Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Юридичні науки (Випуск 1, 2 (2022)), (Випуск 1, 2, 4, 5, 6 (2023)), Вип. 1, 2, 3 ,4, 5, 6 (2024), Вип. 1 (2025)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/17320
Browse
2 results
Search Results
Item АКТУАЛЬНІ НАПРЯМИ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ(2025) Стратонов, В.; Stratonov, V.Статтю присвячено стану і перспективам використання електронних інформаційних систем у розслідуванні воєнних злочинів та військових правопорушень під час дії воєнного стану. Актуальність теми зумовлена потребами практики, оскільки чисельна кількість воєнних злочинів та військових пра- вопорушень значно зросла, про це свідчать показники ЄРДР, а також нагальною необхідністю ефек- тивного розслідування та притягнення до відповідальності винних осіб. Необхідно зауважити, що до таких видів кримінальних правопорушень проявляється високий суспільний інтерес. Мета. Мета цієї статті полягає у комплексному аналізі актуального стану використання елек- тронних інформаційних систем і перспективних напрямів їх застосування для ефективного розсліду- вання воєнних злочинів у сучасних реаліях воєнного стану. Методи. З метою отримання достовірних результатів у процесі дослідження були використані такі методи: логічно-структурний, який дозволив логічно та послідовно викласти науковий матеріал, індук- ції й дедукції, формально-логічний метод та аналізу і синтезу, що дозволили провести певні узагальнення на основі вже проведених досліджень, порівняльно-правовий метод використовувався для формування та закріплення окремих понять, метод логічного узагальнення дозволив сформувати висновки. Результати. Автором висвітлено питання визначення категорії «воєнні злочини», здійснено аналіз актуального стану використання електронних інформаційних систем органами розслідування «воєн- них злочинів» та «військових правопорушень», а також наведено перспективні напрями потенційного використання цифрових інструментів у розслідуванні воєнних злочинів. У статті наведено висновки щодо активного використання електронних інформаційних систем, які використовуються в процесі розслідування воєнних злочинів та військових правопорушень, зокрема для збирання та зберігання доказів, пошуку та систематизації інформації і складання процесуальних документів тощо. Окрім цього, автором запропоновано розширити сферу використання електро- нних інформаційних систем, зокрема для застосування технологій хмарного зберігання інформації, проведення розпізнання особи за зовнішністю або голосом, проведення дистанційної комунікації між органами досудового розслідування, судом та міжнародними інстанціями, систематизації та індек- сування доказів, збирання інформації з відкритих джерел. The article is devoted to the study of the current state and prospects of using electronic information systems in the investigation of war crimes and military offenses during martial law. The relevance of the topic is driven by practical needs, as the number of war crimes and military offenses has significantly increased, as evidenced by the data from the Unified Register of Pre-Trial Investigations. Additionally, there is an urgent necessity for effective investigations and bringing perpetrators to justice. Furthermore, these types of criminal offenses attract high public interest. Objective. The purpose of this article is to conduct a comprehensive analysis of the current state of electronic information systems and the prospects for their application in the effective investigation of war crimes under the conditions of martial law. Methods. To obtain reliable results, the study used the following methods: the logical-structural method, which allowed for a logical and sequential presentation of scientific material; induction and deduction; formal-logical methods; as well as analysis and synthesis, which made it possible to generalize the findings of previous studies. The comparative legal method was applied to develop and clarify specific concepts, while the method of logical generalization was used to formulate conclusions. Results. The author explores the definition of the category of “war crimes”, analyzes the current state of electronic information systems used by investigative bodies for war crimes investigations, and highlights promising areas for the potential use of digital tools in such investigations. The article concludes that electronic information systems are actively utilized in the investigation of war crimes, particularly for collecting and storing evidence, searching for and systematizing information, and drafting procedural documents. Additionally, the author suggests expanding the scope of electronic information systems, particularly through the application of cloud storage technologies, facial or voice recognition systems, remote communication between pre-trial investigation bodies, courts, and international institutions, as well as the systematization and indexing of evidence and the collection of information from open sourcesItem ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ У СТВОРЕННІ ПРОФІЛЯ ЗЛОЧИНЦЯ(2024) Стратонов, В.; Stratonov, V.; Дзюрбель, А.; Dzyurbel, A.Метою статті є проведення історичного розвитку формування психологічного, кримінологічного та криміналістичного профілю злочинця, аналізу можливостей використання штучного інтелекту у формуванні профілю правопорушника в сучасних умовах. Надати узагальнення та навести позитивні, а також негативні наслідки використання штучного інтелекту (ШІ), вказати на можливі ризики під час криміналістичного профілювання злочинця, формуванні його як психологічного, так і криміналіс- тичного профілю. Методи. Методи, які було використано в роботі, дозволили повною мірою досягти поставле- ної мети. Основу склали такі методи, як логічно-структурний, що дозволило логічно та послідовно викласти науковий матеріал; історико-порівняльний метод надав змогу виокремити в хронологічному історичному порядку розвиток затронутої проблематики, також було використано такі методи як аналіз, синтез, метод логічного узагальнення. Результати. Наукова робота присвячена методам профілювання злочинців, зокрема з використан- ням штучного інтелекту (ШІ). Основну увагу приділено криміналістичним та психологічним аспек- там, які застосовуються для створення психологічного портрету злочинця. Описано етапи аналізу, включаючи оцінку місця злочину, поведінкові та соціальні риси підозрюваного, його мотиви, а також можливі психічні відхилення. В науковій роботі також розглядається історичний розвиток профілювання, починаючи з робіт Чезаре Ломброзо та Ганса Гросса, до сучасних досягнень, таких як інтерв’ювання підозрюваних і гео- графічний аналіз. Значна увага приділена роботам фахівців практиків Роберт Ресслер –видатний про- файлер ФБР, який працював разом з Джоном Дугласом, Проаналізовано роботи Девіда Кантера, психо- лога, засновника так званої «інвестигаційної психології». Його дослідження пов’язані з використанням психологічних методів для складання профілю злочинця, включаючи просторовий аналіз поведінки зло- чинця на місці злочину. Особливий акцент зроблено на застосуванні штучного інтелекту (ШІ), який допомагає аналізувати великі масиви даних, прогнозувати ймовірні місця злочинів та ідентифікувати психологічні риси підозрюваних. Таким чином, робота підкреслює значний потенціал профілювання для оперативного розслідування злочинів і швидшого виявлення підозрюваних. Висновки. Слідчі повинні використовувати можливості штучного інтелекту (ШІ) лише як допо- міжний інструмент і приймати остаточні рішення самостійно. Використання штучного інтелекту (ШІ) у криміналістичному профілюванні може значно покра- щити здатність правоохоронних органів ефективно та точно працювати на різних стадіях криміналь- ного провадження, навіть в процесі підготовки та проведення окремих слідчих дій, особливо допиту, слідчого експерименті та інших негласних слідчих (розшукових) слідчих дій. Використання можли- востей штучного інтелекту (ШІ) потребує відповідального та обережного підходу. Тому складання профілю правопорушника допоможе звузити коло підозрюваних, створить можливості органу розслі- дування отримати важливі теорії про мотиви та характер злочинця, що може суттєво прискорити розслідування. The purpose of the article is to carry out the historical development of the formation of the psychological, criminological and forensic profile of the criminal, to analyze the possibilities of using artificial intelligence in the formation of the profile of the offender in modern conditions. A generalization is made and the positive and negative consequences of the use of artificial intelligence (AI) are given, and the possible risks of forensic profiling are indicated. Methods. The methods used in the work made it possible to fully achieve the set goal. The basis was such methods as logical-structural, which made it possible to present the scientific material logically and consistently, historically comparative, which made it possible to single out in chronological order the development of the affected issues, such methods as analysis, synthesis, and the method of logical generalization were also used. The results. The scientific work is devoted to methods of profiling criminals using artificial intelligence (AI). The main attention is paid to forensic and psychological aspects, which are used to create a psychological portrait of a criminal. The stages of the analysis are described, including the assessment of the crime scene, the suspect’s behavioral and social characteristics, his motives, and possible mental disorders. The paper also examines the historical development of profiling, from the work of Cesare Lombroso and Hans Gross to modern advances such as suspect interviewing and geographic analysis. Considerable attention is paid to the work of specialist practitioners, Robert Ressler, an outstanding FBI profiler who worked together with John Douglas. The works of David Kanter, a psychologist, the founder of the so-called "investment psychology", are analyzed. His research involves the use of psychological methods for criminal profiling, including spatial analysis of criminal behavior at crime scenes. Special emphasis is placed on the use of artificial intelligence (AI), which helps analyze large data sets, predict likely crime scenes and identify psychological traits of suspects. Thus, the work highlights the significant potential of profiling for prompt investigation of crimes and faster identification of suspects. Conclusions. Іnvestigators should use artificial intelligence (AI) capabilities only as a supporting tool and make final decisions on their own. The use of artificial intelligence (AI) in forensic profiling can significantly improve the ability of law enforcement agencies to work efficiently and accurately at various stages of criminal proceedings, even in the process of preparing and conducting individual investigative actions, especially interrogation, investigative experiment and other covert investigative (detective) investigative actions. Using the capabilities of artificial intelligence (AI) requires a responsible and careful approach. Therefore, compiling a profile of an offender will help to narrow down the circle of suspects, will create opportunities for the investigative body to obtain important theories about the motives and nature of the criminal, which can significantly speed up the investigation.