Актуальні проблеми історичної освіти
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/14467
Browse
Item ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ МУЗЕЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ ІСТОРІЇ(2021) Янченко, Т. В.У статті окреслено історико-педагогічний досвід використання засобів музейної педагогіки в освітньому процесі та їх потенціал у контексті реформування сучасної освіти. Подано дефініцію поняття «музейна педагогіка» та визначено напрями використання засобів музейної педагогіки в сучасних закладах загальної середньої та вищої освіти. Наведено приклади використання засобів музейної педагогіки у процесі викладання історії у закладах освіти м. Чернігова.Item ВИКОРИСТАННЯ НАУКОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ІНСТИТУТУ ДОСЛІДЖЕННЯ ГОЛОДОМОРУ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ ГОЛОДОМОРУ-ГЕНОЦИДУ ДЛЯ ПОШУКУ ОПТИМАЛЬНИХ ШЛЯХІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ОСВІТНЬОЇ ПОЛІТИКИ(2021) Стасюк, О. О.Мета дослідження полягає у розкритті науково- освітнього потенціалу Інституту дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду, зокрема підготовці, написанні, впровадженні в освітній простір програми факультативного курсу «Голодомор 1932–1933 років як геноцид українського народу» для учнів 10–11 класів.Item ГОЛОДОМОР 1932-1933 РОКІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ: МЕТОДИКА ВИБОРУ ДЖЕРЕЛ ТА ПРОТИДІЇ ФЕЙКАМ(2021) Кузовова, Н. М.У статті розглянуті основні методичні здобутки представлення теми Голодомору 1932-1933 років в Україні в шкільному курсі історії та актуальні питання впровадження новітніх досягнень української та світової науки в освітній процес. Увага приділяється медіаграмотності вчителів та розвитку критичного мислення у школярів під час викладання та вивчення однієї з центральних тем української історії – Голодомору- геноциду.Item ДО ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ГАСТРОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ВИКЛАДАННІ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ В ШКОЛІ ТА ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ (НА ПРИКЛАДІ ОСМАНСЬКОЇ СПАДЩИНИ)(2021) Полторак, В. М.Протягом трьохсот років османської доби відбулись значні зміни в населенні та господарстві південного регіону. Поступово скорочувався відсоток кочового населення і зростало осіле землеробське, міста краю отримали поштовх до динамічного розвитку, оскільки потрапили в систему торговельно-економічних зв’язків із середземноморськими, кавказькими та балканськими володіннями османів. Матеріальна та нематеріальна цивілізація регіону недостатньо вивчені, в тому числі проблема їжі в його історії. Османська гастрономічна спадщина виявляється не лише в кримсько-татарській чи турецькій кухні, але і в регіональних українських системах: бессарабській, одеській та загалом в українській національній гастрономічній культурі.Item ЖИВОПИС І ЙОГО СУСПІЛЬНЕ СПРИЙНЯТТЯ В ІСТОРИЧНІЙ РЕТРОСПЕКТИВІ(2021) Коник, О. О.У статті зроблено спробу розглянути можливості живопису й образотворчого мистецтва в цілому як історичного джерела. Здійснено короткий огляд дискусій фахівців-істориків і мистецтвознавців стосовно цього питання. Проаналізовано ілюстративну складову шкільних підручників з всесвітньої історії при висвітленні історії Нового часу.Item КОМПЕТЕНТНІСНО ОРІЄНТОВАНИЙ ВЕКТОР ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТИ(2021) Малієнко, Ю. Б.У тезах розкривається компетентнісний вимір Державного стандарту базової середньої освіти (2020), характеризується компетентнісно орієнтоване навчання історії. Автором підкреслюється важливість розроблення і реалізації компетентнісно орієнтованих завдань, подаються їх приклади. Наголошується на необхідності формування в учнів / учениць критичного підходу до історичних фактів, документів.Item МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ТЕМ ІЗ КУРСУ ЗА ВИБОРОМ «ГОЛОДОМОР 1932-1933 рр. – ГЕНОЦИД УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ»(2021) Шугальова, І. М.Авторка запропонувала окремі методичні поради (із вказанням методів та методичних прийомів) при вивченні курсу за вибором «Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу» для учнів 10-11 класів загальноосвітніх закладів України. Пропонується застосовувати при викладанні дослідницький метод, метод порівняльного аналізу та поширювати міждисциплінарні підходи.Item ОРГАНІЗАЦІЯ УЧНІВСЬКОЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ЖИТТЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19(2021) Сокол, О. С.Сучасний розвиток освіти передбачає послідовний процес розвитку особистості здобувача освіти, спрямований на формування системи науково-практичних знань і умінь, ціннісних орієнтацій, які могли б дозволити учню активно функціонувати в якості рівноправного члена суспільства. Саме тому, основними завданнями розвитку компетентностей є розвиток творчих, наукових та дослідницьких здібностей учнів, підготовка їх до різних форм діяльності, вироблення адекватного ставлення до науки та бажання дослідження світу. Важливо учителю реалізувати дослідницький потенціал учня, та допомогти потрібним суспільству й оточуючим людям.Item ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ІКТ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ІСТОРІЇ(2021) Башли, М. І.У статті розглянуто особливості використання ІКТ в умовах дистанційного навчання майбутніх вчителів історії. Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій забезпечує гнучкість при організації навчального процесу та реальність необмеженого освітнього дискурсу. Зосереджено увагу на використанні мультимедійних презентацій, інтерактивних карт, флеш-фільмів, Zoom, Google Meet, Moodle, Google Classroom, Kahoot в організації дистанційного навчання майбутніх вчителів історії. Визначено, що включення ІКТ в професійну діяльність здобувачів вищої освіти надає можливість розвинути їхні вміння та навички репрезентації якісного фахівця та пов’язані з формуванням особистісно- професійної готовності.Item ОСОБЛИВОСТІ ОНЛАЙН ВЗАЄМОДІЇ ЗІ СТУДЕНТАМИ(2021) Федунишин, Л. Л.Автором у статті розглянуто особливості онлайн взаємодії зі студентами, висвітлено базові закони комунікації у віртуальному просторі. Розкрито методичні основи використання інтерактивних технологій при викладанні предметів і дисциплін соціально- гуманітарного циклу. Наголошено на активізації та мотивації пізнавальної діяльності студентів при встановленні комунікаційних зв’язків з метою розвитку навичок та формування компетентностей у здобувачів освіти.Item ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ОНЛАЙН-ОСВІТИ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ(2021) Петасюк, О. І.Представлені тези є спробою осмислення змін в освіті, спричинених пандемією, що знайшло свій вираз в онлайн-навчанні. На прикладі його переваг та недоліків стверджується: в умовах цифрової епохи – це безальтернативна реальність, яка стане неоціненним досвідом у плані подолання подібних викликів у майбутньому.Item ПОВСТАННЯ 1929 РОКУ В ПАЛЕСТИНІ: РЕЛІГІЯ, ЕКОНОМІКА, ПОЛІТИКА У ВИКЛАДАННІ ІСТОРІЇ(2021) Батенко, Г. В.Освітній процес в умовах викликів, пов’язаних з COVID-19 набув гібридного характеру і продовжує змінювати форми, удосконалювати формати, відповідаючи меті і науковим завданням обраним видам навчальної роботи. Викладачі дотримуються рекомендацій відповідних підрозділів навчальних закладів щодо обрання формату проведення занять, зберігаючи змістовне насичення лекцій, практикумів, лабораторних. Пропонується розглянути тему повстання в Палестині 1929 року, з релігійно-політичних причин між арабами та євреями, що охопило територію всієї країни, але розв’язанням проблеми займалася мандатна влада, антианглійського характеру протистояння не набуло.Item ПРОБЛЕМИ ОНОВЛЕННЯ ШКІЛЬНОГО КУРСУ ІСТОРІЇ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОЇ ІСТОРИЧНОЇ ПОЛІТИКИ(2021) Гупан, Н. М.У публікації акцентовано увагу на розбудові державної історичної політики та напрямах її реалізації. Доведено, що одним із них є шкільна історична освіта, яку потрібно реформувати у відповідності до сучасних викликів та потреб громадянського суспільства. Наголошено на необхідності усунення існуючих протиріч та неузгодженостей у змісті навчального предмету «Історія України». Обґрунтовано необхідність впровадження інтегрованого шкільного курсу історії.Item РЕАЛІЗАЦІЯ ІНТЕГРАЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ВИКЛАДАННЯ ІСТОРІЇ У КУРСІ «ІСТОРІЯ КРИМУ»(2021) Цибуленко, Л. О.; Цибуленко, Г. В.У доповіді розглянуто інтеграційні можливості курсу «Історія Криму». Аналізується базове підґрунтя інтеграції дисциплін історичного блоку та інших суміжних дисциплін. Розкриваються компоненти інтеграційних блоків та надаються рекомендації щодо реалізації проблемних питань курсу.Item РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОГО ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ ХХ СТОЛІТТЯ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ В ШКОЛІ(2021) Щур, Ю. І.Стаття присвячена проблемі ознайомлення учнів старших класів з історією українського визвольного руху ХХ століття на уроках історії в школі, зокрема «вимушеного» ігнорування його регіональних аспектів. Таким чином, український визвольний рух характеризується як явище локального, а не всеукраїнського характеру. Автор, виходячи з власного досвіду, вносить пропозиції щодо вирівнювання тематики в рамках шкільної програми.Item РОЛЬ МУЗЕЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ У ФОРМУВАННІ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ПІД ЧАС НАПИСАННЯ РОБОТИ МАН(2021) Волосевич, І. І.Тези присвячені питанню ролі музейної педагогіки у формуванні дослідницької компетентності учнів під час написання роботи МАН.Item СОЦІАЛЬНО-ОСВІТНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНСТИТУТУ ДОСЛІДЖЕННЯ ГОЛОДОМОРУ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ ГОЛОДОМОРУ-ГЕНОЦИДУ(2021) Маркова, С. В.Розглядаються соціально-освітні засади функціонування Інституту дослідження Голодомору Національного музею Голодомору- геноциду, зокрема написання та впровадження в науково-освітній простір навчального посібника «Голодомор 1932–1933 рр. – геноцид української нації» для вчителів історії та громадянської освіти.Item ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗГЛЯДУ ПОНЯТЬ «ДЕРЖАВА» І «НАРОД» ПРИ ВИКЛАДАННІ ІСТОРИКО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН(2021) Бойков, О. Ю.У процесі вивчення історико-правових дисциплін поняття «народ» і «держава» залишаються досить важливими компонентами для розуміння сутності демократії та громадянського суспільства. Розкриття історичних та суспільно-політичних ознаки цих понять при передбачає визначення ролі різноманітних соціальних образів, з яких вони власне складаються і які вони самі формують у процесі еволюції і взаємодії їх як окремих категорій. Це дозволить зрозуміти головні проблеми та перспективи сучасного етапу націєтворення в Україні.Item ІНТЕГРОВАНЕ НАВЧАННЯ ІСТОРІЇ: ПІДХОДИ І ПРОБЛЕМИ(2021) Пометун, О. І.У тезах обґрунтовано підходи до інтеграції предметів освітньої галузі «громадянська та історична освіта» в основній школі у єдиний інтегрований курс. Визначено принципи змістової (контент- орієнтованої) та діяльнісної інтеграції у контексті Державного стандарту базової середньої освіти.Item ІСТОРІЯ КРИМУ ЯК КОМПОНЕНТ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІСТОРІЇ(2021) Петреченко, І. Є.У публікації висвітлюється досвід вивчення історії Криму у Навчально-науковому інституті історії та соціогуманітарних дисциплін імені О.М. Лазаревського Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка. Увагу приділено інтерактивним формам та методам організації освітнього процесу, що використовуються при вивчені навчальної дисципліни. До їх числа належать перегляди і обговорення відеолекцій, художніх фільмів, семінари-диспути, конференції та ін.