic staff, and employees of the Interregional Academy of Personnel Management (Ukraine) and Ivan Franko National University of Lviv (Ukraine); employees, middle managers, heads of departments, divisions, and structural subdivisions in the field of trade and production of the National Network of Shopping Centers “Epitsentr” (Ukraine) and Beauty Hypermarkets “Yeva” (Ukraine) with a total of n = 323 respondents aged 18 to 56 years. Valid and reliable psychodiagnostic tools were applied. Results. Respondents reported a medium level of the key research parameters. Pearson’s correlation analysis was used to establish two significant direct correlations between emotional stability and “independence/malleability” (p < .001) and “confidence” (p = .040). This confirms the direct dependence of emotional stability on the individual’s autonomy and assertiveness. Factor analysis revealed nine components with a total variance of Σd = 80.519%. Seven factor formations with significant loadings were interpreted: F1 “Resourceful psycho-emotional stability”, F2 “Safe psycho-emotional stability”, F3 “Adaptive psycho- emotional stability”, F4 “Independent psycho- emotional stability”, F5 “Psycho-emotional stability of guilt”, F6 “Open psycho-emotional stability”, and F8 “Intellectual psycho-emotional stability”. Discussion and Conclusions. It was substantiated that theoretical and empirical research is an attempt to clarify dominant psycho- complexes of the individual’s traits, abilities, and competencies that ensure a balance and efficient functioning through self-regulation of activities in the space of continuous societal transformations and in the dimensions of the individual’s dispositional readiness for change through implementing personal competencies and the ability to accept or not accept oneself and one’s life. The results obtained are valuable for those who offer individual and group psychological support in sociogemic situations.
  • No Thumbnail Available
    Item
    ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНІКИ ЯК ВАЖЛИВИЙ РЕСУРС ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ДО ДІАГНОСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
    (2025) Чувасов, М. О.; Chuvasov, M. O.
    У статті розглянуто можливості інтерактивної техніки як важливого ресурсу підвищення якості під- готовки майбутніх педагогів до діагностичної діяльності в умовах університетської освіти; схарактери- зовані фактори продуктивності діагностичної діяльності, її структурні компоненти; розкрито, особли- вості інтерактивних технік, їх різноманітність, специфіку, функції, аналіз рівня готовності студентів до їх використання в освітньому процесі, впливу на характер підготовки до діагностичної діяльності як важливого чинника формування творчої особистості в умовах навчального закладу. Мета статті – виявити можливості інтерактивної техніки в підготовці майбутніх педагогів до діа- гностичної діяльності як важливого ресурсу успішності формування їхньої творчої особистості в умо- вах університетської освіти. За допомогою сукупності методів (вивчення наукової літератури, аналіз ідей теоретичних поло- жень, спостереження, бесіди, тестування, моделювання педагогічних ситуацій, математична обробка отриманих результатів, педагогічний експеримент) обґрунтовано різні види інтерактивних технік: гру- пи організаційно спрямованих і змістовно-смислових, особливості їх впливу на формування кожного компонента діагностичної діяльності. Результати формувального експерименту підтвердили можливості використання інтерактивних технік у професійній підготовці майбутніх педагогів до діагностичної діяльності в спеціально ство- рених педагогічних умовах, оновлення її змісту, методики й технології, використання діагностичного інструментарію, що позитивно впливає на професійне становлення майбутніх педагогів у системі уні- верситетської освіти. Проведене дослідження дало змогу зробити висновки, що ефективність професійної підготовки майбутніх педагогів до діагностичної діяльності суттєво підвищується шляхом використання інтерактивної техніки, розроблення її функцій і методичних засад реалізації в практиці закладу вищої освіти в спеціально створених педагогічних умовах. The article considers the possibilities of interactive technology as an important resource for improving the quality of training future teachers for diagnostic activities in the conditions of university education; characterizes the factors of productivity of diagnostic activities, its structural components; reveals the features of interactive techniques, their diversity, specificity, functions, analysis of the level of readiness of students for their use in the educational process, the impact on the nature of training for diagnostic activities as an important factor in the formation of a creative personality in the conditions of an educational institution. The purpose of the article is to identify the possibilities of interactive technology in the preparation of future teachers for diagnostic activities as an important resource for the success of the formation of their creative personality in the conditions of university education. With the help of a set of methods (study of scientific literature, analysis of ideas of theoretical provisions, observation, conversation, testing, modeling of pedagogical situations, mathematical processing of the results obtained, pedagogical experiment), various types of interactive techniques are substantiated: groups of organizationally directed and content-semantic, features of their impact on the formation of each component of diagnostic activities. The results of the formative experiment confirmed the possibilities of using interactive techniques in the professional training of future teachers for diagnostic activities in specially created pedagogical conditions, updating its content, methodology and technology, using diagnostic tools, which positively affects the professional development of future teachers in the university education system. The conducted research allowed us to draw conclusions that the effectiveness of the professional training of future teachers for diagnostic activities is significantly increased by using interactive techniques, developing its functions and methodological principles for implementation in the practice of a higher education institution in specially created pedagogical conditions.
  • No Thumbnail Available
    Item
    ІННОВАЦІЙНІ ПЕДАГОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ГОСТИННОСТІ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ОСВІТИ
    (2024) Петрунчак, Д. В.; Petrunchak, D. V.
    Мета. Метою статті є аналіз інноваційних педагогічних підходів до підготовки фахівців у сфері гостинності в умовах цифровізації освіти та розроблення рекомендацій щодо їх ефективного впровадження в освітній процес. Методи. У дослідженні використано теоретичний аналіз наукової літератури та джерел із теми дослідження, контент-аналіз статей і публікацій, присвячених цифровізації освіти та інноваційним педагогічним підходам, порівняльний аналіз традиційних та інноваційних методів навчання у сфері гостинності, а також синтез отриманої інформації для формування висновків та рекомендацій. Результати. Виявлено, що цифрова компетентність є ключовим компонентом підготовки сучасних фахівців сфери гостинності. Розглянуто інноваційні педагогічні підходи, зокрема модель перевернуто- го класу, інтеграцію інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес та педагогіку гостинності, які сприяють підвищенню якості освіти та розвитку необхідних компетентностей у студентів. Наголошено на необхідності розроблення концептуальних положень цифрової педагогіки та дидактики, що враховують особливості навчання у цифровому середовищі. Проаналізовано компетентнісний підхід у професійній освіті та його актуальність для сфери гостинності. Визначено виклики та бар’єри в упровадженні інноваційних підходів, а також вплив цифровізації на сферу гостинності та освітні вимоги. Висновки. Інноваційні педагогічні підходи є необхідними для підготовки конкурентоспроможних фахівців у сфері гостинності в умовах цифровізації освіти. Упровадження цих підходів сприяє підвищенню якості освіти, розвитку цифрової компетентності та професійних навичок студентів. Розроблен- ня цифрової педагогіки та дидактики, а також подолання викликів у впровадженні інновацій є ключовими завданнями сучасної педагогічної науки. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення освітніх програм і методів навчання у сфері гостинності. Purpose. The article aims to analyze innovative pedagogical approaches to training specialists in hospitality in the context of the digitalization of education and to develop recommendations for their effective implementation in the educational process. Methods. The study used a theoretical analysis of scientific literature and sources on the topic, a content analysis of articles and publications dedicated to the digitalization of education and innovative pedagogical approaches, a comparative analysis of traditional and innovative teaching methods in the field of hospitality, and a synthesis of the information obtained to form conclusions and recommendations. Results. The study’s findings underscore the critical role of digital competence in training modern specialists in hospitality. Innovative pedagogical approaches, such as the flipped classroom model, the integration of information and communication technologies into the educational process, and hospitality pedagogy, are shown to significantly enhance the quality of education and the development of necessary competencies in students. The study also highlights the need to develop conceptual provisions of digital pedagogy and didactics that consider the peculiarities of learning in a digital environment. The competency-based approach in professional education and its relevance for the hospitality sector are thoroughly analyzed. The study identifies challenges and barriers to implementing innovative approaches, and discusses the impact of digitalization on the hospitality sector and educational requirements. Conclusions. The study concludes that innovative pedagogical approaches are essential for training competitive specialists in the hospitality sector in the context of the digitalization of education. The implementation of these approaches significantly improves the quality of education, the development of digital competence, and students’ professional skills. The study also underscores the importance of developing digital pedagogy and didactics, and the need to overcome challenges in implementing innovations. However, the study also highlights the need for further research in this field, as the digitalization of education and the hospitality sector continue to evolve, and new challenges and opportunities emerge.
  • No Thumbnail Available
    Item
    ОЦІННО-РЕЗУЛЬТАТИВНИЙ КОМПОНЕНТ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ДОКТОРІВ ФІЛОСОФІЇ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ ІДЕЙ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ
    (2024) Кузьменко, А. О.; Kuzmenko, A. O.
    Мета. У статті прийнято за мету представити особливості специфіку оцінно-результативного компоненту системи підготовки майбутніх докторів філософії до реалізації ідей академічної доброчесності у процесі професійної підготовки. Методи. Дослідження базується на системному, компетентнісному та аксіологічному підходах. Методи дослідження включають: аналіз і синтез – для вивчення літератури та нормативно-правових актів; моделювання – для розроблення структури компонента; класифікацію і систематизацію – для впорядкування знань про його реалізацію. Результати. Система підготовки майбутніх докторів філософії до реалізації академічної доброчесності складається з мотиваційно-цільового, субʼєкт-субʼєктного, змістового, середовищного, технологічного та оцінно-результативного компонентів, які взаємодіють між собою та соціальним оточенням, сприяючи формуванню культури академічної доброчесності. Оцінно-результативний компонент вклю- чає критерії та рівні сформованості академічної доброчесності, що визначають готовність аспірантів дотримуватися її принципів. Серед основних критеріїв оцінки є мотиваційно-ціннісний, творчо-операційний, рефлексивний, а також етапи готовності до дослідницько-інноваційної діяльності. Визначено ключові показники академічної доброчесності, зокрема правильне зазначення джерел, об’єктивне оці- нювання, дотримання авторського права та врахування особливих потреб здобувачів. Висновки. Для оцінки рівня сформованості академічної доброчесності у майбутніх докторах філософії пропонується використовувати критерії з відповідними рівнями сформованості: мотиваційно-ціннісний, етнокогнітивний, творчо-операційний та рефлексивний. Кожен із цих критеріїв включає показники, що оцінюють рівень усвідомлення норм доброчесності, здатність до самостійного застосування принципів та аналізу власної діяльності. Рівні сформованості оцінюються за трьома ступенями: низьким (адаптивним), середнім (репродуктивним) і високим (творчим), що відображають різні рівні усвідомлення, ініціативи та здатності до самовдосконалення у сфері академічної доброчесності. Objective. The aim of this article is to present the features and specifics of the assessment-result component of the system for preparing future Doctors of Philosophy for the implementation of academic integrity ideas during their professional training. Methods. The research is based on a systematic, competency-based, and axiological approach. Research methods include analysis and synthesis to study the literature and normative-legal acts, modeling to develop the structure of the component, and classification and systematization to organize knowledge about its implementation. Results. The system for preparing future Doctors of Philosophy for the implementation of academic integrity consists of motivational-target, subject-subject, content, environmental, technological, and assessment- result components, which interact with each other and the social environment, contributing to the formation of a culture of academic integrity. The assessment-result component includes criteria and levels of academic integrity formation that determine the readiness of postgraduate students to adhere to its principles. Among the main criteria for evaluation are motivational-value, creative-operational, and reflective, as well as stages of readiness for research-innovative activities. Key indicators of academic integrity have been identified, including proper citation, objective evaluation, adherence to copyright, and consideration of the special needs of students. Conclusions. To assess the level of academic integrity formation in future Doctors of Philosophy, it is proposed to use criteria with corresponding levels of formation: motivational-value, ethnocognitive, creative- operational, and reflective. Each of these criteria includes indicators that evaluate the level of awareness of integrity norms, the ability to independently apply principles, and analyze one’s own activities. The levels of formation are assessed in three degrees: low (adaptive), medium (reproductive), and high (creative), reflecting different levels of awareness, initiative, and ability for self-improvement in the field of academic integrity.
  • No Thumbnail Available
    Item
    ОКРЕМІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ЗДОБУВАЧІВ-МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ
    (2024) Сичак, О. М.
    У статті здійснено теоретичний аналіз окремих аспектів формування математичної компетентності у майбутніх учителів математики в процесі їх професійної підготовки. The article carries out a theoretical analysis of certain aspects of the formation of mathematical competence among future teachers of mathematics in the process of their professional training.
  • No Thumbnail Available
    Item
    FORMATION OF PROFESSIONAL IDENTITY OF FUTURE TEACHERS UNDER CONDITIONS OF A DIGITAL EDUCATIONAL ENVIRONMENT
    (2024) Yaremchuk, N.; Pinchuk, N.; Kalahurka, K.; Turko, B.; Яремчук, Н.; Пінчук, Н.; Калагурка, Х.; Турко, Б.
    The aim of the theoretical-empirical research is to identify the formation and types of professional identity of future teachers trained under conditions of a digital educational environment. Methods. The research participants were postgraduate students seeking a Master’s degree who were trained exclusively in a distance format (n = 80). Valid and reliable psycho-diagnostic tools were used to determine the main parameters of the respondents’ professional identity. The factor analysis with the procedure of extracting principal components was applied. Results. It was found that the descriptive frequency characteristics of dependent and independent variables do not differ from similar samples of students seeking a degree in pedagogy examined in related studies. The correlations established using the statistical parameter of Spearman (r s) demonstrated internal regularities. It was found that the “emotional- volitional component” with two correlations is the most dependent parameter of professional identity, and “love” with five correlations is the most dependent parameter of terminal value. The factor analysis was used to reduce dimensionality and identify five types of professional identity: “procedural-content professional identity” (PCPI), “value-oriented professional identity” (VOPI), “cognitive-pragmatic professional identity” (CPPI), “alternative-oriented professional identity” (AOPI) and “personality-oriented professional identity” (POPI). It was explained that orientation towards values and search of meaning in professional development and growth remain priorities for the majority of respondents trained in a digital educational environment. Discussion and сonclusions. It was substantiated that the types of professional identity of future teachers trained under conditions of a digital educational environment are dominant psycho-complexes which are indicators of initial professionalization that reflect self-actualization intentions and constitute a key line of life and personal self- identification. It was recommended that the identified types of professional identification should be operationalized in educational theory and practice, and the methods for identifying the types of professional identity should be considered by organizers of educational process in a distance format. Метою теоретико-емпіричного дослідження є з’ясування становлення і типів професійної ідентичності майбутніх педагогів, підготовлених в умовах цифрового освітнього середовища. Методи. Учасниками дослідження є здобувачі другого (магістерського) рівня освіти, підготовка яких здійснена виключно в дистанційному форматі (n = 80). Застосовано валідний і надійний психодіагностичний інструментарій, яким визначено основні параметри професійної ідентичності респондентів. Застосовано факторний аналіз з процедурою виокремлення головних компонент. Результати. Встановлено, що описові частотні характеристики залежних і незалежних змінних не мають відмінностей зі схожими вибірками здобувачів педагогічного фаху, отриманих у дотичних дослідженнях. З’ясовані зв’язки за статистичним параметром Spearman (r s) продемонстрували внутрішні закономірності. Констатовано, що найбільш залежним параметром професійної ідентичності є “емоційно-вольовий компонент” (два зв’язки) і термінальної цінності є “кохання” (п’ять зв’язків). Факторним аналізом здійснено зменшення співрозмірності й установлено п’ять типів професійної ідентичності: “процесуально-змістова професійна ідентичність” (ПЗПІ), “ціннісно-орієнтована професійна ідентичність” (ЦОПІ), “пізнавально-прагматична професійна ідентичність” (ПППІ), “альтернативно-орієнтована професійна ідентичність” (АОПІ) і “особистісно-орієнтована професійна ідентичність” (ООПІ). Пояснено, що орієнтація на цінності й пошук сенсу в професійному становленні та розвитку залишаються пріоритетом для превалюючої частини респондентів, підготовлених у цифровому освітньому середовищі. Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що типами професійної ідентичності майбутніх педагогів, підготовлених в умовах цифрового освітнього середовища, є домінуючі психокомплекси, які є індикаторами первинної професіоналізації, що відображає самоактуалізаційні інтенції і складає ключову лінію життєвого й особистісного самовизначення. Рекомендовано з’ясовані типи професійної ідентичності операціоналізувати в освітню теорію і практику, а методику визначення типів взяти до уваги організаторам освітнього процесу дистанційного формату.
  • No Thumbnail Available
    Item
    ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОЇ СПРАВИ
    (2024) Бурак, В. Г.; Burak, V. H.
    Метою дослідження є здійснення аналізу особливостей використання штучного інтелекту в професійній підготовці майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи. Для досягнення поставленої мети в статті використано теоретичні методи: вивчення, контент-аналіз та узагальнення педагогічної літератури з проблеми дослідження, вироблення наукових підходів до визначення сутності й змісту основних понять; індуктивно-дедуктивний для аналізу окремих фактів про штучний інтелект до знання загального , водночас від знання його загальних закономірностей до окремого його прояву в навчально-пізнавальній діяльності під час професійної підготовки майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи; систематизація та класифікація емпіричної інформації щодо використання штучного інтелекту; методи порівняльного аналізу, інтерпретації та узагальнення фактів. Результати. Досліджено результати сучасної психолого-педагогічної науки щодо питання використання штучного інтелекту в освітній і науковій діяльності в закладах освіти та наукових установах. Здійснено аналіз дефініцій поняттєво-категоріального апарату означеного дослідження, а саме «штучний інтелект» , «машинне навчання», «глибоке навчання», «обробка природної мови», «розпізнавання образів». Розглянуто можливості використання штучного інтелекту в освітньому процесі під час підготовки здобувачів освіти, зокрема інтерактивних навчальних платформ, систем адаптивного навчання, віртуальних помічників і чат-ботів. Досліджено теоретичні моделі й підходи до інтеграції ШІ в освіту. Розглянуто сучасні технології ШІ для використання під час здійснення освітнього процесу, а саме: системи управління навчанням (LMS) з AI-функціями, віртуальну та доповнену реальність для симуля- ційних тренінгів, AI-аналізатори для оцінювання компетенцій і розвитку студентів. Висновки. Засвідчено необхідність використання комп’ютерних програм і систем управління навчанням (LMS), віртуальних тренажерів із використанням VR– та AR-технологій для моделювання реальних ситуацій. Розроблено рекомендації щодо впровадження штучного інтелекту в навчальні програми. Виокремлено перспективи розвитку штучного інтелекту в професійній підготовці фахівців готельно-ресторанної справи й умови його успішного впровадження, а також можливі перешкоди та шляхи їхнього подолання. The purpose of the research is to analyze the features of using artificial intelligence in professional training of future specialists in hotel and restaurant business. To achieve this goal, the article uses theoretical methods: study, content analysis and generalization of pedagogical literature on the problem of research, development of scientific approaches to determining the essence and content of basic concepts; inductive-deductive to analyze individual facts about artificial intelligence to knowledge of the general, at the same time from knowledge of its general regularities to its separate manifestation in educational and cognitive activities during professional training of future specialists in hotel and restaurant business; systematization and classification of empirical information on the use of artificial intelligence; methods of comparative analysis, interpretation and generalization of facts. Results. Results of modern psychological and pedagogical science on the use of artificial intelligence in educational and scientific activities in educational establishments and scientific institutions have been investigated. Analysis of definitions of conceptual-categorical apparatus of the mentioned research, namely “artificial intelligence”, “machine learning”, “deep learning”, “natural language processing”, “pattern recognition” has been carried out. Possibilities of using artificial intelligence in educational process during training of applicants for education, in particular interactive training platforms, adaptive learning systems, virtual assistants and chatbots, have been considered. Theoretical models and approaches to the integration of AI into education have been investigated. Modern AI technologies for use in the educational process have been considered, namely: learning management systems (LMS) with AI functions, virtual and augmented reality for simulation training, AI analyzers for assessing competencies and students’ development. Conclusions. Necessity of using computer programs and learning management systems (LMS), virtual simulators using VR and AR technologies for simulating real situations has been confirmed. Recommendations for introduction of artificial intelligence in the curriculum have been developed. Prospects for the development of artificial intelligence in professional training of hotel and restaurant business specialists and conditions for its successful implementation, as well as possible obstacles and ways to overcome them, have been allocated
  • Thumbnail Image
    Item
    ПОТЕНЦІАЛ АКМЕОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ У ФОРМУВАННІ ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
    (2024) Попович, О. М.; Popovych, O. M.
    Мета статті – теоретичне обґрунтування потенціалу акмеологічного підходу у формуванні професійного іміджу майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Для реалізації окресленої мети та уточнення сутності наукових дефініцій дослідження використано теоретичні методи – системно -структурний аналіз та систематизація філософських, психологічних і педагогічних праць. Результати. Розглянуто найбільш актуальні трактування вітчизняними науковцями понять «імідж», «професій- ний імідж» та «професійний імідж вихователя закладу дошкільної освіти». Імідж педагога розглянуто крізь призму феномену педагогічної майстерності і розкрито структурні компоненти, які здійснюють вагомий вплив на його формування. Обґрунтовано сутність акмеологічного підходу. Акцентовано увагу на тому, що акмеологічний підхід передбачає: цілісне вивчення людини в освітньому середовищі як особистості, індивідуальності та суб’єкта життєдіяльності; створення педагогічних умов для мотивації успіху, актуалізації потреби у досягненнях, прагнення до високих результатів, до творчості; організацію творчої діяльності; оцінку якості освіти з позицій саморозвитку та самовдосконалення педагога і вихованця; професіоналізм як вищий рівень практичної реалізації сутнісних сил людини у власній професійній діяльності та ін. Висновки. Професійний імідж вихователя – це спеціально створений візуально-аудіальний образ, який дає змогу проявляти найкращі особистісно-ділові якості. Характеристиками професійного іміджу майбутніх фахівців дошкільної освіти визначаємо професійну компетентність , педагогічну майстерність, рефлексію, імпровізацію та спілкування. Вагомим потенціалом у формуванні професійного іміджу володіє акмеологічний підхід, адже умовами, за яких цей процес відбувається ефективно, є: наявність фахових знань, умінь, навичок та відповідних особистісно-ділових якостей, готовність до здійснення творчої професійної діяльності в умовах закладу дошкільної освіти, володіння технологією самопрезентації, спрямованість на постійний саморозвиток та самовдосконалення. The purpose of the article is to theoretically substantiate the potential of the acmeological approach in the formation of professional image of future educators at preschool educational institutions. To realize this goal and clarify the essence of scientific definitions of the research, we have used such theoretical methods as systematic and structural analysis and systematization of philosophical, psychological and pedagogical works. Results. The author of the article has considered the most relevant interpretations of the concepts of «image», «professional image» and «professional image of an educator of preschool educational institution» by national scientists. The image of a teacher has been considered through the prism of the phenomenon of pedagogical skill and the structural components that have a significant impact on its formation. The essence of the acmeological approach has been substantiated. It has been emphasized that the acmeological approach involves: a holistic study of a person in the educational environment – as a personality, individuality and subject of life; creation of pedagogical conditions for motivating success, actualization of the need for achievement, the desire for high results, creativity; organization of creative activity; assessment of the quality of education from the standpoint of self-development and self-improvement of the teacher and student; professionalism as the highest level of practical realization of the essential forces of a person in his or her own professional activity, etc. Conclusions. The professional image of an educator is a specially created visual and auditory image that allows you to show the best personal and business qualities. The characteristics of the professional image of future specialists at preschool educational institutions have been defined as professional competence, pedagogical skills, reflection, improvisation and communication. The acmeological approach has a significant potential in the formation of professional image, because the conditions under which this process is effective are: availability of professional knowledge, skills, abilities and relevant personal and business qualities, readiness to carry out creative professional activities in the conditions of preschool educational institutions, mastery of self-presentation technology, focus on continuous self-development and self-improvement.
  • No Thumbnail Available
    Item
    INNOVATION IN THE PROFESSIONAL FORMATION AND DEVELOPMENT OF FUTURE TEACHERS
    (2024) Tsiuniak*, O.; Цюняк*, O.; Yaremchuk, N.; Яремчук, Н.; Haliuka, O.; Галюка, O.; Prots, M.; Проц, М.
    The aim of the empirical research is to find out and substantiate the psychological content parameters of innovation in the professional formation and devel opment of future teachers. The tasks are: determina tion of correlations of parameters of higher education students’ professional readiness for innovative activi ties with independent variables; finding statistically significant differences between the respondents in the samples of bachelors (group I) and master’s stu dents (group II); comparison of the researched groups with high and low levels of the formation of the coef ficients of innovation. Methods: retrospective analy sis, generalization, systematization and comparison; the author’s questionnaire “Professional readiness of students for innovative activities” (RIA) (Tsiuniak, 2021); method “Diagnostics of the motivational struc ture of the personality” (DMSP) (Milman, 1990); method “Teacher’s abilities for creative self-develop ment” (TACSd) (Nikishina, 2009). Results. It was found that there are no statistically significant differences in the determined parameters between the samples of bachelors (group I) and master’s students (group II). A positive tendency was stated in group I in the quan titative coefficient of innovation QCI (М=.68; SD=.22; Me=.68) and in group II – the qualitative coefficient of innovation Q2 CI (М=.62; SD=.23; Me=. 61). It was established that the coefficients of innovation have four statistically significant correlations with inde pendent variables: creative activity, social usefulness, active self-development, stopped self-development (р<.050; р<.010). Significant differences were found in the studied groups with high and low levels of forma tion of the quantitative coefficient of innovation (QCI) and the qualitative coefficient of innovation (Q2 CI). Discussion and сonclusions. It was explained that the statistically significant correlation between Q2 CI and the “social usefulness” parameter is evidence that the subjects are ready to bear social responsibility for innovation, take a mature social position and work for the long term. The obtained empirical results should be taken into account by the organizers of the educational process and the guarantors of specialized educational and scientific programs, who are responsible for future teachers’ academic and professional training. Метою емпіричного дослідження є з’ясування та обґрунтування психологічних змістових параме трів інноватики у професійному становленні та роз витку майбутніх учителів. Завданнями є: визначення кореляційних зв’язків параметрів професійної готовності здобувачів до інноваційної діяльності з незалежними змінними; з’ясування статистично достовірних відмінностей між досліджуваними у вибірках бакалаврів (група І) і магістрантів (група ІІ); порівняння досліджуваних груп з високим і низь ким рівнями сформованості коефіцієнтів інноватики. Методи: ретроспективне аналізування, узагаль нення, систематизація і порівняння; авторська анкета “Професійна готовність здобувачів до інноваційної діяльності” (ГІД) (Цюняк, 2021); методика “Діагнос тика мотиваційної структури особистості” (ДМСО) (Мільман, 1990); методика “Здібності педагога до творчого саморозвитку” (ЗПТС) (Нікішина, 2009). Результати. З’ясовано, що між вибірками бакалаврів (група I) і магістрантів (група ІІ) немає статистично достовірних відмінностей у запропонованих пара метрах. Позитивну тенденцію зафіксовано у групі I в кількісному коефіцієнті інноватики KKI (М=.68; SD=.22; Me=.68) і в групі ІІ – якісному коефіцієнті інноватики ЯKI (М=.62; SD=.23; Me=.61). Встановлено, що коефіцієнти інноватики мають по чотири статис тично достовірні кореляційні зв’язки з незалежними змінними: творча активність, соціальна корисність, активний саморозвиток, зупинений саморозвиток (р<.050; р<.010). Констатовано достовірні відмін ності в досліджуваних групах із високим і низьким рівнями сформованості кількісного коефіцієнта інноватики (ККІ) і якісного коефіцієнта інноватики (ЯКІ). Дискусія і висновки. Пояснено, що наявність статистично достовірного зв’язку ЯКІ з параметром “соціальна корисність” є свідченням того, що дослі джувані готові нести соціальну відповідальність за нововведення, займати зрілу соціальну позицію і працювати на довготривалу перспективу. Реко мендовано отримані емпіричні результати взяти до уваги організаторам освітнього процесу і гарантам профільних освітньо-наукових програм, які відпові дають за навчально-професійну підготовку майбут ніх вчителів
  • No Thumbnail Available
    Item
    ФОРМУВАННЯ ВОКАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ ПЕДАГОГА- МУЗИКАНТА ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА
    (2023) Зінченко, К. А.
    У статі розкривається проблема формування вокальної культури педагога-музиканта у процесі його фахової підготовки. Розглядаються організаційно-педагогічні умови, які сприяють підвищенню ефективності розвитку вокальної культури майбутніх фахівців. The article reveals the problem of forming the vocal culture of a teachermusician in the process of his professional training. Organizational and pedagogical conditions are considered, which contribute to increasing the effectiveness of the development of vocal culture of future specialists.