ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ЦИФРОВИЙ КОЛЕГА: МОЖЛИВОСТІ, ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ В ОСВІТІ
Date
2025
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
У статті розглянуто феномен інтеграції генеративного штучного інтелекту у наукову та освітню діяльність як повноцінного «цифрового колеги». Метою роботи є аналіз трансформацій дослідницьких практик під впливом ШІ, виявлення потенційних переваг і ризиків співпраці людини з цифровим інтелектом. Методи дослідження охоплюють системний і порівняльний аналіз сучасних наукових публікацій, кейс-метод для вивчення конкретних прикладів застосування ШІ в академічно му середовищі, а також узагальнення міжнародного досвіду співпраці людини та штучного інтелекту. Такий підхід дав змогу розкрити тенденції формування нової дослідницької культури, у якій алгоритми стають не лише інструментами обробки даних, а й «цифровими колегами», що беруть участь у генера ції ідей і пропозицій. У результатах наголошено на значних перевагах інтеграції ШІ у дослідницький процес: підвищення продуктивності науковців, прискорення аналізу великих масивів даних, оптиміза ція рутинних завдань, а також розширення можливостей для міждисциплінарної співпраці. Разом з тим виявлено низку ризиків: загрози академічній доброчесності, складність визначення авторства наукових результатів, етичні дилеми відповідальності, можливість виникнення залежності від алгоритмів. Осо блива увага приділена питанню формування цифрової компетентності дослідників, адже ефективність співпраці з ШІ безпосередньо залежить від здатності науковців критично оцінювати та коригувати результати, запропоновані системами. У висновках підкреслено, що концепція «цифрового колеги» відкриває нові горизонти для розвитку науки, проте потребує поєднання технологічних інновацій із чіт кими етичними та правовими регламентами. Перспективним напрямом є створення гібридних команд «людина-ШІ», які здатні поєднувати аналітичні переваги машин із творчим і критичним мисленням людини. Це дозволяє забезпечити не лише ефективність досліджень, а й зберегти людський вимір нау ки, її гуманістичну спрямованість. This article explores the integration of generative artificial intelligence (AI) into scientific and educational activities as a full-fledged “digital colleague.” Purpose.The primary aim of the study is to analyze the transformation of research practices under the influence of AI and to identify both the benefits and potential risks of human-AI collaboration. Methods.The methodological framework combines a systematic and comparative analysis of contemporary scholarly publications, case study methodology to examine specific applications of AI in academia, and the synthesis of international experiences in human-AI cooperation. This approach provides a comprehensive overview of emerging research cultures, in which algorithms function not only as tools for data processing but also as active participants in idea generation and intellectual exchange. Results. The findings demonstrate the significant advantages of AI integration in research, including enhanced scholarly productivity, acceleration of big data analysis, optimization of repetitive tasks, and expanded opportunities for interdisciplinary collaboration. However, the study also reveals critical risks, such as challenges to academic integrity, difficulties in attributing authorship, ethical dilemmas concerning responsibility, and the risk of overreliance on algorithms. Particular emphasis is placed on the necessity of strengthening researchers’ digital competence, as effective collaboration with AI depends on their ability to critically evaluate and refine AI-generated outputs. Conclusions. The study concludes that the concept of a “digital colleague” offers new horizons for advancing scientific inquiry, yet its successful implementation requires a balance between technological innovation and clear ethical and legal frameworks. A promising direction lies in the development of hybrid human-AI teams, capable of combining the analytical capacities of machines with the creative and critical thinking of humans. Such collaboration ensures not only research efficiency but also the preservation of the humanistic dimension of science.
Description
Саган О. В., Блах В. С. Штучний інтелект як цифровий колега: можливості, виклики та перспективи використання в освіті / О. В.Саган, В. С. Блах // Педагогічні науки: зб. наук. праць / гол. ред. Л. А. Пермінова. – Івано-Франківськ : ХДУ, 2025. – Вип. 111. – С. 39-47.
Keywords
штучний інтелект, цифровий колега, академічна доброчесність, цифрова компе тентність, міждисциплінарність, artificial intelligence, digital colleague, academic integrity, digital competence, interdisciplinarity.