Збірник наукових праць. Педагогічні науки (Випуск 75-80, 98-106, 108, 109 )
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/6721
Browse
130 results
Search Results
Item ЗАПОРУКА УСПІШНОГО НАВЧАННЯ ХІМІЇ ЧЕРЕЗ ІНСТРУМЕНТАРІЇ ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ(2025) Ямборак, Р. С.; Yamborak. R. S.В умовах реформування освіти в Україні, зокрема впровадження концепції Нової української шко- ли (НУШ), яка передбачає перехід до компетентнісного підходу в навчанні, дослідження ефективних методів формувального оцінювання набуває особливої актуальності. Метою дослідження є розроблення й апробація модельного інструментарію формувального оціню- вання в навчанні хімії, що сприятиме підвищенню якості освітнього процесу й розвитку ключових компетентностей учнів. Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, порівняльний аналіз формувального й підсумкового оцінювання, педагогічний експеримент, анкетування учнів і вчителів, а також статис- тичний аналіз отриманих даних. Результати дослідження свідчать про ефективність формувального оцінювання, яке зорієнтоване на процес навчання, а не лише на кінцевий результат. Розроблено модельний інструментарій формуваль- ного оцінювання, що включає таке: чек-листи для лабораторних робіт, які дають учням змогу само- стійно контролювати правильність виконання дослідів та аналізувати власні дії; рефлексивні сторінки в робочих зошитах, що спонукають учнів до самоаналізу, усвідомлення власних помилок і знаходження шляхів їх виправлення; інформаційні листи досягнень учнів, які забезпечують зворотний зв’язок із батьками й дають їм змогу активно долучатися до навчального процесу; систему двоетапного оціню- вання здобутих знань, що дає змогу учням покращити свої результати після корекції помилок і додат- кової роботи над матеріалом. Апробація запропонованих підходів у закладах середньої освіти підтвер- дила позитивний вплив модельного інструментарію на успішність учнів з хімії. Висновки дослідження вказують на те, що впровадження розробленої моделі формувального оці- нювання сприяє покращенню мотивації учнів до навчання й розвитку критичного мислення. Таким чином, ця модель може бути ефективно використана в сучасній освітній системі України. In the context of educational reform in Ukraine, particularly the implementation of the New Ukrainian School (NUS) concept, which involves a transition to a competency-based approach to learning, research on effective methods of formative assessment is becoming increasingly relevant. The aim of the study is to develop and test a model toolkit for formative assessment in chemistry education, which will contribute to improving the quality of the educational process and developing students’ key competencies. The research methods include an analysis of scientific and methodological literature, a comparative analysis of formative and summative assessment, a pedagogical experiment, surveys of students and teachers, as well as statistical analysis of the obtained data. The research results indicate the effectiveness of formative assessment, which focuses on the learning process rather than just the final outcome. A model toolkit for formative assessment has been developed, which includes: checklists for laboratory work that allow students to independently monitor the correctness of experiments and analyze their actions; reflective pages in workbooks that encourage students to self-analyze, recognize their mistakes, and find ways to correct them; student achievement reports that provide feedback to parents and enable them to actively engage in the learning process; a two-stage knowledge assessment system that allows students to improve their results after correcting mistakes and additional work on the material. The pilot implementation of the proposed approaches in secondary education institutions confirmed the positive impact of the model toolkit on students’ success in chemistry. Сonclusions indicate that implementing the developed formative assessment model enhances students’ motivation for learning and fosters critical thinking. Thus, this model can be effectively applied in Ukraine’s modern educational systemItem CRITERIA FOR SELECTING TEXTS FOR READING IN A FOREIGN LANGUAGE: SCIENTIFIC APPROACHES AND MODERN PRACTICES(2025) Mudra, O. V.; Мудра О. В.; Koropatnіtska, T. P.; Коропатніцька, Т. П.This article delves into the primary criteria for selecting reading materials in a foreign language. It offers an analysis of various scholars’ perspectives on the use of authentic texts and explores potential methods to optimize the text selection process. Emphasis is placed on the importance of both adapted and authentic texts in the context of language acquisition, while also acknowledging the pivotal role modern digital platforms play in this domain. The purpose of this study is to explore the role of text selection in foreign language teaching and its impact on achieving specific educational objectives, such as language acquisition, cultural understanding, and cognitive development. The selection of texts must be deliberate and align with both the linguistic needs of students and the pedagogical goals of the curriculum. A comprehensive review of scientific literature highlights key factors that influence the choice of texts, such as the learner’s proficiency level, the thematic relevance of the material, and the degree to which the content aligns with student motivation and interests. The article underscores how crucial it is for educational texts to be engaging, challenging, and appropriately tailored to the individual needs of the learner to maintain motivation and foster deeper learning. The combination of these factors plays a vital role in enhancing the overall effectiveness of foreign language instruction. Special focus is given to the transformative influence of digital technologies, particularly in the area of automated text selection. By leveraging advanced technological tools, educators are now able to streamline the selection process, ensuring that materials are not only linguistically suitable but also pedagogically relevant. The analysis of text selection in foreign language teaching is approached through several key factors: alignment with educational objectives, types of reading (global, selective, and detailed), psycholinguistic factors, technical considerations (multimedia and interactive resources), and linguistic and sociocultural contexts. The study also examines the distinction between authentic and adapted texts, as well as the role of digital platforms in providing access to diverse materials. The results indicate that text selection should be tailored to learners’ proficiency levels, interests, and motivations. The study highlights the importance of using authentic materials for advanced learners, while adapted texts are beneficial for beginners and intermediate students. The integration of multimedia resources and digital technologies provides more flexible learning opportunities, enhancing engagement and improving listening and speaking skills. Psycholinguistic factors, such as motivation and cognitive appropriateness, are crucial for the effectiveness of the selected materials. The selection of texts for foreign language teaching should take into account pedagogical and psychological considerations, ensuring that the materials are suitable for the learners’ proficiency level and personal interests. Adapting texts to the students’ needs and incorporating multimedia and digital resources can significantly improve the learning process. Authentic texts are essential for developing communicative competence and cultural understanding, fostering a deeper connection between language and culture. The article concludes with a set of recommendations aimed at refining the text selection process. These recommendations emphasize the importance of leveraging digital tools to offer dynamic, personalized, and effective language learning experiences. The overall goal is to ensure that learners are not only exposed to language content that aligns with their proficiency and interests but also engaged in a way that maximizes the impact of their language acquisition journey. In light of these advancements, the article advocates for an evolving, tech-enhanced approach to reading in foreign languages, one that fosters greater learner engagement and success. У статті розглядаються основні критерії вибору навчальних матеріалів для читання іноземною мовою. Проведено аналіз поглядів різних науковців щодо використання автентичних текстів і вивчено можливі методи оптимізації процесу вибору текстів. Особливу увагу приділено важливості як адаптованих, так й автентичних текстів у контексті мовного навчання, а також визначено роль сучасних цифрових платформ у цьому процесі. Метою дослідження є аналіз ролі вибору текстів у викладанні іноземних мов і його впливу на досягнення конкретних освітніх цілей, таких як мовне освоєння, культурне розуміння й когнітивний розвиток. Вибір текстів має бути обґрунтованим і відповідати як лінгвістичним потребам учнів, так і педагогічним цілям навчальної програми. Комплексний огляд наукової літератури виявляє ключові чинники, що впливають на вибір текстів, серед яких – рівень володіння мовою учня, тематична релевантність матеріалу та ступінь відповідності контенту мотивації й інтересам студентів. Визначено важливість того, щоб освітні тексти були не тільки захопливими та складними, а й належним чином адаптованими до індивідуальних потреб учнів, щоб підтримувати мотивацію і стимулювати глибоке засвоєння матеріалу. Комбінація цих чинників є важливою для підвищення ефективності викладання іноземних мов. Особливу увагу приділено впливу цифрових технологій, зокрема в аспекті автоматизованого вибору текстів. Використання сучасних технологічних інструментів дає змогу викладачам значно спростити процес вибору матеріалів, забезпечуючи не лише їх лінгвістичну відповідність, а й педагогічну доцільність. Аналіз вибору текстів у викладанні іноземних мов охоплює кілька ключових аспектів: узгодженість з освітніми цілями, типи читання (глобальне, вибіркове й детальне), психолінгвістичні фактори, технічні аспекти (мультимедійні й інтерактивні ресурси) та лінгвістичний і соціокультурний контексти. Окремо розглядається різниця між автентичними й адаптованими текстами, а також роль цифрових платформ у забезпеченні доступу до різноманітних матеріалів. Результати дослідження свідчать про те, що вибір текстів має бути адаптований до рівня володіння мовою учнів, їхніх інтересів і мотивації. Зазначено важливість використання автентичних матеріалів для просунутих учнів, тоді як адаптовані тексти є корисними для початківців та учнів середнього рівня. Інтеграція мультимедійних ресурсів і цифрових технологій створює додаткові можливості для навчання, підвищує залученість і покращує навички слухання й говоріння. Психолінгвістичні фактори, такі як мотивація та когнітивна відповідність, є визначальними для ефективності вибраних матеріалів. Вибір текстів для викладання іноземної мови має враховувати як педагогічні, так і психологічні аспекти, що забезпечують відповідність матеріалів рівню володіння мовою та особистим інтересам учнів. Адаптація текстів до потреб студентів, а також використання мультимедійних і цифрових ресурсів можуть значно покращити навчальний процес. Автентичні тексти є важливим елементом у розвитку комунікативної компетенції та культурного розуміння, що сприяє більш глибокому зв’язку між мовою і культурою. Стаття завершується рекомендаціями щодо вдосконалення процесу вибору текстів. Ці рекомендації акцентують увагу на необхідності використання цифрових інструментів для створення динамічного, персоналізованого й ефективного навчання іноземним мовам. Загальна мета полягає в тому, щоб навчальний процес не тільки відповідав рівню володіння мовою та інтересам учнів, а й сприяв максимальному залученню студентів до навчання, що підвищить ефективність процесу оволодіння мовою. Ураховуючи сучасні досягнення, стаття підтримує підхід, орієнтований на використання цифрових технологій у навчанні іноземних мов, що сприяє більшій залученості учнів і їхньому успіху.Item ЦИФРОВІ ОСВІТНІ РЕСУРСИ В ЕКОНОМІКО-УПРАВЛІНСЬКІЙ ПІДГОТОВЦІ ІТ ФАХІВЦІВ: БІБЛІОМЕТРИЧНИЙ АНАЛІЗ(2025) Антонюк, Д.; Antoniuk, D.; Вакалюк , Т.; Vakaliuk,Т.Мета дослідження – здійснити бібліометричний аналіз наукових публікацій щодо використання цифрових освітніх ресурсів в економіко-управлінській підготовці ІТ-фахівців для виявлення основних тенденцій, закономірностей і перспективних напрямів досліджень у цій галузі. Методи дослідження. Пошук публікацій здійснювався в наукометричній базі даних Scopus за клю- човими словами, що стосуються цифрових освітніх ресурсів та економіко-управлінських компетент- ностей. Для аналізу даних використано бібліометричний і системний аналіз, кластерний аналіз, візуа- лізацію даних і порівняльний аналіз. Обробка й візуалізація бібліометричних даних здійснювалася за допомогою програмного забезпечення VOSviewer. Результати. Проаналізовано 78 публікацій за період 2011–2025 рр. Виявлено інтерес, що зростає, до тематики з піком у 2021 році (20 публікацій). Установлено відсутність стійких дослідницьких груп і наукових шкіл, що підтверджується максимальною кількістю 2 публікації на одного автора. Визначе- но лідерів за кількістю публікацій (Польща, Італія, США, Чеська Республіка, Україна – по 5 публікацій) і за цитуванням (Польща – 130, Великобританія – 119, Франція – 93 цитування). Виявлено міждис- циплінарний характер досліджень, де найбільшу частку становлять публікації в галузі комп’ютерних наук (19,6%), бізнесу та менеджменту (18,9%), соціальних наук (15,5%). Визначено чотири основні кластери досліджень: освітньо-орієнтований, управлінсько-інформаційний, технологічно-цифровий і симуляційно-ігровий. Висновки. Дослідження цифрових освітніх ресурсів в економіко-управлінській підготовці ІТ-фа хівців знаходиться на етапі становлення, що підтверджується відсутністю усталених дослідницьких груп і широкою географічною розпорошеністю публікацій. Спостерігається еволюція від традиційних освітніх підходів до технологічно-орієнтованих методів навчання з акцентом на використанні симуля цій та ігрових технологій. The purpose of the study was to conduct a bibliometric analysis of scientific publications on the use of digital educational resources in the economic and managerial training of IT specialists to identify the main trends, patterns and promising areas of research in this area. Research methods. The search for publications was carried out in the Scopus scientometric database using keywords related to digital educational resources and economic and managerial competencies. Bibliometric and system analysis, cluster analysis, data visualisation and comparative analysis were used to analyse the data. The bibliometric data were processed and visualised using the VOSviewer software. Results. We analysed 78 publications for the period 2011–2025. We found a growing interest in the topic with a peak in 2021 (20 publications). The absence of stable research groups and scientific schools has been established, which is confirmed by the maximum number of 2 publications per author. Leaders in terms of the number of publications (Poland, Italy, USA, Czech Republic, Ukraine – 5 publications each) and citations (Poland – 130, UK – 119, France – 93 citations) were identified. The interdisciplinary nature of the research is revealed, with the largest share of publications in the field of computer science (19.6%), business and management (18.9%), and social sciences (15.5%). Four main clusters of research have been identified: educationally oriented, management and information, technological and digital, and simulation and gaming. Conclusions. The study of digital educational resources in the economic and managerial training of IT specialists is at the stage of formation, which is confirmed by the lack of established research groups and wide geographical dispersion of publications. There is an evolution from traditional educational approaches to technology-oriented teaching methods with an emphasis on the use of simulations and gaming technologies.Item ОЗДОРОВЧО-РЕКРЕАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ В ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСІ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ(2025) Шинкарьова, О. Д.; Shynkarоva, O. D.; Шинкарьова, Н. Г.; Shynkarоva, N. H.Метою дослідження є аналіз можливості використання елементів оздоровчо-рекреаційної діяльно- сті на заняттях з освітнього компонента «Фізична культура і спорт» у закладах вищої освіти. У роботі застосовано такі методи дослідження: теоретичний аналіз науково-методичної літератури, анкетування, педагогічне спостереження, статистичний аналіз. Результати. У рамках дослідження проводили педагогічне спостереження, за результатами якого складено анкету. В анкетуванні взяли участь здобувачі освітнього ступеня «бакалавр» 1-го курсу Дер- жавного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» навчально-наукового інституту технологій і торгівлі та навчально-наукового інституту соціальних і гуманітарних наук у кіль- кості 86 осіб. Аналіз результатів анкетування показав таке: рівень поінформованості здобувачів про засоби рекреаційної активності недостатньо високий, лише 35,8% опитаних розуміють, що таке фізична рекреація. При цьому більшість здобувачів (76,4%) виявили бажання ознайомитися на заняттях із цією сферою фізичної активності. На початку дослідження для 41,5% здобувачів пасивний відпочинок був привабливішим за активне дозвілля; 33,7% респондентів указали, що регулярно займаються фізичними вправами у вільний від навчання час. Провідне місце серед засобів фізичної рекреації посідають фітнес, атлетична гімнастика, рухливі та спортивні ігри, туризм тощо. Після оновлення освітнього компонента «Фізична культура і спорт» протягом навчального року здобувачі освіти опанували нові для себе рухові активності: «силовий фітнес», «танцювальний фітнес, зумба», «фітнес-йога», «аквафітнес», «бойовий хортинг», «китайська гімнастика ушу», «орієнтування на місцевості», «нетрадиційні види футболу», «нетрадиційні види рухової активності», «поліатлон», «ойна» тощо. Нові види активності викликали в студентської молоді більшу зацікавленість, більшу привабливість і, головне, відбулася зміна мотиву вальних установок до оздоровчо-рекреаційної діяльності. У 15,8% респондентів пасивний відпочинок залишився привабливішим за активне дозвілля. 67,3% здобувачів освіти відкрили для себе нові рухові активності. 48,3% здобувачів відмічають підвищення інтересу до систематичних занять фізичною куль турою та спортом, підвищення впевненості в собі, самооцінки, самопочуття, емоційного стану тощо. Висновки. У ході дослідження встановлено, що поінформованість про оздоровчо-рекреаційну діяльність сприяють формуванню в здобувачів освіти рухових навичок, позитивного емоційного стану, здорового стилю життя, впливає на суб’єктивну оцінку самопочуття, підвищує мотивацію до занять фізичною культурою. Рухова активність, яка практикується розумно й систематично, є одним із найважливіших чинників впливу на стан здоров’я і якість життя молоді. The purpose of the study is to analyze the possibility of using elements of health and recreational activities in classes on the educational component “Physical Culture and Sports” in higher education institutions. The following research methods were used in the work: theoretical analysis of scientific and methodological literature, questionnaire, pedagogical observation, statistical analysis. Results. As part of the study, pedagogical observation was conducted, the results of which were used to compile a questionnaire. The survey was attended by 86 applicants for the 1st year of the State Institution “Luhansk National Taras Shevchenko University” of the Educational and Scientific Institute of Technologies and Trade and the Educational and Scientific Institute of Social Sciences and Humanities. Analysis of the survey results showed the following: the level of awareness of applicants about recreational activities is not high enough, only 35.8% of respondents understand what physical recreation is. At the same time, the majority of applicants (76.4%) expressed a desire to get acquainted with this area of physical activity in classes. At the beginning of the study, passive recreation was more attractive than active leisure for 41.5% of applicants. 33.7% of respondents indicated that they regularly engage in physical exercises in their free time. The leading place among the means of physical recreation is occupied by fitness, athletic gymnastics, outdoor and sports games, tourism, etc. After updating the educational component “Physical Culture and Sports” during the academic year, applicants mastered new physical activities for themselves: “Strength Fitness”, “Dance Fitness. Zumba”, “Fitness Yoga”, “Aqua Fitness”, “Combat Horting”, “Chinese Wushu Gymnastics”, “Orientation on the terrain”, “Non-traditional types of football”, “Non-traditional types of physical activity”, “Polyathlon”, “Oyna”, etc. New types of activity have aroused greater interest, greater attractiveness among student youth, and, most importantly, there has been a change in motivating attitudes towards health and recreation activities. For 15.8% of respondents, passive rest remained more attractive than active leisure. 67.3% of students have discovered new physical activities for themselves. 48.3% of students note an increase in interest in systematic physical education and sports, increased self-confidence, self-esteem, well-being, emotional state, etc. Conclusions. The study found that awareness of health and recreation activities contributes to the formation of motor skills, a positive emotional state, a healthy lifestyle among students, affects the subjective assessment of well-being, and increases motivation to engage in physical education. Physical activity, which is practiced intelligently and systematically, is one of the most important factors influencing the health and quality of life of young people.Item ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНІКИ ЯК ВАЖЛИВИЙ РЕСУРС ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ДО ДІАГНОСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ(2025) Чувасов, М. О.; Chuvasov, M. O.У статті розглянуто можливості інтерактивної техніки як важливого ресурсу підвищення якості під- готовки майбутніх педагогів до діагностичної діяльності в умовах університетської освіти; схарактери- зовані фактори продуктивності діагностичної діяльності, її структурні компоненти; розкрито, особли- вості інтерактивних технік, їх різноманітність, специфіку, функції, аналіз рівня готовності студентів до їх використання в освітньому процесі, впливу на характер підготовки до діагностичної діяльності як важливого чинника формування творчої особистості в умовах навчального закладу. Мета статті – виявити можливості інтерактивної техніки в підготовці майбутніх педагогів до діа- гностичної діяльності як важливого ресурсу успішності формування їхньої творчої особистості в умо- вах університетської освіти. За допомогою сукупності методів (вивчення наукової літератури, аналіз ідей теоретичних поло- жень, спостереження, бесіди, тестування, моделювання педагогічних ситуацій, математична обробка отриманих результатів, педагогічний експеримент) обґрунтовано різні види інтерактивних технік: гру- пи організаційно спрямованих і змістовно-смислових, особливості їх впливу на формування кожного компонента діагностичної діяльності. Результати формувального експерименту підтвердили можливості використання інтерактивних технік у професійній підготовці майбутніх педагогів до діагностичної діяльності в спеціально ство- рених педагогічних умовах, оновлення її змісту, методики й технології, використання діагностичного інструментарію, що позитивно впливає на професійне становлення майбутніх педагогів у системі уні- верситетської освіти. Проведене дослідження дало змогу зробити висновки, що ефективність професійної підготовки майбутніх педагогів до діагностичної діяльності суттєво підвищується шляхом використання інтерактивної техніки, розроблення її функцій і методичних засад реалізації в практиці закладу вищої освіти в спеціально створених педагогічних умовах. The article considers the possibilities of interactive technology as an important resource for improving the quality of training future teachers for diagnostic activities in the conditions of university education; characterizes the factors of productivity of diagnostic activities, its structural components; reveals the features of interactive techniques, their diversity, specificity, functions, analysis of the level of readiness of students for their use in the educational process, the impact on the nature of training for diagnostic activities as an important factor in the formation of a creative personality in the conditions of an educational institution. The purpose of the article is to identify the possibilities of interactive technology in the preparation of future teachers for diagnostic activities as an important resource for the success of the formation of their creative personality in the conditions of university education. With the help of a set of methods (study of scientific literature, analysis of ideas of theoretical provisions, observation, conversation, testing, modeling of pedagogical situations, mathematical processing of the results obtained, pedagogical experiment), various types of interactive techniques are substantiated: groups of organizationally directed and content-semantic, features of their impact on the formation of each component of diagnostic activities. The results of the formative experiment confirmed the possibilities of using interactive techniques in the professional training of future teachers for diagnostic activities in specially created pedagogical conditions, updating its content, methodology and technology, using diagnostic tools, which positively affects the professional development of future teachers in the university education system. The conducted research allowed us to draw conclusions that the effectiveness of the professional training of future teachers for diagnostic activities is significantly increased by using interactive techniques, developing its functions and methodological principles for implementation in the practice of a higher education institution in specially created pedagogical conditions.Item УДОСКОНАЛЕННЯ ВОКАЛЬНО-ВИКОНАВСЬКОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ЯК ЕЛЕМЕНТ ПРОФЕСІЙНОЇ САМОАКТУАЛІЗАЦІЇ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА(2025) Прядко, О. М.; Priadko, O. M.Метою статті є аналіз проблем удосконалення вокально-виконавських умінь як елемента профе- сійної самоактуалізації майбутнього вчителя музичного мистецтва. У дослідженні автор використала методи теоретичного аналізу наукових джерел з проблематики професійної самоактуалізації майбут- ніх учителів музичного мистецтва, систематизації, узагальнення результатів аналізу та спостереження. Результати проведеної роботи дали змогу встановити, що на сучасному етапі розвитку українського суспільства, орієнтованого на гуманізацію, демократизацію освіти, проблемам саморозвитку, самови- раження, самореалізації особистості надають особливої уваги. Значний інтерес становить вивчення питання самоактуалізації особистості як прагнення повного саморозкриття, самовдосконалення потен ціалу індивіда. Автор статті зосереджує увагу на вивченні явища професійної самоактуалізації, її зна чення й ролі в структурі загальної самоактуалізації особистості. Установлено, що професійна самоакту алізація сприяє реалізації життєвого потенціалу, формуванню стимулів до безперервного саморозвитку й самовдосконалення фахівця, активізує психічні та фізичні сили людини, спрямовує їх у напрямі пов ного саморозкриття. У статті зазначається, що важливим елементом професійної самоактуалізації вчи теля музичного мистецтва є процес розвитку вокально-виконавської майстерності педагога. Майстерне використання вчителем власного співацького голосу на уроці є ефективним засобом формування музич ної культури, естетичних ідеалів учнів. Розвиненість вокального потенціалу майбутнього педагога-му зиканта, сформованість складного комплексу вокально-технічних, вокально-слухових, художньо-вико навських умінь і навичок, обізнаність із науково-методичними засадами постановки співацького голосу сприяє професійному самовиявленню педагога, реалізації його педагогічного потенціалу. Висновки. Удосконалення вокально-виконавської майстерності майбутнього вчителя музичного мистецтва є важ ливим елементом його професійної самоактуалізації, саморозкриття професійного потенціалу. The purpose of writing the article is to analyze the problems of improving vocal and performing skills as an element of professional self-actualization of the future music teacher. In the research, the author used the methods of theoretical analysis of scientific sources on the issue of professional self-actualization of future music teachers, systematization, generalization of the results of analysis and observation. The results of the work have allowed us to establish that at the current stage of development of Ukrainian society, oriented towards humanization, democratization of education, special attention is paid to the problems of self-development, self-expression, and self-realization of the individual. Of considerable interest is the study of the issue of self actualization of the individual, as the desire for complete self-disclosure, self-improvement of the individual’s potential. The author of the article focuses on the study of the phenomenon of professional self-actualization, its meaning and role in the structure of the general self-actualization of the individual. It has been established that professional self-actualization contributes to the realization of life potentials, the formation of incentives for continuous self-development and self-improvement of a specialist, activates the mental and physical forces of a person, directs them towards complete self-disclosure. The article notes that an important element of the professional self-actualization of a music teacher is the process of developing the teacher’s vocal and performing skills. The skillful use of a teacher’s own singing voice in class is an effective means of forming musical culture and aesthetic ideals of students. The development of the vocal potential of a future teacher-musician, the formation of a complex complex of vocal-technical, vocal-aural, artistic-performing skills and abilities, familiarity with the scientific and methodological principles of producing a singing voice contribute to the professional self-discovery of a teacher and the realization of his pedagogical potential. Conclusions. Improving the vocal-performing skills of a future teacher of musical art is an important element of his professional self-actualization and self-disclosure of his own professional potential.Item ПСИХОФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ(2025) Отравенко, О. В.; Otravenko, O. VМета статті полягає в системному аналізі характеристик основних понять дослідження, обґрунту- ванні важливості психофізичної підготовки, визначенні критеріїв, показників і рівнів сформованості психофізичної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності. Методи дослідження: аналіз і синтез – для вивчення наукових джерел; узагальнення результатів спостереження сприяло обґрунтуванню важливості психофізичної підготовки до професійної діяль- ності й надання рекомендацій, моделювання – для розроблення структури компонента; класифікація і систематизація – для впорядкування знань про його реалізацію. Результати підтверджують попередні дослідження, водночас розширюючи розуміння основних понять: «підготовка», «майбутній учитель фізичної культури», «професійна підготовка», «психофізич- на підготовка майбутніх учителів фізичної культури», «педагогічна діяльність». Авторка статті обґрун- тувала важливість психофізичної підготовки до професійної діяльності, яка містить фізичну складо- ву, психологічну складову, професійну адаптивність, розвиток мотиваційно-ціннісної сфери, засоби й методи формування психофізичної готовності здобувачів вищої освіти до професійної діяльності. Основними критеріями психофізичної підготовки майбутніх учителів фізичної культури визначено такі: фізичну підготовленість, психологічну стійкість, мотиваційно-ціннісну сферу, інтелектуальні здібності, комунікативні навички й фізіологічні показники. Кожен із цих критеріїв включає показники, що оцінюють рівень усвідомлення й важливості психофізичної підготовки. Рівні сформованості оціню- ються за трьома ступенями: низьким (адаптивним), середнім (репродуктивним) і високим (творчим). Висновки. Психофізична підготовка майбутніх учителів фізичної культури визначена нами як важливий компонент професійної діяльності, психологічної та професійно-прикладної фізичної під- готовки, оскільки вона поєднує розвиток фізичних здібностей із формуванням психологічної стійко- сті. Освітня траєкторія майбутнього вчителя фізичної культури збагачується можливістю здійснювати навчально-пізнавальну, науково-дослідну діяльність паралельно зі спортивно-тренувальною, дає сту- дентам змогу підвищити рівень стресостійкості, проявити психолого-педагогічні вміння й навички, сформувати професійні та особистісні компетентності майбутнього фахівця щодо планування й органі- зації освітньої, фізкультурно-оздоровчої й спортивно-масової діяльності в закладах загальної середньої освіти. Результати дослідження підтверджують доцільність упровадження психофізичної підготовки в навчальний процес і надають рекомендації для їх ефективного використання. The objective of the article is to conduct a systematic analysis of the basic concepts of the study, to substantiate the importance of psychophysical training, to determine the criteria, characteristics and levels of psychophysical training for professional activity in future physical education teachers. Research methods: analysis and synthesis – to study scientific sources; generalisation of observation results – to substantiate the importance of psychophysical preparation for professional activity and provide recommendations; simulation – to develop the structure of the component; classification and systematisation – to organise knowledge about its implementation. The results confirm previous studies, while expanding the understanding of the main concepts: training, future physical education teacher, professional training, psychophysical training of future physical education teachers, pedagogical activity. The author of the article substantiates the importance of psychophysical training for professional activity, which includes a physical component, a psychological component, professional adaptability, development of the motivational and value-oriented sphere, means and methods of developing psychophysical readiness of higher education students for professional activity. The main criteria for psychophysical training of future physical education teachers include physical fitness, psychological stability, motivational and value-oriented sphere, intellectual abilities, communication skills and physiological indicators. Each of these criteria includes indicators that assess the level of awareness and importance of psychophysical fitness. The levels of fitness are assessed in three grades: low (adaptive), medium (reproductive) and high (creative). Conclusions. Psychophysical training of future physical education teachers is defined as an important component of professional activity, psychological and professional and applied physical training as it combines the development of physical abilities with the formation of psychological resilience. The educational trajectory of the future physical education teacher is complemented by the opportunity to conduct educational and cognitive, research activities along with sports and training activities, allowing students to increase their stress resistance, demonstrate psychological and pedagogical skills, and form professional and personal competencies of the future specialist in planning and organising educational, physical education and health, and mass sports activities in general secondary education institutions. The results of the study confirm the feasibility of introducing psychophysical training into the educational process and provide recommendations for their effective use.Item ВІРТУАЛЬНІ ОСВІТНІ СЕРЕДОВИЩА: ДОПОМОГА АБІТУРІЄНТОВІ В КРИЗОВИХ УМОВАХ(2025) Лемещук, О. І.; Lemeshchuk, O. I.; Юрчук, Ю. Ю.; Yurchuk, Yu. Yu.; Сенчишен, Д. О.; Senchyshen, D. O.Мета статті – аналіз якості платформи KSU24 як ефективного інструмента, що позитивно впливає на організацію вступної кампанії. Методи. Для теоретичного обґрунтування актуальності визначеної проблематики застосовано мето- ди аналізу літературних джерел, що висвітлюють роль цифрових технологій. У статті використано методи опитування серед абітурієнтів університету з метою вивчення ефективності використання вір- туального освітнього середовища (далі – ВОС) KSU24. Результати. Останніми роками Україна робить значні кроки в напрямі цифровізації. Заклади вищої освіти, кожний у своєму темпі, просуваються у вирішенні проблем запровадження інноваційних освіт ніх технологій, формування в здобувачів цифрової грамотності. У статті подано оцінку якості викори стання ВОС KSU24 як авторської розробки науковими працівниками Херсонського державного універ ситету. Обґрунтовується факт, що ВОС дає можливість оптимізувати комунікацію між абітурієнтами приймальною комісією університету, сприяє значному підвищенню доступності, гнучкості й ефектив ності процесу вступу, зокрема, у кризових умовах. Автори розкривають функціональні можливості ВОС KSU24, доступні для всіх суб’єктів освітнього процесу. Увага приділяється етапності процесу взаємодії здобувачів із ВОС, зокрема розкрито особливості першого, коли користувачі виступають як абітурієнти. У статті проаналізовано результати опитування вступників до університету, де позитивно оцінено доступність, якість у використанні запропонованої платформи. Більшість респондентів вияви ли бажання працювати на KSU24 й у процесі навчання за обраною спеціальністю. Висновки. Цифровізація освіти, зокрема впровадження ВОС на кшталт KSU24, є стратегічно важливим елементом для забезпечення якісного освітнього процесу й системою керування в закла ді освіти. У статті доведено важливість функцій платформи для значної допомоги вступникам як в оформленні документів, так і в необхідних консультаціях із проблем, що виникають у ході вступної кампанії. Результати дослідження підтверджують необхідність подальшого розвитку й удосконален ня цифрової платформи ВОС KSU24 для забезпечення доступності, прозорості й високої якості осві ти в майбутньому. The purpose of the article is to analyze the quality of the KSU24 platform as an effective tool that has a positive impact on the organization of the admission campaign. Methods. To theoretically substantiate the relevance of the identified issues, methods of analyzing literary sources highlighting the role of digital technologies were used. The article used survey methods among university applicants to study the effectiveness of using the virtual educational environment (hereinafter referred to as the KSU24 VEE). Results. In recent years, Ukraine has been making significant steps towards digitalization. Higher education institutions, each at its own pace, are moving forward in solving the problems of introducing innovative educational technologies and forming digital literacy among applicants. The article provides an assessment of the quality of using the KSU24 VEE as an author’s development by researchers at Kherson State University. The fact that the VEE provides an opportunity to optimize communication between applicants and the university’s admissions committee, contributes to a significant increase in the accessibility, flexibility and efficiency of the admission process, in particular in crisis conditions, is substantiated. The authors reveal the functional capabilities of the KSU24 BOS, available to all subjects of the educational process. Attention is paid to the stages of the process of interaction between applicants and BOS, in particular, the features of the first one are revealed, when users act as applicants. The article analyzes the results of a survey of university applicants, where the accessibility and quality of using the proposed platform were positively assessed. Most respondents expressed a desire to work on KSU24 and in the process of studying in their chosen specialty. Conclusions. The digitalization of education, in particular the implementation of a BOS such as KSU24, is a strategically important element for ensuring a high-quality educational process and management system in an educational institution. The article proves the importance of the platform’s functions for significant assistance to applicants both in completing documents and in providing necessary consultations on problems that arise during the admission campaign. The results of the study confirm the need for further development and improvement of the KSU24 digital BOS platform to ensure accessibility, transparency and high quality of education in the future.Item МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ФАХІВЦІВ ІТ-СФЕРИ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ(2025) Кашалаба, В. А.; Kashalaba, V. A.У статті зосереджено увагу на побудові й упровадженні моделей, що забезпечують формування спе ціальних і надпрофесійних компетенцій у середовищі динамічних цифрових змін. Головна мета дослі дження полягає у визначенні ефективних підходів до підготовки кадрів, здатних швидко опановувати інноваційні технології, організовувати роботу в мультидисциплінарних командах і пропонувати оригі нальні рішення в умовах нестримного оновлення технологічного ландшафту. Для досягнення поставленої мети використано комплексний методологічний підхід, що включав аналіз теоретичних джерел, емпіричні спостереження й залучення практичного досвіду ІТ-компаній. У дослідженні застосовано дані, отримані під час структурованих інтерв’ю з представниками IT-ком паній та аналізу результатів 94 випускників авторського курсу «Налаштування пошукової реклами в Google» на платформі Udemy. Застосовано порівняльно-описовий метод для характеристики різних моделей навчання (змішана освіта, дуальна форма, проєктно-орієнтовані курси), а також методи екс пертного оцінювання з метою виявлення ефективності формування надпрофесійних навичок (критич не мислення, креативність, лідерство, командна взаємодія). Результати дослідження засвідчили, що інтеграція активних методів навчання (проєктна робота, гейміфікація, групові обговорення), поєднана із систематичним залученням корпоративних партнерів, помітно підвищує рівень адаптивності студентів і стимулює їхню мотивацію до саморозвитку. Виявле но, що успішність упровадження таких моделей зростає в разі регулярного оновлення освітніх програм відповідно до вимог цифрового ринку, а також за умови тісної співпраці між університетами й високо технологічними підприємствами. Залучення елементів змішаного навчання дає змогу індивідуалізува ти процес підготовки, підсилюючи як технічний складник, так і гнучкі навички. На основі проведеної експертизи встановлено, що поєднання технічних дисциплін із курсами з розвитку креативного мис лення й управлінських умінь найкраще сприяє формуванню фахівців, які здатні розв’язувати складні завдання та ініціювати інновації. У результаті дослідження сформульовано рекомендації щодо оптимізації навчальних програм і вдо сконалення методів оцінювання надпрофесійних навичок. Розроблені моделі можуть слугувати осно вою для систематичної модернізації освітніх процесів, орієнтованих на розвиток комунікації, креатив ності, проєктного підходу й лідерства в умовах невпинної цифрової еволюції. This article focuses on the construction and implementation of models that ensure the formation of specialized and meta-professional competencies in an environment of dynamic digital changes. The main goal of the research is to identify effective approaches to training personnel capable of quickly mastering innovative technologies, organizing work in multidisciplinary teams, and proposing original solutions in conditions of rapid technological landscape renewal. To achieve this goal, a comprehensive methodological approach was used, including analysis of theoretical sources, empirical observations, and incorporation of practical experience from IT companies. The study utilizes data obtained during structured interviews with IT company representatives and analysis of results from 94 graduates of the author’s course “Google Search Advertising Setup” on the Udemy platform. A comparative descriptive method was applied to characterize different learning models (blended education, dual format, project-oriented courses), as well as expert evaluation methods to identify the effectiveness of developing meta-professional skills (critical thinking, creativity, leadership, team interaction). The research results demonstrated that the integration of active learning methods (project work, gamification, group discussions), combined with systematic involvement of corporate partners, significantly increases students’ adaptability and stimulates their motivation for self-development. It was found that the success of implementing such models increases with regular updating of educational programs according to digital market requirements, as well as with close cooperation between universities and high-tech enterprises. The incorporation of blended learning elements allows for individualization of the training process, strengthening both technical components and soft skills. Based on the conducted expertise, it was established that combining technical disciplines with courses on creative thinking and managerial skills development best contributes to the formation of professionals capable of solving complex problems and initiating innovations. As a result of the research, recommendations were formulated for optimizing educational programs and improving methods for evaluating meta-professional skills. The developed models can serve as a basis for systematic modernization of educational processes focused on developing communication, creativity, project approach, and leadership in conditions of continuous digital evolution. This approach will contribute to the emergence of more flexible specialists capable of successfully realizing their potential in a high-tech environment and maintaining the competitiveness of domestic companies in the global marketItem МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДО ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ(2025) Цаплюк, О. С.; Tsapliuk, O. S.Стаття присвячена дослідженню питання методологічних основ професійної підготовки майбутніх вихователів до формування соціокультурної компетентності дітей старшого дошкільного віку. Робо та є складником у структурі ширшого наукового дослідження, присвяченого проблематиці виділення й перевірки педагогічних умов підвищення ефективності підготовки вихователів. У науковій розвідці окреслено, що однією з актуальних проблем сучасної професійної підготовки майбутніх вихователів є здатність формувати особистість дитини дошкільного віку як національно-свідомого громадянина своєї країни, ознайомленого з найкращими зразками української культури, традицій і звичаїв, фолькло ру українського народу, його історією, який володітиме на відповідному віку рівні українською мовою як державною та водночас мовою міжнаціонального спілкування в Україні, здатного до ефективної взаємодії з представниками інших народів, етносів на засадах взаємної поваги, толерантності, емпатії, рефлексії, мовленнєвого й загального етикету. Із цією метою, на нашу думку, підготовку вихователів вар то розглядати з двох боків – змістово-процесуального, у межах якого закладається знаннєва та практич на база вихователя на основі дисциплін психолого-педагогічної, професійної підготовки нормативного й варіативного складника освітньої програми, а також різних видів практик, та з особистісного боку, у межах якого здійснюється формування професійно значущих особистісних рис вихователя. Окрес лено специфіку підготовки вихователя за обома означеними напрямами, зокрема суб’єкт-суб’єктний характер її здійснення, необхідність побудови міжпредметних зв’язків, систематичного застосування інформаційно-комунікативних технологій тощо. Також описані й аргументовані ключові методологічні підходи, які, на нашу думку, мають бути в основі підготовки майбутніх вихователів з означеної про блематики. Це компетентнісний, особистісно-орієнтований, діяльнісний, системний та інтегративний підходи. Їх поєднання дає змогу створити якісну ієрархічну модель професійної підготовки вихователів і реалізувати її в освітньому процесі. This article explores the methodological foundations of professional training for future educators in fostering the sociocultural competence of senior preschool children. The study is part of a broader scientific investigation dedicated to identifying and validating pedagogical conditions for enhancing the effectiveness of educator preparation. The research outlines that one of the pressing challenges in modern professional training for future educators is their ability to shape preschool children’s personalities as nationally conscious citizens of their country. This includes familiarizing them with the finest examples of Ukrainian culture, traditions, customs, and folklore, as well as with the country’s history. Additionally, it involves ensuring that children acquire proficiency in the Ukrainian language at an age-appropriate level, both as the state language and as a means of interethnic communication in Ukraine. At the same time, they should be prepared for effective interaction with representatives of other nations and ethnic groups based on mutual respect, tolerance, empathy, reflection, and adherence to speech and general etiquette norms. To achieve this goal, we propose considering the training of educators from two perspectives: content-processual perspective – which establishes the knowledge and practical foundation of educators through psychological-pedagogical and professional training disciplines, including both mandatory and elective components of the educational program, as well as various types of practical training. Personal perspective – which focuses on the development of professionally significant personal qualities of educators. The study highlights the specifics of educator training in both directions, emphasizing its subject-subject nature, the necessity of interdisciplinary connections, and the systematic application of information and communication technologies. Furthermore, key methodological approaches that should underpin the training of future educators in this field are identified and substantiated. These include the competency-based, personality-oriented, activity-based, systemic, and integrative approaches. Their combination enables the creation of a high-quality hierarchical model of professional educator training and facilitates its effective implementation in the educational process.