Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Юридичні науки (Випуск 1, 2 (2022)), (Випуск 1, 2, 4, 5, 6 (2023)), Вип. 1, 2, 3 ,4, 5, 6 (2024), Вип. 1 (2025)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/17320
Browse
2 results
Search Results
Item ПРОФЕСІЙНІ СТАНДАРТИ І ЕТИКА ПЕРЕКЛАДАЧА В КОНТЕКСТІ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОСУДДЯ(2024) Бриков, В. М.; Brykov, V. M.Метою статті є аналіз та оцінка професійних стандартів і етичних норм, що регламентують діяльність перекладача в рамках кримінального провадження, зокрема виявлення їх впливу на належну якість здійснення перекладачем своїх процесуальних функцій. Методи. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціально-правові методи, зокрема діалектичний метод, методи системного аналізу, теоретичного узагальнення й інші. Результати. На основі проведеного аналізу наявних нормативно-правових актів, практичних реко- мендацій, сучасних тенденцій розвитку галузі прикладної лінгвістики, а також дослідження відповід- них доктринальних джерел: – наведено перелік професійних стандартів діяльності перекладача в кримінальному провадженні; – проілюстровано відмінності в підходах до визначення етичних правил і рамок діяльності профе- сійних перекладачів; – окреслено актуальні напрями реформування кваліфікаційних (сертифікаційних) вимог до професіональних перекладачів; – надано приклади порушень етичних норм і професійних стандартів перекладацької діяльності; – сформульовано деякі проблемні питання та ризики, що унеможливлюють належну реалізацію процесуальних функцій перекладача в кримінальному провадженні, та запропоновано шляхи вирішення таких проблем. Висновки. Професійні стандарти й етика перекладача, який залучається до будь-якої стадії кри- мінального процесу, несуть істотну важливість для гарантування дотримання прав і законних інте- ресів осіб. Такі вимоги повинні знаходити відображення в конкретних нормативно-правових документах, які встановлюватимуть зразок професійної поведінки для цілої галузі й будуть визнані на всій території держави. Поряд із цим важливою є імплементація найкращих практик стандартизації перекладацької діяльності держав – членів Європейського Союзу. The purpose of the article is to analyze and evaluate the professional standards and ethical norms governing the activities of an interpreter in criminal proceedings, in particular, to identify their impact on the proper quality of the interpreter’s performance of his/her procedural functions. Methods. The methodological basis of the study is based on general scientific and special legal methods, in particular, dialectical, systemic analysis, and theoretical generalization. Results. Based on the analysis of existing legal acts, practical recommendations, current trends in the development of the field of applied linguistics, as well as the study of relevant doctrinal sources: – a list of professional standards for the activities of an interpreter in criminal proceedings is provided; – the differences in approaches to defining ethical rules and frameworks for professional translators are illustrated; – current directions of reforming the qualification (certification) requirements for professional translators are outlined; – specific examples of violations of ethical norms and professional standards of translation are provided; – сertain problematic issues and risks that make it impossible to properly implement the procedural functions of an interpreter in criminal proceedings are formulated as well as ways to solve such problems are suggested. Conclusions. Professional standards and ethics of interpreters involved in any stage of criminal proceedings are essential to ensure that the rights and legitimate interests of individuals are respected. Such requirements should be reflected in specific regulatory documents that will set a model of professional behavior for the entire industry and be recognized throughout the country. At the same time, it is important to implement the best practices of standardizing translation activities of the European Union member statesItem ПЕРЕКЛАДАЧ У СИСТЕМІ КРИМІНАЛЬНИХ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН: ПРАВОВИЙ СТАТУС, ФУНКЦІЇ, ПРОБЛЕМАТИКА(2023) Бриков, В. М.; Brykov, V. M.Метою статті є дослідження теоретико-правових, процесуальних аспектів діяльності перекладача у сучасних кримінальних процесуальних правовідносинах, виявлення місця перекладача у структурі учасників кримінального провадження та напрацювання пропозицій щодо оптимізації правового регулювання відповідної сфери. Методи. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціально правові методи, зокрема діалектичний, системний аналіз, теоретичне узагальнення. Результати. На основі проведеного аналізу чинного кримінального процесуального законодавства, дослідження доктринальних джерел та практичної діяльності судових, правоохоронних органів: − надано детальну характеристику особливостей правового статусу перекладача як учасника кримінальних процесуальних правовідносин; − продемонстровано різні підходи науковців-процесуалістів до тлумачення релевантного понятійно-категоріального апарату; − проілюстровано основні кваліфікаційні вимоги та критерії професіоналізму перекладача для його залучення у кримінальне провадження; − наведено перелік функцій, підстав залучення, особливостей процесуальної діяльності перекладача у кримінальному провадженні. Сформульовано низку проблемних питань та ризиків, що загрожують належній реалізації перекладачем своїх процесуальних функцій у кримінальному провадженні, а також запропоновано шляхи вирішення таких проблем. Висновки. Перекладач – самостійний, правосуб’єктний учасник кримінальних процесуальних правовідносин, який відіграє вагому роль у забезпеченні неухильного дотримання загальних засад кримінального провадження, гарантуванні прав, свобод та законних інтересів учасників процесу, які не володіють або не досить володіють мовою судочинства. Еволюційне вдосконалення нормативно-правової бази, що регулює питання діяльності перекладача, дозволить забезпечити належне виконання завдань кримінального провадження та оптимізувати комунікацію між його учасниками. The purpose of the article is to study the theoretical, legal and procedural aspects of an interpreter’s activities in modern criminal procedural legal relations, to identify the place of an interpreter in the structure of participants of criminal proceedings and to develop proposals for optimizing the legal regulation of the relevant area. Methods. The methodological fundament of the research is based on general scientific and special legal methods, in particular, dialectical, systemic analysis, and theoretical generalization. Results. On the basis of the analysis of the current criminal procedure legislation, the study of doctrinal sources and practical activities of judicial and law enforcement agencies: − the author provides a detailed description of the legal status of an interpreter as a participant in criminal procedural legal relations; − different views of procedural theorists on the interpretation of the relevant conceptual and categorical apparatus are illustrated; − the author illustrates the main qualification requirements and criteria of professionalism of an interpreter for his/her involvement in criminal proceedings; − the author provides a list of functions, grounds for involvement, and peculiarities of the procedural activities of an interpreter in criminal proceedings. The author formulates a number of problematic issues and risks which threaten the proper exercise of the interpreter’s procedural functions in criminal proceedings, and also suggests ways to solve such problems. Conclusions. An interpreter is an independent, legal personality participant in criminal procedural legal relations who plays a significant role in ensuring strict adherence to the general principles of criminal proceedings, guaranteeing the rights, freedoms and legitimate interests of participants in the process who do not speak or do not have sufficient knowledge of the language of the proceedings. The evolutionary improvement of the legal framework governing the activities of an interpreter will ensure the proper fulfilment of the tasks of criminal proceedings and optimize communication between its participants.