Збірник наукових праць. Педагогічні науки (Випуск 75-80, 98-106, 108, 109, 110, 111, 112, 113, 114, 115 )
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/6721
Browse
Item ACADEMIC ANALYTICS AS A TOOL FOR MONITORING THE QUALITY OF PROFESSIONAL EDUCATION IN HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS: INTERNATIONAL EXPERIENCE.(2025) Perminova L. A.; Popova l. M.; Пермінова Л. А.; Попова Л. М.the article is devoted to the analysis of academic analytics as a tool for monitoring and improving the quality of vocational education in higher education institutions. the purpose of the article is to provide a theoretical and applied substantiation of academic analytics as a tool for monitoring the quality of vocational education in higher education institutions, taking into account international experience in its implementation and the adaptation of best practices to the national context. Methods. the study is based on the analysis of domestic and foreign scientific and methodological literature, a comparative analysis of academic analytics models in higher education institutions of the Eu, the usa, and other countries, a systemic approach to the design of monitoring mechanisms, as well as the synthesis of results from empirical studies on the application of learning analytics and educational data mining in vocational training. Results. Key models and tools of academic analytics were analyzed, and typical indicators for assessing the quality of vocational training were identified, including learning outcomes, the formation of professional competencies, the effectiveness of practice-oriented components, and graduate employment indicators. the advantages of international approaches were revealed, such as data integration among stakeholders, the use of predictive models for early risk detection, transparent reporting systems, employer involvement in evaluation processes, and scalable solutions for inter-institutional cooperation. typical challenges were also outlined, including personal data protection, ensuring system interoperability, and the need for human resources and digital literacy among academic staff. Conclusions. academic analytics is an effective tool for monitoring the quality of vocational education, enabling the improvement of educational program effectiveness and the management of higher education institutions. it is recommended to develop inter-institutional data-sharing platforms, implement ethical standards for educational data processing (in compliance with ethical norms), ensure system interoperability, provide training for data analysis specialists, and strengthen partnerships with employers, which will enhance program adaptability and graduate competitiveness. стаття присвячена аналізу академічної аналітики як інструменту моніторингу та підвищення якості професійної освіти в закладах вищої освіти. Метою статті є теоретичне та прикладне обґрунтування академічної аналітики як інструменту моніторингу якості професійної освіти в закладах вищої освіти з урахуванням міжнародного досвіду її впровадження та адаптації кращих практик до національного контексту. Методи. дослідження базується на аналізі вітчизняної та зарубіжної науково-методичної літератури, порівняльному аналізі моделей академічної аналітики у закладах Єс, сШа та інших країн, системному підході до побудови моніторингових механізмів, а також синтезі результатів емпіричних досліджень щодо застосування learning analytics і educational data mining у професійній підготовці. результати. Проаналізовано ключові моделі та інструменти академічної аналітики, ідентифіковано типові показники оцінювання якості професійної підготовки: навчальні досягнення, сформованість професійних компетентностей, ефективність практико-орієнтованих компонентів та випускні показники працевлаштування. виявлено переваги міжнародних підходів: інтеграція даних між стейкхолдерами, використання прогнозних моделей для раннього виявлення ризиків, прозорі системи звітності, залучення роботодавців до оцінювання та масштабовані рішення для міжінституційної співпраці. окреслено також типові виклики: захист персональних даних, забезпечення інтероперабельності систем і потреба у кадровому ресурсі й цифровій грамотності викладачів. висновки. академічна аналітика є ефективним інструментом моніторингу якості професійної освіти, який дозволяє підвищити результативність освітніх програм і управління закладами вищої освіти. рекомендовано розвивати міжінституційні платформи обміну даними, впроваджувати етичні стандарти обробки освітніх даних (з урахуванням етичних норм), забезпечувати інтероперабельність систем, підготовку кадрів з аналізу даних та посилювати партнерство з роботодавцями, що підсилить адаптивність програм і конкурентоспроможність випускників.Item APPLICATION OF DISTANCE LEARNING TECHNOLOGIES IN THE PROFESSIONAL TRAINING OF BORDER PROTECTION SPECIALISTS: THEORETICAL BASICS AND GENERALIZATION OF EXPERIENCE(2023) Islamova, O. O.; Ісламова, О. О.The article presents a review of scientific sources and publications aimed at determining the theoretical foundations of using distance learning technologies in the training of border guard specialists. It is found that these technologies have proven to be effective in the context of improving and enhancing the quality of professional training of border guards. The application of distance learning technologies in the professional training of border guard specialists is an important and necessary element in the modern world. The main theoretical foundations that justify the use of distance learning technologies in the professional training of border guard specialists in the European Union include such aspects as learning effectiveness, cost-effectiveness, wide access to training, modernity of technology, mobility and flexibility, interactivity and cooperation, and relevance of knowledge. It is found that among a fairly wide range of studies carried out in previous years, the authors focus on the use of distance learning technologies for the purpose of training and retraining of officers and junior personal of border agencies of Ukraine and other countries, to improve their qualifications in the retraining system, to update the knowledge of border protection specialists on regulatory and legal aspects in the field of border protection, to improve their communication skills (including foreign language skills). The role of distance learning technologies in developing the leadership skills of border guard specialists, improving their tactical medicine skills, etc. is also important. The use of distance learning technologies in the professional training of border guard specialists in the European Union is an important element of responding to the challenges of the modern world. Distance learning allows to ensure the quality of professional training of border guard specialists effectively and ensure that their knowledge and skills meet modern requirements and standards. However, despite the attention of scholars to this problem, there are currently only a few publications that present the experience of using distance learning technologies in the professional training of border guard specialists in the European Union. У статті представлено огляд наукових джерел та публікацій, метою якого є визначення теоретичних основ застосування технологій дистанційного навчання у підготовці фахівців з охорони кордону. З’ясовано, що ці технології довели свою ефективність у контексті вдосконалення та покращення якості про фесійної підготовки прикордонників. Застосування технологій дистанційного навчання в професійній підготовці фахівців з охорони кордону є важливим і необхідним елементом у сучасному світі. Основні теоретичні засади, що обґрунтовують застосування технологій дистанційного навчання в професійній підготовці фахівців з охорони кордону в країнах Європейського Союзу, включають такі аспекти, як: ефективність навчання, економічність, широкий доступ до навчання, сучасність технологій, мобільність та гнучкість, інтерактивність і співпраця, а також актуальність знань. З’ясовано, що серед досить широкого спектра досліджень, виконаних у попередні роки, автори зосереджують свою увагу на застосуванні технологій дистанційного навчання з метою підготовки та перепідготовки офіцерських кадрів та молодшого персоналу прикордонних відомств України та інших країн, для підвищення рівня їхньої кваліфікації у системі перепідготовки, для осучаснення знань фахівців з охорони кордону щодо нормативно-правових аспектів у сфері охорони кордону, поліпшення їхньої комунікативної підготовки (зокрема, володіння іноземною мовою). Важливою є роль технологій дистанційного навчання для розвитку лідерських якостей фахівців охорони кордону, поліпшення їхніх навичок з тактичної медицини тощо. Застосування технологій дистанційного навчання у професійній підготовці фахівців з охорони кордону в країнах Європейського Союзу є важливим елементом відповіді на виклики сучасного світу. Дистанційне навчання дозволяє ефективно забезпечувати якість професійної підготовки фахівців з охорони кордону та забезпечувати їхнім знанням та навичкам відповідність сучасним вимогам та стандартам. Однак, незважаючи на увагу вчених до цієї проблеми, на сьогодні представлені лише поодинокі публікації, у яких наведено досвід застосування технологій дистанційного навчання у професійній підготовці фахівців з охорони кордону в країнах Європейського Союзу.Item CRITERIA FOR SELECTING TEXTS FOR READING IN A FOREIGN LANGUAGE: SCIENTIFIC APPROACHES AND MODERN PRACTICES(2025) Mudra, O. V.; Мудра О. В.; Koropatnіtska, T. P.; Коропатніцька, Т. П.This article delves into the primary criteria for selecting reading materials in a foreign language. It offers an analysis of various scholars’ perspectives on the use of authentic texts and explores potential methods to optimize the text selection process. Emphasis is placed on the importance of both adapted and authentic texts in the context of language acquisition, while also acknowledging the pivotal role modern digital platforms play in this domain. The purpose of this study is to explore the role of text selection in foreign language teaching and its impact on achieving specific educational objectives, such as language acquisition, cultural understanding, and cognitive development. The selection of texts must be deliberate and align with both the linguistic needs of students and the pedagogical goals of the curriculum. A comprehensive review of scientific literature highlights key factors that influence the choice of texts, such as the learner’s proficiency level, the thematic relevance of the material, and the degree to which the content aligns with student motivation and interests. The article underscores how crucial it is for educational texts to be engaging, challenging, and appropriately tailored to the individual needs of the learner to maintain motivation and foster deeper learning. The combination of these factors plays a vital role in enhancing the overall effectiveness of foreign language instruction. Special focus is given to the transformative influence of digital technologies, particularly in the area of automated text selection. By leveraging advanced technological tools, educators are now able to streamline the selection process, ensuring that materials are not only linguistically suitable but also pedagogically relevant. The analysis of text selection in foreign language teaching is approached through several key factors: alignment with educational objectives, types of reading (global, selective, and detailed), psycholinguistic factors, technical considerations (multimedia and interactive resources), and linguistic and sociocultural contexts. The study also examines the distinction between authentic and adapted texts, as well as the role of digital platforms in providing access to diverse materials. The results indicate that text selection should be tailored to learners’ proficiency levels, interests, and motivations. The study highlights the importance of using authentic materials for advanced learners, while adapted texts are beneficial for beginners and intermediate students. The integration of multimedia resources and digital technologies provides more flexible learning opportunities, enhancing engagement and improving listening and speaking skills. Psycholinguistic factors, such as motivation and cognitive appropriateness, are crucial for the effectiveness of the selected materials. The selection of texts for foreign language teaching should take into account pedagogical and psychological considerations, ensuring that the materials are suitable for the learners’ proficiency level and personal interests. Adapting texts to the students’ needs and incorporating multimedia and digital resources can significantly improve the learning process. Authentic texts are essential for developing communicative competence and cultural understanding, fostering a deeper connection between language and culture. The article concludes with a set of recommendations aimed at refining the text selection process. These recommendations emphasize the importance of leveraging digital tools to offer dynamic, personalized, and effective language learning experiences. The overall goal is to ensure that learners are not only exposed to language content that aligns with their proficiency and interests but also engaged in a way that maximizes the impact of their language acquisition journey. In light of these advancements, the article advocates for an evolving, tech-enhanced approach to reading in foreign languages, one that fosters greater learner engagement and success. У статті розглядаються основні критерії вибору навчальних матеріалів для читання іноземною мовою. Проведено аналіз поглядів різних науковців щодо використання автентичних текстів і вивчено можливі методи оптимізації процесу вибору текстів. Особливу увагу приділено важливості як адаптованих, так й автентичних текстів у контексті мовного навчання, а також визначено роль сучасних цифрових платформ у цьому процесі. Метою дослідження є аналіз ролі вибору текстів у викладанні іноземних мов і його впливу на досягнення конкретних освітніх цілей, таких як мовне освоєння, культурне розуміння й когнітивний розвиток. Вибір текстів має бути обґрунтованим і відповідати як лінгвістичним потребам учнів, так і педагогічним цілям навчальної програми. Комплексний огляд наукової літератури виявляє ключові чинники, що впливають на вибір текстів, серед яких – рівень володіння мовою учня, тематична релевантність матеріалу та ступінь відповідності контенту мотивації й інтересам студентів. Визначено важливість того, щоб освітні тексти були не тільки захопливими та складними, а й належним чином адаптованими до індивідуальних потреб учнів, щоб підтримувати мотивацію і стимулювати глибоке засвоєння матеріалу. Комбінація цих чинників є важливою для підвищення ефективності викладання іноземних мов. Особливу увагу приділено впливу цифрових технологій, зокрема в аспекті автоматизованого вибору текстів. Використання сучасних технологічних інструментів дає змогу викладачам значно спростити процес вибору матеріалів, забезпечуючи не лише їх лінгвістичну відповідність, а й педагогічну доцільність. Аналіз вибору текстів у викладанні іноземних мов охоплює кілька ключових аспектів: узгодженість з освітніми цілями, типи читання (глобальне, вибіркове й детальне), психолінгвістичні фактори, технічні аспекти (мультимедійні й інтерактивні ресурси) та лінгвістичний і соціокультурний контексти. Окремо розглядається різниця між автентичними й адаптованими текстами, а також роль цифрових платформ у забезпеченні доступу до різноманітних матеріалів. Результати дослідження свідчать про те, що вибір текстів має бути адаптований до рівня володіння мовою учнів, їхніх інтересів і мотивації. Зазначено важливість використання автентичних матеріалів для просунутих учнів, тоді як адаптовані тексти є корисними для початківців та учнів середнього рівня. Інтеграція мультимедійних ресурсів і цифрових технологій створює додаткові можливості для навчання, підвищує залученість і покращує навички слухання й говоріння. Психолінгвістичні фактори, такі як мотивація та когнітивна відповідність, є визначальними для ефективності вибраних матеріалів. Вибір текстів для викладання іноземної мови має враховувати як педагогічні, так і психологічні аспекти, що забезпечують відповідність матеріалів рівню володіння мовою та особистим інтересам учнів. Адаптація текстів до потреб студентів, а також використання мультимедійних і цифрових ресурсів можуть значно покращити навчальний процес. Автентичні тексти є важливим елементом у розвитку комунікативної компетенції та культурного розуміння, що сприяє більш глибокому зв’язку між мовою і культурою. Стаття завершується рекомендаціями щодо вдосконалення процесу вибору текстів. Ці рекомендації акцентують увагу на необхідності використання цифрових інструментів для створення динамічного, персоналізованого й ефективного навчання іноземним мовам. Загальна мета полягає в тому, щоб навчальний процес не тільки відповідав рівню володіння мовою та інтересам учнів, а й сприяв максимальному залученню студентів до навчання, що підвищить ефективність процесу оволодіння мовою. Ураховуючи сучасні досягнення, стаття підтримує підхід, орієнтований на використання цифрових технологій у навчанні іноземних мов, що сприяє більшій залученості учнів і їхньому успіху.Item ESP TEACHER’S ROLE: FROM A TEACHER TO A MASTER OF BUILDING AUTONOMY(2024) Petrushkova, A. M.; Петрушкова, А. М.The role of the ESP (English for Specific Purposes) teacher has evolved in response to societal and educational shifts. Despite the extensive exploration of teacher roles in general ELT, the evolving nature and specific challenges of the ESP teacher’s responsibilities have remained underexplored. This article aims to bridge this gap by presenting a comprehensive framework of the ESP teacher’s multifaceted roles, emphasizing their significance in contemporary educational contexts. This article explores the changing nature of the ESP teacher’s role, conducting a retrospective analysis based on existing scholarly work, and identifies key aspects of the teacher’s multifaceted responsibilities. Initially, the role of the teacher in general education was often teacher-centered, with the educator seen as the authority and primary decision-maker. Over time, this shifted towards a learner-centered model where the teacher acts as a facilitator, encouraging autonomy and student involvement. The article categorizes these roles into eight key functions: course designer, facilitator, subject-matter researcher, methodology researcher, collaborator, autonomy-builder, evaluator, and project manager. These roles are essential for addressing the specific needs of learners in various professional fields. The research highlights the need for specialized knowledge in both language and the specific discipline being taught, along with a comprehensive understanding of teaching methodologies. The ongoing transformation in the role of the ESP teacher reflects broader changes in the educational landscape, where personalized, context-driven instruction is increasingly prioritized. As ESP education continues to adapt to the demands of a globalized and digital world, teachers must develop new skills, embrace learner autonomy, and foster effective collaboration to remain relevant in the evolving educational environment. Роль викладача ESP (англійської мови для спеціальних цілей) змінюється у відповідь на суспіль- ні та освітні зміни. Попри широке вивчення ролей викладачів у загальному викладанні англійської мови (ELT) еволюція та специфічні виклики, пов’язані з обов’язками викладача ESP, залишаються недостатньо дослідженими. Ця стаття має на меті заповнити цю прогалину, представляючи всебічну структуру багатогранних ролей викладача ESP, підкреслюючи їх важливість у сучасному освітньому контексті. У статті досліджується еволюція ролі викладача ESP шляхом ретроспективного аналізу на основі наявних наукових праць. Також окреслюються основні аспекти різноманітних обов’язків викладача. Спочатку роль викладача в системі загальної освіти часто була зосереджена на самому викладачеві (teacher-centered): педагог виступав як авторитет і головний приймач рішень. Із часом ця модель еволюціонувала до орієнтованої на учня (learner-centered), де викладач виконує роль фасилітатора, сприяючи автономії та залученню студентів. Авторка класифікує ці ролі на вісім ключових функцій: розробник курсу, фасилітатор, дослідник предметної галузі, дослідник методології, колаборатор, формувач автономності, оцінювач і керівник проєктів. Ці ролі є важливими для задоволення специфічних потреб учнів у різних професійних сферах. Дослідження підкреслює потребу у спеціалізованих знаннях як з іноземної мови, так і з конкретної спеціальності, у рамках якої викладається іноземна, а також у ґрунтовному розумінні методології викладання. Триваюча трансформація ролі викладача ESP відображає ширші зміни в освітньому середовищі, де все більше уваги приділяється персоналізованому та контекстно орієнтованому навчанню. Оскільки освіта ESP продовжує адаптуватися до викликів глобалізованого та цифрового світу, викладачі повинні розвивати нові навички, підтримувати автономію тих, хто навчається, і сприяти ефективній співпраці, щоб залишатися акту- альними в умовах змін освітнього середовища.Item FORMATION OF INTEGRATED COMPETENCE OF FUTURE PROFESSIONALS IN THE CONTEXT OF DIGITAL TRANSFORMATION OF EDUCATION(2026) Perminova L. A.; Popova L. M.; Пермінова Л. А.; Попова Л. М.The rapid development of digital technologies and the global digital transformation of education have significantly influenced the system of professional training in higher education institutions. Under modern conditions, the formation of integrated competence of future professionals has become one of the key priorities of educational policy and pedagogical practice. Integrated competence is understood as a complex combination of professional knowledge, practical skills, digital literacy, critical thinking, communication abilities, creativity, adaptability, and the capacity for lifelong learning necessary for effective professional activity in the digital society. The purpose of this article is to investigate the peculiarities of the formation of integrated competence of future professionals in the context of digital transformation of education and to determine the role of innovative educational technologies and competency-based approaches in improving the quality of professional training. Methods. The research employed a combination of theoretical and empirical methods to investigate the formation of integrated competence of future professionals in the context of digital transformation of education. Theoretical methods included analysis, synthesis, comparison, generalization, and systematization of scientific literature. The study demonstrates that digital transformation creates new opportunities for the modernization of higher education through the implementation of online learning platforms, interactive technologies, artificial intelligence tools, virtual learning environments, and blended learning models. It has been established that the effective formation of integrated competence requires the combination of traditional pedagogical approaches with innovative digital methods aimed at developing students’ professional, communicative, analytical, and technological skills. The results of the research indicate that the use of digital educational technologies contributes to increasing students’ motivation, autonomy, flexibility of thinking, collaboration skills, and readiness for professional adaptation in a rapidly changing labor market. The article emphasizes the importance of creating an innovative educational environment that promotes interdisciplinary learning, digital culture, academic mobility, and continuous professional self-development. Conclusion. The practical significance of the study lies in the possibility of applying the proposed approaches and recommendations in the process of professional training of future specialists in higher education institutions. Стрімкий розвиток цифрових технологій та глобальна цифрова трансформація освіти суттєво впли- нули на систему професійної підготовки у закладах вищої освіти. За сучасних умов формування інте- гральної компетентності майбутніх фахівців стало одним із ключових пріоритетів освітньої політики та педагогічної практики. Інтегральна компетентність розуміється як комплексне поєднання професій- них знань, практичних умінь, цифрової грамотності, критичного мислення, комунікативних здібнос- тей, креативності, адаптивності та здатності до навчання впродовж життя, необхідних для ефективної професійної діяльності у цифровому суспільстві. Метою статті є дослідження особливостей форму- вання інтегральної компетентності майбутніх фахівців у контексті цифрової трансформації освіти та визначення ролі інноваційних освітніх технологій і компетентнісного підходу у підвищенні якості професійної підготовки. Методи. У дослідженні використано комплекс теоретичних та емпіричних методів для вивчення процесу формування інтегральної компетентності майбутніх фахівців в умовах цифрової трансформації освіти. До теоретичних методів належали аналіз, синтез, порівняння, узагаль- нення та систематизація наукової літератури. Дослідження демонструє, що цифрова трансформація створює нові можливості для модерніза- ції вищої освіти завдяки впровадженню онлайн-платформ для навчання, інтерактивних технологій, інструментів штучного інтелекту, віртуальних освітніх середовищ та моделей змішаного навчання. Установлено, що ефективне формування інтегральної компетентності потребує поєднання традиційних педагогічних підходів з інноваційними цифровими методами, спрямованими на розвиток професійних, комунікативних, аналітичних і технологічних навичок студентів. Результати дослідження свідчать, що використання цифрових освітніх технологій сприяє підвищенню мотивації студентів, автономності, гнучкості мислення, навичок співпраці та готовності до професійної адаптації в умовах швидкозмінно- го ринку праці. У статті наголошується на важливості створення інноваційного освітнього середови- ща, яке сприяє міждисциплінарному навчанню, розвитку цифрової культури, академічної мобільності та безперервного професійного саморозвитку. Висновки. Практичне значення дослідження полягає у можливості застосування запропонованих підходів і рекомендацій у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців у закладах вищої освіти.Item MODERN SCHOOL TEACHER TRAINING IN GREAT BRITAIN(2023) Kishchenko, Y. V.; Кіщенко, Ю. В.The purpose of this article is to analyze and summarize teacher training programs for primary and secondary schools, which were launched in the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland due to the reform of the education system at the end of the 20th century and were further developed at the beginning of the 21st century. Among them, the most significant programs seem to be those that lead to the degree of bachelor of education and give the right to teach major and secondary subjects in a secondary school or several subjects at once in a primary school. No less attention should be paid to postgraduate education programs for obtaining the status of a qualified teacher for the primary and basic levels of the secondary school. Among the research methods that were used to carry out the research we highlight general scientific methods – analysis and synthesis; the comparative and historical methods, which allow to compare and contrast socio-pedagogical phenomena; structural method, which makes it possible to consider the development of the pedagogical process, highlighting its main system-forming elements; modeling; sampling of facts; quantitative and qualitative analyses, generalization. The analysis of the curricula and programs of De Montfort University in Bedford showed that the construction of training courses is carried out according to modular programs with a simultaneous focus on the integration of academic subjects. Modernization of the content of professional training is carried out through the convergence of theoretical and methodological aspects. Considerable attention in the article is paid school practice. It is established that the main goal of school experience is to be a source of knowledge about the real educational process, a source of knowledge about the essence of pedagogical activity in the process of developing the necessary pedagogical skills and abilities by future teachers. School experience is a clear continuous system of step-by-step connection and partial adaptation of students to the conditions of the modern school.Метою статті є аналіз та узагальнення програм підготовки вчителів для початкової та базової школи, які були започатковані у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії завдяки реформуванню системи освіти наприкінці ХХ ст. та одержали подальший розвиток на початку ХХІ ст. Серед них найбільш значущими видаються програми, що ведуть до одержання ступеня бакалавра освіти й дають право викладати основний та допоміжний предмети в загальноосвітній школі або одразу декілька предметів у початковій школі. Не меншої уваги заслуговують також програми післядипломної освіти на одержання статусу кваліфікованого вчителя для початкової та основної (базової) ланок загальноосвітньої школи. Серед методів дослідження, які були використані для виконання наукової розвідки в межах заявленої теми, виокремимо загальнонаукові методи дослідження реальної дійсності – аналіз та синтез; порівняльно-історичний метод, який дає змогу порівнювати та зіставляти соціально-педагогічні явища; структурний метод, що дає можливість розглядати розвиток педагогічного процесу, виділяючи його основні системоутворювальні елементи; моделювання; вірогіднісну вибірку фактів; кількісний і якісний аналіз, узагальнення Здійснений аналіз навчальних планів та програм університету Де Монтфорт у Бедфорді показав, що побудова навчальних курсів здійснюється за модульними програмами з одночасною спрямованістю на інтеграцію навчальних предметів. Модернізація змісту професійно-педагогічної підготовки відбувається шляхом зближення теоретичних і методичних аспектів, підсилення інтеграції теоретичних дисци плін педагогічного циклу. Значну увагу в статті приділено висвітленню педагогічної практики як одного з необхідних елементів системи становлення професійної майстерності вчителя. Установлено, що основна мета педагогічної практики у контексті нового осмислення полягає у тому, щоб бути джерелом знань про реальний навчальний процес, унаочненням теоретичних знань, джерелом пізнання сутності педагогічної діяльності в процесі вироблення майбутніми вчителями необхідних педагогічних умінь та навичок. Педагогічна практика являє собою чітку неперервну систему поетапного підключення та часткової адаптації студентів до умов сучасної школиItem OPPORTUNITIES AND RISKS OF THE METAVERSE IN THE CONTEXT OF DIGITAL UNIVERSITY DEVELOPMENT(2025) Bobro N. S.; Бобро Н.The article is devoted to the study of the opportunities and risks of using the metaverse in the context of digital university development. The primary aim is to identify the potential of the metaverse as a tool for transforming the educational process in higher education, to analyze the challenges associated with implementing virtual and augmented reality technologies, and to substantiate the pedagogical conditions for their effective use. To achieve this aim, a set of theoretical and empirical research methods was used. The theoretical analysis of scientific literature allowed us to identify the main directions of digitalization of higher education and the principles of formation of an immersive educational environment. Statistical sources and analytical reports of international companies made it possible to assess the dynamics of the metaverse market development in the educational sphere. The generalization method helped to formulate conclusions about the role of the digital university as a new generation institution. Results. The study has confirmed that the use of AR/VR technologies and the integration of artificial intelligence contribute to the personalization of learning, increase student motivation, and create new models of interaction in the learning environment. The metaverse allows students to immerse themselves in simulated situations that are close to real professional experience. At the same time, a number of risks have been identified: digital dependence, shifting emphasis in content, information manipulation, insufficient regulatory framework, and the need to improve the digital competence of teachers. The article also emphasizes the importance of ensuring ethical standards and preserving academic autonomy in the context of full or partial virtualization of education. The conclusions substantiate the expediency of implementing metaverse technologies in the system of digital higher education, with a comprehensive approach to the technical, methodological, legal, and ethical support of this process. The metaverse is viewed not only as a technical innovation but also as a new form of organizing educational space that requires a deep rethinking of the role of the university in the digital age. Статтю присвячено дослідженню можливостей і ризиків використання метавсесвіту в контексті роз витку цифрового університету. Основною метою є виявлення потенціалу метавсесвіту як інструменту трансформації освітнього процесу у вищій школі, аналіз викликів, пов’язаних із впровадженням технологій віртуальної та доповненої реальності, а також обґрунтування педагогічних умов їх ефективного застосування. Для досягнення поставленої мети використано комплекс теоретичних і емпіричних мето дів дослідження. Теоретичний аналіз наукової літератури дозволив виявити основні напрями цифровізації вищої освіти та принципи формування імерсивного освітнього середовища. Статистичні джерела та аналітичні звіти міжнародних компаній дали змогу оцінити динаміку розвитку ринку метавсесвіту в освітній сфері. Метод узагальнення сприяв формулюванню висновків щодо ролі цифрового університету як інституції нової генерації. Результати. Дослідження підтвердило, що використання AR/ VR-технологій та інтеграція штучного інтелекту сприяють персоналізації навчання, підвищенню мотивації студентів, а також створенню нових моделей взаємодії у навчальному середовищі. Метавсесвіт дозволяє занурити здобувачів освіти у змодельовані ситуації, які наближені до реального професійного досвіду. Разом із тим виявлено низку ризиків: цифрову залежність, зміщення акцентів у контенті, маніпуляції інформацією, недостатню нормативно-правову базу, а також потребу в підвищенні цифрової компетентності викладачів. У статті також наголошено на важливості забезпечення етичних стандартів і збереження академічної автономії в умовах повної або часткової віртуалізації навчання. У висновках обґрунтовано доцільність впровадження технологій метавсесвіту в систему цифрової вищої освіти за умови комплексного підходу до технічного, методичного, правового та етичного супроводу цього процесу. Метавсесвіт розглядається не лише як технічна новація, а як нова форма організації освітнього простору, що потребує глибокого переосмислення ролі університету в цифрову епоху.Item THE ROLE OF SOCIAL-EMOTIONAL LEARNING IN PREPARING THE INTELLECTUAL ELITE OF THE NATION(2024) Bashkir, O. I.; Chykharina, K. I.; Башкір, О. І.; Чихаріна, К. І.The purpose of this article is to thouroughly examine the crucial role of social-emotional learning (SEL) in preparing the intellectual elite of the nation, underscoring its significance within modern educational systems worldwide. In addition, the article delves into the history of implementing SEL, discussing its evolution from a supplementary educational tool to a fundamental component of modern curricula. This historical analysis provides context for understanding how SEL has become integral to developing the intellectual and emotional capacities of students globally. Through the analysis of recent research and case studies from various countries, our study demonstrates how SEL fosters essential competencies, including self-awareness, self-management, social awareness, relationship skills, and responsible decision-making. These competencies are not only fundamental for intellectual growth but are also important for preparing the intellectual elite and leaders who are emotionally intelligent and ethically grounded. The research methodology employed in this study integrates a qualitative analysis of existing SEL programs, with a particular focus on their impact on both intellectual development and leadership capabilities; in order to obtain the relevant information, methods of information analysis and generalization were also used. The results support previous studies while extending the understanding of SEL’s unique role in enhancing critical thinking and ethical decision-making. The discussion compares the findings with earlier research, specifically analyzing implications for educational practices and policy-making in countries like Singapore and Ukraine. The study offers valuable insights into the potential of SEL to shape the future of education and leadership development. By addressing the challenges of preparing students for leadership roles in an increasingly complex world, the article argues for the broader implementation of SEL in curricula. The conclusion highlights the prospects for expanding SEL’s role in education, emphasizing its capacity to develop well-rounded, socially responsible leaders who are equipped to navigate the challenges of the future, including roles and jobs that may not yet exist. Метою цієї статті є усебічне дослідження ролі соціально-емоційного навчання (СЕН) у підготовці інтелектуальної еліти нації, підкреслюючи його значення в сучасних освітніх системах по всьому світу. Окрім того, у статті розглядається історія впровадження СЕН, звертаючи увагу на його еволюцію від додаткового навчального інструменту до одного з основних компонентів сучасних навчальних програм. Дослідження надає контекст для розуміння того, як СЕН став невід’ємною частиною розвитку інтелек- туальних та емоційних здібностей студентів на глобальному рівні. Через аналіз новітніх досліджень і досвіду різних країн наше дослідження демонструє, як СЕН сприяє формуванню таких компетенцій, як самосвідомість, саморегуляція, соціальна обізнаність, навички побудови відносин і відповідаль- не прийняття рішень. Ці компетенції є не лише фундаментальними для інтелектуального зростання, а й важливими для підготовки лідерів, які є емоційно інтелектуальними та етично стійкими. Мето- дологія дослідження включає якісний аналіз існуючих програм СЕН з акцентом на їхній вплив на підготовку інтелектуальної еліти; для отримання релевантної інформації використано методи аналізу та узагальнення інформації. Результати підтверджують попередні дослідження, водночас розширю- ючи розуміння унікальної ролі СЕН у розвитку критичного мислення та етичного прийняття рішень. У дискусії порівнюються здобуті результати з попередніми дослідженнями, аналізуючи їх викори- стання в освітніх практиках таких країнах, як Сингапур та Україна зокрема. Дослідження підкреслює потенціал СЕН у формуванні майбутнього освіти та розвитку лідерських якостей. З огляду на виклики підготовки студентів до лідерських ролей у все більш складному світі, у статті аргументується необ- хідність більш широкого впровадження СЕН у навчальні програми. Висновки підкреслюють перспек- тиви розширення ролі СЕН в освіті, наголошуючи на його здатності формувати всебічно розвинених, соціально відповідальних лідерів, які здатні орієнтуватися у викликах майбутнього, включаючи ті ролі та професії, які ще не існують. Метою цієї статті є усебічне дослідження ролі соціально-емоційного навчання (СЕН) у підготовці інтелектуальної еліти нації, підкреслюючи його значення в сучасних освітніх системах по всьому світу. Окрім того, у статті розглядається історія впровадження СЕН, звертаючи увагу на його еволюцію від додаткового навчального інструменту до одного з основних компонентів сучасних навчальних програм. Дослідження надає контекст для розуміння того, як СЕН став невід’ємною частиною розвитку інтелек- туальних та емоційних здібностей студентів на глобальному рівні. Через аналіз новітніх досліджень і досвіду різних країн наше дослідження демонструє, як СЕН сприяє формуванню таких компетенцій, як самосвідомість, саморегуляція, соціальна обізнаність, навички побудови відносин і відповідаль- не прийняття рішень. Ці компетенції є не лише фундаментальними для інтелектуального зростання, а й важливими для підготовки лідерів, які є емоційно інтелектуальними та етично стійкими. Мето- дологія дослідження включає якісний аналіз існуючих програм СЕН з акцентом на їхній вплив на підготовку інтелектуальної еліти; для отримання релевантної інформації використано методи аналізу та узагальнення інформації. Результати підтверджують попередні дослідження, водночас розширю- ючи розуміння унікальної ролі СЕН у розвитку критичного мислення та етичного прийняття рішень. У дискусії порівнюються здобуті результати з попередніми дослідженнями, аналізуючи їх викори- стання в освітніх практиках таких країнах, як Сингапур та Україна зокрема. Дослідження підкреслює потенціал СЕН у формуванні майбутнього освіти та розвитку лідерських якостей. З огляду на виклики підготовки студентів до лідерських ролей у все більш складному світі, у статті аргументується необ- хідність більш широкого впровадження СЕН у навчальні програми. Висновки підкреслюють перспек- тиви розширення ролі СЕН в освіті, наголошуючи на його здатності формувати всебічно розвинених, соціально відповідальних лідерів, які здатні орієнтуватися у викликах майбутнього, включаючи ті ролі та професії, які ще не існують.Item SOCIAL DETERMINANTS IN RECOGNIZING HIGHER EDUCATION DIPLOMAS(2025) Kovalenko S. P.Aim. This article explores higher education diplomas recognized based on their social determinants across Europe. Academic mobility, the application of international educational standards, cultural and linguistic barriers, and the principle of equal access to education are the key factors forming the internationalization process in education. Methodology. Qualitative analysis is applied to international legal frameworks, educational policy doc uments, and institutional practices that regulate diploma recognition. Using comparative data and official sources, it explores initiatives like the Bologna Process, Lisbon Convention, and Erasmus+ to determine their effect on harmonizing higher education and academic cooperation. Results. Academic mobility is a key instrument that corporations use to foster cross-border partnerships and scientific exchange. Backed by various EU actions, it encourages educational systems to align with one another and streamlines coordination. However, it still struggles with bureaucratic speed bumps, and concern about brain drain hangs over the EU. Quality and comparability between institutions are still (and always will be) closely monitored via accreditation. Standards, trust, and transparency: bodies like ENQA and Ukraine’s NAHEQA maintain standards and mutual trust, while tools such as the ESG and EQF facilitate openness and mobility. The new study also explains how differences in language and culture stand in the way of diplomas being recognized. Fostering inclusivity and intercultural dialogue – the crux of multilingualism initiatives, including the European Centre for Modern Languages and EU multilingualism policies – is key to integrating diverse learners and professionals. Conclusions. As a fundamental value of the EU, access to education is affirmed. Still, restrictive migration and security policies result in the denial of access to education to vulnerable groups, and in particular to refugees and migrants. The piece notes that as EU strategies evolve, they must address these tensions to provide a fair recognition of qualifications while being attentive to national concerns and respecting the universal right to education and career development in an interconnected world. Мета. Стаття досліджує соціальні детермінанти, що впливають на визнання дипломів про вищу освіту в Європі. У центрі уваги – академічна мобільність, впровадження міжнародних освітніх стандартів, культурні та мовні бар’єри, а також принцип рівного доступу до освіти як ключові чинники, що формують цей процес. Методологія. Дослідження базується на якісному аналізі міжнародних правових рамок, освітніх політик та інституційних практик, які регулюють визнання дипломів. Залучено порівняльні дані та офіційні джерела, розглянуто такі ініціативи, як Болонський процес, Лісабонська конвенція та програма Erasmus+, для оцінки їхнього впливу на гармонізацію та співпрацю у сфері вищої освіти. Результати. Академічна мобільність постає як ключовий механізм сприяння транснаціональній співпраці та науковому обміну. За підтримки ініціатив ЄС вона сприяє зближенню освітніх систем і спрощенню процедур визнання дипломів, попри наявні труднощі, як-от бюрократичні бар’єри та ризик відтоку кадрів. Акредитація залишається центральним інструментом забезпечення якості та порівнюваності між установами. Такі організації, як ENQA та українське НАЗЯВО, підтримують стандарти та взаємну довіру, а інструменти на кшталт ESG та ЄКР сприяють прозорості та мобільності. Дослідження також наголошує на впливі мовних і культурних відмінностей, що ускладнюють визнання дипломів. Ініціативи, як-от Європейський центр сучасних мов та політика ЄС щодо багатомовності, спрямовані на підтримку інклюзивності та міжкультурного діалогу, що є критично важливим для інтеграції різноманітних груп студентів і фахівців. Висновки. Рівний доступ до освіти утверджується як одна з основоположних цінностей ЄС, однак обмежувальна міграційна політика та зростання сек’юризації перешкоджають доступу для вразливих груп, зокрема біженців і мігрантів. У статті робиться висновок, що подальший розвиток стратегій ЄС має зосереджуватися на подоланні цих суперечностей, забезпечуючи справедливе визнання кваліфікацій із врахуванням національних інтересів та універсального права на освіту і професійний розвиток у глобалізованому світі.Item SOFT SKILLS МАЙБУТНЬОГО ЛОГОПЕДА: СУЧАСНІ ВИМОГИ ПРОФЕСІЇ-SOFT SKILLS OF A FUTURE SPEECH THERAPIST: MODERN PROFESSIONAL REQUIREMENTS(2026) Курчатова А. В.-Kurchatova A. V. ; Шапочка К. А.-Shapochka K. A.Статтю присвячено дослідженню ролі soft skills (м’яких навичок) у професійній підготовці майбутні фахівці спеціальності А6 «Спеціальна освіта» в умовах сучасних трансформацій освітнього простору та зростання вимог до якості надання корекційно-розвиткових послуг. Обґрунтовано актуальність фор-мування м’яких навичок як невід’ємної складової професійної компетентності фахівця, здатного ефек-тивно працювати в інклюзивному освітньому середовищі, здійснювати міждисциплінарну взаємодію та забезпечувати індивідуалізований підхід до кожної дитини. Проаналізовано сучасні підходи до трактування поняття soft skills (м’які навички), визначено їх місце в структурі професійної компетентності логопеда та охарактеризовано найбільш значущі для майбутньої професійної діяльності навички: комунікативність, емоційний інтелект, емпатію, критичне й креативне мислення, здатність до командної роботи, адаптивність, стресостійкість, самоорганізацію, відповідальність, лідерські якості та готовність до безперервного професійного розвитку. Встановлено, що успішність професійної діяльності логопеда визначається не лише рівнем спеці-альних знань і практичних умінь, а й здатністю будувати ефективну комунікацію з дітьми, їхніми бать-ками, педагогами та іншими фахівцями, оперативно реагувати на зміни, приймати обґрунтовані рішен-ня та працювати в умовах професійних викликів. Наголошено на необхідності інтеграції розвитку soft skills (м’які навички) у зміст професійної підго-товки здобувачів вищої освіти шляхом використання компетентнісного підходу, інтерактивних методів навчання, тренінгових технологій, проєктної діяльності, кейс-методів, моделювання професійних ситу-ацій і розширення практичної складової освітнього процесу. Зроблено висновок, що системне формування soft skills (м’яких навичок) є важливою умовою під-готовки конкурентоспроможного, мобільного, відповідального та професійно компетентного логопеда, здатного до ефективної професійної діяльності, саморозвитку й успішної адаптації до сучасних вимог ринку праці та освітнього середовища. The article examines the role of soft skills in the professional training of future specialists in specialty A6 «Special Education» in the context of contemporary transformations of the educational environment and increasing requirements for the quality of corrective and developmental services. The relevance of developing soft skills as an integral component of a specialist’s professional competence is substantiated. Such competence enables specialists to work effectively in an inclusive educational environment, engage in interdisciplinary cooperation, and provide an individualized approach to each child. Contemporary approaches to interpreting the concept of soft skills are analyzed, their place in the structure of a speech therapist’s professional competence is determined, and the skills most significant for future professional practice are characterized, including communication skills, emotional intelligence, empathy, critical and creative thinking, teamwork, adaptability, stress resilience, self-organization, responsibility, leadership qualities, and readiness for continuous professional development. It is established that the effectiveness of a speech therapist’s professional activity is determined not only by the level of specialized knowledge and practical skills but also by the ability to establish effective communication with children, their parents, teachers, and other professionals, respond promptly to changes, make well-grounded decisions, and work effectively in challenging professional situations. The necessity of integrating the development of soft skills into the professional training of higher education students is emphasized through the implementation of a competency-based approach, interactive teaching methods, training technologies, project-based learning, case-based methods, professional situation simulations, and the expansion of the practical component of the educational process. It is concluded that the systematic development of soft skills is an important prerequisite for preparing a competitive, adaptable, responsible, and professionally competent speech therapist capable of effective professional practice, self-development, and successful adaptation to current labor market requirements and the modern educational environment.Item SOFT SKILLS ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СФЕРИ ТУРИЗМУ(2026) Попова К. І.; Popova K. І.Актуальність дослідження зумовлена зростанням вимог сучасного ринку праці до професійної під- готовки майбутніх фахівців сфери туризму в умовах глобалізаційних процесів, цифровізації та тран- сформації туристичної індустрії. Особливого значення набувають soft skills як важливий складник професійної компетентності, що забезпечує здатність майбутніх фахівців ефективно взаємодіяти у про- фесійному середовищі, працювати в команді, адаптуватися до професійних змін та ефективно здійсню- вати міжкультурну комунікацію. Метою статті є дослідження ролі soft skills у структурі професійної компетентності майбутніх фахівців сфери туризму та обґрунтування значення їх розвитку у процесі професійної підготовки. Методи дослідження: аналіз та узагальнення наукових джерел, аналіз освіт- ніх програм, порівняння міжнародного досвіду професійної підготовки, а також аналіз сучасних вимог ринку праці у сфері туризму. Результати. У процесі дослідження обґрунтовано значення комуніка- тивних, організаторських, міжкультурних та особистісних навичок у професійній підготовці фахівців туристичної сфери. Проаналізовано вимоги сучасного ринку праці та вакансії туристичних компаній «Join UP!», «Anex Tour» і «Поїхали з нами», що дало змогу визначити найбільш затребувані soft skills у сучасній туристичній індустрії. Установлено, що професійна конкурентоспроможність фахівця знач- ною мірою залежить від рівня розвитку комунікативних здібностей, адаптивності, емоційної стійкості, відповідальності та здатності працювати в команді. Окрему увагу приділено міжнародному досвіду професійної підготовки у EHL Hospitality Business School та особливостям дуальної освіти у Німеччи- ні. Висновки. Сучасна система професійної підготовки майбутніх фахівців сфери туризму потребує поєднання hard skills із системним розвитком soft skills, використанням практикоорієнтованого навчан- ня, виробничої практики та інтерактивних методів у закладах вищої освіти України.and personal skills in the professional training of tourism specialists. The requirements of the modern labor market and vacancies of tourism companies such as «Join UP!», «Anex Tour», and «Poikhaly z namy» were analyzed, which made it possible to identify the most demanded soft skills in the modern tourism industry. It was established that the professional competitiveness of a specialist largely depends on the level of development of communicative abilities, adaptability, emotional stability, responsibility, and teamwork skills. Particular attention was paid to the international experience of professional training at EHL Hospitality Business School and the peculiarities of dual education in Germany. Conclusions. The modern system of professional training of future tourism specialists requires the combination of hard skills with the systematic development of soft skills, as well as the implementation of practice-oriented learning, internship-based training, and interactive teaching methods in higher education institutions of Ukraine.Item THE PRACTICE OF ORGANIZING RESEARCH ON THE BASIS OF PSYCHOLOGICAL AND PEDAGOGICAL SUPPORT OF THE PROFESSIONAL GROWTH OF FUTURE TEACHE(2023) Chudakova, V. P.; Niyazmetova, I.; Nurdavlatova, S.; Djuraeva, U.; Чудакова, В. П.; Ніязметова, І.; Нурдавлатова, Ш.; Джураєва, У.The purpose of the article is to present the Ukrainian-Uzbek experience in the problems of forming psychological readiness for innovative activity, a favorable organizational and innovative environment, and motivational competence. To achieve the goal, the following research methods were used: generalization, comparison; systematization to reveal the problems of implementation of the experience of joint psychologicalpedagogical research of educational institutions of Ukraine-Uzbekistan. The results. The article substantiates the ways of solving the problems of forming psychological readiness for innovative activities, a favorable organizational and innovative environment, motivational competence of students of preschool education at the master's (second) level of education. The information from the literary sources of the outlined areas of research is summarized. The main methodological, organizational and key psychological problems of the development of innovative activity within the framework of Ukrainian-Uzbek cooperation are highlighted. It is about the fact that the problem of forming psychological readiness for innovative activity has found its complement in scientific developments and practical application both in Ukraine and in Uzbekistan in various directions of psychological and pedagogical science and spheres of professional activity. Thus, further studies of the mentioned problem are being implemented in the field of professional activity of teachers of preschool educational organizations, under the scientific leadership of V. Chudakova (Ukraine), carried out by researchers on the basis of Puchon University in Tashkent (Uzbekistan, Korea), in the direction of "Management of educational institutions". Conclusions. In the modern conditions of Ukraine and the Republic of Uzbekistan, the objective regularity is innovative transformations. This requires fundamental improvement of the institutional and organizational and legal foundations of state administration in the field of organizing the development and implementation of innovative ideas and technologies. The task of forming readiness for innovative activity among pedagogical and managerial personnel becomes necessary and mandatory, which is an important step towards the quality of professional activity. Joint projects of Ukraine and Uzbekistan open up prospects for further study of psychological and pedagogical problems of formation of readiness for innovative activity, in improving the system of training/increasing the qualifications of managers and teachers, "expert-trainers". Мета статті – представлення українсько-узбецького досвіду з проблем формування психологічної готовності до інноваційної діяльності, сприятливого організаційно-інноваційного середовища, мотиваційної компетентності. Для досягнення поставленої мети використано такі методи дослідження: узагальнення, порівняння; систематизація для розкриття проблематики реалізації досвіду спільних психолого-педагогічних досліджень освітніх закладів України-Узбекістану. Результати. У статті обґрунтовуються шляхи вирішення проблем формування психологічної готовності до інноваційної діяльності, сприятливого організаційно-інноваційного середовища, мотиваційної компетентності здобувачів дошкільної освіти магістерського (другого) рівня освіти. Узагальнено інформацію з літературних джерел окреслених напрямків досліджень. Висвітлено основні методичні, організаційні та ключові психологічні проблеми розвитку інноваційної діяльності у межах україно-узбекської співпраці. Йдеться про те, що проблема формування психологічної готовності до інноваційної діяльності знайшла своє доповнення у наукових доробках та практиці застосування як в Україні, так і в Узбекистані у різних напрямках психологічної і педагогічної науки, та сферах професійної діяльності. Так, подальші дослідження зазначеної проблеми реалізуються у сфері професійної діяльності педагогів дошкільних освітніх організацій, під науковим керівництвом В. Чудакової (Україна), що здійснюються дослідниками на базі Університету Пучон в Ташкенті (Узбекистан, Корея), за напрямом «Менеджмент освітніх установ». Висновки. У сучасних умовах України і Республіки Узбекистан об'єктивною закономірністю є інноваційні перетворення. Це вимагає докорінного вдосконалення інституційних та організаційно-правових засад державного управління у сфері організації розробки та впровадження інноваційних ідей та технологій. Необхідною і обвязковою стає завдання сформованості у педагогічних і керівних кадрів готовності до інноваційної діяльності, що є важливим кроком до якості професійної діяльності. Спільні проєкти України та Узбекистану відкривають перспективи подальшого вивчення психолого-педагогічних проблем формування готовності до інноваційної діяльності, в удосконаленні системи підготовки/підвищення кваліфікації управлінців і педагогів, «експертів-тренерів».Item TRADITIONAL AND INNOVATIVE TECHNOLOGIES IN TEACHERS’ PROFESSIONAL COMPETENCE IN TRAINING THE STUDENTS IN STEM EDUCATION(2025) Batyuk L.; Батюк Л.In the Concept of Development of Science and Mathematics Education (STEM Education), the implementation of which is envisaged by the Government of Ukraine by 2027, the need to focus on professional training of teachers is becoming increasingly relevant for higher education institutions. In this context, it is advisable to study the historical retrospection of the development of traditional and innovative educational technologies and the use of educational technologies in the professional activities of teachers in the field of STEM education in the country that is the source of STEM education – the United States of America. Purpose. The purpose of the article, based on historical retrospection, is to investigate the development of traditional and innovative practices of using educational technology in the professional competence of teach ers in the training of students in the field of STEM education. The following tasks were solved: to investigate which technologies in the professional activities of teachers are traditional and which are innovative in the spa tial content of the development of education; to determine which technologies are important for students to master for professional activities in the field of STEM education. Methods. To achieve the set goal, specific-search and logical-synthetic analysis; system-structural analysis; chronological analysis; statistical and comparative analysis of individual aspects of the development of STEM education; theoretical-generalizing method and interpretation method were used. Results. The results of the study showed that in the category of traditional technologies, both in the USA and in Ukraine, passive learning technologies prevail, namely explanatory-illustrative, lecture and practical learning in the classroom. In the category of innovative technologies, activity, interactive technologies, as well as technologies of personality-oriented learning prevail. Project technologies are very often attributed by teachers to the group of innovative ones, but today it is obvious that mastering them is mandatory for teachers. In the context of our study, it should be noted that the issue of liberal education, namely «artes liberales» versus «artes serviles» in the development of the educational environment and the concept of education in the United States, led to a rethinking of the direction of education, in particular in determining the development of pedagogical skills of teachers and the training of students, which was manifested in the progress and improvement of pedagogical systems. Conclusions. It is determined that the historical development of education is aimed at moving away from academic traditional learning, which has been an unchanging principle since the founding of the first higher education institutions in the United States, to the latest innovative educational methods, namely, information and communication, digital, problem-dialogical, problem-heuristic, interactive, personality-oriented, based on multiculturalism in education. Technologies of pedagogical skills of teachers in the field of STEM education, regardless of the country, are traditional (academic) and innovative at the same time, because the learning process can be oriented both to the classics and to innovations, which is a progressive model of education that attracts both young people and teachers who use the latest educational trends in their work. В Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти), впровадження якої перед бачено Урядом України до 2027 року, для закладів вищої освіти стає все більш актуальною потреба орієнтування на професійну підготовку викладачів. У цьому контексті доцільно дослідити історичну ретроспекцію розвитку традиційних та інноваційних освітніх технологій та використання освітніх тех нологій у професійній діяльності викладачів у сфері STEM-освіти в країні, яка є джерелом STEM-осві ти – в Сполучених Штатах Америки. Мета статті на основі історичної ретроспекції дослідити розвиток традиційних та інноваційних практик використання освітніх технології в професійній майстерності педагогів при підготовці сту дентів у полі STEM освіти. Вирішувались наступні завдання: дослідити, які технології, у професійній діяльності викладачів є традиційними, які є інноваційними в просторовому контенті розвитку освіти. Визначити якими технологіями важливо оволодіти студентам для професійної діяльності у полі STEM освіти. Методи. Для досягнення поставленої мети використано конкретно-пошуковий та логіко-синтетич ний аналіз; системно-структурний аналіз; хронологічний аналіз; статистичний та порівняльний аналіз окремих аспектів розвитку STEM-освіти; теоретико-узагальнюючий метод та метод інтерпретації. Результати. Результати дослідження засвідчили, що в категорії традиційних технологій, як в США, так і в Україні, переважають пасивні технології навчання, а саме пояснювальна-ілюстративна, лекційна та форма практичного навчання на уроку. У категорії інноваційних технологій перевага діяльнісних, інтерактивних технологій, а також технологій особистісно-орієнтирного навчання. Проектні техноло гії дуже часто відносяться педагогами до груп інноваційних, проте сьогодні очевидно, що оволодін ня ними є обов’язковим для педагогів. У контексті нашого дослідження, слід зазначити, що питання ліберальної освіти, а саме «artes liberales» проти «artes serviles» при розвитку освітнього середовища ї концепції освіти в Сполучених Штатів, призвело до переосмислення напряму освіти, зокрема у визна ченні розвитку педагогічної майстерності викладачів та підготовки студентів, що виявилось у прогресі та покращенні педагогічних систем. Висновки. Визначено, що історичний розвиток освіти спрямований на відхід від академічного тра диційного навчання, яке було незмінним принципом із заснування перших вищих навчальних закладів у Сполучених Штатах Америки, до новітніх інноваційних освітніх методів, а саме, інформаційно-ко мунікаційних, цифрових, проблемно-діалогічних, проблемно-евристичних, інтерактивних, особистіс но-орієнтованих, що базуються на мультикультуралізмі в освіті. Технології педагогічної майстерності викладачів у сфері STEM-освіти, незалежно від країни, є традиційними (академічними) та інновацій ними водночас, адже процес навчання може бути орієнтований як на класику, так і на інновації, що є прогресивною моделлю освіти, яка приваблює як молодь, так і викладачів, які використовують у своїй роботі новітні освітні тренди.Item UPDATING TEACHERS' PROFESSIONAL COMPETENCES IN THE ERA OF ARTIFICIAL INTELLIGENCE: STRATEGIES AND REGULATION(2025) Yevtushenko N.V.; Євтушенко Н.In the modern conditions of digital transformation of education and active implementation of artificial intelligence (AI) technologies, the requirements for the professional activity of a teacher are changing significantly. The integration of artificial intelligence into the educational process and the constant updating of relevant digital tools necessitate a rethinking of the traditional role of the teacher. Under these conditions, the need to update the content and structure of teachers’ professional competence in accordance with the new requirements for professional development and advanced training in the postgraduate period is becoming more urgent. Purpose. The purpose of the article is to research and substantiate strategies and mechanisms for updating teachers’ general and professional competencies in the context of the rapid development of artificial intelligence (AI). Methods. The study used theoretical analysis of scientific literature and sources on the topic of the research, content analysis of articles and publications dedicated to the introduction of artificial intelligence into the educational process, generalization and modeling of teacher's competencies that intersect with competencies in the field of AI, as well as synthesis of the information obtained to form conclusions and recommendations. Results. The importance of digital skills and competencies among teachers is constantly growing, and mastery of artificial intelligence technologies is becoming one of the key components of modern education. This provision is confirmed by a number of international documents. In particular, in the UNESCO Recommendations on the Ethics of Artificial Intelligence (2021), in the European Union strategic document «Digital Education 2030». The OECD report also emphasizes that the integration of AI into the educational environment requires not only technical adaptation, but also the formation of new professional competencies for teachers. It is about critically reflecting on the opportunities and challenges associated with the application of algorithmic solutions, personalized learning, and digital analytics in educational practice. The development of digital and artificial intelligence literacy of teachers is gaining the status of one of the priority areas of educational policy, which involves systematic support for the professional growth of teachers, revision of state educational standards, and updating of advanced training programmes. It has been established that AI competencies are integrated into the general and professional competencies of teachers described in the framework documents and are a key element of the training and advanced training of specialists. Particular attention is paid to updating the content of informational-digital, organizational, social and emotional-ethical competences, taking into account the specifics of learning in the era of AI. The analysis of curricula and content modules of the in-service training courses revealed a high level of integration of elements aimed at developing teachers’ digital competence, as well as existing forms and types of activities aimed at implementing AI in the educational process. The results of the study indicate that AI literacy is closely related to other digital skills and competencies of professionals and requires special attention in the context of teachers’ professional development. The conclusions drawn become the basis for further research aimed at improving and expanding the tools for forming AI literacy of specialists, developing targeted professional development programmes, and preparing teachers for the challenges and opportunities that the use of AI in education opens up. Conclusions. Based on the results of the study, it can be concluded that effective updating of teachers' professional competencies in the context of the implementation of artificial intelligence technologies requires a systemic approach. The key conditions are: developing teachers’ digital skills, integrating knowledge about AI into advanced training programmes, forming strategic mechanisms for regulating its use at the level of educational institutions, and implementing relevant provisions in state standards. The combination of centralized support, resource provision, and orientation towards international experience can ensure a balanced implementation of innovations while preserving the pedagogical value and quality of the educational process. У сучасних умовах цифрової трансформації освіти та активного впровадження технологій штучно го інтелекту (ШІ) істотно змінюються вимоги до професійної діяльності вчителя. Інтеграція штучно го інтелекту в освітній процес і постійне оновлення відповідних цифрових інструментів зумовлюють потребу у переосмисленні традиційної ролі педагога. За цих умов актуалізується необхідність онов лення змісту й структури професійної компетентності вчителів відповідно до нових вимог підготовки та підвищення кваліфікації у післядипломний період. Мета. Метою статті є дослідження та обґрунтування стратегій і механізмів оновлення загальних і професійних компетентностей вчителів в умовах стрімкого розвитку штучного інтелекту (ШІ). Методи. У дослідженні використано теоретичний аналіз наукової літератури та джерел із теми дослі дження, контент-аналіз статей і публікацій, присвячених впровадженню штучного інтелекту в освітній процес, узагальнення та моделювання компетентностей вчителя, які мають перетин з компетентностя ми в сфері ШІ, а також синтез отриманої інформації для формування висновків та рекомендацій. Результати. Значення цифрових навичок та компетентностей серед педагогів постійно зростає, а володіння технологіями штучного інтелекту стає одним із ключових компонентів сучасної освіти. Це положення підтверджено низкою міжнародних документів. Зокрема, у Рекомендаціях ЮНЕСКО щодо етики штучного інтелекту (2021), у стратегічному документі Європейського Союзу «Цифрова освіта 2030», а також у доповіді ОЕСР наголошується, що інтеграція ШІ в освітнє середовище потребує не лише технічної адаптації, а й формування нових професійних компетентностей педагогів. Йдеться про критичне осмислення можливостей і викликів, пов’язаних із застосуванням алгоритмічних рішень, персоналізованого навчання та цифрової аналітики в освітній практиці. Розвиток цифрової та штучно-інтелектуальної грамотності вчителів набуває статусу одного з прі оритетних напрямів освітньої політики, що передбачає системну підтримку професійного зростання педагогів, перегляд державних освітніх стандартів та оновлення програм підвищення кваліфікації. Встановлено, що компетентності у сфері ШІ інтегруються в описані в рамкових документах загальні та професійні компетентності вчителів і є ключовим елементом підготовки та підвищення кваліфіка ції фахівців. Особлива увага приділяється оновленню змісту інформаційно-цифрової, організаційної, соціальної та емоційно-етичної компетентностей із урахуванням специфіки навчання в епоху ШІ. Про ведений аналіз навчальних планів і змістових модулів курсів підвищення кваліфікації виявив високий рівень інтеграції елементів, спрямованих на розвиток цифрової компетентності вчителів, а також наяв ні форми й види діяльності, що спрямовані на впровадження ШІ в освітній процес. Результати дослідження свідчать, що грамотність у сфері ШІ є тісно пов’язаною з іншими цифрови ми навичками та компетентностями фахівців, вона потребує спеціальної уваги в контексті професійно го розвитку вчителів. Визначені висновки стають основою для подальших досліджень, спрямованих на вдосконалення й розширення інструментів формування ШІ-грамотності фахівців, розробку цільових програм професійного розвитку та підготовку вчителів до викликів і можливостей, які відкриває вико ристання ШІ в освіті. Висновки. На основі отриманих результатів дослідження можна зробити висновок, що ефектив не оновлення професійних компетентностей учителів в умовах впровадження технологій штучного інтелекту потребує системного підходу. Ключовими умовами є: розвиток цифрових навичок педаго гів, інтеграція знань про ШІ у програми підвищення кваліфікації, формування стратегічних механізмів регулювання його використання на рівні закладів освіти, а також впровадження відповідних положень у державні стандарти. Поєднання централізованої підтримки, ресурсного забезпечення та орієнтації на міжнародний досвід здатне забезпечити збалансоване впровадження інновацій, зберігаючи педагогічну цінність і якість освітнього процесу.Item АВТОРСЬКА ПІСНЯ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ЗВО: РОЗВИТОК ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ СТУДЕНТІВ КРІЗЬ ПРИЗМУ ДИСЦИПЛІНИ ТА КОНКУРСНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ(2025) Горожанкіна О. Ю.; Gorozhankina O.Мета статті – визначити роль авторської пісні та вплив дисципліни «Практикум виконання автор ської пісні» на розвиток творчого потенціалу студентів, а також проаналізувати результати її опанування через конкурсну діяльність. Методи. У дослідженні застосовано теоретичні (аналіз психолого-педаго гічної, мистецтвознавчої, методичної літератури, синтез, узагальнення та систематизація) та емпиріч ні (педагогічне спостереження, аналіз продуктів творчої діяльності здобувачів) методи дослідження. Результати. У статті наголошено, що авторська пісня є унікальним педагогічним інструментом, який здатний інтегрувати різні аспекти художньо-творчої діяльності та сприяти всебічному розвитку особи стості. Зазначається, що авторська пісня є унікальним синкретичним жанром, що поєднує функції авто ра музики, слів та виконавця. Опанування авторської пісні вимагає від здобувачів не лише музично-ви конавських компетенцій, а й розвитку емоційного інтелекту, здатності до самовираження та художнього осмислення дійсності. Проаналізовано концептуальні засади взаємозв’язку творчості та креативності, уточнено сутність поняття «творчий потенціал» в контексті підготовки майбутніх учителів музично го мистецтва. Висвітлено зміст вибіркової навчальної дисципліни «Практикум виконання авторської пісні» як ключового осередку з розвитку творчого потенціалу майбутніх учителів музичного мисте цтва та представлено методи, що стали підгрунтям освітнього процесу: метод аналізу та узагальнення інформації, аналітичний метод, метод творчих завдань, метод використання інформаційно-комуніка ційних технологій (ІКТ), метод проєктів та метод гостьових лекцій. Висновки. Дослідження довело ефективність проєктно-конкурсної діяльності у стимулюванні творчого потенціалу здобувачів освіти, що підтверджується результатами участі студентів у конкурсі авторської пісні та поезії. Підкреслюєть ся, що подібні художньо-мистецькі проєкти не тільки дозволяють об’єктивно оцінити рівень засвоєних студентами знань, але й створюють потужну мотивацію до самовдосконалення та подальшої професій ної самореалізації. This article aims to determine the role of author's song and the impact of the "Author's Song Performance Workshop" discipline on the development of students' creative potential, as well as to analyze the results of its mastery through competitive activity. Methods. The study employed theoretical methods (analysis of psychological-pedagogical, art history, and methodological literature; synthesis, generalization, and systematization) and empirical methods (pedagogical observation, analysis of students' creative products). Results. The article emphasizes that author's song is a unique pedagogical tool capable of integrating various aspects of artistic and creative activity and fostering comprehensive personal development. It is noted that author's song is a unique syncretic genre combining the functions of composer, lyricist, and performer. Mastering author's song requires students to develop not only musical and performance competencies but also emotional intelligence, the ability for self-expression, and artistic comprehension of reality. The conceptual foundations of the interrelationship between creativity and innovativeness are analyzed, and the essence of the "creative potential" concept is clarified within the context of training future music art teachers. The content of the elective academic discipline “Author's Song Performance Workshop" is highlighted as a key hub for developing the creative potential of future music art teachers. The methods underpinning the educational process are presented: information analysis and generalization, analytical method, creative tasks method, information and communication technologies (ICT) method, project method, and guest lectures method.Conclusions. The study demonstrated the effectiveness of project– competition activities in stimulating the creative potential of students, confirmed by the results of their participation in author's song and poetry competitions. It is underscored that such artistic and creative projects not only allow for an objective assessment of students' acquired knowledge but also create a powerful motivation for self-improvement and further professional self realization.Item АДАПТАЦІЯ ТА РОЗВИТОК ДЕКОРАТИВНОГО МИСТЕЦТВА В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ: СТРАТЕГІЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ЗА УМОВ ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ(2025) Гатеж Н. В.; Hatezh N.У статті досліджуються життєво важливі стратегії адаптації та розвитку декоративного мистецтва в освітньому процесі закладів вищої освіти України, що функціонують в умовах повномасштабної вій ни. Мета статті – виявлення та опис інноваційних методів, форм та практик роботи, які не лише спри яють ефективному збереженню багатої національної культурної спадщини, а й стимулюють розвиток креативного та критичного мислення у студентів. Методи дослідження: метод аналізу психолого-пе дагогічної, методичної літератури й нормативних документів; методи співставлення й узагальнення результатів спостереження; методи вивчення практичного досвіду. У статті проаналізовано безпреце дентний вплив військових дій на усталені традиційні підходи до навчання та викладання художніх дисциплін, підкреслюючи гостру необхідність системної трансформації освітніх програм. Ця тран сформація є критично важливою для забезпечення їх відповідності динамічним викликам сьогоден ня та формування нової генерації фахівців. Підкреслюється також величезний потенціал мистецтва у поствоєнній відбудові країни, адже декоративне мистецтво може стати не лише символом відроджен ня, а й реальним інструментом для відновлення інфраструктури, естетичного простору та національної ідентичності. Результати дослідження мають значну практичну цінність та можуть бути ефективно використані для широкого кола зацікавлених сторін: викладачів художніх та педагогічних спеціаль ностей, методистів, а також керівників освітніх установ різного рівня. Акцентовано, що запропоновані стратегії спрямовані на формування психологічної стійкості та здатності до самоорганізації у майбут ніх фахівців декоративного мистецтва, що є вкрай важливим в умовах тривалого стресу та невизначе ності. Висновки. Впровадження запропонованих стратегій та методик сприятиме значному оптиміза ції процесу підготовки висококваліфікованих, конкурентоспроможних та патріотично налаштованих фахівців, здатних ефективно працювати та розвиватися в складних історичних умовах та робити ваго мий внесок у майбутнє України. The article examines vital strategies for adaptation and development of decorative art in the educational process of higher education institutions of Ukraine, which operate in a full-scale war. The purpose of the article is to identify and describe innovative methods, forms and practices of work, which not only contribute to the effective preservation of rich national cultural heritage, but also stimulate the development of creative and critical thinking in students. Methods: method of analysis of psychological-pedagogical, methodological literature and normative documents; methods of comparison and generalization of observation results; Methods of studying practical experience. The article analyzes the unprecedented influence of hostilities on established traditional approaches to teaching and teaching artistic disciplines, emphasizing the urgent need for systematic transformation of educational programs. This transformation is critically important for ensuring their compliance with the dynamic challenges of today and the formation of a new generation of specialists. The enormous potential of art in the country's reconstruction is also emphasized, because decorative art can be not only a symbol of the Renaissance, but also a real tool for the restoration of infrastructure, aesthetic space and national identity. Results of the study are of considerable practical value and can be effectively used for a wide range of stakeholders: teachers of art and pedagogical specialties, methodologists, as well as heads of educational institutions of different levels. It is emphasized that the proposed strategies are aimed at forming psychological stability and ability to organize self-organization of decorative arts, which is extremely important in conditions of long-term stress and uncertainty. Conclusions. The implementation of the proposed strategies and techniques will help to optimize the process of training highly qualified, competitive and patriotic specialists capable of working and developing in difficult historical conditions and making a significant contribution to the future of Ukraine.Item АДАПТИВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТНІМИ ТА АДМІНІСТРАТИВНИМИ ПРОЦЕСАМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ІНТЕГРАЦІЙНИЙ ПІДХІД НА ОСНОВІ ДОСВІДУ ВІРТУАЛЬНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА KSU24.(2025) Соловейко О. В.; Soloveyko O.Мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні та практичному аналізі адаптивного управління освітніми й адміністративними процесами закладів вищої освіти на основі інтеграційного підходу, а також у висвітленні досвіду впровадження віртуального освітнього середовища Ksu24 як інструменту забезпечення стійкості, прозорості та безперервності функціонування університету в умовах кризових викликів. Методи. у процесі визначення актуальності окресленої проблеми було застосовано комп- лекс доцільних взаємообумовлених методів: теоретичних (аналіз, синтез та узагальнення науково-пе- дагогічних джерел), контент-аналіз результатів запровадження інтеграційного підходу в управлінську практику херсонського державного університету. результати. у статті досліджується проблема підви- щення ефективності управління освітніми та адміністративними процесами в закладах вищої освіти в умовах цифрової трансформації. автором обґрунтовується необхідність впровадження адаптивного управління, яке базується на інтеграції сучасних інформаційних технологій, аналітичних інструмен- тів і гнучких організаційних моделей. особливу увагу приділено аналізу досвіду використання вірту- ального освітнього середовища Ksu24, розробленого та впровадженого в херсонському державному університеті, як прикладу успішної цифрової екосистеми для підтримки навчального процесу, адміні- стрування та прийняття управлінських рішень. у межах дослідження розглянуто архітектуру платфор- ми Ksu24, її функціональні модулі, механізми персоналізації освітнього контенту, моніторингу акаде- мічної успішності тощо. Запропоновані нововведення, що враховують динамічні зміни в освітньому середовищі, індивідуальні потреби учасників освітнього процесу та виклики, пов’язані з гібридними та дистанційними форматами навчання. результати впровадження Ksu24 свідчать про зростання про- зорості, оперативності та обґрунтованості управлінських рішень, а також про підвищення рівня задово- леності як здобувачів, так і викладачів. висновки. Запропонований методологічний підхід передбачає формалізацію ключових освітніх і адміністративних процесів, визначення контрольних точок та показ- ників ефективності їх виконання. він поєднує використання цифрових інструментів, адміністративних рішень і шаблонів процесів для впровадження віртуальних освітніх середовищ у заклади вищої освіти. для структуризації та візуалізації процесів, зокрема, результати роботи аналітичних модулів платфор- ми Ksu24, що дозволяють відстежувати стан процесів і оцінювати досягнення очікуваних результа- тів. результати дослідження засвідчують, що чітке структурування процесів і визначення контрольних точок спрощує інтеграцію цифрових рішень, підвищує прозорість управлінських рішень і зменшує кількість помилок. Запропонований підхід дозволяє швидко реагувати на зміни, підтримувати стабіль- ність освітнього процесу та забезпечувати контроль якості освітніх послуг. Моделі та шаблони проце- сів можуть стати основою для впровадження подібних рішень в інших закладах вищої освіти. the purpose of the article is to provide a theoretical justification and practical analysis of adaptive management of educational and administrative processes of higher education institutions based on an integration approach, as well as to highlight the experience of implementing the Ksu24 virtual educational environment as a tool for ensuring stability, transparency and continuity of the university's functioning in conditions of crisis challenges. Methods. in the process of determining the relevance of the outlined problem, a set of appropriate interrelated methods was applied: theoretical (analysis, synthesis and generalization of scientific and pedagogical sources), content analysis of the results of implementing an integration approach in the management practice of Kherson state university. Results. the article examines the problem of increasing the efficiency of management of educational and administrative processes in higher education institutions in the context of digital transformation. the author justifies the need to implement adaptive management, which is based on the integration of modern information technologies, analytical tools and flexible organizational models. Particular attention is paid to the analysis of the experience of using the virtual educational environment Ksu24, developed and implemented at Kherson state university, as an example of a successful digital ecosystem to support the educational process, administration and management decision-making. the study considers the architecture of the Ksu24 platform, its functional modules, mechanisms for personalizing educational content, monitoring academic success, etc. innovations are proposed that take into account dynamic changes in the educational environment, individual needs of participants in the educational process and challenges associated with hybrid and distance learning formats. the results of the implementation of Ksu24 indicate an increase in transparency, efficiency, and validity of management decisions, as well as an increase in the level of satisfaction of both applicants and teachers. Conclusions. the proposed methodological approach involves the formalization of key educational and administrative processes, the definition of control points and indicators of the effectiveness of their implementation. it combines the use of digital tools, administrative solutions and process templates for the implementation of virtual educational environments in higher education institutions. For the structuring and visualization of processes, in particular, the results of the analytical modules of the Ksu24 platform, which allow monitoring the status of processes and assessing the achievement of expected results. the results of the study show that a clear structuring of processes and the definition of control points simplifies the integration of digital solutions, increases the transparency of management decisions and reduces the number of errors. the proposed approach allows you to quickly respond to changes, maintain the stability of the educational process and ensure quality control of educational services. Process models and templates can become the basis for the implementation of similar solutions in other higher education institutions.Item «БРЕХНЯ» ТА «ІСТИНА» ЯК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ КАТЕГОРІЇ У СВІТОСПРИЙНЯТТІ ОСОБИСТОСТІ.(2025) Фоміна І. С.; Fomina I.Мета. стаття присвячена розгляду основних понять брехня та істина, як соціально-психологічних категорій у світосприйнятті особистості. Подано детальний аналіз уявлення про відповідні категорії з часів античності до сьогодення. реалізація мети передбачає дослідження понять брехня та істина в уявленні, сприйнятті, розумінні здобувачів різних рівнів вищої освіти денної та заочної форм навчан- ня херсонського державного університету. одним із головним завдань виступає аналіз категорії брех- ні як соціального явища, захисного механізму, інструменту налагодження соціально-етичних взаємин у суспільстві. аналіз поняття істини як форми пошуку відповідей в інформаційному потоці та постій- ній зміні соціально-політичних, культурних, глобальних та воєнних реформ. Методи. для досягнення мети були використані наступні методи, а саме аналіз, синтез, системати- зацію даних, узагальнення. Метод контент-аналізу дозволив ширше дослідити концепції та теорії брех- ні в різні історичні епохи. Метод співставлення результатів (порівняння) як емпіричний інструмент пізнання використовувався для аналізу теоретичних та емпіричних даних респондентів. результати. на основі результатів дослідження виявлено і поглиблено уявлення та аналіз понять брехня та істина як соціально-психологічних категорій. у ході дослідження проаналізовано основні інтереси та потреби здобувачів у пошуку істини та поглибленні поняття брехні. визначено основні тен- денції вибору здобувачами теми для поглибленого вивчення (своєї творчої роботи). Частіше темою для творчої роботи здобувачі обирали постаті відомих брехунів, типології брехунів, основних ознак брехні та невербальних проявів брехні. тема істина залишається більш складною, філософською та невизна- ченою парадигмою у сприйнятті особистості. висновки. Брехня та істина визначені як соціально-психологічні категорії. Зазначено, що сучасні уявлення про брехню, правду і істину змінюють наш спосіб мислення, бачення світу, аналіз життєвих цінностей. істина тепер не одне вічне, незмінне і ідеальне явище. Пошук істини і аналіз брехні дають можливість розрізняти численні версії реальності, створені людьми і не тільки. Перспективою подаль- ших досліджень визначено саме соціокогнітивний, віковий та гендерний аспект у вивченні понять правда, брехня та істина. Purpouse. the article is dedicated to the consideration of the main understanding of lie and truth, as social and psychological categories of social characteristics and worldview of the individual. a detailed analysis of statements about similar categories from antiquity to the present day has been submitted. the article involves researching the concepts of lies and truth in the perception and understanding of full-time and part- time students of the Kherson state university. one of the main tasks is to analyze the category of lies as a social phenomenon, a defense mechanism, and a tool for establishing social and ethical relationships within society. it also involves analyzing the concept of truth as a form of seeking answers in the flow of information and within the constant changes of socio- political, cultural, global, and military reforms. Methods. to achieve the goal, the following methods were used: analysis, synthesis, data systematization, and generalization. the content analysis method made it possible to explore more broadly the concepts and theories of lies across different historical periods. the method of comparing results (comparison), as an empirical tool of cognition, was used to analyze the theoretical and empirical data of the respondents. Results. Based on the results of the study, the understanding and analysis of the concepts of lie and truth as socio-psychological categories were identified and deepened. the research analyzed the main interests and needs of participants in their search for truth and in exploring the concept of lies. the main trends in the participants’ choice of topics for in-depth study (their creative work) were determined. More often, participants chose topics related to famous liars, typologies of liars, the main signs of lying, and nonverbal manifestations of deception. the topic of truth remains a more complex, philosophical, and undefined paradigm in the perception of the individual. Conclusions. Lies and truth are defined as socio-psychological categories. it is noted that modern perceptions of lies, truth, and reality transform our way of thinking, our worldview, and our analysis of life values. truth is no longer seen as a single, eternal, unchanging, and ideal phenomenon. the search for truth and the analysis of lies make it possible to distinguish among the numerous versions of reality created by humans and beyond. the prospects for further research are defined within the socio-cognitive, age-related, and gender aspects in the study of the concepts of truth, lie, and reality.Item ВАРІАТИВНІСТЬ ІСПАНСЬКОЇ МОВИ ЯК МЕТОДИЧНА ПРОБЛЕМА У ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ(2026) Літвіх А. В.; Гапончук А. О.; Litvikh A.; Haponchuk A.Мета статті полягає в теоретичному аналізі варіативності іспанської мови як лінгвістичного та соці- окультурного явища й обґрунтуванні її значення як методичної проблеми у процесі викладання іспан- ської мови як іноземної у закладах вищої освіти. Особлива увага приділяється різноманіттю мовних норм, зумовлених географічними, соціальними та культурними чинниками, а також впливу цієї варіа- тивності на формування комунікативної компетентності студентів. У процесі дослідження використано комплекс теоретичних методів, зокрема аналіз і синтез науко- вих джерел з лінгвістики, соціолінгвістики та методики викладання іноземних мов; порівняльно-ти- пологічний метод для зіставлення основних варіантів іспанської мови; узагальнення та систематиза- цію теоретичних положень щодо мовної норми та варіативності. Застосування цих методів дало змогу окреслити ключові підходи до врахування мовної різноманітності в освітньому процесі. У результаті дослідження встановлено, що варіативність іспанської мови проявляється на фонетич- ному, лексичному, граматичному та прагматичному рівнях і є невід’ємною характеристикою сучасної іспаномовної комунікації. Доведено, що ігнорування мовних варіантів у процесі навчання може при- зводити до формування обмеженої мовної компетентності студентів та труднощів у міжкультурному спілкуванні. Водночас обґрунтовано доцільність інтеграції елементів варіативності іспанської мови в навчальні програми як засобу підвищення комунікативної гнучкості та мовної адаптивності здобува- чів вищої освіти. Зроблено висновок, що варіативність іспанської мови є важливим методичним чинником, який потребує системного врахування у викладанні іноземної мови у закладах вищої освіти. Ефективне поєд- нання нормативного варіанту мови з ознайомленням студентів з основними регіональними та соціаль- ними різновидами сприяє формуванню повноцінної комунікативної та міжкультурної компетентності. Перспективним напрямом подальших досліджень є розробка методичних рекомендацій і дидактичних матеріалів, спрямованих на оптимізацію викладання іспанської мови з урахуванням її варіативності.The purpose of this article is the theoretical analysis of the variability of the Spanish language as a linguistic and sociocultural phenomenon and the substantiation of its significance as a methodological problem in the process of teaching Spanish as a foreign language in higher education institutions. Special attention is given to the diversity of language norms determined by geographical, social, and cultural factors, as well as to the influence of this variability on the development of students’ communicative competence. The study employs a set of theoretical methods, including the analysis and synthesis of scientific sources in linguistics, sociolinguistics, and foreign language teaching methodology; a comparative-typological approach to contrast the main variants of the Spanish language; and generalization and systematization of theoretical concepts regarding language norms and variability. The application of these methods made it possible to identify key approaches for incorporating language diversity into the educational process. The study found that the variability of the Spanish language is manifested at phonetic, lexical, grammatical, and pragmatic levels and constitutes an integral feature of contemporary Spanish communication. It is demonstrated that neglecting language variants in teaching can lead to limited language competence among students and difficulties in intercultural communication. At the same time, the study substantiates the feasibility of integrating elements of Spanish language variability into curricula as a means to enhance students’ communicative flexibility and linguistic adaptability in higher education. It is concluded that the variability of the Spanish language is an important methodological factor that requires systematic consideration in teaching Spanish as a foreign language at the higher education level. The effective combination of the standard language variant with exposure to key regional and social varieties contributes to the development of full communicative and intercultural competence. A promising direction for further research is the development of methodological recommendations and didactic materials aimed at optimizing the teaching of Spanish while taking its variability into account.Item ВЕЛЬМИШАНОВНІ КОЛЕГИ І КОЛЕЖАНКИ!(2023) Пермінова, Л. А.