ЕМОЦІЇ ТА ЇХ ПОЗНАЧЕННЯ У НОВОНІМЕЦЬКИЙ ПЕРІОД (НА МАТЕРІАЛІ ПАРЕМІСТИКИ)

Abstract

У статті висвітлено ґенезу терміна «емоція», репрезентовано основні психологічні теорії емоцій, окреслено найменування емоцій у новонімецький період. Позначення емоцій витлумачено через типи пам’яті етносу, яка диференціюється на генетичну, культурну та історичну. Домінують лексичні засоби, пов’язані з генетичною пам’яттю. Виявлені різновиди лексичної семантики емоцій мають переважно формальні показники в межах паремій і можуть бути пояснені обсягом і якістю знань носіїв мови про емоції як психологічне явище, оцінне ставлення до навколишнього світу. Модальність переживання емоцій – позитив, негатив, нейтральне, невизначене – відображається в емотивній лексиці, загальновживаній лексиці, що розширює своє значення до емотивного, синсемантичній лексиці в поєднанні з прикметниками, модальними дієсловами, сталих і вільних словосполученнях із емотивним або соматичним значенням. Аналіз позначень емоцій показує, що на їхню вербалізацію впливають лексичні, семантичні, граматичні та стилістичні чинники.

В статье освещён генезис термина «эмоция», представлены основные психологические теории эмоций, очерчены названия эмоций в новонемецкий период. Обозначения эмоций рассматриваются с точки зрения типов памяти этноса, дифференцируемой генетически, культурно и исторически. Преобладают лексические средства, связанные с генетической памятью. Выявленная разновидность лексической семантики эмоций имеет преимущественно формальные показатели в пределах паремий и может быть объяснена объёмом и качеством знаний носителей языка об эмоциях как психологического явления, оценочным отношением к окружающему миру. Модальность переживания эмоций – позитив, негатив, нейтральность, неопределённость – отображается в эмотивной лексике, общеупотребительной лексике, которая расширяет своё значение до эмотивного, синсемантической лексике в сочетании с прилагательными и модальными глаголами, устойчивых и свободных словосочетаниях с эмотивным или соматическим значением. Анализ обозначений эмоций показывает, что на их вербализацию влияют лексические, семантические, грамматические и стилистические факторы.

The article highlights genesis of term «еmotion», represents the main psychological theories of emotions and outlines designations of emotions in new-German period. The designations of emotions comments in the light of types of memory, that differentiates in genetic, cultural and historical aspects. The lexical means of genetic memory are predominated. The varieties of lexical semantics, that have been founded, have mainly formal indicators within the confines of proverbs and proverbial phrases and can be explained by scope and quality of natives speakers’ knowledge of emotions as psychological phenomenon, specific attitude to surrounding world. The modality of emotive feeling – positive, negative, neutral and uncertain – is reflected in emotive lexemes, in nominative unites of general use that widens their semantic meaning to emotive, synsemantic lexemes in combination with adjectives and modal verbs, in fix and free word-combinations with emotive or somatic semantic. The analysis of definition of emotions demonstrates, that lexical, semantical, grammatical and stylistical factors that influence on emotions’ verbalization.