FEATURES OF COPING-BEHAVIOR OF MEDICAL WORKERS DURING THE COVID-19 PANDEMIC

Abstract

The article presents the results of a theoretical and empirical study of coping-behavior of medical workers during the COVID-19 pandemic, as in the threatening conditions of the pandemic, the professional activity of doctors is associated with extreme conditions that require maximum tension on physiological and mental functions. The purpose of the research was to find out the main differences in the choice of coping-behavior strategies at the conscious and subconscious levels of doctors during the pandemic, depending on the form of ownership of the medical institution. The research methodology was based on the general scientific principles of activity and personality approaches in psychology, as well as on the basic statements of the structural theory of ego-protection of R. Plutchic. Such psychodiagnostic methods were used: “Strategies for overcoming stressful situations” (SACS) of S. Hobfoll adapted by N. Vodopyanova, E. Starchenkova; diagnosis of psychological protective mechanisms of the personality of Plutchik-Kellerman-Conte “Life Style Index” (Life Style Index, LSI); WHO quality of life questionnaire (WHOQOL-100). As a result, there were significant differences in the coping-behavior of private clinic doctors, who are less likely to demonstrate antisocial models of behavior (at the level of p≤.05), more often use the mechanism of displacement than substitution (at the level of p≤.05), have much higher indicators of intellectualization mechanism (at the level of p≤.01), more prone to excessively mental way of overcoming frustrating experiences; from all spheres of life significant differences (at the level of p≤.05), as well as higher indicators (at the level of p≤.05) of quality of life in the “spiritual sphere”, which indicates the presence of strong personal beliefs that help to successfully cope with most difficulties in professional activity, giving answers to spiritual and personality questions. Conclusions. The obtained data will allow to build a system of psychological work to increase the level of constructive and reduce the level of destructive coping-strategies of doctors, the development of proactive coping as a system of personal resources that will help doctors prepare to overcome the negative consequences of future stressful situations. У статті подані результати теоретико-емпіричного дослідження особливостей копінг-поведінки медичних працівників під час пандемії COVID-19, оскільки в загрозливих умовах пандемії професійна діяльність лікарів пов’язана з екстремальними умовами, що вимагають максимального напруження фізіологічних та психічних функцій організму. Метою дослідження було з’ясування основних відмінностей у виборі стратегій копінг-поведінки на свідомому та підсвідомому рівнях у лікарів в період пандемії в залежності від форми власності медичного закладу. Методологія досліджен спиралася на загальнонаукові принципи діяльнісного та особистісного підходів в психології, а також на основні положення структурної теорії его-захисту R. Plutchic. Були використані психодіагностичні методики: “Стратегії подолання стресових ситуацій” (SACS) С. Хобфолл в адаптації Н. Водоп’янової, Е. Старченкової; діагностика психологічних захисних механізмів особистості Плутчика-Келлермана- Конте “Індекс життєвого стилю” (Life Style Index, LSI); “Опитувальник якості життя ВОЗ” (ВОЗКЖ-100). У результаті отримано значущі відмінності у копінг-поведінці лікарів приватної клініки, які рідше демонструють прояв асоціальних моделей поведінки (на рівні p≤.05), частіше застосовують механізм витіснення ніж заміщення (на рівні p≤.05), мають значно вищі показники механізму інтелектуалізації (на рівні p≤.01), більше схильні до надмірно розумового способу подолання фрустраційних переживань; з усіх сфер життя значимі відмінності (на рівні p≤.05), а також вищі показники (на рівні p≤.05) якості життя у “духовній сфері”, що свідчить про наявність у них стійких особистісних переконань, які допомагають успішно справлятися з більшістю труднощів у професійній діяльності, даючи відповіді на духовні й особистісні питання. Висновки. Отримані дані дозволять побудувати систему психологічної роботи з підвищення рівня конструктивних та зниження рівня деструктивних копінг-стратегій лікарів, з розвитку проактивного копінгу як системи ресурсів особистості, які допоможуть лікарям підготуватися до подолання негативних наслідків майбутніх стресових ситуацій.