ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ СПОРТСМЕНІВ З УРАЖЕННЯМ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ В НАСТІЛЬНОМУ ТЕНІСІ

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена вдосконаленню методики підготовки спортсменів з ураженням опорно-рухового апарату в настільному тенісі. У дослідженні за згодою батьків взяли участь 7 спортсменів 8-9 років на етапі початкової підготовки, які займаються настільним тенісом в спортивній школі. Для оцінки ступеня розвитку загальних і специфічних координаційних здібностей було проведено тестування. Загальна статокінетична стійкість оцінювалася в пробах: «п’ятково-шкарпеткова» проба Ромберга, (с) і біг по гімнастичній лаві, (с). Здатність до диференціації м’язових зусиль визначалася точністю відтворення амплітуди руху руки за допомогою кінематометра М.І. Жуковського, (град) і точністю відтворення ½ довжини стрибка в довжину з місця з урахуванням відхилення, (см). В роботі описані особливості підготовки спортсменів з ураженнями опорно-рухового апарату, охарактеризована координаційна здатність до статокінетичної стійкості та проаналізована необхідність індивідуально орієнтованого підходу в організації навчально-тренувальних занять спортсмена з дитячим церебральним паралічем. Qualification work is devoted to improving the methods of training athletes with musculoskeletal disorders in table tennis. With the consent of parents, 7 athletes aged 8-9 took part in the study at the stage of initial training, who are engaged in table tennis at a sports school. Testing was performed to assess the degree of development of general and specific coordination abilities. The overall statokinetic stability was assessed in the samples: Romberg's "heel-sock" test, (s) and running on a gymnastic bench, (s). The ability to differentiate muscular efforts was determined by the accuracy of reproduction of the amplitude of hand movement using a cinematometer M.I. Zhukovsky, (deg) and the accuracy of reproduction ½ the length of the jump in length from the place taking into account the deviation, (cm). The paper describes the features of training athletes with musculoskeletal disorders, describes the coordination ability to statokinetic stability and analyzes the need for an individual-oriented approach in the organization of training sessions for athletes with cerebral palsy.