Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Юридичні науки (Випуск 1, 2 (2022)), (Випуск 1, 2, 4, 5, 6 (2023)), Вип. 1, 2, 3 ,4, 5, 6 (2024), Вип. 1 (2025)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/17320
Browse
3 results
Search Results
Item ДО ПИТАННЯ ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ КУЛЬТУРНИМ ЦІННОСТЯМ У ХОДІ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ(2023) Гавловська, А. О.; Томіліна, Ю.Є.; Havlovska, A. O.; Tomilina, Y. Y.У статті поставлено за мету дослідження окремих аспектів відшкодування шкоди, завданої культурним цінностям у ході російсько-української війни. Для досягнення задекларованої мети та отримання належних результатів використано таку сукупність методів: історико-правовий, методи формальної логіки, метод групування. Результати та висновки такої діяльності. Знищення, вивезення та пошкодження українських культурних цінностей протягом кількох історичних періодів значно вплинули на зміну культурного середовища українського народу, викликало виникнення негативних етносоціальних, культурних та морально-психологічних наслідків для Української держави і суспільства. Особливо негативних наслідків українській культурі завдала колоніальна політика російської влади різних історичних періодів (у т. ч. і в період сьогодення), яка стала проявом «культурного геноциду» по відношенню до українського народу. Метою такої політики є апропріація українських культурних цінностей із метою видання їх за власні, збагачення та намагання асимілювати український етнос. Особливо великих масштабів посягання на культурні цінності набувало у періоди Першої та Другої світових війн, тимчасової окупації росією АРК та частини Донецької та Луганської областей, після повномасштабного вторгнення рф на територію України. Із 24.02.2024 зафіксовано багаточисельні факти використання культурних цінностей для підтримки військових дій, знищення та пошкодження культурних об’єктів у ході бойових дій (у т.ч. і цілеспрямовано), присвоєння у великих масштабах культурної власності, учинення актів грабежу та вандалізму, спрямованих проти культурних цінностей, та ін. Спроби розшукати та повернути культурні цінності Україна здійснювала в період існування Української Центральної Ради, Української держави, УРСР та незалежної України. Основу міжнародно-правового механізму захисту культурних цінностей та відшкодування шкоди, завданої в умовах військового конфлікту, у т. ч. становлять і його нормативно-правовий та інституційний складники. Відповідно до норм міжнародного законодавства, знищення культурних та релігійних об’єктів під час воєнних конфліктів підлягає кримінальному переслідуванню, до держави, винної у вчиненні посягання на культурні цінності, застосовуються такі міжнародно-правові інститути відповідальності, як реституція та репарації. Спроби України захистити культурні об’єкти, притягнути до відповідальності за злочини проти культурної спадщини, які вчиняються в ході російсько-української війни, можуть стикатися з низкою труднощів. The purpose of this article is to study individual aspects of compensation for damage caused to cultural values during the Russian-Ukrainian war. In order to achieve the declared goal and obtain the appropriate results, the following combination of methods was used: historical and legal, methods of formal logic, grouping method. Results and conclusions of such activities. The destruction, removal and damage of Ukrainian cultural values during several historical periods significantly influenced the change in the cultural environment of the Ukrainian people, caused negative ethno-social, cultural and moral-psychological consequences for the Ukrainian state and society. The colonial policy of the Russian authorities of various historical periods (including the present day), which became a manifestation of "cultural genocide" against the Ukrainian people, had particularly negative consequences for Ukrainian culture. The purpose of such a policy is: appropriation of Ukrainian cultural values with the aim of passing them off as one's own, enriching and trying to assimilate the Ukrainian ethnic group. Encroachment on cultural values became especially large-scale during the First and Second World Wars, the temporary Russian occupation of the ARC and parts of the Donetsk and Luhansk regions, after the full-scale invasion of the Russian Federation into the territory of Ukraine. Since February 24, 2024, numerous facts of the use of cultural values to support military operations, the destruction and damage of cultural objects during hostilities (includingand purposefully), appropriation of cultural property on a large scale, committing acts of robbery and vandalism directed against cultural values, etc. Attempts to find and return cultural values were carried out by Ukraine during the existence of the Ukrainian Central Council, the Ukrainian State, the Ukrainian SSR and independent Ukraine. The basis of the international legal mechanism for the protection of cultural values and compensation for damage caused to them in the conditions of a military conflict, including make up its regulatory and institutional component. According to the norms of international legislation, the destruction of cultural and religious objects during military conflicts is subject to criminal prosecution, such international legal institutions of responsibility as restitution and reparations are applied to the state guilty of encroachment on cultural values. Attempts by Ukraine to protect cultural objects, to prosecute crimes against cultural heritage committed during the Russian-Ukrainian war, may face a number of difficulties.Item АБОРТ ЯК ФОРМА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА РЕПРОДУКТИВНОГО ВИБОРУ ЖІНКИ: ДОСЛІДЖЕННЯ ОКРЕМИХ АСПЕКТІВ ПОВНОЇ АБО ЧАСТКОВОЇ ЗАБОРОНИ(2022) Гавловська, А. О.; Проценко, М. В.; Havlovska, A. O.; Protsenko, M. V.У статті досліджено досвід окремих країн у сфері часткової або повної заборони аборту як форми реалізації права репродуктивного вибору жінки. Розглянуто вплив такої заборони на формування низки негативних соціальних явищ у досліджуваних країнах. The article examines the experience of individual countries in the field of partial or complete prohibition of abortion as a form of exercising a woman’s right to reproductive choice. Namely, the experience of the USSR (20–60s of the 20th century), Ireland (80–90s of the 20th century – the beginning of the 21st century), the United States (70–90s of the 20th century – the beginning of the 21st century) and of Poland (20s of the 21st century). The negative social phenomena of a complete or partial ban on abortion as a form of exercising a woman’s right to reproductive choice are such negative social phenomena as: violation of a woman’s right to reproductive choice; the development of the “abortion underground”, the carrying out of illegal abortions, which in most countries is a criminal offence; performing abortions by incompetent persons, without proper medical education and in unsanitary conditions; increasing the mortality rate of women and harming their reproductive health; full or partial prohibition of abortion violates a woman’s right to life and respect and private and family life; lack of effective mechanisms for identifying legal grounds for abortion based on medical or socio-economic indicators; protest movements of supporters and opponents of the legalization of abortion, confrontation with law enforcement agencies; lack of an adequate system of medical and social institutions, material support for mothers and families in which children with physical and mental disabilities were born, as a result of the ban on abortions due to defects and genetic diseases of the fetus; a decrease in the birth rate in most countries of the world (for example, in Poland, the birth rate is 1.4); not all women have equal access to free abortion and others.Item ВПЛИВ РЕЛІГІЙНИХ НОРМ ТА ІДЕОЛОГІЇ НА ПРАВА ЖІНОК І ДІТЕЙ У ПЕРШІЙ ТА ДРУГІЙ ТРЕТИНІ ХХ СТ. В ІРЛАНДІЇ ТА НАЦИСТСЬКІЙ НІМЕЧЧИНІ(2022) Гавловська, А. О.; Стратонов, В. М.; Havlovska, A. O.; Stratonov, V. M.Визнаючи вплив релігійних норм та ідеології на формування, розвиток різних видів суспільних від- носин, досліджено обставини створення і діяльності таких соціальних інституцій, як будинки матері та дитини в першій та другій третині ХХ ст. в Ірландії та нацистській Німеччині. А також їх вплив на визнання, гарантування та захист прав жінок та дітей, народжених поза шлюбом, у визначених державах у вказаний історичний період. Recognizing the influence of religious norms and ideology on the formation and development of various types of social relations, the circumstances of the creation and operation of such social institutions as mother and child homes in the first and second thirds of the 20th century were investigated in Ireland and Nazi Germany. As well as their influence on the recognition, guarantee and protection of the rights of women and children born out of wedlock in certain countries in the specified historical period. The article defines the general influence of religion and ideology on social relations in general and the rights of women and children, in particular. The formation of social attitudes, manifestations of stigma, and legal norms in Ireland regarding extramarital sexual relations in the first and second thirds of the 20th century are revealed under the influence of the Roman Catholic Church. The activity of Irish shelters for mothers and children under the auspices of the Roman Catholic Church in the period from 1922 to 1998 was analyzed, the forms and manifestations of violations of women and children in these socio-religious institutions were determined. The peculiarities of the implementation of the project of the Nazi government of Germany “Lebensborn” in the 40s of the XX century, which became a component of the system of Nazi demographic policy, were characterized, aimed at the selection of the German people, increasing the birth rate, reducing the number of abortions and focusing women’s attention on the functions of motherhood. It was determined that the negative manifestations of the influence of religious dogmas and Nazi ideology in Ireland and Germany in the first and second thirds of the 20th century such negative phenomena as: – violation of a woman’s rights, in particular, the right to motherhood, the right to medical care, the right to free movement, the right to work, the right to communicate with the family, the right to consent or refuse to adopt a child, the right to information about the child, the right to choose a sexual partner, the right to receive information; – violation of the rights of children, in particular, the right to life, the right to provide appropriate care and upbringing, the right to national self-identity, the right to medical care, the right to freedom of conscience and religious beliefs, the right to non-discrimination, the right to receive information about one’s origin, rights to live with parents; – development of such negative social phenomena as: social stigmatization of women and children born out of wedlock; high level of child mortality; manifestations of racism; inactivity of the relevant state authorities to prevent the violation of the rights of women and children born out of wedlock or the direct influence of the state on their violation; the formation of society’s values; under the direct, strong influence of religion or Nazi ideology and others.