Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Юридичні науки (Випуск 1, 2 (2022)), (Випуск 1, 2, 4, 5, 6 (2023)), Вип. 1, 2, 3 ,4, 5, 6 (2024), Вип. 1 (2025)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/17320
Browse
Search Results
Item ОСОБЛИВОСТІ ПОЗИТИВНОГО ОБОВ’ЯЗКУ ДЕРЖАВИ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ЕФЕКТИВНЕ ДОСУДОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ, У ЯКИХ ВІЙСЬКОВИЙ НАБУВАЄ СТАТУСУ ПОТЕРПІЛОГО АБО ОБВИНУВАЧЕНОГО(2023) Ахтирська, Н. М.; Akhtyrska, N. M.Мета. У статті наголошено на необхідності вдосконалити чинне законодавство щодо забезпечення позитивного права держави проводити ефективне розслідування кримінальних правопорушень, які вчиняються військовослужбовцями щодо військовослужбовців відповідно до міжнародних стандартів з урахуванням усіх особливостей, зокрема воєнного та післявоєнного стану. Також звернено увагу на відсутність у чинному Кримінальному процесуальному кодексі України норм, якими б регулювалися питання досудового розслідування кримінальних правопорушень, що вчиняються військовослужбовцями, які діють екстериторіально у складі міжнародних місій (ООН, ЄС чи окремих держав). Методи. Актуальність теми обґрунтована статистичними показниками Офісу Генерального прокурора щодо кількості військовослужбовців, яким за 11 місяців повідомлено про підозру (статистичний метод). На підставі порівняння законодавства країн – членів ЄС внесено пропозиції стосовно організаційних та законодавчих заходів щодо підвищення ефективності виявлення та розслідування кримінальних правопорушень (компаративістський метод). Аналіз практики ЄСПЛ дає підстави для усвідомлення проблеми запобігання злочинності у сфері військової служби, а рішення ЄСПЛ проти України наочно демонструють прогалини в організації проведення слідчих (розшукових) дій, залученні судових експертів для проведення експертизи, недоліки у проведенні експертних досліджень тощо. Під час підготовки статті використано навчальні матеріали курсу Ради Європи «Права людини у збройних силах», який пройшла авторка. Результати. На підставі аналізу практики ЄСПЛ указано на прогалини в діяльності правоохоронних органів під час розслідування злочинів у сфері військової служби. Установлено, що задля забезпечення незалежності та ефективності розслідування та запобігання, зокрема, катуванню та нелюдському поводженню у країнах ЄС діють спеціальні органи. Рада Європи рекомендує, щоб у збройних силах були створені доступні та об’єктивні механізми подання скарг (наближені до жертв, але незалежні від їхнього командування). Так, Міністерство оборони Франції має спеціальний підрозділ, до якого може звернутися будь-яка особа (цивільний чи військовий, жінка чи чоловік), яка стала жертвою або свідком сексуальних домагань, сексуального насильства чи гендерно зумовленої дискримінації у збройних силах. У збройних силах Болгарії існує кілька механізмів подання офіційних скарг: військова поліція та Міністерство оборони мають гарячі телефонні лінії, на яких працюють експерти. Неофіційні скарги (наприклад, на сексуальне домагання, дискримінацію, домашнє насильство тощо) військовослужбовці можуть направляти до Асоціації жінок у Збройних силах Болгарії. Асоціація надає консультації та психологічну підтримку, а також здійснює контроль за процесом розгляду офіційної скарги та ходом досудового розслідування. При Міністерстві оборони Вірменії існує Центр прав людини та доброчесності, покликаний поліпшити зв’язки між військовими та суспільством. Центр приймає скарги та забезпечує функціонування «гарячої» телефонної лінії. Висновки. З урахуванням практики ЄСПЛ та як відповідь на виклики, що зумовлені збільшенням кількості військовослужбовців, задля запобігання вчиненню кримінальних правопорушень щодо військовослужбовців доцільно впровадити позитивний досвід країн ЄС щодо утворення незалежних орга- нів, які уповноважені приймати заяви (повідомлення) про вчинені правопорушення (у структурі Міністерства оборони України або створення воєнної поліції). Включити у повноваження даних органів функцію контролю за розглядом офіційних заяв, надання правової, психологічної та іншої допомоги. Щодо відповідальності військових, які діють у структурі міжнародної місії, за вчинені кримінальні правопорушення на території приймаючої держави, то доцільно в чинному Кримінальному процесуальному кодексі України передбачити окремий розділ, у якому унормувати порядок досудового розслідування відповідно до міжнародних стандартів. Purpose. The article emphasizes the need to improve the current legislation to ensure the positive right of the state to conduct an effective investigation of criminal offenses committed by military personnel against military personnel in accordance with international standards, taking into account all features, in particular, the military and post-war conditions. Attention was also drawn to the absence of norms in the current Criminal Procedure Code of Ukraine that would regulate issues of pre-trial investigation of criminal offenses committed by military personnel acting extra-territorially as part of international missions (UN, EU or individual states). Methods. The topicality of the topic is substantiated by statistical indicators of the General Prosecutor's Office regarding the number of servicemen who were notified of suspicion in 11 months (statistical method). On the basis of a comparison of the legislation of the EU member states, suggestions are made regarding organizational and legislative measures to increase the effectiveness of detection and investigation of criminal offenses (comparative method). The analysis of the practice of the ECtHR provides grounds for awareness of the problem of crime prevention in the field of military service, and the decisions of the ECtHR against Ukraine clearly demonstrate the gaps in the organization of investigative (search) actions, the involvement of judicial experts to conduct expertise, shortcomings in the conduct of expert research, etc. In the preparation of the article, the educational materials of the Council of Europe course on this issue, which the author took, were used. Results. Based on the analysis of the practice of the ECtHR, gaps in the activities of law enforcement agencies during the investigation of crimes in the field of military service were pointed out. It was established that in order to ensure the independence and effectiveness of the investigation and prevention, in particular, of torture and inhumane treatment, special bodies operate in the EU countries. The Council of Europe recommends that accessible and objective complaint mechanisms (close to victims but independent of their command) be established in the armed forces. Yes, the French Ministry of Defense has a special unit to which any person (civilian or military, female or male) who has become a victim or witness of sexual harassment, sexual violence or gender-based discrimination in the armed forces can contact. There are several formal complaint mechanisms within the Bulgarian armed forces: the military police and the Ministry of Defense have hotlines staffed by experts. Informal complaints (for example, about sexual harassment, discrimination, domestic violence, etc.) by military personnel can be directed to the Association of Women in the Armed Forces of Bulgaria. The association provides consultations and psychological support, as well as monitors the process of consideration of an official complaint and the progress of a pre-trial investigation. There is a Center for Human Rights and Integrity under the Ministry of Defense of Armenia, which aims to improve relations between the military and society. The center receives complaints and ensures the functioning of the "hot" telephone line. Conclusions. Taking into account the practice of the ECHR and as a response to the challenges caused by the increase in the number of military personnel, in order to prevent the commission of criminal offenses against military personnel, it is advisable to implement the positive experience of the EU countries regarding the formation of independent bodies that are authorized to receive statements (notifications) about committed offenses (within the structure of the Ministry of Defense of Ukraine or the creation of military police). Include in the powers of these bodies the function of monitoring the consideration of official applications, providing legal, psychological and other assistance. Regarding the responsibility of military personnel acting as part of an international mission for criminal offenses committed on the territory of the host state, it is advisable to provide a separate section in the current Criminal Procedure Code of Ukraine, in which the procedure for pre-trial investigation should be regulated in accordance with international standards.Item ОБ’ЄДНАННЯ І ВИДІЛЕННЯ МАТЕРІАЛІВ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ(2023) Рафальонт, С. Р.; Rafalont, S. R.Метою статті є дослідження об’єднання та виділення матеріалів кримінального провадження. Методологічну основу статті становлять загальнонаукові та спеціально-правові методи, зокрема діалектичний, аналізу, узагальнення, структурно-функціональний, герменевтичний, догматичний, порівняльно-правовий. Результати. У статті на основі аналізу вітчизняного і зарубіжного кримінального процесуального регулювання та вивчення матеріалів судової практики здійснено дослідження об’єднання та виділення матеріалів кримінального провадження. У ній зазначено, що об’єднання матеріалів кримінального провадження є кримінальною процесуальною діяльністю суду, що полягає в інтеграції в одному провадженні двох чи більше матеріалів кримінальних проваджень для їх спільного судового розгляду. Натомість виділення матеріалів кримінального провадження визначено як кримінальну процесуальну діяльність суду, що полягає у відокремленні провадження на два чи більше для проведення щодо них самостійного судового розгляду. Стверджується, що для ухвалення судового рішення про об’єднання матеріалів кримінального провадження необхідно встановити у кожному з них матеріально-правовий зв’язок між обвинуваченим (обвинуваченими) та кримінальним правопорушенням (правопорушеннями). Такий зв’язок полягає у співпадінні елементів предмета доказування, що одночасно стосуються обвинуваченого (обвинувачених) та кримінального правопорушення (правопорушень). Аргументовано, що об’єднання матеріалів кримінальних проваджень повинно надавати можливість оцінити ще й взаємозалежність діянь обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, коли обвинувачений вчиняє кримінальне правопорушення як наслідок попереднього вчинення іншим обвинуваченим інакшого кримінального правопорушення. Обґрунтовано, що матеріали кримінального провадження не можуть бути виділені в окреме провадження не лише, коли це може негативно вплинути на повноту судового розгляду, але, якщо встановлені обставини, докази, що їх підтверджують, та висновки суду у виділеному провадженні можуть вплинути на вирішення питання про винуватість інших осіб, щодо яких відбуватиметься окремий судовий розгляд. Висновки. Об’єднання і виділення матеріалів кримінального провадження є елементами системи загальних положень судового розгляду. Вони покликані організувати та оптимізувати судовий розгляд кримінального провадження, становлять важливі засоби забезпечення ефективного справедливого судового процесу, спрямованого на захист прав і законних інтересів його учасників. The purpose of the article is to study the combination and selection of materials of criminal proceedings. The methodological basis of the article is general scientific and special legal methods, in particular dialectical, analysis, generalization, structural-functional, hermeneutic, dogmatic, comparative-legal. The results. In the article, based on the analysis of domestic and foreign criminal procedural regulation, and the study of court practice materials, a study of the unification and selection of criminal proceedings materials was carried out. It states that combining the materials of criminal proceedings is a criminal procedural activity of the court, which consists in the integration in one proceeding of two or more materials of criminal proceedings for their joint trial. Instead, the separation of the materials of criminal proceedings is defined as a criminal procedural activity of the court, which consists in separating the proceedings into two or more for conducting an independent trial in relation to them. It is claimed that in order to pass a court decision on the unification of materials of criminal proceedings, it is necessary to establish a material-legal connection between the accused (accused) and the criminal offense (offences) in each of them. Such a connection consists in the coincidence of the elements of the subject of proof, which at the same time relate to the accused (accused) and the criminal offense (offences). It is argued that the unification of the materials of criminal proceedings should provide an opportunity to assess the interdependence of the actions of the accused in the commission of criminal offenses, when the accused commits a criminal offense as a result of the previous commission of another criminal offense by another accused. It is justified that the materials of criminal proceedings cannot be separated into a separate proceeding, not only when this may negatively affect the completeness of the trial, but also, if the circumstances, the evidence confirming them, and the conclusions of the court in the separate proceedings may affect the decision on the issue of the guilt of other persons, in respect of whom a separate trial will take place. Conclusions. Consolidation and selection of materials of criminal proceedings are elements of the system of general provisions of court proceedings. They are designed to organize and optimize the trial of criminal proceedings, they are important means of ensuring an effective and fair trial aimed at protecting the rights and legitimate interests of its participants.