ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
6 results
Search Results
Item ПСИХОЕМОЦІЙНА СТАБІЛЬНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ В ПЕРІОД СУСПІЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ(2025) Раєвська, Я.; Кульбіда, С.; Лавлінський, Р.; Сениця, Н.; Raievska, Y.; Kulbida, S.; Lavlinskyy, R.; Senytsia, N.Метою є теоретико-емпіричне досліджен- ня феномену психоемоційної стабільності осо- бистості в період суспільних трансформацій. Психоемоційну стабільність розглянуто як до- мінуючий психокомплекс властивостей, здат- ностей, компетенцій людини зберігати ефек- тивне функціонування через саморегуляцію діяльності. Суспільні трансформації подано як соціогенні виклики, до яких віднесено панде- мію, воєнні конфлікти, кліматичні катакліз- ми, суспільні потрясіння та різного масштабу соціальні зміни. Методи. У дослідженні взяла участь студентська молодь трьох рівнів осві- ти: “бакалавр”, “магістр”, “доктор філософії”, на- уково-педагогічні працівники і співробітники Міжрегіональної академії управління персо- налом (Україна) та Львівського національно- го університету імені Івана Франка (Україна); співробітники, менеджери середньої ланки, керівники відділів, департаментів і структур- них підрозділів у сфері торгівлі й виробництва Національної мережі торгівельних центрів “Епіцентр” (Україна) та гіпермаркетів краси “Єва” (Україна) загальною кількістю n = 323 респонденти віком від 18 до 56 років. Застосо- вано валідний і надійний психодіагностичний інструментарій. Результати. Констатовано середній рівень вираженості ключових пара- метрів дослідження респондентів. З’ясовано кореляційним аналізом Пірсона, що емоційна стабільність має два достовірні прямі зв’яз- ки з “незалежністю/податливістю” (p < .001) і “впевненістю” (p = .040). Це підтверджує пря- му залежність емоційної стабільності з авто- номністю й асертивною позицією особистості. За допомогою факторного аналізу встановле- но дев’ять компонент із сумарною дисперсією Σd = 80.519%. Інтерпретовано сім факторних утворень, що мали достовірні навантаження: F1 “Винахідлива психоемоційна стабільність”; F2 “Безпечна психоемоційна стабільність”; F3 “Адаптивна психоемоційна стабільність”; F4 “Незалежна психоемоційна стабільність”; F5 “Психоемоційна стабільність провини”; F6 “Відкрита психоемоційна стабільність” і F8 “Інтелектуальна психоемоційна стабільність”. Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що теоре- тико-емпіричне дослідження є спробою з’ясу- вання домінуючих психокомплексів власти- востей, здатностей, компетенцій людини, що забезпечують рівновагу, ефективне функці- онування через саморегуляцію діяльності у просторі перманентних соціальних трансформацій, у вимірах диспозиційної готовності ін- дивіда до змін через реалізацію особистісних компетенцій та сформованої здатності при- ймати чи не приймати себе і своє життя. Отри- мані результати мають цінність для усіх, хто надає індивідуальну та групову психологічну допомогу в соціогенних ситуаціях реальності. The aim is to conduct theoretical and empirical research on the phenomenon of psycho-emotional stability in the period of societal transformations. Psycho-emotional stability is regarded as the dominant psycho-complex of the individual’s traits, abilities, and competencies to maintain efficient functioning through self-regulation of activities. Societal transformations are positioned as sociogenic challenges, including pandemics, military conflicts, climate disasters, societal upheavals, and social changes of various scales. Methods. The research involved students of three degree levels: “Bachelor”, “Master”, “Doctor of Philosophy”; academic staff, and employees of the Interregional Academy of Personnel Management (Ukraine) and Ivan Franko National University of Lviv (Ukraine); employees, middle managers, heads of departments, divisions, and structural subdivisions in the field of trade and production of the National Network of Shopping Centers “Epitsentr” (Ukraine) and Beauty Hypermarkets “Yeva” (Ukraine) with a total of n = 323 respondents aged 18 to 56 years. Valid and reliable psychodiagnostic tools were applied. Results. Respondents reported a medium level of the key research parameters. Pearson’s correlation analysis was used to establish two significant direct correlations between emotional stability and “independence/malleability” (p < .001) and “confidence” (p = .040). This confirms the direct dependence of emotional stability on the individual’s autonomy and assertiveness. Factor analysis revealed nine components with a total variance of Σd = 80.519%. Seven factor formations with significant loadings were interpreted: F1 “Resourceful psycho-emotional stability”, F2 “Safe psycho-emotional stability”, F3 “Adaptive psycho- emotional stability”, F4 “Independent psycho- emotional stability”, F5 “Psycho-emotional stability of guilt”, F6 “Open psycho-emotional stability”, and F8 “Intellectual psycho-emotional stability”. Discussion and Conclusions. It was substantiated that theoretical and empirical research is an attempt to clarify dominant psycho- complexes of the individual’s traits, abilities, and competencies that ensure a balance and efficient functioning through self-regulation of activities in the space of continuous societal transformations and in the dimensions of the individual’s dispositional readiness for change through implementing personal competencies and the ability to accept or not accept oneself and one’s life. The results obtained are valuable for those who offer individual and group psychological support in sociogemic situations.Item СТРАТЕГІЇ ПОДОЛАННЯ КРИЗ : ЕФЕКТИВНІСТЬ КОНСТРУКТИВНИХ ПІДХОДІВ, ТА ВПЛИВ ВНУТРІШНІХ РЕСУРСІВ(2024) Зоріна, Н. В.У статті розглянуто провідні підходи до виходу із кризових ситуацій, наявні у психології. З-поміж них виділено конструктивні і неконструктивні стратегії поведінкового реагування стосовно переживання кризи. Зокрема, конструктивним є вирішення кризи за допомогою звернення за допомогою, пошуку внутрішніх резервів, зміни ставлення до ситуації. Натомість, неконструктивні реакції на кризу включають пасивність, уникнення, агресію тощо. The article examines the leading approaches to exiting crisis situations available in psychology. From among them, constructive and non-constructive strategies of behavioral response to experiencing a crisis are highlighted. In particular, it is constructive to solve the crisis byasking for help, finding interna lreserves, and changing the attitude to the situation. Instead, non-constructive responses to crisis include passivity, avoidance, aggression, etc.Item ПСИХОЛОГІЧНА СТІЙКІСТЬ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ПІД ЧАС ДІЇ ВОЄННОГО СТАНУ(2024) Борщак, І. В.У статті розглядається проблема психологічної стійкості студентів в умовах воєнного стану. Психологічна стійкість трактується як здатність адаптуватися до стресу, підтримувати емоційну рівновагу та ефективність у навчанні. Особлива увага приділяється таким проблемам, як тривожність, депресія та ризик посттравматичного стресового розладу. Описано роль психологів у закладах освіти, які надають підтримку студентам через консультації, терапевтичні сесії та профілактичні програми для зміцнення їхньої стійкості. The article addresses the issue of psychological resilience among students in the context of martial law. Psychological resilience is defined as the ability to adapt to stress, maintain emotional balance, and remain effective in studies. Special attention is given to issues such as anxiety, depression, and the risk of post-traumatic stress disorder. The role of psychologists in educational institutions is described, who provide support to students through counseling, therapeutic sessions, and preventive programs aimed at strengthening their resilience.Item АДАПТИВНІ КОПІНГ-СТРАТЕГІЇ – КЛЮЧ ДО ЗБЕРЕЖЕННЯ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я(2024) Омельяненко, Н. І.У статті розглядаються копінг-стратегії як важливий елемент підтримки психічного здоров’я. Наведені різні типи адаптивних і неадаптивних підходів до подолання стресових ситуацій, їх вплив на загальний стан особистості та ефективність в довготривалій перспективі. Окрема увага приділяється адаптивним копінг-стратегіям, які сприяють емоційній стабільності та покращенню якості життя. Стаття також містить практичні рекомендації щодо розвитку стресостійкості та використання ефективних методів саморегуляції. The article discusses coping strategies as an important element of mental health support. Different types of adaptive andnon-adaptive approaches to overcoming stressful situations, their impact on the general state of the individual and effectiveness in the long term are presented. Special attention is paid to adaptive coping strategies that promote emotional stability and improve quality of life. The article also contains practical recommendations for the development of stress resistance and the use of effective methods of self-regulation.Item СТРЕСОРЕАКТИВНІСТЬ ТА СТРЕСОСТІЙКІСТЬ ПІДЛІТКІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ(2023) Семенченко, Д. О.Дане дослідження присвячене актуальній тематиці вивчення стресових станів та стресостійкості у підлітків. За допомогою психофізіологічних та фізіологічних методів діагностовано актуальний стан нервово-психічного напруження у досліджуваних осіб. З’ясовано, що у більшості досліджуваних спостерігається стан нервово-психічного напруження та зниження адаптаційних резервів організму. This study is devoted to the current topic of studying stressful conditions and stress resistance in teenagers. With the help of psychophysiological and physiological methods, the actual state of neuropsychological stress in the studied persons was diagnosed. It was found that the majority of the subjects were in a state of neuropsychological tension and a decrease in the adaptive reserves of the body.Item ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СТІЙКОСТІ У ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ(2019) Чхаідзе, А. О.; Самкова, О. М.; Chkhaidze, А. О.; Samkova, О. М.У статті подано огляд проблеми психологічної стійкості, основних умов збереження психологічної стійкості та факторів, що формують психологічну стійкість особистості. Спираючись на наукові джерела, ми визначили, що психологічна стійкість – це цілісна характеристика особистості, що забезпечує її стійкість до фрустраційного і стресогенного впливу важких ситуацій. Метоюстаттіє проведення емпіричного дослідження психологічної стійкості у юнацькому віці. Методи. Для дослідження особливостей психологічної стійкості було використано наступні емпіричні методи: бесіда, спостереження, тестування з метою дослідження особливостей психологічної стійкості юнаків (шкала толерантності до невизначеності Д. Мак-Лейна (валідизація Є.Г. Луковицька), діагностика самоактуалізації особистості (А.В. Лазукін в адаптації Н.Ф. Каліної), методика діагностики рівня розвитку рефлексивностіА.В. Карпова, методика дослідження самооцінки особистості С.А. Будассі, шкала психологічного благополуччя К. Ріфф (версія Т.Д. Шевеленкової – Т.П. Фесенко), методика визначення копінг-стратегій (Р. Лазарус), методика дослідження тривожності Ч. Спілбергера (адаптація Ю.Л. Ханіна), шкала суб’єктивного благополуччя Г. Перуе-Баду (адаптація М.В. Соколової); а також методи математико-статистичної обробки даних. Результати. В емпіричному дослідженні ми визначили, що основними передумовами формування психологічної стійкості є: позитивне самоставлення, гнучкість, відкритість новому досвіду, наявність особистісно значущих цілей в житті, вміння концентруватися на вирішенні актуальних завдань в сьогоденні, внутрішній локус контролю, рефлексивність, гуманітарна позиція. Виділені два значущих фактора, що лежать в основі формування психологічної стійкості особистості юнака: «людина як відкрита система» (вміння концентруватися на події в сьогоденні; потреба в пізнанні, відкритість новому, прагнення до творчості і здатність до нестандартного вирішення проблем, гнучкість в спілкуванні, розвинена здатність до рефлексії, внутрішній локус контролю, мотивація до особистісного росту і розвитку, адаптивний рівень тривожності і стан психологічного благополуччя) і «прийняття себе» (позитивний погляд на природу людини, саморозуміння, аутосимпатія, висока адекватна самооцінка, стан суб’єктивного благополуччя). Висновки. Визначено показники розвитку психологічної стійкості, які можна прийняти за критерії оцінки ефективності програми формування даної особистісної характеристики, до яких віднесено адаптивний рівень тривожності і переживання стану суб’єктивного благополуччя. An overview of psychological stability problem, basic conditions for its maintaining and factors that shape the psychological stability of the personality have been provided in the article. Based on scientific sources, we have identified that psychological stability is a holistic personal characteristic, which ensures its resilience to the frustration and stress-producing impact of difficult situations. The article’s purpose is conducting an empirical research of psychological stability in adolescence. Methods. The following empirical methods were used to investigate the peculiarities of psychological stability: an interview, an observation, testing to investigate the peculiarities of young men's psychological stability (D. McLaine Indefinite Tolerance Scale (validation of E. G. Lukovitska), diagnostics of selfactualization of personality (A. V. Lazukin in adaptation by N. F. Kalina), diagnostic technique of level of reflexivity development by A. V. Karpov, the research methodology of self-assessment of personality (S. A. Budassi), the psychological well-being scale of K. Ryff (version of T. D. Shevelenkova–T. P. Fesenko), methodology for determining coping strategies (R. Lazarus), methodology for the study of anxiety by Ch. Spielberger (adaptation by Yu. L. Hanin), subjective wellbeing scale of G. Perrudet-Badoux (adaptation by M. V. Sokolova); and mathstatistical data processing methods. Results. We have determined in an empirical research that the basic prerequisites for the formation of psychological stability are: positive self-esteem, flexibility, openness to new experiences, the presence of personally meaningful goals in life, ability to concentrate on solving actual tasks in the present, internal control locus, reflexivity, and humanitarian position. There are two important factors that underlie the formation of the psychological stability of the young man’s personality: “man as an open system” (ability to focus on events in the present; the need for cognition, openness to the new, the desire for creativity and the ability to solve non-standard problems, flexibility in communication, developed capacity for reflection, internal control locus, motivation for personal growth and development, adaptive anxiety level and state of psychological well-being) and “accepting yourself” (a positive view of human nature, self-understanding, autosympathy, high adequate self-esteem, state of subjective well-being). Conclusions. The indicators of the psychological stability development have been determined, which can be taken as criteria for evaluating the effectiveness of the formation program of this personal characteristic, which include the adaptive level of anxiety and subjective well-being.