ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ДО ПАРТНЕРСЬКОЇ ВЗАЄМОДІЇ В ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ В НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ

Abstract

У статті викладено результати теоретичного аналізу питання підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до партнерської взаємодії в професійній діяльності в науково-педагогічному дискурсі. Визна- чено джерельну базу, в якій знайшла відображення проблема партнерства в професійній діяльності педагогіч- них працівників. Здійснено історіографічний аналіз становлення й розвитку окресленого напряму в педагогічній освіті, простежено ретроспективу змін, що відбувалися на різних етапах впровадження ідеї партнерства та готовності до неї вихователів закладів дошкільної освіти. Проаналізовано останні дослідження та публікації щодо організації партнерської взаємодії закладів дошкільної освіти та родин вихованців. Встановлено, що витоки досліджуваного напряму ґрунтувалися на засадах родинної педагогіки та сімейно- го виховання, а питання фахової підготовки до здійснення партнерської взаємодії набули актуальності лише у другій половині минулого століття. Розкрито сутність феномена партнерства та визначено основні ознаки партнерської взаємодії в освіті. У статті представлено фундаментальні дослідження сучасного стану розроблення проблеми підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до партнерської взаємодії в професійній діяльності. Визначено різноманітні площини партнерської взаємодії, а саме: суб’єкт-суб’єктна взаємодія між вихователем і дітьми, педагогами та батьками вихованців, закладами освіти та громадою, співпраця освітян у межах педагогічної спільноти (з колегами, адміністрацією, в різноманітних внутрішньогалузевих організаціях, спілках, об’єднаннях). Встановлено, що педагогіка партнерства ґрунтується на принципах гуманізму і природовідповідного розви- тку особистості дитини. Автор акцентує, що соціальна справедливість у педагогічній взаємодії є необхідною умовою ефективного партнерства у площинах «педагог – дитина» та «дитина – дитина». У статті актуалізовано питання забезпечення належної підготовки педагогів-вихователів до ефективної комунікації з вихованцями, їх батьками, іншими учасниками освітнього процесу в межах здійснення партнерської взаємодії. The article considers the historical and logical discourse of future preschool educator’s partnership interaction preparing. The defined source base reflects the problem of partnership in pedagogical workers’ professional activity. The historiographical analysis of the outlined pedagogical education direction formation and development has been implemented. Also it was traced the retrospective of changes which have occurred at various stages of preschool educators’ partnership and readiness for it. The latest researches and publications about the partnerships between modern families and preschool institutions formation were also analyzed. It was established that the research area origins were based on family pedagogy and family upbringing principles, and the issues of professional preparation for partnership became relevant only in the second half of the last century. The essence of the partnership phenomenon and the main features of interaction were revealed. The article analyzes the fundamental researches about current development of future preschool educators’ preparation for partnership in professional activities. Various planes of partnership interaction were defined, namely: subject-subject interaction between a teacher and a student; pupils’ teachers and parents; educational institutions and the community; educators’ cooperation within pedagogical community (with colleagues, administration, in various intra-industry organizations, unions, associations). It was established that the pedagogy of partnership is based on the principles of humanism and nature-friendly individual development. The author emphasized that social justice in pedagogical interaction is a necessary condition for effective partnership in the areas of “teacher – child” and “child – child”. The article highlighted the issue of ensuring proper training of teachers-educators for effective communication with students, their parents and other participants in the educational process in the framework of partnership.