Актуальні проблеми історичної освіти
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/14467
Browse
Search Results
Item ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ МУЗЕЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ ІСТОРІЇ(2021) Янченко, Т. В.У статті окреслено історико-педагогічний досвід використання засобів музейної педагогіки в освітньому процесі та їх потенціал у контексті реформування сучасної освіти. Подано дефініцію поняття «музейна педагогіка» та визначено напрями використання засобів музейної педагогіки в сучасних закладах загальної середньої та вищої освіти. Наведено приклади використання засобів музейної педагогіки у процесі викладання історії у закладах освіти м. Чернігова.Item РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОГО ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ ХХ СТОЛІТТЯ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ В ШКОЛІ(2021) Щур, Ю. І.Стаття присвячена проблемі ознайомлення учнів старших класів з історією українського визвольного руху ХХ століття на уроках історії в школі, зокрема «вимушеного» ігнорування його регіональних аспектів. Таким чином, український визвольний рух характеризується як явище локального, а не всеукраїнського характеру. Автор, виходячи з власного досвіду, вносить пропозиції щодо вирівнювання тематики в рамках шкільної програми.Item МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ТЕМ ІЗ КУРСУ ЗА ВИБОРОМ «ГОЛОДОМОР 1932-1933 рр. – ГЕНОЦИД УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ»(2021) Шугальова, І. М.Авторка запропонувала окремі методичні поради (із вказанням методів та методичних прийомів) при вивченні курсу за вибором «Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу» для учнів 10-11 класів загальноосвітніх закладів України. Пропонується застосовувати при викладанні дослідницький метод, метод порівняльного аналізу та поширювати міждисциплінарні підходи.Item РЕАЛІЗАЦІЯ ІНТЕГРАЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ВИКЛАДАННЯ ІСТОРІЇ У КУРСІ «ІСТОРІЯ КРИМУ»(2021) Цибуленко, Л. О.; Цибуленко, Г. В.У доповіді розглянуто інтеграційні можливості курсу «Історія Криму». Аналізується базове підґрунтя інтеграції дисциплін історичного блоку та інших суміжних дисциплін. Розкриваються компоненти інтеграційних блоків та надаються рекомендації щодо реалізації проблемних питань курсу.Item ОСОБЛИВОСТІ ОНЛАЙН ВЗАЄМОДІЇ ЗІ СТУДЕНТАМИ(2021) Федунишин, Л. Л.Автором у статті розглянуто особливості онлайн взаємодії зі студентами, висвітлено базові закони комунікації у віртуальному просторі. Розкрито методичні основи використання інтерактивних технологій при викладанні предметів і дисциплін соціально- гуманітарного циклу. Наголошено на активізації та мотивації пізнавальної діяльності студентів при встановленні комунікаційних зв’язків з метою розвитку навичок та формування компетентностей у здобувачів освіти.Item ВИКОРИСТАННЯ НАУКОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ІНСТИТУТУ ДОСЛІДЖЕННЯ ГОЛОДОМОРУ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ ГОЛОДОМОРУ-ГЕНОЦИДУ ДЛЯ ПОШУКУ ОПТИМАЛЬНИХ ШЛЯХІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ОСВІТНЬОЇ ПОЛІТИКИ(2021) Стасюк, О. О.Мета дослідження полягає у розкритті науково- освітнього потенціалу Інституту дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду, зокрема підготовці, написанні, впровадженні в освітній простір програми факультативного курсу «Голодомор 1932–1933 років як геноцид українського народу» для учнів 10–11 класів.Item ОРГАНІЗАЦІЯ УЧНІВСЬКОЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ЖИТТЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19(2021) Сокол, О. С.Сучасний розвиток освіти передбачає послідовний процес розвитку особистості здобувача освіти, спрямований на формування системи науково-практичних знань і умінь, ціннісних орієнтацій, які могли б дозволити учню активно функціонувати в якості рівноправного члена суспільства. Саме тому, основними завданнями розвитку компетентностей є розвиток творчих, наукових та дослідницьких здібностей учнів, підготовка їх до різних форм діяльності, вироблення адекватного ставлення до науки та бажання дослідження світу. Важливо учителю реалізувати дослідницький потенціал учня, та допомогти потрібним суспільству й оточуючим людям.Item ІНТЕГРОВАНЕ НАВЧАННЯ ІСТОРІЇ: ПІДХОДИ І ПРОБЛЕМИ(2021) Пометун, О. І.У тезах обґрунтовано підходи до інтеграції предметів освітньої галузі «громадянська та історична освіта» в основній школі у єдиний інтегрований курс. Визначено принципи змістової (контент- орієнтованої) та діяльнісної інтеграції у контексті Державного стандарту базової середньої освіти.Item ДО ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ГАСТРОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ВИКЛАДАННІ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ В ШКОЛІ ТА ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ (НА ПРИКЛАДІ ОСМАНСЬКОЇ СПАДЩИНИ)(2021) Полторак, В. М.Протягом трьохсот років османської доби відбулись значні зміни в населенні та господарстві південного регіону. Поступово скорочувався відсоток кочового населення і зростало осіле землеробське, міста краю отримали поштовх до динамічного розвитку, оскільки потрапили в систему торговельно-економічних зв’язків із середземноморськими, кавказькими та балканськими володіннями османів. Матеріальна та нематеріальна цивілізація регіону недостатньо вивчені, в тому числі проблема їжі в його історії. Османська гастрономічна спадщина виявляється не лише в кримсько-татарській чи турецькій кухні, але і в регіональних українських системах: бессарабській, одеській та загалом в українській національній гастрономічній культурі.Item ІСТОРІЯ КРИМУ ЯК КОМПОНЕНТ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІСТОРІЇ(2021) Петреченко, І. Є.У публікації висвітлюється досвід вивчення історії Криму у Навчально-науковому інституті історії та соціогуманітарних дисциплін імені О.М. Лазаревського Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка. Увагу приділено інтерактивним формам та методам організації освітнього процесу, що використовуються при вивчені навчальної дисципліни. До їх числа належать перегляди і обговорення відеолекцій, художніх фільмів, семінари-диспути, конференції та ін.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »