ГОТОВНІСТЬ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ У СИСТЕМІ ПОСЛІДОВНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
Date
2026
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Метою дослідження є визначення рівня та особливостей сформованості готовності майбутніх учи- телів фізичної культури до організації позакласної роботи в системі послідовної педагогічної освіти, а також виявлення динаміки змін її основних компонентів залежно від освітнього рівня здобувачів (фаховий молодший бакалавр – бакалавр – магістр).
Методи. У дослідженні використано метод анкетування з авторським інструментарієм, спрямованим на оцінювання мотиваційно-ціннісного, когнітивного, операційно-діяльнісного та рефлексивно-оціню- вального компонентів готовності. Опитування проведено серед здобувачів спеціальності «Середня осві- та (Фізична культура)» різних освітніх рівнів: фаховий молодший бакалавр (n = 27), бакалавр (n = 46), магістр (n = 16). Оцінювання здійснювалося за п’ятибальною шкалою, результати оброблено методами описової статистики.
Результати. Аналіз результатів засвідчив нерівномірність сформованості компонентів готовності на різних освітніх рівнях. За мотиваційно-ціннісним компонентом найвищі показники виявлено у здобува- чів освіти фахового молодшого бакалавра: частка позитивних відповідей (4–5 балів) становила 70,37 %, тоді як у студентів бакалаврату – 58,70 %, а у магістрів – 43,75 %. Когнітивний компонент демонструє чітку позитивну динаміку: частка високих оцінок (4–5 балів) зросла від 40,74 % у фахових молодших бакалаврів до 50,01 % у бакалаврів і 75,00 % у магістрів. Операційно-діяльнісний компонент виявив- ся найменш сформованим: у фахових молодших бакалаврів 74,07 % відповідей припадає на рівень 1–3 бали, у бакалаврів становить 60,87 %, тоді як у магістрів частка високих оцінок зросла до 75,00 %.
За рефлексивно-оцінювальним компонентом також зафіксовано зростання показників від 44,44 % пози- тивних відповідей у фахових молодших бакалаврів до 54,35 % у бакалаврів і 81,25 % у магістрів, що свідчить про посилення здатності до професійного самоаналізу на завершальному етапі підготовки.
Висновки. Дослідження підтвердило, що система послідовної педагогічної освіти забезпечує наро- щування теоретичної обізнаності та професійної рефлексії майбутніх учителів фізичної культури, однак потребує посилення практико-орієнтованої складової підготовки. Практична цінність результатів полягає у можливості їх використання для корекції освітніх програм, удосконалення змісту педагогіч- ної практики та цілеспрямованого формування готовності до організації позакласної роботи на всіх освітніх рівнях.
The purpose of the study is to determine the level and specific features of the readiness of future physical education teachers to organize extracurricular activities within the system of consecutive pedagogical education, as well as to identify the dynamics of changes in its main components depending on the educational level of students.
Methods. The study employed a questionnaire-based survey using an author-developed instrument aimed at assessing the motivational-value, cognitive, operational-activity, and reflective-evaluative components of readiness. The survey was conducted among students majoring in Secondary Education (Physical Education) at different educational levels: professional junior bachelor (n = 27), bachelor (n = 46), and master (n = 16).
Responses were assessed using a five-point scale, and the data were processed using descriptive statistical methods.
Results. The analysis revealed an uneven formation of readiness components across educational levels.
Regarding the motivational-value component, the highest indicators were observed among professional junior bachelor students, with the proportion of positive responses (scores 4–5) reaching 70.37 %, compared to 58.70 % among bachelor students and 43.75 % among master’s students. The cognitive component demonstrated a clear positive trend: the share of high ratings (4–5 points) increased from 40.74 % among professional junior bachelors to 50.01 % among bachelors and 75.00 % among master’s students.
The operational-activity component appeared to be the least developed: 74.07 % of responses from professional junior bachelors and 60.87 % from bachelor students were concentrated at levels 1–3, whereas among master’s students the proportion of high ratings rose to 75.00 %. A similar upward trend was observed for the reflective- evaluative component, with positive responses increasing from 44.44 % among professional junior bachelors to 54.35 % among bachelors and 81.25 % among master’s students, indicating an enhanced capacity for professional self-analysis at the final stage of training.
Conclusions. The study confirmed that the system of consecutive pedagogical education contributes to the accumulation of theoretical knowledge and the development of professional reflection among future physical education teachers; however, it requires strengthening the practice-oriented component of training.
The practical significance of the results lies in their potential application for adjusting educational programs, improving the content of pedagogical practice, and purposefully developing readiness for organizing extracurricular activities at all educational levels.
Description
Дишко О. Л., Бєлікова Н. О., Косинський Е. О. Готовність майбутніх учителів фізичної культури до організації позакласної роботи у системі послідовної педагогічної освіти // Педагогічні науки: зб. наук. праць / гол. ред. Л. А. Пермінова. – Івано-Франківськ : ХДУ, 2026. – Вип. 113. С. 53-59.
Keywords
професійна підготовка, позакласна діяльність, майбутні вчителі фізичної куль- тури, послідовна освіта, освітні рівні, professional training, extracurricular activities, future physical education teachers, consecutive education, pedagogical competence, educational levels.