Abstract:
Current literature on attitudes of
support staff towards people with intellectual
disabilities produces heterogenous findings.
The present systematic review aims to provide a
synthesis and thorough appraisal of qualitative
and quantitative evidence on attitudes of support
staff towards people with intellectual disabilities
under their care. Methods. A systematic literature
search was performed across four electronic
databases to identify original articles published in English between 2014 and 2024. PICO framework
and PRISMA statement were used to organize
the search strategy and study selection. The
references were screened on predefined inclusion
and exclusion criteria which resulted in 38 studies
being included in the review. Results. Four themes
emerged: 1) attitudes towards integration and
participation, 2) attitudes towards autonomous
decision-making, 3) attitudes towards sexual
needs and sexual expression, and 4) attitudes
towards restrictive measures and restraint
interventions. Findings suggest that support staff
held skeptical attitudes concerning integration
and meaningful participation of people with
intellectual disabilities. Moreover, support staff
operated under the premise that people with
intellectual disabilities were not capable of
making independent decisions because they did
not understand the consequences of their choices.
Support staff considered sexual expression of
people with intellectual disabilities a human
right, but they expressed insecurity concerning
the matter and approached certain facets of
sexual expression with caution. Lastly, support
staff were clear and unequivocal when it came
to the use of restraint and restrictive measures
insisting that they used them to regulate the
behaviors of people with intellectual disabilities
which might harm them or others. Discussion
and conclusions. Variations in attitudes are
evident as some support staff exhibit a sincere
regard for the welfare and potential of people with
intellectual disabilities while others harbor biases
towards them. The findings stress the need to
address these varied attitudes to enable support
staff in delivering high-quality care and support to
people with intellectual disabilities.
Сучасна література про ставлення
допоміжного персоналу до людей із розумовими вадами демонструє неоднозначні результати. Представлений системний огляд має на
меті забезпечити синтезування й ретельну
оцінку якісних і кількісних даних про ставлення допоміжного персоналу до людей із вадами
інтелекту, які перебувають під його опікою.
Методи. Системний пошук літератури проведено в чотирьох електронних базах даних
для ідентифікації оригінальних статей, опу-
блікованих англійською мовою в період з 2014 по 2024 рік. Для організації пошукової стра-
тегії та відбору досліджень були використані
структури PICO (ПВПР –популяція, втручання,
порівняння, результат) та положення PRISMA
(ПЕЗСОМА – переважні елементи звітності для
системних оглядів та мета-аналізу). Посилання були перевірені за попередньо визначеними критеріями включення та виключення, в
результаті чого до огляду було включено 38
досліджень. Результати. Виокремлено чотири
теми: 1) ставлення до інтеграції та причетності, 2) ставлення до самостійного прийняття
рішень, 3) ставлення до сексуальних потреб
та сексуального самовираження, 4) ставлення
до обмежувальних заходів та втручань, пов’язаних зі стримуванням. Результати продемонстрували, що допоміжний персонал скептично ставився до інтеграції та значущої причетності людей з інтелектуальними вадами.
Крім того, допоміжний персонал керувався
припущенням, що люди з вадами розумового
розвитку не здатні приймати самостійні рішення, оскільки вони не розуміють наслідків
свого вибору. Допоміжний персонал вважав
сексуальне самовираження людей із розумовою неповносправністю правом людини, але
висловлював невпевненість у цьому питанні
й підходив до певних аспектів сексуального
самовираження з обережністю. Нарешті, допоміжний персонал був чітким і недвозначним,
коли йшлося про застосування запобіжних та
обмежувальних заходів, наполягаючи на тому,
що застосовує їх для регулювання поведінки людей з інтелектуальною недостатністю,
яка може завдати шкоди їм або іншим особам.
Дискусія і висновки. Відмінності у ставленні
очевидні, оскільки деякі допоміжні працівники демонструють щиру повагу до добробуту
та потенціалу людей із розумовими вадами,
тоді як інші мають упереджене ставлення до
них. Отримані дані підкреслюють необхідність подолання цих відмінностей у ставленні,
щоб допоміжний персонал міг надавати високоякісний догляд та підтримку людям з інтелектуальними порушеннями.
Description:
Anis, M., & Nordin, N. A. (2024). Attitudes of Support Staff Towards People with Intellectual Disabilities Under Their Care: A Systematic Review of Literature. Insight: the psychological dimensions of society, 12, 428–470. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2024-12-5