Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Юридичні науки (Випуск 1, 2 (2022)), (Випуск 1, 2, 4, 5, 6 (2023)), Вип. 1, 2, 3 ,4, 5, 6 (2024), Вип. 1, 2, 3, 4 (2025)

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/17320

Browse

Now showing 1 - 1 of 1

ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВЕ ОСМИСЛЕННЯ ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
(2025) Цуркан-Сайфуліна Ю.; Бевцик А.; Tsurkan-Saifulina Yu.; Bevtsyk A.
У статті поставлено за мету філософсько-правове осмислення верховенства права в умовах воєн- ного стану. Для досягнення задекларованої мети та отримання належних результатів, використано таку сукупність методів: аналіз нормативно-правових актів, системний метод, формально-логічний метод, метод історичного аналізу, герменевтичний метод. Результати та висновки такої діяльності. У статті проаналізовано філософсько-правові аспекти верховенства права в умовах воєнного стану, що розглядається як інтегративний принцип правопорядку та водночас моральний орієнтир у кризо- вих станах. Окреслено аспекти історичної еволюції ідеї верховенства права від античних концепцій до сучасного міжнародного та національного правового дискурсу. Визначено ключові ознаки принципу верховенства права, серед яких законність, правова визначеність, заборона свавілля, доступ до право- суддя, рівність перед законом та гарантія основних прав і свобод. Здійснено філософський аналіз впливу воєнного стану на функціонування правової системи. Підкреслено, що введення надзвичайного режиму не скасовує, а трансформує дію принципу верховенства права, зберігаючи його гуманістичне підґрунтя. Визначено, що ключовим викликом у цей період є досягнення рівноваги між потребою забезпечення державної безпеки та необхідністю захисту фундаментальних прав людини. У роботі акцентовано увагу на значенні філософсько-правових підходів до осмислення воєнного стану як правової реальності, що поєднує реалії сили та ідеали справедливості. Підкреслено, що навіть у період збройного конфлікту право не повинно зводитися до інструменту примусу, а має залишатися основою легітимності влади та довіри громадян. Виконано порівняльний аналіз підходів до обґрунту- вання обмежень прав у кризових ситуаціях, зокрема крізь призму ідей Т. Гоббса та Дж. Локка. З’ясо- вано, що українська модель правового регулювання воєнного стану більшою мірою відповідає концепції природних невідчужуваних прав, які можуть бути обмежені лише у виняткових випадках та виключно задля збереження суспільного блага. Особливу увагу приділено принципу тимчасовості обмежень, що розглядається як запобіжник узурпації влади та гарантія відновлення демократичного порядку після завершення надзвичайних умов. The article aims to philosophical and legal understanding of the rule of law in the conditions of martial law. To achieve the declared purpose and obtain the proper results, the following set of methods was used: analysis of regulatory acts, systemic method, formal-logical method, method of historical analysis, herme- neutic method. Results and conclusions of such activity. The article analyzes the philosophical and legal aspects of the rule of law in the conditions of martial law, which is considered as an integrative principle of law and order and at the same time a moral orientation in crisis states. The aspects of the historical evolu- tion of the idea of the rule of law from ancient concepts to modern international and national legal discourse are outlined. The key features of the rule of law are deﬁ ned, including legality, legal certainty, prohibition of arbitrariness, access to justice, equality before the law and guarantee of fundamental rights and freedoms. A philosophical analysis of the impact of martial law on the functioning of the legal system was carried out. It is emphasized that the introduction of an extraordinary regime does not abolish, but transforms the action of the rule of law, preserving its humanistic basis. It is determined that the key challenge during this period is to reach a balance between the need to ensure state security and the need to protect fundamental human rights. The work emphasizes the meaning of philosophical and legal approaches to understanding martial law as a legal reality that combines the realities of strength and ideals of justice.It is emphasized that even in the period of armed conﬂ ict, the right should not be reduced to the instrument of coercion, but should remain the basis of the legitimacy of power and trust of citizens. A comparative analysis of approaches to substantia- tion of restrictions in crisis situations, in particular through the prism of T. Hobbes and J. Locke’s ideas, was performed. It has been found that the Ukrainian model of legal regulation of martial law is more consistent with the concept of natural inseparable rights, which can be limited only in exceptional cases and solely for the preservation of the public good. Particular attention is paid to the principle of temporality of restrictions, which is considered as a fuse of usurpation of power and the guarantee of restoring the democratic order after the completion of emergency conditions.