Browsing by Author "Кіщенко, Ю. В."
Now showing 1 - 20 of 55
- Results Per Page
- Sort Options
Item APPROACHES TO THE NOTION OF PROFESSIONAL TEACHERS’ SKILLFULNESS IN UKRAINE AND ENGLAND AND WALES(2013) Кіщенко, Ю. В.; Kishchenko, Yu. V.Item METHODOLOGY OF TEACHING IN WRITTEN TRANSLATION(2023) Кіщенко, Ю. В.Item METHODOLOGY OF TEACHING IN WRITTEN TRANSLATION(2023) Кіщенко, Ю. В.Item METHODS OF SIGHT TRANSLATION TEACHING(2013) Кіщенко, Ю. В.; Kishchenko, Yu. V.Item METHODS OF SIMULTANIOUS INTERPRETATION TRAINING(2013) Кіщенко, Ю. В.; Kishchenko, Yu. V.Item MODERN SCHOOL TEACHER TRAINING IN GREAT BRITAIN(2023) Kishchenko, Y. V.; Кіщенко, Ю. В.The purpose of this article is to analyze and summarize teacher training programs for primary and secondary schools, which were launched in the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland due to the reform of the education system at the end of the 20th century and were further developed at the beginning of the 21st century. Among them, the most significant programs seem to be those that lead to the degree of bachelor of education and give the right to teach major and secondary subjects in a secondary school or several subjects at once in a primary school. No less attention should be paid to postgraduate education programs for obtaining the status of a qualified teacher for the primary and basic levels of the secondary school. Among the research methods that were used to carry out the research we highlight general scientific methods – analysis and synthesis; the comparative and historical methods, which allow to compare and contrast socio-pedagogical phenomena; structural method, which makes it possible to consider the development of the pedagogical process, highlighting its main system-forming elements; modeling; sampling of facts; quantitative and qualitative analyses, generalization. The analysis of the curricula and programs of De Montfort University in Bedford showed that the construction of training courses is carried out according to modular programs with a simultaneous focus on the integration of academic subjects. Modernization of the content of professional training is carried out through the convergence of theoretical and methodological aspects. Considerable attention in the article is paid school practice. It is established that the main goal of school experience is to be a source of knowledge about the real educational process, a source of knowledge about the essence of pedagogical activity in the process of developing the necessary pedagogical skills and abilities by future teachers. School experience is a clear continuous system of step-by-step connection and partial adaptation of students to the conditions of the modern school.Метою статті є аналіз та узагальнення програм підготовки вчителів для початкової та базової школи, які були започатковані у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії завдяки реформуванню системи освіти наприкінці ХХ ст. та одержали подальший розвиток на початку ХХІ ст. Серед них найбільш значущими видаються програми, що ведуть до одержання ступеня бакалавра освіти й дають право викладати основний та допоміжний предмети в загальноосвітній школі або одразу декілька предметів у початковій школі. Не меншої уваги заслуговують також програми післядипломної освіти на одержання статусу кваліфікованого вчителя для початкової та основної (базової) ланок загальноосвітньої школи. Серед методів дослідження, які були використані для виконання наукової розвідки в межах заявленої теми, виокремимо загальнонаукові методи дослідження реальної дійсності – аналіз та синтез; порівняльно-історичний метод, який дає змогу порівнювати та зіставляти соціально-педагогічні явища; структурний метод, що дає можливість розглядати розвиток педагогічного процесу, виділяючи його основні системоутворювальні елементи; моделювання; вірогіднісну вибірку фактів; кількісний і якісний аналіз, узагальнення Здійснений аналіз навчальних планів та програм університету Де Монтфорт у Бедфорді показав, що побудова навчальних курсів здійснюється за модульними програмами з одночасною спрямованістю на інтеграцію навчальних предметів. Модернізація змісту професійно-педагогічної підготовки відбувається шляхом зближення теоретичних і методичних аспектів, підсилення інтеграції теоретичних дисци плін педагогічного циклу. Значну увагу в статті приділено висвітленню педагогічної практики як одного з необхідних елементів системи становлення професійної майстерності вчителя. Установлено, що основна мета педагогічної практики у контексті нового осмислення полягає у тому, щоб бути джерелом знань про реальний навчальний процес, унаочненням теоретичних знань, джерелом пізнання сутності педагогічної діяльності в процесі вироблення майбутніми вчителями необхідних педагогічних умінь та навичок. Педагогічна практика являє собою чітку неперервну систему поетапного підключення та часткової адаптації студентів до умов сучасної школиItem MODERN SCHOOL TEACHER TRAINING IN GREAT BRITAIN(2023) Кіщенко, Ю. В.The purpose of this article is to analyze and summarize teacher training programs for primary and secondary schools, which were launched in the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland due to the reform of the education system at the end of the XXth century and were further developed at the beginning of the XXIst century. Among them, the most significant programs seem to be those that lead to the degree of bachelor of education and give the right to teach major and secondary subjects in a secondary school or several subjects at once in a primary school. No less attention should be paid to postgraduate education programs for obtaining the status of a qualified teacher for the primary and basic levels of the secondary school. Among the research methods that were used to carry out the research we highlight general scientific methods – analysis and synthesis; the comparative and historical methods, which allow to compare and contrast socio-pedagogical phenomena; structural method, which makes it possible to consider the development of the pedagogical process, highlighting its main system-forming elements; modeling; sampling of facts; quantitative and qualitative analyses, generalization. The analysis of the curricula and programs of De Montfort University in Bedford showed that the construction of training courses is carried out according to modular programs with a simultaneous focus on the integration of academic subjects. Modernization of the content of professional training is carried out through the convergence of theoretical and methodological aspects. Considerable attention in the article is paid school practice. It is established that the main goal of school experience is to be a source of knowledge about the real educational process, a source of knowledge about the essence of pedagogical activity in the process of developing the necessary pedagogical skills and abilities by future teachers. School experience is a clear continuous system of step-by-step connection and partial adaptation of students to the conditions of the modern school. Метою цієї статті є аналіз та узагальнення програм підготовки вчителів для початкової та базової школи, які були започатковані в Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії завдяки реформуванню системи освіти наприкінці ХХ ст. і одержали подальшого розвитку на початку ХХІ ст. Серед них найбільш значущими видаються програми, що ведуть до одержання ступеня бакалавра освіти й дають право викладати основний та допоміжний предмети в загальноосвітній школі або одразу декілька предметів у початковій школі. Не меншої уваги заслуговують також програми післядипломної освіти на одержання статусу кваліфікованого вчителя для початкової та основної (базової) ланок загальноосвітньої школи. Серед методів дослідження, які були використані для виконання наукової розвідки в межах заявленої теми, виокремимо загальнонаукові методи дослідження реальної дійсності – аналіз та синтез; порівняльно- історичний метод, який дозволяє порівнювати та зіставляти соціально- педагогічні явища; структурний метод, що дає можливість розглядати розвиток педагогічного процесу, виділяючи його основні системоутворювальні елементи; моделювання; вірогіднісну вибірку фактів; кількісний і якісний аналіз, узагальнення. Здійснений аналіз навчальних планів та програм університету Де Монтфорт у Бедфорді показав, що побудова навчальних курсів здійснюється за модульними програмами з одночасною спрямованістю на інтеграцію навчальних предметів. Модернізація змісту професійно-педагогічної підготовки відбувається шляхом зближення теоретичних і методичних аспектів, підсилення інтеграції теоретичних дисциплін педагогічного циклу. Значну увагу в статті приділено висвітленню педагогічної практики як одного з необхідних елементів системи становлення професійної майстерності вчителя. Встановлено, що основна мета педагогічної практики у контексті нового осмислення полягає в тому, щоб бути джерелом знань про реальний навчальний процес, унаочненням теоретичних знань, джерелом пізнання сутності педагогічної діяльності в процесі вироблення майбутніми вчителями необхідних педагогічних умінь та навичок. Педагогічна практика являє собою чітку неперервну систему поетапного підключення та часткової адаптації студентів до умов сучасної школи.Item RENDERING THE MOST SPECIFIC FEATURES OF TEXT GENRES IN INTERPRETATION(2018) Кіщенко, Ю. В.У статті проаналізовано специфічні риси, що є характерними для найбільш розповсюджених текстових жанрів. Зроблено акцент на їх структурній композиції, що вможливлюється завдяки використанню спеціальних етичних формул. Окреслено можливі прийоми відтворення емоційно забарвленої лексики, діалектизмів, фразеологізмів, крилатих висловлювань та цитат. Перелічено основні відмінності інформаційних повідомлень та інтерв’ю, особливості перемовин та дискусій з точки зору перекладу, названо основні риси публічних промов, які є найбільш вагомими для роботи перекладача. Визначено та коротко описано методи підготовки майбутніх перекладачів для формування та автоматизації навичок перекладу зазначених текстів. Наведено приклади вправ для розвитку вмінь усного послідовного та синхронного перекладу, серед яких переклад на швидкість коротких запитань та відповідей на них, переклад двомовного інтерв’ю зі збереженням літературної норми, стилістичної коректності та дотриманням дипломатичного компоненту перекладу. Приклади зазначених вправ розміщено за шкалою - від елементарного початкового рівня складності до високого. В статье анализируются специфические особенности, которые характерны для наиболее распространенных текстовых жанров. Делается акцент на их структурной композиции, которая создается благодаря использованию специальных этических формул. Описаны возможные приемы передачи эмоционально окрашенной лексики, диалектизмов, фразеологизмов, крылатых выражений и цитат. Перечислены основные отличия информационных сообщений и интервью, особенности переговоров и дискуссий с точки зрения перевода, названы основные черты публичных речей, которые являются наиболее значимыми для работы переводчика. Определяются и кратко описываются методы подготовки будущих переводчиков для формирования и автоматизации навыков перевода упомянутых текстов. Даются примеры упражнений для развития умений устного последовательного и синхронного перевода, среди которых перевод на скорость кратких вопросов и ответов на них, перевод двуязычного интервью с сохранением литературной нормы, стилистической корректности и соблюдением дипломатического компонента перевода. Примеры упомянутых упражнений размещены по шкале – от элементарного начального уровня сложности до высокого. The article analyzes specific features characterizing the most wide-spread text genres. The accent is made on their structural composition that is created due to the usage of special ethic formulas. The possible ways of rendering emotionally coloured words, dialectisms, phraseological units, pithy sayings and quotations are suggested by the author. The article names the main peculiarities of informational messages and interviews, negotiations and discussions from the position of an interpreter. The main features of public speeches, which are the most important for the work of an interpreter, are singled out. The methods of training interpreters-to-be are determined and briefly described to form and automate their skills and habits in interpreting texts of different genres. The author gives examples of exercises that develop the habits of oral consecutive and simultaneous translation, among which one can find those controlling the speed of interpreting short questions and answers, providing the rendering of bilingual interviews preserving the literary norm, stylistic correctness and the diplomatic component of interpretation. The examples of the exercises are graded according to the certain scale – from the elementary primary level of complexity to the highest one.Item АНАЛІЗ СЕМАНТИЧНИХ УМОВ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЯВИЩА ПАРОНІМІЧНОЇ АТРАКЦІЇ(2019) Кіщенко, Ю. В.; Kishchenko, Yu. V.Метою цієї статті є висвітлення структурно-семантичних особливостей і умов, які забезпечують функціонування в тексті такого явища, як паронімічна атракція. Поставлена мета і сам об’єкт вивчення визначили використання такого методу, як метод структурно-семантичного аналізу, завдяки якому вможливлюється класифікація прикладів паронімічної атракції та узагальнення особливостей їх функціонування в мовленні. Залучено метод контекстуальноситуативного аналізу для розуміння та пояснення інформативного та емоційнооцінювального значення прикладів паронімічних висловів у конкретних типах текстів. Установлено, що паронімічна атракція визначається як навмисне позиційне зближення лексичних одиниць, які мають однакову або формально подібну кореневу морфему, що веде до поєднання елементів смислу обох слів для позначення нового поняття. Сутність паронімічної атракції полягає в тому, що ці подібні за загальною семантикою слова вступають у відносини семантичної контамінації, а це, в свою чергу, веде до їх семантичних або формальних змін, а інколи до утворення нової одиниці. Виявлено, що використання паронімів, як правило, веде до утворення несподіваних смислових зв’язків, при цьому при додаванні двох смислів у результаті маємо не їх суму, а нові смисли. Паронімами може стимулюватися поява позитивної або негативної емоційності, в конкретному мовленнєвому контексті ними може створюватися більш чи менш очевидна гра слів. Зазначено, що в результаті використання паронімії виникає амбівалентність, яка досягається за рахунок асоціативного переосмислення етимологічно споріднених слів або похідних одиниць в оказіонально створеному синтагматичному оточенні, а також за рахунок випадкової формальної подібності коренів, що представляють різні поняття, які, поєднуючись у паронімічній атракції, надають нових смислових відтінків паронімічному висловлюванню. Таким чином, паронімічна атракція є прийомом співвіднесення в мовленні формально подібних мовних одиниць задля створення формально-смислової гри, в ході якої прототипи паронімічної атракції вступають у складний процес семантичного перетворення. Наслідком останнього стають кореляти, які утворюють експресивно-оцінювальне висловлювання. Формальним критерієм паронімічної атракції можуть бути повторювані комплекси звуків або літер. Необхідно враховувати також такі чинники, як ідентичність порядку слідування східних графем або фонем у корелятах, початкове або прикінцеве розташування в них одиниць, які співпадають, наявність рими тощо. The aim of this article is to highlight structural and semantic specific features and conditions that make it possible for the notion of paronymic attraction to function in the text. The aim and the object of the research have determined the usage of the method of structural and semantic analyses due to which it is possible to classify the examples of paronymic attraction and to generalize peculiarities of their functioning in speech. The method of contextual and situational analysis is also applied in order to understand and to explain the informative, emotional and evaluative value of the examples with paronymic expressions in concrete types of texts. The article states that paronymic attraction is defined as a purposeful positional overlapping of lexical units that have the same or formally similar root morphemes. This fact provides for the combination of sense elements of both the words to denote a new phenomenon. The essence of paronymic attraction lies in the fact that these similar in their general semantics words enter the relations of semantic contamination, that, in its turn, leads to their semantic or formal changes or sometimes to the formation of a new unit. It has been found out that the usage of paronyms, as a rule, results in the appearance of unexpected semantic relationships, when adding two meanings equals not their sum but new meanings. Paronyms can stimulate the appearance of positive or negative emotionality; they can also create more or less evident play on words in the concrete speech context. It is stated that the usage of paronymy results in the appearance of ambivalence that becomes possible due to the associative rethinking of etymologically related or derived words in the occasionally created syntagmatic environment. It may also be possible due to the random formal identity of the roots that denote different phenomena, which, if combined in paronymic attraction, will provide new connotations for the paronymic expression. Thus, paronymic attraction is a method of correlating in speech formally similar language units in order to create a play on the form and the meaning, in the course of which the prototypes of paronymic attraction enter a complicated process of semantic transformation. The result of the latter is the appearance of correlates that form an emotional and evaluative expression. The formal criteria of paronymic attraction can be repeated complexes of sounds or letters. It is necessary to take into account such factors as the identity of the position of the similar graphemes or phonemes in the correlates, the initial or final position of the units that coincide, the presence of the rhyme etc.Item АНАЛІЗ ХАРАКТЕРНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ОСНОВНИХ ВИДІВ ПЕРЕКЛАДУ(2017) Кіщенко, Ю. В.Стаття присвячена аналізу характерних особливостей письмового, усного та машинного перекладу. Надано коротку характеристику текстам, які найчастіше підлягають перекладу, виявлено закономірності практичної роботи, пов’язаної з перекладом та діями перекладача. Серед розглянутих типів текстів для письмового перекладу особливу увагу надано науковим і науково-технічним; проаналізовано характерні риси текстів сучасних засобів масової інформації та художньо-публіцистичних есе. Серед видів усного перекладу акцент зроблено на синхронному перекладі: детально висвітлено суть механізму синхронізації, який регулює розподіл рівнів усвідомлення між компонентами діяльності перекладача. Проаналізовано філософські основи та теоретичні принципи машинного перекладу. Статья посвящена анализу характерных особенностей письменного, устного и машинного перевода. Дана краткая характеристика текстам, которые чаще всего подлежат переводу, выявлены закономерности практической работы, связанной с переводом и действиями переводчика. Среди рассмотренных типов текстов для письменного перевода особое внимание уделено научным и научно-техническим; проанализованы характерные черты текстов современных средств массовой информации и художественно-публицистических эссе. Среди видов устного перевода выделен синхронный перевод: детально освещена суть механизма синхронизации, который регулирует распределение уровней осознания между компонентами деятельности переводчика. Проанализованы философские основы и теоретические принципы машинного перевода. The article is devoted to the analysis of the main peculiarities of written, oral and machine interpreting. It also gives a short characteristic to the texts that are most often translated. It reveals the system of practical work, connected with translation and the translator’s strategy. Among the texts meant for written translation special attention is given to scientific and technical texts; the main features of modern mass media texts and those of publicist essays have been analyzed. Among the types of oral interpretation the accent is made upon the simultaneous one: the mechanism of synchronization is explained as the one that regulates the distribution of all the levels of comprehension among the components of the interpreter’s activity. Philosophical background and theoretical principles of machine translation are also analyzed.Item АНГЛІЙСЬКИЙ ДОСВІД ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ЗА ОДНОРІЧНИМИ ПРОГРАМАМИ PGCE(2012) Кіщенко, Ю. В.Статтю присвячено аналізу досвіду організаційно-методичного забезпечення процесу оволодіння майбутніми вчителями основами педагогічної майстерності в вищих навчальних закладах Англії та Уельсу.Item ВПЛИВ ЛІНГВАЛЬНИХ ТА ЕКСТРАЛІНГВАЛЬНИХ ЧИННИКІВ НА ФОРМУВАННЯ ФАХІВЦЯ З ІНОЗЕМНИХ МОВ У СУЧАСНОМУ МУЛЬТИКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ(2022) Кіщенко, Ю. В.; Просяннікова, Я. М.; Воробйова, А. В.; Колкунова, В. В.; Шелдагаєва, Г. О.Для якісної підготовки фахівця з іноземних мов у сучасному мультикультурному просторі є необхідним знання того, яким чином внутрішньомовні та зовнішні (соціальні, історичні, культурні, політичні тощо) чинники впливають на професійну підготовку філологів-фахівців з іноземних мов у контексті лінгвістичної глобалізації. Наразі увага вчених зосереджена на питаннях упливу глобалізації на розвиток світових мов, позитивних результатах і негативних наслідках глобалізаційних процесів. Поява нових глобалізаційних явищ зумовила низку нерозв’язаних питань: глобалізація і мовна політика, глобалізація і національна ідентичність, глобалізація і національна культура, глобалізація і екологія мови, глобалізація і мовна освіта, глобалізація і мова тощо. Проблема професійної підготовки філологів у контексті лінгвістичної та освітньої глобалізації не поставала предметом самостійного наукового пошуку. Тому зазначена тема має наукову новизну і є актуальною. У зв’язку з тим, що Херсонщину офіційно визнано одним з основних регіонів України, де туризм є пріоритетним напрямком розвитку, існує необхідність забезпечення цієї галузі висококваліфікованими кадрами – знавцями іноземних мов, що спеціалізуються на краєзнавстві та країнознавстві. Практична значущість цього дослідження полягає в тому, що в результаті аналізу ролі лінгвальних та екстралінгвальних чинників на формування фахівця з іноземних мов у сучасному мультикультурному просторі обґрунтовані нові концептуальні підходи до професійної підготовки філологів з урахуванням глобалізації суспільно-політичних, соціально економічних, техніко-технологічних, культурно-освітніх процесів, стрімкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, активізації економічної, освітньої, наукової та культурної інтеграції України до загальноєвропейської і світової спільноти. Проаналізовані та апробовані актуальні питання країнознавства та краєзнавства відображають культурні реалії англомовного суспільства, інтерпретовані рідною мовою, а також вітчизняні культурні реалії, описані іноземною мовою, при цьому студенти-філологи мали можливість отримати навички перетворення (трансформації) лексичних, граматичних та стилістичних характеристик вихідних одиниць. У результаті аналізу та узагальнення сучасних проблем країнознавства та краєзнавства виконавці науково-дослідного завдання набули практичних умінь використання найбільш ефективних прийомів інтерпретації культурних реалій. Мета науково-дослідної роботи: Виявити роль внутрішньомовних та зовнішніх (соціальних, історичних, культурних, політичних тощо) чинників, спрямованих на професійну підготовку філологів-фахівців з іноземних мов у контексті лінгвістичної глобалізації. Завдання, на вирішення яких спрямовано науково-дослідну роботу: - проаналізувати актуальні питання країнознавства та краєзнавства, які відображають культурні реалії англомовного суспільства, інтерпретовані рідною мовою, а також вітчизняні культурні реалії, описані іноземною мовою; - удосконалити практичні вміння використовувати найбільш ефективні прийоми інтерпретації культурних реалій іноземною та рідною мовами; - обґрунтувати нові концептуальні підходи до професійної підготовки філологів з урахуванням глобалізації суспільно-політичних, соціально економічних, техніко-технологічних, культурно-освітніх процесів, стрімкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, активізації економічної, освітньої, наукової та культурної інтеграції України до загальноєвропейської і світової спільноти.Item ВСТУП ДО ПЕРЕКЛАДУ(2007) Кіщенко, Ю. В.Метою даного посібника є ознайомлення студентів І курсу з базовими теоретичними положеннями, які складають основу сучасних технологій перекладу, формування в них основних практичних навичок обробки тексту при перекладі з англійської мови на рідну та з рідної на англійську. Завдання для самостійної роботи, представлені в посібнику, направлені на розвиток творчого мислення при виборі способів перекладу в спеціальних ситуаціях, які вимагають професійної компетенції перекладача. Самостійне виконання наданих вправ допоможе сформувати основи вмінь творчого використання знань на практиці під час виконання письмового перекладу з урахуванням конкретних умов. Тези до лекцій курсу «Вступ до перекладу» націлені на формування у студентів початкової теоретичної бази, загальних уявлень про методи оцінювання та членування тексту в процесі визначення способу перекладу та основних напрямків перетворення тексту. Практична значущість даного посібника полягає в тому, що проаналізовані та апробовані в ході виконання самостійної роботи перекладацькі проблеми та способи їх вирішення відображають найбільш типові ситуації, в яких дії перекладача пов’язані з перетворенням лексичних, граматичних або стилістичних характеристик вихідних одиниць. У результаті аналізу сучасних проблем перекладознавства та їх узагальнення виконавці даних завдань набудуть практичних умінь визначати зазначені вище ситуації та використовувати найбільш ефективні прийоми перекладацьких перетворень.Item ГОЛОВНІ ОСОБЛИВОСТІ СИНХРОННОГО ПЕРЕКЛАДУ(2010) Кіщенко, Ю. В.Дана стаття присвячена особливостям синхронного перекладу. Висвітлюється структура діяльності перекладача-синхрониста, необхідні навички та вміння для успішності процесу перекладу даного виду.Item ДЕЙКТИЧНИЙ ПРОСТІР АМЕРИКАНСЬКОГО ПОЕТИЧНОГО МОВЛЕННЯ(2023) Поторій, Н. В.; Кіщенко, Ю. В.; Potorii, N. V.; Kishchenko, Y. V.Статтю присвячено способам аналізу поетичних творів крізь призму функціонування дейктичних одиниць, що пов’язані зі змістом тексту, підпорядковані йому, й безпосередньо виступають показниками індивідуального стилю автора та дозволяють сприймати поетичний текст як певну реальність. Автори підкреслюють, що саме поетичний текст дозволяє у найбільш повній мірі розкрити приховані смисли мовних одиниць, зокрема, тих, що виступають дейктичними маркерами. Простежено історичну еволюцію поняття “дейксис”; встановлено, що воно означає вказівку на значення або функцію мовної одиниці, що виражається лексичними та граматичними засобами. Особливу увагу зосереджено на потенціалі займенникових одиниць, як дейктичних знаків, виступати засобами референції. Висловлено думку, що на відміну від когнітивного підходу, який зорієнтований на розробку моделі репрезентації знань, втілених у категорії займенника у поетичному тексті, семіотичний підхід спрямований на пояснення процесу створення смислу й нових значень з урахуванням знакової природи займенника. Автори доводять, що в поетичному тексті простір може звужуватися чи розширюватися за баченням автора для найбільш точної реалізації задуму. У тексті присутній графічний простір, якому властива, передусім, реальність, а також семантичний простір з підтекстами та алюзіями. Однією з найважливіших функцій художнього простору видається вказівка на локалізацію персонажів. Вона втілюється в основному через функціонування вказівних займенників ( this, that, these, those). Стаття наголошує на тому, що в поетичному мовленні простір виступає ключовим чинником творення художності. У поезії простір окреслюється завдяки зверненню до географічних об’єктів, а також через розташування осіб і предметів. Вказівні слова, а саме, займенники, відносяться до головних знаків мови, за якими ідентифікуються просторові та часові орієнтири, визначаються події та персонажі у поетичному тексті. The article is devoted to methods of analyzing poetic works through the prism of the functioning of deictic units that are related to the content of the text, subordinate to it, and directly act as indicators of the author's individual style and allow perceiving the poetic text as a certain reality. The authors emphasize that it is the poetic text that allows the most complete disclosure of the hidden meanings of language units, in particular, those that act as deictic markers. The historical evolution of the concept of "deixis" is traced; it is established that it means an indication of the meaning or function of a linguistic unit expressed by lexical and grammatical means. Special attention is focused on the potential of pronouns, as deictic signs, to act as means of reference. The opinion is expressed that, unlike the cognitive approach, which is focused on creating a model of knowledge representation embodied in the category of a pronoun in a poetic text, the semiotic approach is aimed at explaining the process of creating a sense and new meanings, taking into account the symbolic nature of the pronoun. The authors prove that the description of space in a poetic text has its own specificity: it can be narrowed or expanded according to the author's vision for the most adequate realization of their intention. The text has a graphic space characterized by reality, as well as a semantic space with subtexts and allusions. One of the most important functions of the artistic space seems to be the indication of the characters’ location. This function is implemented mainly with the help of demonstrative pronouns. Thus, indicative words, pronouns in particular, belong to the key language signs that indicate the spatial and temporal coordinates of the poetic text. In addition, deictic words perform the function of concretizers of the action’s duration in time and space dimensions.Item ДЕЙКТИЧНИЙ ПРОСТІР АМЕРИКАНСЬКОГО ПОЕТИЧНОГО МОВЛЕННЯ(2023) Поторій, Н. В.; Кіщенко, Ю. В.; Potorii, N. V.; Kishchenko, Y. V.Статтю присвячено способам аналізу поетичних творів крізь призму функціонування дейктичних одиниць, що пов’язані зі змістом тексту, підпорядковані йому, й безпосередньо виступають показниками індивідуального стилю автора та дозволяють сприймати поетичний текст як певну реальність. Автори підкреслюють, що саме поетичний текст дозволяє у найбільш повній мірі розкрити приховані смисли мовних одиниць, зокрема, тих, що виступають дейктичними маркерами. Простежено історичну еволюцію поняття “дейксис”; встановлено, що воно означає вказівку на значення або функцію мовної одиниці, що виражається лексичними та граматичними засобами. Особливу увагу зосереджено на потенціалі займенникових одиниць, як дейктичних знаків, виступати засобами референції. Висловлено думку, що на відміну від когнітивного підходу, який зорієнтований на розробку моделі репрезентації знань, втілених у категорії займенника у поетичному тексті, семіотичний підхід спрямований на пояснення процесу створення смислу й нових значень з урахуванням знакової природи займенника. Автори доводять, що в поетичному тексті простір може звужуватися чи розширюватися за баченням автора для найбільш точної реалізації задуму. У тексті присутній графічний простір, якому властива, передусім, реальність, а також семантичний простір з підтекстами та алюзіями. Однією з найважливіших функцій художнього простору видається вказівка на локалізацію персонажів. Вона втілюється в основному через функціонування вказівних займенників ( this, that, these, those). Стаття наголошує на тому, що в поетичному мовленні простір виступає ключовим чинником творення художності. У поезії простір окреслюється завдяки зверненню до географічних об’єктів, а також через розташування осіб і предметів. Вказівні слова, а саме, займенники, відносяться до головних знаків мови, за якими ідентифікуються просторові та часові орієнтири, визначаються події та персонажі у поетичному тексті. The article is devoted to methods of analyzing poetic works through the prism of the functioning of deictic units that are related to the content of the text, subordinate to it, and directly act as indicators of the author's individual style and allow perceiving the poetic text as a certain reality. The authors emphasize that it is the poetic text that allows the most complete disclosure of the hidden meanings of language units, in particular, those that act as deictic markers. The historical evolution of the concept of "deixis" is traced; it is established that it means an indication of the meaning or function of a linguistic unit expressed by lexical and grammatical means. Special attention is focused on the potential of pronouns, as deictic signs, to act as means of reference. The opinion is expressed that, unlike the cognitive approach, which is focused on creating a model of knowledge representation embodied in the category of a pronoun in a poetic text, the semiotic approach is aimed at explaining the process of creating a sense and new meanings, taking into account the symbolic nature of the pronoun. The authors prove that the description of space in a poetic text has its own specificity: it can be narrowed or expanded according to the author's vision for the most adequate realization of their intention. The text has a graphic space characterized by reality, as well as a semantic space with subtexts and allusions. One of the most important functions of the artistic space seems to be the indication of the characters’ location. This function is implemented mainly with the help of demonstrative pronouns. Thus, indicative words, pronouns in particular, belong to the key language signs that indicate the spatial and temporal coordinates of the poetic text. In addition, deictic words perform the function of concretizers of the action’s duration in time and space dimensions.Item ДЕРЖАВНИЙ ЕКЗАМЕН З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ТА МЕТОДИКИ ЇЇ ВИКЛАДАННЯ(2013) Кіщенко, Ю. В.Item ДЕРЖАВНИЙ ЕКЗАМЕН З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ТА МЕТОДИКИ ЇЇ ВИКЛАДАННЯ(2013) Кіщенко, Ю. В.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »