МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВ’Я: КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЦИФРОВИХ ЗАСТОСУНКІВ ЯК ФАСИЛІТАТИВНИХ ЗАСОБІВ ПСИХОЕДУКАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ

Abstract

За останні десятиріччя цифрові застосун- ки, що забезпечують підтримку ментального здоров’я людини, завдяки своїм беззапереч- ним перевагам у масовому поширенні психо- едукаційного контенту й фасилітації процесів психоедукації, набули глобального масштабу використання. Численні дослідження з ефек- тивності застосування таких засобів психоеду- кації дають розрізнену інформацію щодо їхніх переваг і недоліків. Це ускладнює вибір тих чи інших застосунків як оптимальних для вико- ристання в кожному конкретному психоеду- каційному запиті як для фахівців у сфері мен- тального здоров’я, так і кінцевих користувачів психоедукаційного контенту. Метою дослід- ження стало визначення комплексу критеріїв і показників, за якими можна було б оцінювати та порівнювати різні види цифрових засобів психоедукації для подальшого їх обґрунтова- ного вибору й застосування в практиках психо- логічної допомоги та самодопомоги. Завдяки відповідності змістової складової психоедука- ції, тобто чутливого для населення, особливо в умовах війни, психоедукаційного контенту, формальній складовій процесу психоедукації, а саме цифровим, вільним від ризиків стигма- тизації, засобам поширення контенту, суттєво зростає можливість фасилітації та підвищення ефективності психоедукаційних активностей населення. Методи. На основі узагальнення наукових досліджень із проблематики дослід- ження, шляхом індуктивного якісного аналізу, експертних оцінок і використання статистич- них методів підрахунку їхньої узгодженості було виокремлено комплекс критеріїв оціню- вання фасилітативного потенціалу цифрових психоедукаційних застосунків. Результати. До критеріїв оцінювання цифрових психоеду- каційних застосунків віднесено: доступність засобу для користувача, адаптивність і сфо- кусованість засобу, захист інтересів спожива- ча, інтерактивність взаємодії з користувачем, сприяння засвоєнню психоедукаційному кон- тенту. Показники рангової кореляції експерт- них оцінок за показниками, що відповідають виокремленим критеріям, у цілому вказують на узгодженість оцінок, а, отже, слугують дока- зом можливості їх використання для обґрун- тованого вибору того чи іншого засобу для конкретних запитів користувачів застосунків. Найбільш узгоджені оцінки мали показники за критеріями інтерактивності взаємодії та захи- сту інтересів споживача. Дискусія і висновки. Автори статті продемонстрували можливість розроблення комплексу критеріїв оцінювання цифрових психоедукаційних застосунків з ме- тою використання комплексу як універсаль- ного засобу порівняння таких застосунків. Це в свою чергу дозволить підвищити ефектив- ність психоедукаційних ініціатив на основі цифрових застосунків вже на етапі плануван- ня таких ініціатив. In recent decades, digital applications that support mental health have gained global usage due to their undeniable advantages in the widespread dissemination of psychoeducational content and the facilitation of psychoeducation processes. Numerous studies on the effectiveness of such psychoeducational tools provide fragmented information regarding their advantages and disadvantages. This complicates the selection of specific applications as optimal for use in each particular psychoeducational request, both for the mental health professionals and for the end users of the psychoeducational content. The aim of the research was to define a set of criteria and indicators for evaluating and comparing different types of digital psychoeducational tools. This is valuable for facilitating their informed selection and application in psychological assistance and self-help practices. Aligning the content component of psychoeducation, such as psychoeducational information that is particularly sensitive and relevant to the population, especially in wartime conditions, with the formal component of the psychoeducation process, namely, digital, stigma- free means of content dissemination, significantly increases the potential for facilitating and enhancing the effectiveness of psychoeducational activities among the population. Methods. Based on a synthesis of scientific research on the subject, using inductive qualitative analysis, expert evaluations, and statistical methods to assess their consistency, a set of criteria was identified for evaluating the facilitative potential of digital psychoeducational applications. Results. The criteria for evaluating digital psychoeducational applications include user accessibility, adaptiveness and focus level of the tool, user interest protection, interactivity of user engagement, and support for psychoeducational content assimilation. The rank correlation indicators of expert evaluations for the selected criteria demonstrate overall consistency, thereby confirming their applicability for the informed selection of a particular tool based on specific user needs. The highest level of agreement among expert evaluations was observed for the criteria of interactivity of user engagement and user interest protection. Discussion and Conclusions. The authors of the article demonstrated the possibility of developing a set of criteria for evaluating digital psychoeducational applications to be used as a universal tool for comparing such applications. This, in turn, will enhance the effectiveness of psychoeducational initiatives based on digital applications already at the planning stage of such initiatives.