Факультет української й іноземної філології, журналістики та мистецтва ( до 01.07.2026)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/126
Browse
1671 results
Search Results
Item ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ ГЕНІЙ В АНГЛІЙСЬКОМОВНОМУ КІНО ТЕКСТІ (НА МАТЕРІАЛІ КІНОСТРІЧКИ «THE CHESS’S GAMBIT»)(2025) Заболотська, О. О.; Zabolotska, O.Стаття присвячена одній з найцікавіших тем, яку намагається пізнати людство протягом багатьох століть. У розвідці досліджується феномен геніальності у царині когнітивної лінгвістики. Було визначено номінативне поле концепту ГЕНІЙ, його ближню (extraordinary intellectual power, talent, gift) та дальню (bent, aptitude, faculty, wizard, brilliant, spirit) периферії на підставі тлумачень словника М.Webster; виявлено його типологію за класифікацією А.Приходька як антропоцентричного, універсального, непараметричного, нерегулятивного концепту, виокремлено мовні одиниці, які вербалїзують даний концепт у кіно тексті відомої англійськомовної стрічки «Хід королеви». Доведено, що дана проблематика не стала у фокусі наукових розвідок як вітчизняних, так і зарубіжних науковців, що і визначило її актуальність і новизну. Виявлено різні погляди науковців на сутність поняття «кіно текст», та його функції, зокрема прагматичну як можливість вплинути на реципієнта-глядача та сформувати завдяки відповідному контенту нову відео реальність. У річищі даної розвідки розглянуто кіно текст як креоалізований текст, що має вербальну і невербальну складові. Здійснений інтерпретаційно-текстовий та концептуальний аналіз кіно тексту дозволив виявити концептуальні метафоричні схеми, які лежать в основі осмислення концепту ГЕНІЙ в кіно тексті стрічки «Хід королеви»: ГЕНІЙ – ЦЕ ТАЛАНТ, ГЕНІЙ – ЦЕ ЧАРІВНИК, ГЕНІЙ – ЦЕ ВАЖКИЙ ШЛЯХ, ГЕНІЙ – ЦЕ БОЖЕВІЛЛЯ, ГЕНІЙ – ЦЕ САМОСТВЕРДЖЕННЯ, ГЕНІЙ – ЦЕ САМОТНІСТЬ, ГЕНІЙ – ЦЕ ІНША МЕНТАЛЬНІСТЬ, ГЕНІЙ – ЦЕ УСПІХ. У статті доведено, що вербалізаторами концепту ГЕНІЙ у кіно тексті стрічки «Хід королеви» виступають номінативні одиниці, які створюють ближню і дальню периферію номінативного поля даного концепту: wizard, intellect, gift, aptitude, bent, talent, spirit, extraordinary intellectual power, extraordinary mental superiority, та лексеми hard way, loneliness, які визначають специфіку осмислення даного концепту саме в контенті цього кіно текстуItem ОБРАЗ УКРАЇНЦЯ В АНГЛІЙСЬКОМОВНИХ МЕДІАКОНТЕНТАХ(2025) Заболотська, О. О.Стаття висвітлює актуальну проблему когнітивної лінгвістики, що пов’язана з ментальним сприйняттям образу українця англійськомовними споживачами світових медіа. Виявлено, що в здобутках вітчизняних науковців у царині когнітивної лінгвістики розглядався образ України з різних поглядів і аспектів: у художньому і публіцистичному дискурсі, у фреймовому моделюванні, компаративному аналізі енциклопедичного, фольклорного та художнього дискурсів, у ракурсі його понятійного та образно-ціннісного змісту в політичному англомовному офіційному дискурсі ЄС, у пісенному дискурсі періоду російсько-української війни, натомість образ українця в медіаконтентах не висвітлювався. У площині нашої розвідки образ українця реконструюємо через його метафоричну реалізацію в англійськомовних медіаконтентах. Доведено, що медіаджерела впливають на думки споживачів і формують нову віртуальну медіареальність. Виокремлено продукти медіа, зокрема меми, демотиватори, пости, карикатури, які сприяють розумінню образу українця через візуальні образи. Дана розвідка висвітлює події повномасштабного вторгнення агресора на Україну та участь українців в мирних змаганнях, на Олімпіаді-2024, думки англійськомовних споживачів про українців, їх дії у боротьбі за свою незалежність та свободу, сталий мир у світі. Аналіз мовного матеріалу та контексту повідомлень з англійськомовних медіаконтентів довів сприйняття образу українця споживачами соціальних мереж в позитивній конотації. Завдяки інтерпретаційно-текстовому та семантичному аналізу стало можливим виокремити концептуальні метафори, які характеризують українця з погляду користувачів світових медіа: УКРАЇНЕЦЬ – ЦЕ СИЛА, ВОЛЕЛЮБНІСТЬ, УКРАЇНЕЦЬ – ЦЕ СПРОТИВ, УКРАЇНЕЦЬ – ЦЕ ПЕРЕМОЖЕЦЬ, УКРАЇНЕЦЬ – ЦЕ ВПЕВНЕНІСТЬ В СВОЇХ СИЛАХ, ЦЕ СУПЕРГЕРОЙ, УКРАЇНЕЦЬ – ЦЕ МИРОТВОРЕЦЬ, УКРАЇНЕЦЬ – ЦЕ ПОШАНА.This article deals with the actual problem of cognitive linguistics, which is related to the mental perception of the image of a Ukrainian by English-speaking users of world media. It is revealed that in the achievements of Ukrainian scientists in the field of cognitive linguistics, the image of Ukraine was distinguished from different points of view and aspects: in artistic and journalistic discourses, in frame modeling, comparative analysis of encyclopedic, folklore and artistic discourses, in the perspective of its conceptual and figurative-value content in the political English-language official discourse of the EU, in the song discourse of the period of the Russian-Ukrainian war, while the image of the Ukrainian was not researched in media content. In the context of our research, we reconstruct the image of a Ukrainian through its metaphorical implementation in English-language media content. It is proved that media sources influence on consumers' opinions and form a new virtual media reality. Media products such as: memes, demotivators, posts, caricatures, which help to understand the image of a Ukrainian through visual images, were singled out. This article highlights the events of aggressor’s attacks on Ukraine, participation of Ukrainians in peaceful competitions, on Olympic games 2025, opinions of English-language users about Ukrainians, their actions in a fight for the independence and freedom, permanent peace in the world. The analysis of language material and context of video content from English- language media allow to percept the characters of Ukrainian by the users of networks in positive connotation. Due to an interpretative-textual and semantic analysis conceptual metaphors that characterize Ukrainian from the point of view of world media users were singled out: UKRAINIAN is FORCE, UKRAINIAN is FREEDOM-LOVING, UKRAINIAN is RESISTANCE, UKRAINIAN is WINNER, UKRAINIAN is a SUPERHERO, UKRAINIAN is PEACEMAKER, UKRAINIAN is CONFIDENCE in FORCES, UKRAINIAN is HONOUR.Item ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ ФІЛОЛОГІЇ ДО МІЖКУЛЬТУРНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ЗАСОБАМИ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА НАВЧАЛЬНИХ ПЛАТФОРМ(2024) Заболотська, О. О.; Zabolotska, O. O.У статті висвітлюються актуальні питання фахової підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня в аспекті їхньої готовності до міжкультурної взаємодії. Наголошується на ключових проблемах, які має реалізувати дистанційне навчання в умовах воєнного стану, що існує в країні з лютого 2022 року. Підготовка бакалаврів до активізації міжкультурної взаємодії на заняттях з іноземних мов передбачає впровадження в освітній процес не тільки освітніх компонент за програмою навчання, але й створення віртуального середовища для занурення в мовленнєву сферу її носіїв. У статті доведено, що провідним напрямом такого навчання є імплементація в освітній процес закладу вищої освіти навчальних платформ та хмарних технологій, які в зручний час та сприятливій обстановці впливають на максимальну результативність процесу навчання здобувачів. Прикладами таких навчальних платформ є Linguo in Clips, Quizlet, Kahoot, Flipgrid, Wordwall, Memory game, Edpuzzle, Miro, News in Slow, English Central, Play Posit, Anki, які використовуються викладачами на заняттях для удосконалення мовленнєвих умінь та мовних навичок. Саме вони дають можливість перетворити гру на навчання, здійснити перевірку знань, сприяють розвитку всіх видів мовленнєвої діяльності, формуванню лексичних та граматичних навичок, створюють умови для організації презентацій, групової роботи, обговорень, що робить їх універсальним інструментом для різних завдань. Подані приклади з різних курсів та тематики занять з освітньої компоненти «Практика усного та писемного мовлення англійської мови» наочно ілюструють та переконливо доводять ефективність такого навчання. Як альтернатива дистанційному навчанню є створена в Херсонському державному університеті платформа ksu on line, ksu24, яка допомагає здобувачам опанувати іноземну мову і надає всі корисні матеріали для набуття знань як з теоретичних освітніх компонент, так і з практичних. У розвідці визначено і вагому роль живого спілкування з носіями мови та у форматі дистанційного навчання під час читання гостьовими лекторами матеріалів своїх наукових здобутків. This article highlights current issues of students’ professional training of first (bachelor) educational level in terms of their readiness for crosscultural interaction. It emphasizes the key problems that distance education should implement in the conditions of war time, that has existed in the country since February 2022. Preparing bachelors to activate intercultural interaction in foreign language classes involves introducing into the educational process not only educational components according to the curriculum, but also creating a virtual environment for immersion in the speech sphere of its speakers. The article proves that the leading direction of such training is the implementation of educational platforms and cloud technologies in the educational process of the higher institutions, because such tools at the convenient time and environment contribute to the maximum effectiveness of the educational process of students. There are examples of such educational platforms: Linguo in Clips, Quizlet, Kahoot, Flipgrid, Wordwall, Memory game, Edpuzzle, Miro, News in Slow, English Central, Play Posit, Anki. Such platforms are used by teachers at English lessons to improve language skills and speaking skills. They provide an opportunity to turn a game into learning, test knowledge, and contribute to the development of all types of speech activity, the formation of skills. The presented examples from various courses and topics of lessons from the educational component "Practice of oral and written English" vividly illustrate and convincingly prove the effectiveness of such training. As an alternative to distance learning, there is the ksu online platform, ksu24, created at Kherson State University, which helps students master a foreign language and provides all useful materials for acquiring knowledge from both theoretical educational components and practical ones. The article also has determined the predominant role of live communication with native speakers and in the format of distance learning while presenting by guest lecturers the materials of their scientific achievements.Item КОНЦЕПТ TOWN В СУЧАСНИХ АНГЛІЙСЬКОМОВНИХ КІНО ТЕКСТАХ(2026) Заболотська, О. О.; Zabolotska, O.Стаття висвітлює цікаву проблему сучасної когнітивної лінгвістики, присвячену актуалізації концепту МАЛЕНЬКЕ МІСТЕЧКО у площині англійськомовних кіно текстів. Ретроспективний аналіз теоретичних доробків вітчизняних та зарубіжних науковців виявив низку досліджень присвячених розгляду концептів про великі міста та відсутність розвідок теми TOWN і окреслив перспективи даної розвідки. Доведено, що різні визначення поняття концепт свідчать про неоднорідність розуміння даного феномена та його трактування. Важливим для нашої розвідки є розгляд концепту з боку понятійного, образно-асоціативного та ціннісного його змісту. Визначено номінативне поле концепту TOWN, що містить ближню (мовні одиниці a compactly settled area, village having a periodic fair or market, territorial and political unit, a place with many houses, shops) та дальню периферію ( ranch, farm, city). За таксономією концептів Приходька А. виявлено його характеристику як специфічного, нерегулятивного, непараметричного концепту. Екстраполюючи погляди науковців Лазебної О., Литовченко І., Пархоменко Н на способи вербалізації концептів, у статті виявлено мовні одиниці, що найточніше репрезентують концепт у мові героїв кіно стрічок (одиниці різних частин мови, пов’язані з основними лексичними засобами номінації концепту, що відображають його ознаки; контекстуальні синоніми та оказіональні номінації; стійкі словосполучення, що містять ключове слово-репрезентант концепту або його синоніми; метафоричні номінації). Інтерпретаційно-текстовий та концептуальний аналіз мовного матеріалу сучасних англійськомовних кіно текстів уможливив виявлення номінативних одиниць family, support, home, memories, great heart, traditions, history, love, life, inspiration, people, symbol, business cooperation, gossips, beauty and propitiation, help, projects, happiness, які визначають специфіку осмислення даного концепту саме у площині аналізованих кіно текстів. This article highlights an interesting problem of modern cognitive linguistics, dedicated to the actualization of the concept of TOWN in English-language film texts. The retrospective analysis of the theoretical works of Ukrainian and foreign scholars revealed a number of studies devoted to the concept of CITY and the lack of researches about the concept of TOWN that outlined the aim of this article. It is proved that different definitions of the concept indicate the heterogeneity of the understanding of this phenomenon and its interpretation. It is important for our investigation to single out the concept from its nominative, figurative-associative and value content. The nominative field of the concept of TOWN has been determined, it contains the co-nuclear area (linguistic units a compactly settled area, village having a periodic fair or market, territorial and political unit, a place with many houses, shops) and periphery (ranch, farm, city). According to the taxonomy of concepts by A.Prykhodko, its characteristic is revealed as specific, non regulative concept. Extrapolating the views of scientists O. Lazebna, I. Lytovchenko, and N. Parkhomenko on the methods of verbalizing concepts, the article reveals linguistic units that most accurately represent the concept in the language of the heroes of the film (units of different parts of speech related to the main lexical means of nominating the concept, reflecting its features; contextual synonyms and occasional nominations; stable word combinations containing the key word representative of the concept or its synonyms; metaphorical nominations). Interpretative-textual and conceptual analysis of the linguistic material of modern English-language film texts made it possible to identify nominative units family, support, home, memories, great heart, traditions, history, love, life, inspiration, people, symbol, business cooperation, gossips, beauty and propitiation, help, projects, happiness, which determine the specifics of understanding this concept particular in the context of these analyzed film texts.Item ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ ФІЛОЛОГІЇ ДО МІЖКУЛЬТУРНОЇ ВЗАЄМОДІЇ В ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ НА ЗАНЯТТЯХ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ(2024) Заболотська, О. О.; Zabolotska, O. O.У статті розглядається один із векторів формування готовності майбутніх бакалаврів філології до міжкультурної взаємодії в професійній діяльності на заняттях з освітньої компоненти «Практика усного та писемного англійського мовлення». Проблема готовності майбутніх фахівців з іноземних мов до міжкультурної взаємодії в професійному середовищі завжди викликала інтерес у науковців і їй присвячено значна кількість наукових розвідок з філології, перекладознавства та лінгводидактики. Однак, у зв’язку з тим, що наразі не існує єдиної таксономії національно-маркованої лексики, знання якої сприяє розумінню носіїв мови в соціокультурному середовищі і робить комунікацію професійною, ця проблема залишається актуальною. У статті робиться акцент на важливості впровадження в освітній процес бакалаврів філології саме тих компонентів, які розширюють знання і сприяють міжкультурній взаємодії здобувачів з носіями мови, колегами, шляхом занурення у реалії, традиції та культуру країни, мову якої вони вивчають. Розроблений вектор формування готовності бакалаврів філології до міжкультурної взаємодії у професійній діяльності базується на сучасних принципах та методах активізації мовленнєво-мисленнєвої діяльності здобувачів та розвитку креативності. До основних сегментів лексики як основи готовності до міжкультурної взаємодії включають географічні реалії, лексичні одиниці про мистецтво і культуру, етнічні об’єкти, гроші, політичні реалії, суспільнополітичне життя тощо. З метою формування зазначеної лексики було розроблено на заняттях з англійської мови та методики її викладання систему творчих завдань лінгвокраїнознавчого та лінгводидактичного характеру, що дозволило розширити мовні знання майбутніх бакалаврів філології, закласти широке підґрунтя для розвитку готовності до міжкультурної взаємодії в професійній діяльності. Запропоновані творчі завдання, спрямовані на заглиблення та розширення знань з етнографічних, етнічних, суспільно-політичних реалій, полегшують професійну комунікацію у сфері культури, різновидів корпоративного туризму. The article researched one of the vectors of formation of the readiness of future bachelors of philology for intercultural interaction in professional sphere at the lessons of the educational component "Practice of oral and written English speech". This problem of the readiness of future specialists in foreign languages for intercultural interaction interaction in a professional sphere has always attracted the interest of scientists, and a significant number of scientific studies in philology, translation studies and linguistic didactics are devoted to it. However, this problem remains relevant due to the fact that there is no universal taxonomy of nationally marked lexemes, the knowledge of which helps to understand native speakers in the socio-cultural situations and makes communication professional. The article underline the importance of implementing into the educational process of bachelors of philology exactly those components that enrich knowledge and promote intercultural interaction with native speakers, colleagues, by their immersion in the realities, traditions and culture of the country whose language they study. The developed vector of formation of the readiness of bachelors in philology for intercultural interaction in professional activity is based on modern methods of activation of speech. The main segments of the vocabulary as the basis of readiness for intercultural interaction include geographical realities, lexical units about art and culture, ethnic objects, political realities. In order to form the mentioned vocabulary, a system of creative tasks of a linguistic and linguistic didactic nature was developed in classes on the English language and its teaching methods, which made it possible to expand the language knowledge of future bachelors of philology, to lay a broad foundation for the development of readiness for intercultural interaction in professional activities. The composed creative tasks, aimed at deepening and expanding knowledge of ethnographic, ethnic, sociopolitical realities, facilitate professional communication in the sphere of culture.Item МЕТАФОРИЧНА МОДЕЛЬ ЖИТТЯ ЦЕ ГРА У РУСЛІ МУЛЬТИМОДАЛЬНОСТІ (НА МАТЕРІАЛІ СУЧАСНИХ АНГЛІЙСЬКОМОВНИХ КІНО ТЕКСТІВ)(2026) Заболотська, О. О.; Zabolotska O. О.Відома фраза неперевершеного У.Шекспіра: «Життя – це гра і всі ми в ній актори» вже багато століть підтверджує свою актуальність. Статус метафори як стилістичного прийому змінила книга Дж.Лакоффа та М.Джонсона «Метафори з якими ми живемо». Когнітивне метафоричне переосмислення дійсності розширило межі використання цього утворення не тільки в філології, але й в інших галузях знань у філософському, психологічному, літературознавчому вимірі. Аналіз теоретичного корпусу розвідки довів високо частотне використання концептуальних метафор у політичному, медійному, військовому та кіно дискурсі. Однак, метафорична модель ЖИТТЯ ЦЕ ГРА в англійськомовних кіно текстах не поставало предметом дослідження науковців y мультимодальному вимірі. Огляд наукових доробків з даної проблеми окреслив роль та функції концептуальної метафори в різних типах дискурсу, зокрема і кіно дискурсі. Матеріалом для розвідки стали англійськомовні сучасні кіно тексти, контент яких уможливив розгляд метафоричної моделі ЖИТТЯ ЦЕ ГРА в таких аспектах: життя як сюжетна гра, як комп’ютерна гра, як гра в шахи. Екстраполюючи погляди А Берна про контрибутивні модуси на площину розвідки, було виявлено роль візуального, реалізованого та звукового модусів в об’єктивації метафоричної моделі ЖИТТЯ – ЦЕ ГРА. Доведено, що всі типи контрибутивніх модусів: звуковий, візуальний та реалізований відіграють певну роль у створені атмосфери кіно тексту, візуалізують психічний та емоційний стан персонажів, їх видіння; освітленням, спец ефектами, оформленням міста в яскраві кольори та декорації підсилюється створення уявного світу; шумом від бойових дій, підривів, стрілянини, вибухів показана комп’ютерна гра; дія персонажів передана мімікою, жестами, використанням специфічних слів, нюансами інтонації, притаманній акторам та персонажам у відповідних ситуаціях.The famous phrase of W. Shakespeare: “Life is a game, and we are all actors in it” has been confirmed for many centuries. The status of metaphor as a stylistic device was changed by the book “Metaphors We Live With” by J. Lakoff and M.Johnson. Cognitive metaphorical rethinking of reality has expanded the boundaries of the use of this formation not only in philology, but also in other fields of knowledge in the philosophical, psychological, and literary dimensions. Analysis of the theoretical corpus of research has proved the high frequency of use of conceptual metaphors in political, media, military, and film discourses. However, the metaphorical model LIFE IS A GAME in English-language film texts has not been the subject of research by scholars in sphere of multimodality. A review of scientific works on this problem outlined the role and functions of conceptual metaphor in various types of discourse, including film discourse. The material for the analysis was English-language modern film texts, the content of which made it possible to research the metaphorical model LIFE IS A GAME in the following aspects: life as a plot game, as a computer game, as a game of chess. Extrapolating A. Bern’s views on contributory modes to the plane of film text content, the role of visual, realized and sound modes in the objectification of the metaphorical model LIFE IS A GAME was revealed. It has been proved that all types of contributing modes: sound, visual and implemented play a certain role in the created atmosphere of the film texts, visualize the mental and emotional state of the characters, their apparition; lighting, special effects, design of the city in bright colors and decorations enhance the creation of an imaginary world; the noise from fighting, demolitions, shooting, explosions shows a computer game; the action of the characters is conveyed by facial expressions, gestures, the use of specific words, nuances of intonation, produced by actors and characters in the corresponding situationsItem ЗАСОБИ АКТУАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПТУ ЛЮДСТВО В АНГЛІЙСЬКОМОВНОМУ КІНОТЕКСТІ (НА МАТЕРІАЛІ КІНОСТРІЧКИ «INTERSTALLER»)(2025) Заболотська, О. О.; Zabolotska O. O.Стаття присвячена актуальній проблемі визначення засобів актуалізації концепту ЛЮДСТВО в англійськомовному кіно тексті. Виявлено, що сам феномен цікавить науковців, дослідників, філософів з давніх часів. В усі епохи існування людства цей феномен трактували в різних поняттях та своє реальне значення він отримав лише в часи масштабної глобалізації. Ретроспективний аналіз наукової літератури довів відсутність розвідок з цієї проблематики в царині когнітивної лінгвістики та концептології Частіше цей феномен досліджується у філософському та соціопсихологічному ракурсі. Крім тоого, даний феномен не розглядався і у площині кіно дискурсу, зокрема кіно тексту що і обумовило актуальність даного дослідження. У статті висвітлюються структурні компоненти номінативного поля концепту ЛЮДСТВО (до ближньої периферії номінативного поля концепту ЛЮДСТВО входять мовні одиниці: mankind, human society, people, humankind, community. дальня периферія об’єднує такі лексеми як: world, public, populace, mass, species) та надається його характерні ознаки відповідно до таксономії концептів за А.Приходько як антропоцентричного, універсального, непараметричного та нерегулятивного конструкта. Аналіз мовного матеріалу кіно тексту стрічки «Інтерстелар» дав підстави виокремити засоби актуалізації концепту ЛЮДСТВО до яких відносимо: концептуальні метафори, інтертекстуальний алюзивний сюжет, нелінійний час та наявність дейктичних і атитюдних світів. Інтерпретаційно-текстовий та концептуальний аналіз сприяли вилученню мовних одиниць, які актуалізують концепт ЛЮДСТВО і реконструюють концептуальні метафоричні схеми: HUMANITY IS SALVATION, HUMANITY IS SEARCHING of a NEW HOME, HUMANITY IS RESURRECTION, HUMANITY IS LIFE, HUMANITY IS SACRIFICE, HUMANITY IS A SPECIES, HUMANITY IS BETRAYAL, HUMANITY IS DELUSION, HUMANITY IS LOVE, HUMANITY IS SOCIAL UTILITY, HUMANITY IS SOCIAL BONDING, HUMANITY IS CHILD REARING. This article is devoted to the actual problem of determining the means of actualizing the concept of HUMANITY in the English-language film text. It is revealed that this phenomenon has interested scientists, researchers, and philosophers since ancient times. In all eras of the existence of mankind, this phenomenon was interpreted in different notions but received its concrete meaning only in times of globalization. A retrospective analysis of the scientific literature proved the lack of any research on this problem in the field of cognitive linguistics and conceptology. More often this phenomenon is investigated from a philosophical and sociopsychological perspective. In addition, this phenomenon was not researched in the film discourse, particular in film texts, which has determined the relevance of this study. This article highlights the structural components of the nominative field of the concept of HUMANITY (co-nuclear area of the nominative field of the concept of HUMANITY includes language units: mankind, human society, people, humanind, community. the periphery area combines such lexemes as: world, public, populace, mass, species) and provides its characteristic features in accordance with the taxonomy of concepts constructed by A. Prykhodko as an anthropocentric, universal, non-parametric and non-regulatory construct. The analysis of the language material of the film text of the «Interstellar» has given reasons to single out the means of actualizing the concept of HUMANITY, which include: conceptual metaphors, intertextual allusive plot, nonlinear time and the presence of deictic and attitudinal worlds. Interpretive-textual and conceptual analysis helped to determine all language units that actualize the concept of HUMANITY and reconstruct conceptual metaphorical schemes: HUMANITY IS SALVATION, HUMANITY IS SEARCHING of a NEW HOME, HUMANITY IS RESURRECTION, HUMANITY IS LIFE, HUMANITY IS SACRIFICE, HUMANITY IS A SPECIES, HUMANITY IS BETRAYAL, HUMANITY IS DELUSION, HUMANITY IS LOVE, HUMANITY IS SOCIAL UTILITY, HUMANITY IS SOCIAL BONDING, HUMANITY IS CHILD REARING.Item ОБРАЗ НЬЮ-ЙОРКА В РОМАНІ К. БУШНЕЛЛ «ЛІТО І МІСТО»(2023) Заболотська, О. О.Сучасні лінгвістичні студії розглядають поняття «образ» з різних підходів: як продукт авторського й читацького сприйняття певного об’єкта зображення, як філософській конструкт, що має історичне та культурне підґрунтя. Різноманітність трактувань даного терміна визначається його використанням в різних науках, зокрема філософії, психології, мистецтві, літературі та лінгвістики. Згідно аспекту дослідження, розглядають «образ», «художній образ», «словесний образ», «словесно-поетичний образ». Важливо, що у тканині художнього твору образом виступають не тільки персонажі творів, але й неживі предмети, метеосимволи, абстрактні поняття тобто кожний елемент тексту, до якого застосовують образне зображення. В різні часи та епохи образ Нью-Йорка приваблював увагу письменників, політиків, літературознавців, видатних постатей сучасності. Науковці досліджували асоціативні поля задля створення образів макроурбаноніма NewYork City з урахуванням міфоепічних та культурно-історичних факторів (Мітькіна Є., Мардаренко О.), поетику образу Нью-Йорка у романістиці 20–80-х рр. (Боклах Д.). Твори відомих англомовних авторів розкривали погляд на образ Нью-Йорка в різні соціальні та культурні періоди розвитку США. У фокусі нашої розвідки – літературний твір сучасної письменниці Кендіс Бушнелл «Літо і місто». Метою статті – є виявлення особливостей об’єктивації образу Нью-Йорка в романі Кендіс Бушнелл «Літо і місто». У ході дослідження роману було здійснено комплексний аналіз із залученням різних методів дослідження, зокрема інтерпретаційно-текстовий аналіз сприяв декодуванню імпліцитних смислів, що об’єктивують образ міста у певних контекстах, семантичний аналіз дозволив розкрити семантику мовних одиниць, які імплікують певні характеристики Нью-Йорка, лінгвостилістичний аналіз уможливив виявлення тропів та фігур мовлення, які розкривають специфічні риси міста у площині даного твору. Новизна – вперше виявлено специфіку реалізації образу Нью-Йорка в сучасному романі К. Бушнелл «Літо і місто». Висно- вки. Вилучені у романі лексеми об’єктивують переважно негативний образ Нью-Йорка. Стилістичні тропи (метафора, метонімія, порівняння), інтертекстуальні елементи, внутрішні монологи героїні імплікують образ міста у романі.Modern linguistic studies investigate the notion of "image" from different approaches: as a product of the author’s and reader’s perception of a certain imaginative object, as a philosophical construct that has historical and cultural bases. The variety of interpretations of this term is determined by its use in different scientific paradigms, including philosophy, psychology, art, literature, and linguistics. According to the aspect of research one differentiates “image”, “artistic image”, “verbal image”, “verbal-poetic image”. It is important that in the literary text, not only the characters are considered to be images, but also inanimate objects, weather symbols, abstract concepts, that is, each element of the text to which a figurative image is applied. In different times and epochs, the image of New-York attracted the attention of writers, politicians, literary critics and outstanding personalities. Scientists researched the associative fields for the creation of images of the macro-urbanonym New-York City, taking into account mytho-epic and cultural-historical factors (E. Mitkina, O. Mardarenko), the poetics of the image of New York in the novels of the 20–80s (D. Boklah). The works of famous English-language authors revealed opinions concerning the image of New York in different social and cultural periods of the US development. In the focus of our study there is the novel “Summer and the City” written by a contemporary writer Candice Bushnell. The purpose of the article is to determine the peculiarities of the realization of the image of New York in Candice Bushnell’s novel “Summer and the City”. While researching the novel, a complex analysis involving various methods was carried out: interpretive and textual analysis helped to decode implicit meanings that realize the image of the city in certain contexts, semantic analysis made it possible to reveal the semantics of linguistic units that imply certain characteristics of New York, owning to linguistic and stylistic analysis tropes and figures of speech that reveal specific features of the city in this text were identified. Novelty of the research lies in the identification of the peculiarities of the realization of New York image in C. Bushnell’s novel "Summer and the City" for the first time. Conclusions. Identified in the novel lexemes realize mostly negative image of New York. Stylistic tropes (metaphor, metonymy, simile), intertextual elements, internal monologues of the heroine imply the image of the city in the novel.Item ЛІРИЧНИЙ НАРАТИВ ІЗ ПОЗИЦІЇ МУЛЬТИМОДАЛЬНОГО ПІДХОДУ В ПОЕЗІЇ Р. ФРОСТА(2026) Магмет, В. В.У статті здійснено комплексний аналіз ліричного наративу в сучасній американській поезії з позицій мультимодального підходу на матеріалі поетичного дискурсу Р. Фроста. На основі праць сучасних вітчизняних і зарубіжних дослідників у контексті комплексного осмислення понять «дискурс», «поетичний дискурс» та «ліричне Я» з’ясовано специфіку ліричного наративу як інтегративної категорії, що поєднує когнітивні, семіотичні та лінгвістичні параметри тексту. Засоби вираження ліричного наративу здатні розгортатися як експліцитно (через мозаїзацію особових і присвійних займенників першої особи, дієслівних форм та синтаксичних конструкцій), так й імпліцитно (через метафоричні та метонімічні моделі, емотивно марковану лексику, повтори, антитези, епітети та інші стилістичні засоби). Мета дослідження – здійснити комплексний аналіз механізмів формування ліричного наративу в сучасній американській поезії та в поетичному дискурсі Р. Фроста з позицій мультимодального і когнітивно-дискурсивного підходів; окремим фокусом – дослідження способів репрезентації ліричного «Я» завдяки взаємодії вербальних, візуальних, аудіальних і концептуально-метафоричних засобів. Методи. Здійснений аналіз ґрунтується на дослідженні функціювання текстової модальності у структурі ліричного наративу. Текстову модальність схарактеризовано в граматичній і комунікативно-прагматичній площинах. Застосовано семантичний, когнітивно-дискурсивний і комунікативнопрагматичний аналізи, метод філологічної інтерпретації, а також прийоми лінгвостилістичного й мультимодального аналізу. Такий підхід забезпечив цілісність текстотворення з акцентуванням на семантичному, когнітивнодискурсивному та комунікативно-прагматичному аспектах філологічної інтерпретації тексту. Результати. У дослідженні продемонстровано, що в межах мультимодального підходу ліричний наратив постає як поліфонічна система. Така цілісна структура поєднує вербальні й невербальні коди, що уможливлює динаміку багатовимірного художнього змісту. Установлено, що авторська модальність у ліричному наративі Р. Фроста переважно має імпліцитний характер, тоді як на передній план виходить модальність ліричного суб’єкта, що формує інтерпретаційне поле тексту. Ліричне «Я» постає когнітивною точкою сприйняття, через яку структурується досвід взаємодії людини з природою та екзистенційним простором. У сучасній американській поезії ліричному наративу властиві динамічність, фрагментарність і когнітивна насиченість. Висновки. Запропонований комплексний мультидисциплінарний аналіз із застосуванням мультимодального підходу відкриває нові перспективи для дослідження мовних механізмів формування художнього сенсу в ліричному дискурсі.Item КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПРОСТІР ЛІРИЧНОГО НАРАТИВУ: ЕВОЛЮЦІЯ ЛІРИЧНОГО ЖАНРУ В СУЧАСНІЙ АМЕРИКАНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ТА НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У СТВОРЕННІ ЛІРИЧНИХ ТЕКСТІВ(2026) Магмет, В. В.; Magmet, V.У сучасному літературознавстві простежується зростання інтересу до переосмислення природи ліричного тексту як концептуальнонаративної структури, яка функціонує в умовах культурної та медіальної трансформації. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю уточнити феномен ліро-епічного синтезу в контексті американської поезії ХХІ ст., де спостерігається активне поєднання ліричних і наративних форм. Особливої уваги потребує саме аналіз внутрішньої організації ліричного тексту як цілісного концептуального простору, який інтегрує емоційні, когнітивні та комунікативні компоненти. Метою статті є теоретичне обґрунтування концептуального простору ліричного наративу, виявлення основних тенденцій еволюції ліричного жанру в американській літературі XXI ст., а також комплексний аналіз ліричного тексту. У дослідженні застосовано системно-структурний, порівняльний та інтерпретаційний методи, які дали змогу розглянути ліричний наратив як інтегративну модель взаємодії основних елементів. Додатково застосовано елементи когнітивного аналізу, що уможливило виявлення глибинних механізмів смислотворення в ліричному тексті. У результаті дослідження розроблено концептуальну модель ліричного наративу, що охоплює суб’єкт мовлення, емоційно-афективний компонент, хронотоп, наративну перспективу та мовностилістичні засоби. Виявлено основні тенденції еволюції ліричного жанру, зокрема: посилення наративності, гібридизацію форм і зміну ролі читача. Здійснено аналіз літератури, який підтверджує функціонування сучасного ліричного тексту як мікронаративної структури з виразним концептуальним ядром. Встановлено, що основні концепти пам’яті, тілесності та ідентичності є системоутворювальними елементами, які забезпечують смислову цілісність тексту. Доведено, що фрагментарність лірики – це не ознака руйнування форми, а спосіб репрезентації індивідуального досвіду.In contemporary literary studies, there is a growing interest in rethinking the nature of the lyric text as a complex conceptual-narrative structure operating under conditions of cultural and media transformation. The relevance of this research is determined by the need to clarify the category of the lyric narrative within the context of contemporary American poetry, where there is an intensive integration of lyric and narrative forms. Particular attention is given to the analysis of the internal organization of the lyric text as a holistic conceptual space that integrates emotional, cognitive, and communicative components. The aim of the article is to provide a theoretical justification of the conceptual space of the lyric narrative, to identify key trends in the evolution of the lyric genre in 21st-century American literature, and to conduct a comprehensive analysis of a contemporary lyric text. The study employs systemic-structural, comparative, and interpretative methods, which allowed the lyric narrative to be considered as an integrative model of interaction among its key elements. Additionally, elements of cognitive analysis were used to reveal the deep mechanisms of meaning-making within the lyric text. As a result of the study, a conceptual model of the lyric narrative was developed, including the speaking subject, the emotional-affective component, chronotope, narrative perspective, and linguistic-stylistic means. Key trends in the evolution of the lyric genre were identified, including the intensification of narrativity, formal hybridization, and the transformation of the reader’s role. An analysis of literary examples confirmed the functioning of the contemporary lyric text as a micro-narrative structure with a distinct conceptual core. It was established that central concepts of memory, embodiment, and identity act as system-forming elements that ensure the semantic integrity of the text. It was demonstrated that the fragmentation of contemporary lyric poetry is not a sign of formal disintegration but a means of representing complex individual experience. The conclusions demonstrate that the contemporary lyric text functions as an open, dynamic structure in which cognitive, emotional, and narrative processes are intertwined. It is confirmed that the narrativization of lyric poetry is a defining trend in its development, altering both the internal organization of the text and the models of its interpretation. The proposed approach expands the theoretical and methodological possibilities for analyzing contemporary poetry and can be used in its further interdisciplinary studies.