Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Юридичні науки (Випуск 1, 2 (2022)), (Випуск 1, 2, 4, 5, 6 (2023)), Вип. 1, 2, 3 ,4, 5, 6 (2024), Вип. 1, 2, 3, 4 (2025)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/17320
Browse
Item ДО ПРОБЛЕМИ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ(2025) Легенький М.; Legenkyi M.Мета. Дослідити наукові психолого-педагогічні і юридичні підходи до виявлення ознак та формулю- вання дефініції булінгу на підставі чого визначити шляхи удосконалення нормативно-правового забез- печення протидії вказаному негативному соціальному явищу. Методи. Під час дослідження використовувалися загальнонаукові методи аналізу, синтезу та уза- гальнення наукових джерел та нормативно-правових актів а також наукове прогнозування можливих наслідків реформування законодавчої бази протидії булінгу. Результати. Важливим аспектом розгортання системи нормативно-правового забезпечення про- тидії булінгу є визначення його типових ознак, які можуть бути використані в якості формування відповідних дефініцій як соціально-психологічного так і нормативно-правового характеру та стати підставами для удосконалення нормативно-правового та правозастосовного забезпечення. До найва- гоміших ознак булінгу пропонується віднести його суспільну небезпеку, насильницький характер, здійс- нення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою з метою завданням моральної, фізичної чи іншої шкоди або емоційного приниження, наявність прямого умислу, систематичність або повторюваність, агресивність і наявність сторін, що супроводжується дисбалансом їх фізичних сил та соціального статусу. Визначення булінгу в законодавчому полі пропонується Кодексом України про адміністративні пра- вопорушення та Законом України «Про охорону дитинства». В той же час трактування, запропоновані вказаними нормативно-правовими актами містять суперечності, які передусім полягають у непого- дженості обмеження кола учасників булінгу лише учасниками освітнього процесу чи поширення його на учасників всіх дитячих закладів. Зазначена колізія унеможливлює невідворотність відповідальності за таке діяння. Висновки. Аналіз та узагальнення досліджень проблематики булінгу дозволяє визначити, що він роз- глядається як соціально небезпечне явище, яке полягає у насильстві яке здійснюється стосовно мало- літньої чи неповнолітньої особи або такою особою з метою завданням моральної, фізичної чи іншої шкоди або емоційного приниження і передбачає наявність прямого умислу, систематичність або повторюваність, агресивність і наявність сторін, що супроводжується дисбалансом їх фізичних сил та соціального статусу. Здійснені заходи щодо удосконалення правового механізму протидії булінгу потребують удосконалення передусім в аспекті подолання існуючих правових колізій та надання йому системності та координованості. Purpose. To investigate scientific psychological, pedagogical and legal approaches to identifying signs and formulating a definition of bullying, on the basis of which to determine ways to improve the regulatory and legal support for combating this negative social phenomenon. Methods. The study used general scientific methods of analysis, synthesis and generalization of scientific sources and regulatory and legal acts, as well as scientific forecasting of possible consequences of reforming the legislative framework for combating bullying. Results. An important aspect of the deployment of a system of regulatory and legal support for combating bullying is the determination of its typical signs, which can be used as the formation of relevant definitions of both a socio-psychological and regulatory and legal nature and become the basis for improving regulatory and law enforcement support. The most significant signs of bullying are its social danger, violent nature, committed against a minor or underage person or by such a person with the aim of causing moral, physical or other harm or emotional humiliation, the presence of direct intent, systematicity or repetition, aggressiveness and the presence of parties, which is accompanied by an imbalance of their physical strength and social status. The definition of bullying in the legislative field is proposed by the Code of Ukraine on Administrative Offenses and the Law of Ukraine “On the Protection of Childhood”. At the same time, the interpretations proposed by the specified regulatory legal acts contain contradictions, which primarily consist in the inconsistency of limiting the circle of participants in bullying only to participants in the educational process or extending it to participants in all children’s institutions. The specified collision makes it impossible to inevitably hold accountable for such an act. Conclusions. Analysis and generalization of research on the issue of bullying allows us to determine that it is considered a socially dangerous phenomenon, which consists in violence committed against a minor or underage person or by such a person with the aim of causing moral, physical or other harm or emotional humiliation and involves the presence of direct intent, systematicity or repetition, aggressiveness and the presence of parties, which is accompanied by an imbalance in their physical strength and social status. The measures taken to improve the legal mechanism for combating bullying require improvement, primarily in terms of overcoming existing legal conflicts and providing it with systematicity and coordination.