НЕОФІЦІЙНІ ОЙКОНІМИ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ В МІЖКУЛЬТУРНІЙ КОМУНІКАЦІЇ

Abstract

Метою статті є висвітлення структурно-семантичних ознак неофіційних ойконімів сучасної німецької мови, що використовуються у міжкультурній комунікації, та способів і прийомів їхнього перекладу. Методами та прийомами аналізу є: метод суцільної вибірки та текстологічний аналіз для відбору одиниць, описовий метод для інвентаризації та систематизації одиниць аналізу, порівняльно-історичний метод для виявлення спільних та відмінних рис ойконімів, прийоми структурного та семантичного аналізу для встановлення структурного типу та семантичного значення одиниць дослідження, а також елементи кількісних підрахунків. Результати. Неофіційні географічні назви німецьких міст, містечок та селищ є вагомою частиною топоніміки сучасної ФРН. Вони вживаються у повсякденні, на сторінках газет, журналів, у туристичних путівниках, на знаках при в’їзді до міста тощо. Неофіційні ойконіми поділяються на: 1) композити з прямим значенням; 2) композити з метафоричним значенням; 3) перифрази з різною структурою. Особливий інтерес викликають контамінації та ойконіми з кольороназвою. Неофіційні ойконіми є етноспецифічними елементами топоніміки ФРН, використання яких відображає не лише географічну назву, а і її конотації, тобто національне, культурне та історичне забарвлення, що готує труднощі як для утримувача інформації, так і для перекладача. Основними перекладацькими прийомами передачі ойконімів є: 1) калькування (поєднане з транскрипцією / транслітерацією та переставленням компонентів) й 2) дескриптивна перифраза. Висновки. Проведене дослідження німецьких неофіційних ойконімів показало, що ці одиниці є невіддільною частиною топонімічного простору німецької мови. Вони мають різну структуру, утворюються шляхом словотвору (словоскладання, контамінація), вторинної номінації (перифраз), використовуючись у повсякденному житті, у туристичних путівниках тощо з метою привернення уваги до певної події, краєзнавчої чи історичної пам’ятки тощо. Правильна передача ойконімів сприяє розумінню усієї конотативної інформації, що сприяє успішній міжкультурній комунікації. The aim of this article is to analyze the structural and semantic features of the unofficial oikonyms of modern German, used in intercultural communication. The methods of their translation are investigated too. Methods of analysis are: a continuous sampling method and a textual analysis for the selection of units, a descriptive method for inventorying and systematizing units of analysis, comparative-historical methods for identifying common and distinctive features of oikonyms, techniques of structural and semantic analysis for establishing a structural type and semantic meaning of units. The elements of quantitative calculations are used too. Results. Unofficial names of German cities, towns and villages are a very important part of the toponymy of Germany. They are used in everyday life, on the pages of newspapers, magazines, tourist booklets, guidebooks, signs at the entrance to the city, etc. Unofficial oikonyms are divided into: 1) compounds with direct meaning, 2) compounds with metaphorical meaning; 3) periphrasis with different structures. Blendings and oikonyms with color names are of a particular interest. Unofficial oikonyms are ethnospecific and culture elements of the toponymy. Unofficial oikonyms are characterized by reflection not only of geographical reality, but of its national, cultural and historical connotations, what prepares difficulties both for the holder of information and for the interpreter. The main translation methods of oikonyms are: 1) loan translation (combined with transcription / transliteration and repositioning of components) and 2) descriptive periphrasis. Conclusions. The study of German unofficial oikonyms has shown that these units are an integral part of the toponymic space of German. They have a different structure, they are formed by word-formation (composition, blending) and secondary nomination (periphrasis). They are used in everyday life, in tourist guides in order to attract attention to a particular event, ethnographic or historical monument, etc. The correct transmission of oikonyms promotes understanding of all connotative information, and it is very important for successful intercultural communication.