МОРФОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ЗАСІБ ЛІНГВОПОРТРЕТУВАННЯ ІСТОРИЧНОЇ ПОСТАТІ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКОГО «ГЕТЬМАН ІВАН ВИГОВСЬКИЙ»)

Abstract

Анотація. У статті обгрунтовано, що у сучасній лінгвістичній науці акцентовано увагу на тісних зв’язках мови і людини. Умотивовано, що на перший план таких досліджень виноситься проблема мовної особистості людини в її здатності до мовленнєвих вчинків. Проана лізовано підходи до створення лінгвістичних портретів особистості; запропоновано схему портретування; вивче но специфіку його ідентичності в художньому просторі й особливості інтеграції особистості у художньому тексті. Продемонстровано, як за допомогою морфологічних засо бів репрезентовано внутрішній світ особистості, відбито її психологічний стан, душевні переживання. Схарактеризо вано семантичні властивості й парадигматичні особливості морфологічних одиниць сучасної української мови як лінгвоантропоцентричного засобу художнього відтворен ня внутрішніх і зовнішніх ознак, дій, учинків, стосунків, найрізноманітніших відтінків думок, суперечностей істо ричної постаті. Акцентовано на функційному навантажен ні таких мовних одиниць у контексті вербалізації оцінної семантики образотворення; описано багатоманіття їхніх граматичних форм, семантичних відтінків. Наголошено на тих деталях, які інформують читача про душевний, емоційний стан, психологічні реакції персонажа на події, що відбуваються. Стверджено, що для відтворення вну трішнього стану героя за допомогою морфологічних форм письменник демонструє читачеві динамічні зміни його настрою залежно від різних обставин. Обргунтовано що головний інтерес до людини в художній літературі зосере джений не стільки на зовнішньому вигляді, скільки на осо бливостях внутрішнього світу, то письменник за допомо гою мовних засобів намагається створити портрет героя, проникнути в його душу. Відзначено, що психологічний портрет у художньому творі проходить дуже складний шлях розвитку. Від вузького розуміння – зовнішній вигляд, до широкого – характер, звички, емоції. Виявлено, що І. Нечуй-Левицький використовує широку палітру мовних засобів, за допомогою яких передає психологічний настрій головного героя. Закцентовано, що зовнішні та внутріш ні ознаки героя є обов’язковим елементом портретуван ня особистості. Доведено, що важливим стилістичним прийомом письменника є взаємна характеристика героїв з елементами порівняння та зіставлення. Різнопланово на широкому практичному матеріалі окреслено мовну парадигму художнього образу в інтерпретації І. Нечуя-Левиць кого, а також висвітлено важливий фрагмент життя істо ричної постаті Української держави козацької доби.