Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
8 results
Search Results
Item RESEARCH OF READINESS OF TEACHERS OF RURAL SECONDARY SCHOOLS FOR INNOVATIONS(2022) Popovych, I. S.; Semenov, O.; Semenova, N.; Zavatska, N.; Kovalchuk, Z.; Zavatskyi, Y.; Попович, І. С.The purpose is to establish the interdependence of key parameters and construct a factor structure of teachers’ readiness to reform and deploy innovative technologies in rural secondary schools. Research methods: ANOVA factor analysis with reduction of factor proportions, standard valid and reliable psychodiagnostics methods, statistical reliability coefficients. Results. The factor structure ensures the following main factors (73.92%). It has been found that the main are “MARI” (F1) (52.56%) and “CRI” (F2) (9.28%), which are interconnected with “SLRI” (F3) (p≤.01) and F4 “PRI” (F4) (p≤.01). Conclusions. It has been stated that the obtained scientific facts give an objective understanding of the subject of research and its determinants. The curriculum for the initiative to modernize education in rural areas is composed of established scientific facts and argumentation of the results obtained. It was noted that results will allow to operationalize the educational and professional training of future specialists in order to prepare them for modernization of training and teaching. Мета – встановити взаємозалежність ключових параметрів та побудувати факторну структуру готовності педагогів до реформування та впровадження інноваційних технологій у сільській загальноосвітній школі. Методи дослідження: факторний аналіз ANOVA з метою зменшення співрозмірності чинників, стандартні валідні та надійні психодіагностичні методи, статистичні коефіцієнти достовірності. Результати. У факторній структурі відображено такі основні фактори (73.92%). Встановлено, що основними є “MARI” (F1) (52.56%) та “CRI” (F2) (9.28%), які взаємопов’язані з “SLRI” (F3) (p≤.01) та “PRI”(F4) (p≤.01). Висновки. Встановлено, що отримані результати дають об’єктивне розуміння предмету дослідження та його детермінант. Встановлені наукові факти та обґрунтування отриманих результатів складає зміст для програми модернізації освіти на селі. Зазначено, що результати дозволять операціоналізувати освітньо-професійну підготовку майбутніх спеціалістів з метою їх готовності до модернізації навчання та викладання.Item Strengthening of student youth’s mental health using play sports(2022) Popovych, I.; Hoi, N.; Koval, I.; Vorobel, M.; Semenov, O.; Semenova, N.; Hrys, A.; Попович, І. С.; Гой, Н. В.; Коваль, І. А.; Воробель, М. М.; Семенов, О. С.; Семенова, Н. І.; Грись, А. М.The purpose of the article is to theoretically substantiate and empirically establish that health-preserving technologies, such as play sports, may improve the mental health of student youth. Respondents were first-year students who, on their initiative, participated in a university program to implement health technologies, regularly attending sectional trainings in play sports (males – football; females – volleyball). The ascertaining stage of the experimental study was attended by n = 122 respondents aged 18 to 20 years (M = 18.6), and the formative stage was attended by n = 72 respondents. Football EGF (n = 24) and volleyball EGV (n = 12) were formed as experimental groups, and football CGF (n = 24) and volleyball CGV (n = 12) as control groups. Research methods: analysis, generalization; targeted observation using data recording protocols; valid methods with standard questionnaires. Results. It was revealed that respondents’ psychological well-being (PW), which was measured in the coordinates of positive self-esteem (.227; p≤.01), the general mood background (.321; p≤.01) and the life satisfaction index (.301; p≤.01), was a predictor of mental health. Psychological well-being (PW) was shown to have the greatest statistically significant correlation (p≤.05; p≤.01) with the self-regulation and life satisfaction characteristics of student youth. The parameters “Self-acceptance” (р˂.01), “Psychological wellbeing” (р˂.01), “Life Satisfaction Index” (р˂.01), “Evaluation of Performance” (р˂.01), “Integral Level of SelfRegulation” (р˂.01) showed positive significant changes in both experimental groups (EGF – football, EGV – volleyball). It is emphasized that positive changes in students’ self-perception of themselves are, in our opinion, the most important positive changes that affect the general mood (.223; p≤.01) and is one of the most important parameters of mental health of respondents. Conclusions. It is generalized that regular training and competitions of student youth in football (males) and volleyball (females) during the academic year, contribute to statistically significant changes in mental health parameters. The implemented practice is an effective health-preserving technology that should be applied in college and higher education institutions’ instructional processes. Метою статті є теоретичне обґрунтування і емпіричне встановлення, що здоров’язбережувальні технології засобами ігрових видів спорту, здатні зміцнити психічне здоров’я студентської молоді. Респондентами є студенти першого року навчання, які за власною ініціативою беруть участь в університетській програмі реалізації здоров’язбережувальних технологій, регулярно відвідуючи секційні тренування з ігрових видів спорту (хлопці – футбол; дівчата – волейбол). На констатувальному етапі експериментального дослідження взяло участь n=122 респонденти, віком від 18 до 20 років (M=18.6), на формувальному n=72. Створено дві експериментальні групи: футбольну EGF (n=24) і волейбольну EGV (n=12) та дві контрольні групи: футбольну CGF (n=24) і волейбольну CGV (n=12). Методи дослідження: аналізування, узагальнення; цілеспрямоване спостереження з протоколами для фіксування даних; валідні методики зі стандартними бланками анкет. Результати. З’ясовано, що психологічне благополуччя (PW) респондентів є предиктором психічного здоров’я, яке знаходиться у координатах позитивної самооцінки (.227; p≤.01), загального фону настрою (.321; p≤.01) та індексу задоволеності життям (.301; p≤.01). Констатовано, що психологічне благополуччя (PW) має найбільше статистично значущих зв’язків (p≤.05; p≤.01) з параметрами саморегуляції і задоволеності життям студентської молоді. Встановлено позитивні значущі зміни у обох експериментальних групах (EGF – футбольній, EGV – волейбольній) у параметрах: “Самоприйняття” (р˂.01), “Психологічне благополуччя” (р˂.01), “Індекс Задоволеності Життям” (р˂.01), “Оцінка Результатів Діяльності” (р˂.01), “Інтегральний Рівень Саморегуляції” (р˂.01). Акцентовано, що позитивні зміни самосприйняття студентською молоддю себе вважаємо найважливішими позитивними змінами, які впливають на загальний фон настрою (.223; p≤.01) і є одним з найважливіших параметрів психічного здоров’я респондентів. Висновки. Узагальнено, що регулярні тренування і змагання студентської молоді з футболу (хлопці) і волейболу (дівчата) впродовж навчального року, сприяють статистично значущим змінам у параметрах психічного здоров’я. Впроваджена практика є ефективною здоров’язбережувальною технологією, яку доцільно імплементувати у освітній процес закладів вищої та середньої освіти.Item Research on mental states of weightlifters’ self-regulation readiness for competitions(2022) Popovych, I.; Semenov, O.; Hrys, A.; Aleksieieva, M.; Pavliuk, M.; Semenova, N.; Попович, І. С.; Семенов, О. С.; Грись, А. М.; Алєксєєва, М. І.; Павлюк, М. М.; Семенова, Н. І.The purpose of the study is to determine interdependence of self-regulation parameters and build a factor structure of mental states of weightlifters’ self-regulation readiness for competitions. The research examines the weightlifters of sport teams participating in competitions of all levels – form a regional level (Championship of a region) to the highest level (the Olympic Games, World, European and Ukrainian Championships). The research participants n=136 are respondents aged from 14 to 28 years. The research methods: retrospective analysis and generalization of data in sport scientific literature; psycho-diagnostic instruments with selective scales, which reflect the research subject relevantly; purposeful observation with registration of the measured variable factors; factor analysis ANOVA; Spearman’s correlation (rs); reliable coefficients. Results. The study established the matrix of factor loadings of psychological content parameters of mental states of weightlifters’ self-regulation readiness. It presents a factor structure including five key factors (78.04%). The research determined that the most loaded factors are F1 “Meaning-of-Life Self-Regulation Readiness” (44.09%) and F2 “Resultative SelfRegulation Readiness” (12.13 %). The following factors are correlated: F1 and F2 (p ≤ .05; p ≤ .01): F3 “Expressive Self-regulation readiness” (9.08%), F4 “Processual Self-Regulation Readiness” (7.44%) and F5 “Cognitive Self-Regulation Readiness” (4.31%). The study found out that F4 “Processual Self-Regulation Readiness” are the least controlled mental state of weightlifters’ self-regulation readiness. Conclusions. It was empirically established that the obtained scientific facts in the research on mental states of weightlifters’ selfregulation readiness for competitions are directly related to revealing sportsmen’s self-regulation and psychoemotional potential that can be crucial for achieving expected victory. The study proved that the respondents’ individual-typological parameters have a significant positive correlation with the parameters of aspirations. The study established and substantiated that the obtained scientific facts should be operationalized into developing programs for individual psycho-emotional training of weightlifters at the stage of specialized basic training. Метою статті є встановлення взаємозалежності параметрів саморегуляції і побудова факторної структури психічних станів саморегуляційної готовності важкоатлетів до змагань. Досліджуваними є важкоатлети спортивних команд, які є учасниками змагань усіх рівнів – від регіонального (Чемпіонат області) до найвищого рівня (Олімпійські Ігри, Чемпіонати Світу, Європи і України). Всього n=136 респонденти, віком від 14 до 28 років. Методи дослідження: ретроспективне аналізування і узагальнення даних у спортивній науковій літературі; психодіагностичні інструменти, з застосуванням вибіркових шкал, які релевантно відобразили предмет дослідження; цілеспрямоване спостереження з протоколюванням вимірюваних змінних чинників; факторний аналіз ANOVA; кореляція Спірмена (rs); достовірні коефіцієнти. Результати. З’ясовано матрицю факторних навантажень психологічних змістових параметрів психічних станів саморегуляційної готовності важкоатлетів. Побудовано факторну структуру, до якої увійшло п’ять ключових факторів (78.04%). Встановлено, що найбільш навантаженим є фактор F1 “Сенсожиттєва Саморегуляційна Готовність” (44.09%) та F2 “Результуюча Саморегуляційна Готовність” (12.13%). Наступні фактори, які взаємопов’язані F1 and F2 (p ≤ .05; p ≤ .01): F3 “Експресивна Саморегуляційна Готовність” (9.08%), F4 “Процесуальна Саморегуляційна Готовність” (7.44%) and F5 “Когнітивна Саморегуляційна Готовність” (4.31%). З’ясовано, що F4 “Процесуальна Саморегуляційна Готовність” є найменш керованим психічним станом саморегуляційної готовності важкоатлетів. Висновки. Емпірично встановлено, що отримані наукові факти дослідження психічних станів саморегуляційної готовності важкоатлетів до змагань мають пряме відношення до розкриття саморегуляційного і психоемоційного потенціалу спортсменів, що може бути визначальним у досягненні очікуваної перемоги. Доказано, що індивідуально-типологічні параметри респондентів знаходяться у значущому позитивному зв’язку з параметрами домагань. З’ясовані і обґрунтовано, що отримані наукові факти найдоцільніше операціоналізувати у створення програм індивідуальної психоемоційної підготовки важкоатлетів на етапі спеціалізованої базової підготовки.Item Comparative analysis of the mental state of athletes for risk-taking in team sports(2022) Popovych, I.; Borysiuk, A.; Semenov, O.; Semenova, N.; Serbin, I.; Reznikova, O.; Резнікова, О. А.; Попович, І. С.; Борисюк, А. С.; Семенов, О. С.; Семенова, Н. І.; Сербін, Ю. В.The purpose of the research is to create a factor structure of risk readiness in team sports athletes, as well as a comparison of key parameters across the three samples: football, handball, and volleyball. Subjects’ mental states of preparation for risk-sports relationships are studied and generalized using semantic parameters. Research methods: retrospective analysis, generalization, and substantiation of the state of the researched problem; purposeful research with the use of observation protocol forms; valid and reliable questionnaires with standard forms for respondents; ANOVA factor analysis to reduce the proportionality of factors; reliability coefficients: α-Cronbach homogeneity index, Spearman correlation coefficient (rs) and Student’s t-test. Results. The differences between football (GF), handball (GG), and volleyball (GV) samples were determined by a comparative analysis. On the scales “EC” (t = 2.034; р < .05) and “BC” (t = 2.934; р <. 05), the differences between the GG and GV samples were significant. According to research, athletes’ qualifications and emotional intelligence were important factors in their readiness to take risks. The structure of risk readiness of athletes in team sports was created by factor analysis of ANOVA, which resulted in the creation of a correlation matrix of connections. Athletes in team sports had a risk-taking structure that combines four key components (72.58 %). It was found that the key was F2 “Conative readiness to take risks” (10.54 %), which is positively correlated with F1 “Emotional readiness to take risks” (rs = .123; p ≤ .01), F3 “Resulting readiness to take risks” (rs = .204; p ≤ .01), and F4 “Cognitive readiness to take risks” (rs = .141; p ≤ .01). Conclusions. It is generalized that the learned knowledge has scientific value and that it is practical to apply it in tactical training of athletes in team sports who can significantly impact the outcome of a match. Метою експериментального дослідження є побудова факторної структури готовності до ризику спортсменів командних видів спорту та порівняльне аналізування ключових параметрів між вибірками: футбольною, гандбольною і волейбольною. Проаналізовано і узагальнено змістові параметри психічного стану готовності суб’єктів до ризиково-спортивних відносин. Методи дослідження: ретроспективне аналізування, узагальнення і обґрунтування стану досліджуваної проблеми; цілеспрямоване дослідження з застосуванням бланків протоколів спостереження; валідні і надійні опитувальники зі стандартними бланками для респонденів; факторний аналіз ANOVA для зменшення співрозмірності чинників; коефіцієнти достовірності: показник гомогенності α-Cronbach, коефіцієнта кореляції Спірмена (rs) і t-критерій Стьюдента. Результати. Проведено порівняльне аналізування і встановлено відмінності футбольної (GF), гандбольної (GG) і волейбольної (GV) вибірок. Зафіксовано, що між вибірками GG & GV за шкалами “ЕКР” (t=2.034; р<.05) and “ПКР” (t=2.934; р<.05) відмінності є значущими. Зазначено, що кваліфікація спортсменів та емоційний інтелект є визначальними у готовності ризикувати. Факторним аналізом ANOVA встановлено структуру готовності до ризику спортсменів командних видів спорту, побудовано кореляційну матрицю взаємозв’язків. Факторна структура готовності до ризику спортсменів командних видів спорту об’єднала чотири основних фактори (72.58%). З’ясовано, що ключовим є F2 “Конативна готовність ризикувати” (10.54%), який позитивно взаємопов’язаний з F1 “Емоційна готовність ризикувати” (rs = .123; p ≤ .01), F3 “Результуюча готовність ризикувати” (rs = .204; p ≤ .01) і F4 “Когнітивна готовність ризикувати” (rs = .141; p ≤ .01). Висновки. Узагальнено, що здобуті знання мають наукову цінність і їх доцільно операціоналізувати у тактичну підготовку спортсменів командних видів спорту, що може мати вирішальний вплив на перебіг спортивного поєдинкуItem Stress Resistance in the Situation of Uncertainty as a Factor of Development of Adaptive Ability of Medical Personnel(2021) Halian, A.; Halian, I.; Popovych, I. S.; Zavatskyi, Y.; Semenov, O.; Semenova, N.; Галян, А. І.; Галян, І. М.; Попович, І. С.; Завацький, Ю. А.; Семенов, О. С.; Семенова, Н. I.Aim. The aim of the study is to perform psychological and psychophysiological analysis of the features of stress resistance that provide adaptation of medical personnel in the situation of uncertainty. Materials and methods. The study involved: 125 students of III and IV years of study majoring in “Treatment” and “Nursing”; 95 internship doctors 2-3 years of training in various specializations. 36.84% of the total numbers of studied internship doctors were those whose specialization is characterized by an increased level of stress. Methods: correlation analysis, tests with standardized questionnaires. Result. It was found that the manifestation of open, direct aggression by respondents is an acceptable strategy of interaction, which does not significantly affect adaptability. It has been studied that hostility, as an internal directive of the personality, is often not observed externally and determines the decrease in emotional comfort and violation of adaptation. Conclusions. It is proved that adaptive activity as a system-forming factor is accompanied by a number of psychological, biological and social processes and collectively forms the stress resistance of the personality. It is indicated that the immune system is an important part of the functional systems that form the biological factor of functional diagnosis at the stage of low stress resistance and borderline disorders. It is noted that it is appropriate to use functional diagnosis as a basis for diagnosing a person’s mental state in the development of stress resistance. Метою дослідження є психологічним та психофізіологічним аналізом особливостей стресостійкості, що забезпечують адаптацію медичних працівників в ситуації невизначеності (n=125). Матеріали і методи: кореляційний аналіз, тести зі стандартизованими анкетами. Результати: Встановлено, що прояв відкритої, прямої агресії респондентами є прийнятною стратегією взаємодії, яка суттєво не впливає на адаптованість. Досліджено, що ворожість, як внутрішня настанова особистості, часто не простежується зовні, детермінує зниження емоційного комфорту і порушення адаптації. Констатовано, що емоційна задоволеність ситуацією і своїм становищем у ній може детермінувати відчуття псевдоадаптації. Висновки: Доказано, що адаптаційна діяльність як системотвірний фактор супроводжується низкою психологічних, біологічних та соціальних процесів, сукупно формуючи стресостійкість особистості. Окреслено, що імунна система є важливою ланкою функціональних систем, що формують біологічний чинник функціонального діагнозу на етапі низької стресостійкості та межових розладів. Зазначено, що у роботі з розвитку стресостійкості доречним є застосування функціонального діагнозу як основи діагностики психічного стану людини. Констатовано, що вивчення зв’язку між окремими видами дисфункційних станів і порушенням імунологічних параметрів може служити підставою для диференційованого підходу в психопрофілактиці стресостійкості особистості.Item VALUE ATTITUDES OF STUDENT YOUTH TO PHYSICAL CULTURE AND SPORTS AS FACTORS IN THEIR ASPIRATION FOR SUCCESS(2020) Blynova, O. Ye.; Popovych, I. S.; Tkach, T.; Serhet, I.; Semenova, N.; Semenov, O.; Блинова, О. Є.; Попович, І. С.; Ткач, Т. В.; Сергет, І. В.; Семенова, Н. І.; Семенов, О. С.The purpose is to determine the value attitudes of student youth to physical culture and sports and its influence on the quality of volitional self-regulation of behavior and aspiration for success. An empirical study was conducted among students who are not majoring in physical education. Psychodiagnostic techniques have been applied: original questionnaire to find out the level of students’ physical and sports activity; the method of “Style of self-regulation of behavior” (Morosanova & Konoz, 2000); “The need for achievement” test-questionnaire (Orlov, 1998). Results. A statistically significant interconnection was established between the parameters of self-regulation of one’s behavior, namely: “Planning”, “Evaluation of results”, “Flexibility”, “Independence”, and the need for success among student youth (p < .01). The correlation between the level of students’ physical and sports activity and their aspiration for success was established (p < .01). Differences between groups of students with high and low levels of physical and sports activity by the variables of selfregulation of behavior – “Planning” (p < .05), “Evaluation of results” (p < .05), “Flexibility” (p < .05), “Independence” (p < .05) were clarified. It proves that awareness of physical culture as a value influences volitional qualities of students’ personality and their level of aspiration for success. It is established that students’ attitude to physical culture as a value is an effective factor in the formation of a healthy lifestyle, intellectual abilities, their own “Self”, as well as professionally important qualities. Метою є визначення ціннісного ставлення студентської молоді до фізичної культури і спорту та його впливу на якості вольової саморегуляції поведінки та прагнення до успіху. Проведено емпіричне дослідження серед студентів нефізкультурних спеціальностей. Застосовано психодіагностичні методики: авторська анкета для з’ясування рівня фізкультурно-спортивної активності студентів; методика “Стиль саморегуляції поведінки” (Morosanova & Konoz, 2000); тест-опитувальник “Потреба у досягненні” (Orlov, 1998). Результати. Встановлено статистично значущий взаємозв’язок між параметрами саморегуляції власної поведінки, а саме, “Планування”, “Оцінка результатів”, “Гнучкість”, “Самостійність”, та потребою у досягненні успіху у студентської молоді (р < .01). Встановлено взаємозалежність між рівнем фізкультурно-спортивної активності студентів та їх прагненням до успіху (р < .01). З’ясовано відмінності між групами студентів з високим та низьким рівнем фізкультурно-спортивної активності за параметрами саморегуляції поведінки – “Планування” (р < .05), “Оцінка результатів” (р < .05), “Гнучкість” (р < .05), “Самостійність” (р < .05), що доводить, що усвідомлення фізичної культури як цінності впливає на вольові якості особистості студентів та рівень їх прагнення до успіху. Встановлено, що ставлення студентів до фізичної культури як до цінності є дієвим чинником формування здорового способу життя, інтелектуальних здібностей, власного “Я”, а також професійно-важливих якостей.Item Personality Factors of Choosing Adaptation Strategies in a Different Cultural Environment by Labor Migrants from Ukraine(2020) Blynova, O. Ye.; Popovych, I. S.; Semenova, N.; Kashyrina, Y.; Ursulenko, O.; Kononenko, O.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Семенова, Н. I.; Каширіна, Є. В.; Урсуленко, О. Б.; Кононенко, О. І.The paper presents empirical research on personality factors of choosing adaptation strategies in a different cultural environment by labor migrants. The study determines three major adaptation strategies: integration, assimilation and marginalization. It establishes that integration and assimilation are means of solving the crisis of social identity. Personal identity acquires features of mature positive identity, when labor migrants integrate into a different cultural environment of a country of their employment. If a migrant chooses the strategy of assimilation, then personal identity has a tendency to approach to diffusive, “fuzzy” identity with indefinite life cycles, a decreased level of self-respect, a lack of internal integrity and uniformity. A marginal status of labor migrants in a country of employment causes an intensification of the crisis of personal identity, when migrants are not satisfied with the situation of employment abroad, but they do not see opportunities for selfrealization in Ukraine. Factor analysis made it possible to establish an adaptation structure of labor migrants consisting of five major factors (72.43%). Емпірично досліджено особистісні чинники вибору трудовими мігрантами стратегій адаптації в інокультурному просторі. З’ясовано три основних стратегії адаптації: інтеграція, асиміляція, маргіналізація. Встановлено, що інтеграція та асиміляція є засобом розв’язання кризи соціальної ідентичності. Особистісна ідентичність набуває ознак зрілої позитивної, коли трудовий мігрант інтегрується до інокультурного простору країни працевлаштування. Якщо мігрант обирає стратегію асиміляції, то особистісна ідентичність має тенденцію наближуватись до дифузної, “розмитої” ідентичності з невизначеними життєвими цілями, зниженим рівнем самоповаги, відсутністю внутрішньої цілісності та узгодженості. Маргінальне становище трудового мігранта у країні працевлаштування призводить до поглиблення кризи особистісної ідентичності, коли мігранта не влаштовує ситуація праці за кордоном, але й в Україні він не бачить можливостей для самореалізації. Встановлено, що чинниками вибору стратегії працевлаштування є відкритість досвіду, екстраверсія, сумлінність, схильність до згоди. Факторним аналізом встановлено структуру адаптації трудових мігрантів, що складається з п’яти основних факторів (72.43%).Item PSYCHOLOGICAL MANIFESTATIONS OF PROFESSIONAL MARGINALITY OF FUTURE SOCIAL WELFARE PROFESSIONALS(2020) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Kisil, Z.; Tkach, T.; Semenova, N.; Kamisnka, S.; Semenov, O.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Кисіль, З.; Ткач, Т.; Семенова, Н.; Семенов, О.; Камінська, С.The purpose is to examine psychological manifestations of professional marginality and determine if future social welfare professionals have its structural components. Professional marginality is considered as a connection disruption in the system “person – profession – society”. The study establishes that the main factors of the formation of professional marginality are socially determined, professionally determined and personality factors. Factor analysis determines four models of the profession: 1) Awareness of one’s professional efficiency (competence, knowledge and skills) (“Personal model of the profession” (23.51%); the sub-system “person and profession”); 2) Awareness of social significance of the profession (“Social model of the profession” (18.31%); the sub-system “profession and society”); 3) Awareness of oneself as an in demand professional (“Individual model of the profession” (9.39%); the sub-system “professional and society”); 4) Lack of significant correlations with the indexes of professional identity / professional marginality and demand for the profession, the domination of extraversion and neuroticism (“Communicative model of the profession” (7.46%); it partly reflects the sub-system “profession and society”). El objetivo del estudio es determinar las manifestaciones psicológicas de la marginalidad profesional de los futuros especialistas de la seguridad social e identificar sus componentes estructurales. La marginalidad profesional se considera como la ruptura de los vínculos en el sistema “persona – profesión – sociedad”, como el rechazo de normas, valores, responsabilidad, moralidad de la profesión e incumplimiento de las funciones profesionales, falta de ética profesional. Se han determinado que los factores principales que causan la formación de la marginalidad profesional son de origen social, profesional y personal. La estructura de la identificación profesional tiene cuatro modelos de la profesión: 1) comprensión de su preparación profesional (“Modelo personal de la profesión” (23.51%); subsistema “personalidad y profesión”); 2) comprensión de la importancia social de la profesión (“Modelo social de la profesión” (18.31%); subsistema “profesión y sociedad”; 3) conciencia de sí mismo como un especialista que tiene demanda (“Modelo individual de la profesión” (9.39%); subsistema “especialista y sociedad”; 4) ausencia de los vínculos significativos con los indicadores de identidad profesional / marginalidad profesional y demanda profesional, la prevalencia de extraversión y neuroticismo (“Modelo comunicativo de la profesión” (7.46%); refleja parcialmente el subsistema “profesión y sociedad”). Метою є з’ясування психологічних проявів професійної маргінальності та визначення її структурних компонентів у майбутніх фахівців соціального забезпечення. Професійна маргінальність розглядається як розрив зв'язків у системі «людина – професія – суспільство», як відмова від норм, цінностей, відповідальності, моральності професії та недотримання професійних функцій, відсутність професійної етики. Визначено, що основні фактори, що зумовлюють формування професійної маргінальності, мають соціальне, професійне та особистісне походження. Структура професійної ідентифікації має чотири моделі професії: 1) розуміння їх професійної підготовки ("Особистісна модель професії" (23,51%); підсистема "особистість і професія"); 2) розуміння соціальної важливості професії ("Соціальна модель професії" (18,31%); підсистема "професія і суспільство"; 3) самосвідомість як затребуваного фахівця ("Індивідуальна модель професії" (9,39%); підсистема «спеціаліст та суспільство»; 4) відсутність значущих зв’язків із показниками професійної ідентичності / професійної маргінальності та професійного попиту, поширеності екстраверсії та невротизму («Комунікативна модель професії» (7,46%); частково відображає підсистему "професія та суспільство").