ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ МІСЬКИХ І СІЛЬСЬКИХ ПОПУЛЯЦІЙ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЗА ЧАСТОТОЮ ВРОДЖЕНИХ ВАД РОЗВИТКУ ТА РЕПРОДУКТИВНИХ ВТРАТ

Abstract

Проблема диференційної поширеності вроджених вад розвитку та репродуктивних втрат в українських популяціях стає особливо актуальною на фоні посилення дії екологічних і генетико-демографічних факторів, здатних впливати на їх генофонд. Мета дослідження - протягом тривалого моніторингу визначити наявність статистично достовірних відмінностей між сільськими популяціями Херсонської області за частотою вроджених вад новонароджених, мимовільних викиднів і мертвонароджень для подальшого виявлення причин виявленої гетерогенності. При розрахунку частоти наведених показників у міських і сільських популяціях використані матеріали обласного медико-статистичного регістру (медична форма 21, 13, 49). Статистичне обчислення отриманих результатів (розрахунок довірчих інтервалів та достовірності відмінностей) проведено із застосуванням програм STATISTICA та Microsoft Excel 9-2000. Встановлено, що між міськими та сільськими популяціями існують суттєві відмінності за поширеністю вроджених вад і репродуктивних втрат. У місті Херсоні за період 2000-2013 рр. середня частота вад розвитку (37,8±11,3‰) і мертвонароджень (8,2±1,1‰) суттєво перевищила аналогічні показники в сільських популяціях (відповідно 23,9±1,4‰ та 4,8±0,6‰). Але в сільських популяціях частота мимовільних викиднів виявилася значно вищою (31,2±1,9‰), ніж в обласному центрі (18,9±2,1‰). Крім того, за цими показниками спостерігається суттєва диференціація між сільськими популяціями. Поширеність вроджених вад розвитку немовлят у регіоні відбувається за рахунок підвищення частоти "модельних" вад (r=0,69, р<0,05), які мають суттєвий спадковий компонент. З'ясовано, що в міській херсонській популяції порівняно висока частота постнатальних порушень свідчить про послаблення "просіюючої" дії природного добору. Навпаки, в сільських популяціях добір елімінує більшість нежиттєздатних ембріонів на ранніх термінах вагітності, про що свідчить порівняно висока поширеність мимовільних викиднів. У перспективі необхідно встановити наявність кореляційних зв'язків між показниками поширеності вродженої і спадкової патології у популяціях та параметрами їх генетико-демографічної структури. Проблема дифференциальной распространенности врожденных пороков развития и репродуктивных потерь в украинских популяциях становится особенно актуальной на фоне усиления действия экологических и генетико-демографических факторов, способных влиять на их генофонд. Цель исследования - в течение длительного мониторинга определить наличие статистически достоверных различий между сельскими популяциями Херсонской области по частоте врожденных пороков новорожденных, самопроизвольных выкидышей и мертворождений для дальнейшего выявления причин выявленной гетерогенности. При расчете частоты приведенных показателей в городских и сельских популяциях использованы материалы обла- стного медико-статистического регистра (медицинская форма 21, 13, 49). Статистическое вычисления полученных результатов (расчет доверительных интервалов и достоверности различий) проведено с применением программ STATISTICA и Microsoft Excel 9-2000. Установлено, что между городскими и сельскими популяциями существуют существенные различия по распрос- траненности врожденных пороков и репродуктивных потерь. В городе Херсоне за период 2000-2013 гг. средняя частота пороков развития (37,8±11,3 ‰) и мертворождений (8,2±1,1‰) существенно превысила аналогичные показатели в сельских популяциях (соответственно 23,9±14‰ и 4,8±0,6‰). Но в сельских популяциях частота самопроизвольных выкидышей оказалась значительно выше (31,2±1,9‰), чем в областном центре (18,9±2,1‰). Кроме того, по этим показателям наблюдается существенная дифференциация между сельскими популяциями. Распространенность врожденных пороков развития новорожденных в регионе происходит за счет повышения частоты "модельних" пороков (r=0,69, р<0,05), которые имеют существенный на- следственный компонент. Установлено, что в городской херсонской популяции сравнительно высокая частота постнатальных нарушений свидетельствует об ослаблении "просеивающего" действия естественного отбора. Напротив, в сельских популяциях отбор элиминирует большинство нежизнеспособных эмбрионов на ранних сроках беременности, о чем свидетельствует сравнительно высокая распространенность самопроизвольных выкидышей. The problem of differential prevalence of congenital malformation and reproductive losses in Ukrainian populations becomes especially relevant in the context of increasing the impact of environmental and genetic and demographic factors that can influence their gene pool. The purpose of the study is to determine, during long-term monitoring, the statistically significant differences between the rural populations of Kherson oblast on the incidence of birth defects, involuntary miscarriages and stillbirths, in order to further identify the causes of detected heterogeneity. In calculating the frequency of these indicators in urban and rural populations, the materials of the regional medical-statistical register (medical form 21, 13, 49) are used. The statistical computation of the results obtained (calculation of confidence intervals and the reliability of the differences) was carried out using STATISTICA and Microsoft Excel 9-2000 programs. It has been established that there are significant differences between urban and rural populations in the prevalence of congenital malformations and reproductive losses. In Kherson, for the period of 2000-2013, the average incidence of developmental defects (37.8±11.3‰) and stillbirths (8.2±1.1‰) significantly exceeded similar rates in rural populations (respectively 23.9±1.4‰ and 4.8±0.6‰). However, in rural populations, the incidence of involuntary miscarriages was significantly higher (31.2 ± 1.9 ‰) than in the oblast center (18.9 ± 2.1 ‰). In addition, according to these indicators there is a significant differentiation between rural populations. The prevalence of birth defects in infants in the region is due to an increase in the frequency of "model" defects (r=0.69, p<0.05), which have a significant hereditary component. It was found that in the urban Kherson population, the relatively high frequency of postnatal violations testifies to the weakening of the "sifting" effect of natural selection. On the contrary, selection in rural populations eliminates most of the non-viable embryos in the early stages of pregnancy, as evidenced by the relatively high prevalence of involuntary miscarriages. In the long term, it is necessary to establish the correlation between the indices of the incidence of congenital and hereditary pathology in populations and the parameters of their genetic and demographic structure.