СТАН ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ РУХЛИВОСТІ НЕРВОВИХ ПРОЦЕСІВ В УМОВАХ СЛУХОВОЇ ДЕПРИВАЦІЇ

Abstract

У статті розглядається вплив сенсорної депривації на стан функціональної рухливості нервових процесів у школярів 15-16 років. У дітей зі зниженим слухом низький рівень функціональної рухливості нервових процесів у зв’язку з затримкою психічного розвитку, існуючими проблемами слухового апарату і відставанням в області формування сприйняття предметних дій внаслідок недорозвинення мови. Актуальність дослідження полягає в необхідності отримання і аналізу нових наукових даних про специфічність впливу слухової депривації на функціональну рухливість нервових процесів (ФРНП) людини. Основною метою даного етапу дослідження було вивчити особливості функціональної рухливості нервових процесів у дітей з порушеннями слуху. Проаналізувавши дані ми встановили, що середні значення ФРНП у дітей із сенсорною депривацією статистично відрізнялися від значень у осіб контрольної групи. Причиною цього є затримка психічного розвитку та наявні проблеми слухового апарату у дітей з вадами слуху. Якісний аналіз показав, що серед учнів контрольної групи частіше спостерігаються особи з високими і середніми рівнями функціональної рухливості нервових процесів, а в експериментальній групі – діти з низькими рівнями ФРНП. Час центральної обробки інформації найкоротший в учнів контрольної групи, на відміну від експериментальної. Це пояснюється відставанням слабочуючих в області формування сприйняття предметних дій в результаті недорозвинення мови. Також середні значення ФРНП правої руки значно краще в порівнянні з показниками функціональної рухливості лівої руки в обох групах. Це пояснюється домінуванням правої руки як могутнього засобу адаптивної поведінки людини. The article discusses the effect of sensory deprivation on the state of functional mobility of nervous processes in schoolchildren aged 15-16. The relevance of the study is the need to obtain and analyze new scientific data on the specificity of the impact of auditory deprivation on the functional mobility of the nervous processes (FMNP) of a person. The main objective of this phase of the study was to study the features of the functional mobility of the nervous processes in children with hearing impairments. The studies were conducted, taking into account changes in the fluctuations of mental performance during the working day and week, all studies were conducted on days of high mental performance - from Tuesday to Thursday from 9.00 to 13.00 hours. The total amount of experimental research for each subject represented no more than 10 minutes in one examination. At the beginning of the study, each individual was familiarized with the methodology for studying the functional mobility of nerve processes using the feedback mode. The study for the entire contingent was carried out using the computer diagnostic method "Diagnost-1M", which was developed in the laboratory of physiology of higher human nervous activity of the Institute of Physiology named after. O.O. Bogomoltsa National Academy of Sciences of Ukraine (Kiev) professors M. V. Makarenk and V. S. Lizogub. After analyzing the data, we found that the mean values of FMNP in children with sensory deprivation were statistically different from those in the control group. The reason for this is mental retardation and hearing problems in children with impaired hearing. Qualitative analysis showed that among students in the control group, individuals with high and medium levels of functional mobility of nerve processes are more often observed, and in the experimental group - children with low levels of FMNP. The central processing time is the shortest for the students in the control group, in contrast to the experimental one. This is due to the lagging behind of hearing impaired people in the area of forming perception of objective actions as a result of speech underdevelopment. Also, the average values of the right-handed FMNP are significantly better compared to the functional mobility of the left hand in both groups. This is due to the dominance of the right hand as a powerful means of adaptive human behavior.