Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Юридичні науки (Випуск 1, 2 (2022)), (Випуск 1, 2, 4, 5, 6 (2023)), Вип. 1, 2, 3 ,4, 5, 6 (2024), Вип. 1, 2, 3, 4 (2025)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/17320
Browse
Item ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМ ВІДЕОКОНФЕРЕНЦЗВ’ЯЗКУ ЯК ІНСТРУМЕНТ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА(2025) Паскар А.; Paskar A.Стаття присвячена комплексному аналізу використання систем відеоконференцзв’язку як ефек- тивного інструменту діджиталізації адміністративного судочинства України. Метою дослідження є всебічне вивчення сучасного стану та практики застосування підсистеми відеоконференцзв’язку в адміністративних судах, аналіз міжнародного досвіду та нормативно-правового регулювання її вико- ристання, визначення ключових переваг і недоліків, а також формулювання перспективних напрямів подальшого розвитку та удосконалення. У дослідженні використано формально-юридичний, порівняль- но-правовий, системно-структурний та соціологічний методи, що дозволило здійснити всебічний аналіз ролі систем відеоконференцзв’язку як інструменту діджиталізації адміністративного судочинства. Результати дослідження. У роботі розкрито правові засади організації дистанційної участі учасників процесу, окреслено коло законодавчих актів, що регламентують відповідні процедури, та проаналізовано особливості їх практичного застосування. Досліджено європейські стандарти застосування відеокон- ференцій у судочинстві, що дозволило ідентифікувати їх ефективну модель організації та технічного забезпечення. Серед основних переваг дистанційних слухань зазначено підвищення ефективності, доступності та прозорості правосуддя, економію часу і ресурсів, забезпечення безпеки учасників про- цесу, а також можливість швидкого та гнучкого реагування судової системи на виклики цифрової ери та потреби громадян. Водночас визначено проблемні аспекти впровадження цієї підсистеми, зокрема технічні збої, нерівномірний рівень технічного забезпечення судів, недостатню підготовку персоналу, складнощі у забезпеченні конфіденційності та потребу вдосконалення процесуальних норм. Запропоно- вано науково обґрунтовані напрями оптимізації, що включають модернізацію технічної інфраструк- тури, гармонізацію національного законодавства з міжнародними стандартами, впровадження єдиних технічних вимог, підвищення рівня кібербезпеки та створення комплексних навчальних програм для суддів і персоналу. У висновках підсумовано, що реалізація цих заходів сприятиме розвитку електро- нного правосуддя в Україні, підвищенню ефективності адміністративного судочинства, забезпеченню рівного доступу до суду, зміцненню довіри до цифрових технологій у правовій сфері та створенню умов для більш прозорого і справедливого судового процесу. This article provides a comprehensive analysis of the use of video conferencing systems as an eff ective tool for the digitalization of administrative justice in Ukraine. The study aims to examine the current state and practical implementation of video conferencing subsystems in administrative courts, analyze interna- tional expe rience and regulatory frameworks, identify key advantages and challenges, and outline prospective directions for further development and improvement. The study employs formal-legal, comparative-legal, systemic-structural, and sociological methods, which made it possible to comprehensively analyze the role of videoconferencing systems as an instrument of digitalization in administrative justice. Research fi ndings: The research explores the legal foundations for organizing remote participation in judicial proceedings, outlines the relevant legislation governing such procedures, and examines the practical aspects of their application. European standards for the use of video conferencing in judicial processes are analyzed, allowing the iden- tifi cation of eff ective organizational and technical models. Key benefi ts of remote hearings include increased effi ciency, accessibility, and transparency of justice, time and resource savings, enhanced participant security, and the ability of the judicial system to respond quickly and fl exibly to the demands of the digital era and soci- etal needs. At the same time, several challenges are highlighted, including technical malfunctions, uneven technical support across courts, insuffi cient staff training, diffi culties in ensuring confi dentiality, and the need to refi ne procedural rules. The article proposes evidence-based recommendations for optimization, including modernization of technical infrastructure, harmonization of national legislation with international standards, implementation of unifi ed technical requirements, enhancement of cybersecurity measures, and the develop- ment of comprehensive training programs for judges and court personnel. The conclusions summarize that implementing these measures will contribute to the development of e-justice in Ukraine, improve the effi ciency of administrative proceedings, ensure equal access to courts, strengthen trust in digital technologies within the legal sphere, and create conditions for a more transparent and fair judicial process.