ПАРТНЕРСЬКА ВЗАЄМОДІЯ ВИКЛАДАЧА І ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В УМОВАХ РЕЛОКАЦІЇ ТА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

dc.contributor.authorВолянюк А. С.
dc.contributor.authorМорозова Є. Ю.
dc.date.accessioned2026-09-21T13:43:25Z
dc.date.issued2026
dc.descriptionВолянюк А. С., Морозова Є. Ю. Партнерська взаємодія викладача і штучного інтелекту в умовах релокації та дистанційного навчання. Збірник наукових праць «Information Technologies in Education» (ITE). 2026. № 59. С. 36–49.
dc.description.abstractСтаттю присвячено теоретичному та практичному обґрунтуванню концепції партнерської взаємодії між викладачем і штучним інтелектом (ШІ) в умовах релокації та дистанційного навчання, спричинених системними кризами в українській вищій освіті. У дослідженні порушено ключове протиріччя між потенціалом ШІ як інструмента підтримки освітньої стійкості та ризиками його використання в контексті зниження академічної доброчесності, критичності мислення і педагогічної автономії. Обґрунтовано необхідність переосмислення ролі ШІ – від допоміжного інструменту до епістемічного партнера – в межах гуманістично орієнтованого освітнього процесу. Особливу увагу приділено нормативному та стратегічному контексту цифрової трансформації Херсонського державного університету, який функціонує в умовах релокації, часткової окупації та дистанційної організації освітнього процесу. Проаналізовано політики університету щодо використання ШІ, а також положення Стратегії цифровізації (2023– 2027), які створюють інституційне підґрунтя для формування етичного, безпечного та педагогічно доцільного партнерства «викладач–ШІ». Представлено результати емпіричного дослідження, що охоплює професійні характеристики, рівень цифрової компетентності та частоту використання ШІ викладачами ХДУ. Встановлено позитивний зв’язок між цифровою підготовкою педагогів і рівнем інтеграції ШІ в освітню діяльність. Водночас виявлено домінування прагматичних мотивів застосування ШІ (оптимізація часу, автоматизація завдань), що супроводжується браком етичної рефлексії та ризиками рутинізації мислення. На основі систематизації практик використання ШІ у вищій школі окреслено чотири модальності партнерства (адміністративна, тьюторська, оцінювальна, епістемічна) та пов’язані з ними педагогічні можливості й загрози. Зроблено висновок про необхідність запровадження стратегії «Педагогіка насамперед», яка передбачає інституційні інвестиції в підвищення кваліфікації викладачів, розвиток критичної ШІ- грамотності, оновлення дизайну навчальних завдань і формування етичної культури взаємодії з генеративними моделями.
dc.identifier.urihttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/22904
dc.subjectштучний інтелект
dc.subjectвища освіта
dc.subjectпедагогічна взаємодія
dc.subjectдистанційне навчання
dc.subjectрелокація
dc.subjectакадемічна доброчесність
dc.subjectцифровізація
dc.subjectкритичне мислення
dc.subjectепістемічне партнерство
dc.titleПАРТНЕРСЬКА ВЗАЄМОДІЯ ВИКЛАДАЧА І ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В УМОВАХ РЕЛОКАЦІЇ ТА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
dc.typeOther

Files

Original bundle

Now showing 1 - 1 of 1
Thumbnail Image
Name:
Волянюк А Морозова Є Партнерська взаємодія викладача і штучного інтелекту в умовах релокації та дистанційного навчання.pdf
Size:
300.78 KB
Format:
Adobe Portable Document Format

License bundle

Now showing 1 - 1 of 1
No Thumbnail Available
Name:
license.txt
Size:
1.71 KB
Format:
Item-specific license agreed upon to submission
Description: