Abstract:
Проаналізована біоморфологічна структура ценофлор піонерної рослинності України
за системою організації життєвих форм К. Раункієра, представленої класами Thero-
Salicornietea, Crypsidetea aculeatae, Crithmo-Staticeteа, Аmmоphiletea, Сakiletea
maritimae, Isöeto-Nano-Juncetea, Bidentetea, Koelerio-Corynephoretea і Festucetea
vaginatae, яка нараховує 844 видів, що відносяться до 79 родин і 338 родів.
Встановлено, що у 10 провідних родинах, видовий склад яких становить 72,8 %
загальної кількості ценофлори піонерної рослинності, вони представлені
гемікриптофітами – 285 видів, або 71,7 % їх загальної кількості, терофітами – 202
(77,1 %), геофітами – 56 (57,6 %), гелофітами – 22 (48,9 %), хамефітами – 16 (69,6 %)
і фанерофітами – 3 (15,0 %). Дається порівняння чисельності видів різних життєвих
форм у складі провідних родин аборигенної і адвентивної фракцій у розглянутих
класах. Виявлено, що співвідношення між видами аборигенної і адвентивної фракцій складає: фанерофіти – 1:0,5, гемікриптофіти – 1:0,41, геофіти – 1:0,13, гелофіти –
1:0,16 і терофіти – 1:1,15. Хамефіти представлені лише аборигенними видами,
гідрофіти – відсутні. Виявлено, що у ценофлорах співвідношення чисельності видів
спільних біоморф аборигенної і адвентивної фракцій в цілому суттєво не
відрізняється від співвідношення у провідних родинах і складає: фанерофіти – 1:0,33,
хамефіти – 1:0,05, гемікриптофіти – 1:0,4, геофіти – 1:0,11, гелофіти – 1:0,15 і
терофіти – 1:1,13. Порівняння розподілу видів, що мають спільні життєві форми
показало подібність ценофлор піонерної рослинності в цілому більше до флор
аридної зони, аборигенної фракції – гумідної. Виділені групи кластерів ценофлор,
об’єднаних за біоморфологічнми ознаками їх видів. Встановлено, що ценофлори
Festucetea vaginatae за показниками біоморф їх видів суттєво відрізняються від
Koelerio-Corynephoretea, що ставить дискусійним питання об’єднання угруповань
названих класів в один. Біоморфологічна структура ценофлор розглянутих класів
піонерної рослинності України відображає сучасний стан їх еколого-історичного
розвитку і може бути використана для порівняння і визначення ступеня подальшої
трансформації угруповань під дією природних і антропічних факторів, зокрема,
глобального потепління. Проанализирована биоморфологическая структура ценофлор пионерной
растительности Украины по системе организации жизненных форм К. Раункиера,
представленной классами Thero-Salicornietea, Crypsidetea aculeatae, Crithmo-
Staticeteа, Аmmоphiletea, Сakiletea maritimae, Isöeto-Nano-Juncetea, Bidentetea,
Koelerio-Corynephoretea и Festucetea vaginatae, которая насчитывает 844 вида,
относящихся к 79 семействам и 338 родам. Установлено, что 10 ведущих семейств,
которые составляют 72,8 % общего числа видов, представлены гемикриптофитами -
285 видов, или 71,7% их общего количества, терофитами – 202 (77,1 %), геофитами -
56 (57,6 %), гелофитами – 22 (48,9 %), хамефитами – 16 (69,6 %) и фанерофитами – 3
(15 %) видами. Дается сравнение численности видов, имеющих общие жизненные
формы в составе ведущих семейств аборигенной и адвентивной фракций. Выявлено,
что соотношение между видами аборигенной и адвентивной фракций составляет:
фанерофиты – 1:0,5, гемикриптофиты – 1:0,41, геофиты – 1:0,13, гелофиты – 1:0,16 и
терофиты – 1:1,15. Хамефиты представлены только аборигенными видами,
гидрофиты – отсутствуют. Выявлено, что в ценофлорах соотношение численности
видов общих биоморф аборигенной и адвентивной фракции в целом существенно не
отличается от соотношения в ведущих семействах и составляет: фанерофиты – 1:0,33,
хамефиты – 1:0,05, гемикриптофиты – 1:0,4, геофиты – 1:0,11, гелофиты – 1:0,15 и
терофиты – 1:1,13. Сравнение распределения видов, имеющих общие жизненные
формы, в целом показало сходство ценофлор пионерной растительности больше с
флорами аридной зоны, аборигенной фракции – гумидной. Выделены группы
кластеров ценофлор, объединенных по биоморфологическим признакам видов.
Установлено, что ценофлора Festucetea vaginatae по показателям биоморф их видов
существенно отличается от Koelerio-Corynephoretea, что ставит дискуссионным
вопрос объединения сообществ названных классов в один. Биоморфологическая
структура ценофлор рассмотренных классов пионерной растительности Украины
отражает современное состояние их эколого-исторического развития и может быть
использована для сравнения и определения степени дальнейшей трансформации
сообществ под действием природных и антропических факторов и, в частности,
глобального потепления. Biomorphological structure of coenofloras of pioneer vegetation of Ukraine was analysed
in the system of K.Raunkiaer life forms organization. Classes Thero-Salicornietea,
Crypsidetea aculeatae, Crithmo-Staticetea, Ammophiletea, Cakiletea maritimae, Isöeto-
Nano-Juncetea, Bidentetea, Koelerio-Corynephoretea and Festucetea vaginatae were
provided. It total 844 species belong to 79 families and 338 genera. It was established that
10 leading families, which constitute 72,8 % of the total number of species represented by
hemicryptophytes – 285 species, or 71,7 % of the total amount; terophytes – 202 (77,1 %),
geophytes – 56 (57,6 %) heliophyte – 22 (48,9 %), hamephytes – 16 (69,6 %) and
fanerophytes – 3 (15 %) species. The occurrence of species of life forms on the leading
families of synanthropic and native factions in these classes was compared. It was revealed
that the ratio between species is: fanerophytes – 1:0,5, hemicryptophytes – 1:0,41,
geophytes – 1:0,13, helophytes – 1:0,16 and terophytes – 1:1,15. In the group of
hamephytes only native species are presented. Comparison of the distribution of species
with a single life forms, in general, showed similarities in coenofloras of pioneer vegetation
to arid zone flora, within native faction – with humid. Groups of coenofloras clusters
grouped according biomorfologichnmy featured species. It is shown that biomorphs of the
Festucetea vaginatae differ significantly from such of the Koelerio-Corynephoretea. So,
there is no reason to combine these groups into a single class. Biomorphological structure
of coenofloras of pioneer vegetation of Ukraine reflects the current state of their ecological
and historical stage of development and can be taken to compare and determine the extent
of further transformation of communities under the influence of natural and anthropogenic
factors and, in particular, of global warming.