Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Юридичні науки (Випуск 1, 2 (2022)), (Випуск 1, 2, 4, 5, 6 (2023)), Вип. 1, 2, 3 ,4, 5, 6 (2024), Вип. 1 (2025)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/17320
Browse
2 results
Search Results
Item ЕТИКА ТА ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ: ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ТА ВИКЛИКИ(2025) Письменна, О.; Панасюк, А.; Pysmenna, O.; Panasyuk, А.У цій статті поставлено за мету проаналізувати взаємозв’язок між етичними та правовими ком- понентами у професійній діяльності державних службовців і визначити ефективні шляхи їх інтеграції для покращення управлінської ефективності та підвищення довіри громадян до державних інститу- цій. Дослідження актуальне через зростаючу потребу у створенні прозорої, доброчесної та відпові- дальної системи державного управління, що відповідає сучасним викликам. Методи дослідження включають комплексний аналіз нормативно-правових актів України, які регулюють діяльність державних службовців, а також вивчення міжнародного досвіду етичного регу- лювання державної служби. Застосовано порівняльний, системний та індуктивний методи для вияв- лення сильних і слабких сторін у впровадженні етичних стандартів у державне управління. Значну увагу приділено аналізу наукових публікацій із питань доброчесності, запобігання конфлікту інтересів, відповідальності службовців, а також механізмів забезпечення прозорості в державному секторі. Результати дослідження вказують на те, що більшість сучасних праць фокусуються на окремих аспектах, таких як уникнення корупційних ризиків, вирішення конфліктів інтересів чи відповідальність посадових осіб. Натомість цілісна інтеграція етичних та правових стандартів у державне управління залишається не досить дослідженою. Виявлено, що відсутність системного підходу у впровадженні етичних принципів обмежує ефективність державної служби. У статті запропоновано низку прак- тичних рекомендацій включно зі створенням спеціалізованих навчальних програм з етики для держав- них службовців, посиленням внутрішнього та зовнішнього контролю, а також удосконаленням кадро- вої політики для залучення до державного сектору висококваліфікованих і доброчесних спеціалістів. Висновки свідчать, що інтеграція етичних і правових компонентів є ключовою умовою підвищення ефективності управлінських процесів та забезпечення прозорості у роботі державних органів. Це не лише сприяє підвищенню довіри громадян, але і створює основу для інституційної стійкості та під- вищення загального рівня доброчесності у державному секторі. Запропоновані рекомендації можуть бути адаптовані до умов різних країн та інституцій з урахуванням особливостей їх правового й етич- ного середовища. Перспективи подальших досліджень включають глибший аналіз методів професійної підготовки службовців у провідних країнах світу, вивчення впливу цифрових технологій на формування етичної культури в державному секторі, а також розробку ефективних механізмів контролю для забезпечення дотримання етичних і правових норм. Крім того, важливим напрямом є оцінка впливу запропонованих реформ на ефективність державної служби та рівень довіри громадян до державних інституцій. This article aims to analyze the relationship between ethical and legal components in the professional activities of civil servants and to identify effective ways to integrate them to enhance administrative efficiency and increase public trust in government institutions. The research is relevant due to the growing need to establish a transparent, ethical, and accountable public administration system that meets modern challenges. The research methods include a comprehensive analysis of Ukrainian regulatory and legal acts governing the activities of civil servants and an examination of international experience in ethical regulation of public service. Comparative, systematic, and inductive methods were applied to identify the strengths and weaknesses in the implementation of ethical standards in public administration. Significant attention was given to the analysis of scholarly publications on integrity, prevention of conflicts of interest, responsibility of public officials, and mechanisms to ensure transparency in the public sector. The research findings indicate that most contemporary studies focus on specific aspects, such as avoiding corruption risks, resolving conflicts of interest, or the accountability of officials. However, the holistic integration of ethical and legal standards into public administration remains insufficiently explored. It was found that the lack of a systemic approach to implementing ethical principles limits the effectiveness of public service. The article offers several practical recommendations, including the development of specialized ethics training programs for civil servants, strengthening internal and external control, and improving personnel policies to attract highly qualified and ethical professionals to the public sector. The conclusions demonstrate that the integration of ethical and legal components is a key condition for improving the efficiency of administrative processes and ensuring transparency in the work of public institutions. This not only contributes to increased public trust but also lays the foundation for institutional resilience and a higher overall level of integrity in the public sector. The proposed recommendations can be adapted to the conditions of different countries and institutions, taking into account their specific legal and ethical environments. The prospects for further research include a deeper analysis of professional training methods for civil servants in leading countries, studying the impact of digital technologies on the formation of ethical culture in the public sector, and developing effective control mechanisms to ensure compliance with ethical and legal norms. Furthermore, an important direction is assessing the impact of the proposed reforms on the effectiveness of public service and the level of public trust in government institutionsItem ДІТИ ЯК ЖЕРТВИ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА: АНАЛІЗ АДАПТАЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ(2023) Андрусяк, І. П.; Andrusiak, I. Р.Мета статті полягає у дослідженні теоретико-правових аспектів адаптації правового регулювання статусу дітей як жертв домашнього насильства в контексті європейських стандартів. Використовується комплекс підходів та методів, зокрема синергетичного методу, що в контексті дослідження прав дітей як жертв домашнього насильства може виявитися корисним для розуміння взаємодії різних аспектів цього питання та для можливих шляхів оптимізації систем захисту прав дітей та сприятиме передбаченню біфуркаційних напрямів визначення параметрів системи. Метод правової адаптації вказує на еволюцію системи, репрезентуючи етапи, як система може адаптуватися до нових особливостей та еволюціонувати відповідно до змін у суспільному середовищі, а гуманістичний підхід вказує на особливу потребу захисту прав і свобод дитини як найвищої правової цінності. Результати дослідження відображаються в аналізі правового статусу дитини, яка стала жертвою домашнього насильства. Зокрема, позиціоновано, що юридичні ознаки статусу дитини, яка стала жертвою домашнього насильства, включають: вік та правовий статус; право на особисту недоторканість; право на безпеку та захист; право на навчання та розвиток; право на забезпечення. Європейські стандарти щодо захисту дітей від домашнього насильства включають три етапи генезису та на сьогодні відображають еталони та випробувані позитивною практикою інституційні засоби, що можуть мати позитивний вплив на національну правову політику у цій сфері. У висновку мотивовано, що недостатня свідомість громадськості та недостатнє законодавче забезпечення є ключовими проблемами. Важливо вжити заходів на рівні правотворення, включаючи реєстрацію повідомлення, розширення визначення домашнього насильства та забезпечення безпеки жертв. Реалізація європейських стандартів потребує спільних зусиль усіх суспільних сфер, включаючи уряд, громадські організації та міжнародних партнерів. Важливо отримати кращий досвід країни ЄС та впроваджувати його в національну практику. Запровадження ефективних механізмів реагування та співпраці між службами є необхідним кроком для виявлення та реагування на випадки домашнього насильства. The purpose of the article is to study the theoretical and legal aspects of the adaptation of the legal regulation of the status of children as victims of domestic violence in the context of European standards. A complex of approaches and methods is used, in particular the synergistic method, which in the context of researching the rights of children as victims of domestic violence may be useful for understanding the interaction of various contribute to the prediction of bifurcation directions for determining system parameters. The method of legal adaptation indicates the evolution of the system, representing the stages of how the system can adapt to new features and evolve in accordance with changes in the social environment, and the humanistic approach indicates the special need to protect the rights and freedoms of the child as the highest legal value. The results of the study are reflected in the analysis of the legal status of a child who has become a victim of domestic violence. In particular, it is posited that the legal characteristics of the status of a child who has become a victim of domestic violence include: age and legal status; the right to personal integrity; the right to security and protection; the right to training and development; the right to security. European standards for the protection of children from domestic violence include three stages of genesis and today reflect benchmarks and institutional means tested by positive practice, which can have a positive impact on national legal policy in this area. The conclusion argues that insufficient public awareness and insufficient legislative support are key challenges. It is important to take measures at the legislative level, including registering a report, expanding the definition of a household and ensuring the safety of victims. The implementation of European standards requires the joint efforts of all social spheres, including the government, public organizations and international partners. It is important to get the best experience of the EU country and implement it in the national practice. Implementation of effective response mechanisms and cooperation between services is a necessary step to detect and respond to incidents of domestic violence.