Південний архів (історичні науки) (Випуск 36-43)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/17377
Browse
Search Results
Item ПРО ТРАКТУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІЙНИ: ВІД ТЕХНІЧНО-КІБЕРНЕТИЧНОЇ ДО ІСТОРИКО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПАРАДИГМИ(2022) Мєлєкєсцев, К. І.; Mieliekiestsev, K. I.У дослідженні аналізуються питання зміни дефініції поняття «інформаційна війна» в роботах українських і зарубіжних дослідників та ґенезу цього поняття. А саме чому західних авторів цікавили здебільшого технічно-кібернетичні аспекти поняття (що розглядають інформацію в математичному полі), а українських авторів, особливо істориків і політологів, історико-психологічні (інформація в призмі пропаганди). Мета дослідження – проаналізувати відмінності між «історико-психологічним» та «технологічно-кібернетичним» розумінням поняття «інформаційна війна» (та варіяцій) в українській і зарубіжній літературі, дослідивши хронологію, причини і наслідки цих відмінностей. Методи дослідження ґрунтуються на компаративному аналізі, порівнюючи явища вертикально (хронологічні зміни у трактуванні інформаційної війни) та горизонтально (регіональні відмінності). Визначивши хронологію читання поняття в Україні, ми ідентифікуємо ґенезу поняття та час виникнення відмінностей у його прочитанні між регіонами Земної кулі. Результати дослідження: 1) трактування «інформаційної війни» у Європі та в Північній Америці має за ґенезу роботи канадського культуролога М. Маклуена 1960-х рр., проте з його праць про медіум були зроблені різні висновки у різних регіонах; 2) історико-психологічне трактування було присутнє в американській дослідницькій думці навіть до 2010-х рр., проте програло у «боротьбі за увагу» (і фінансування) технологічно-кібернетичній парадигмі у 1990-х рр.; 3) історичний розвиток перших десятиліть XXI ст. показав США необхідність знов звернути увагу на психологічні операції серед усіх аспектів інформаційних операцій; 4) поняття «інформаційна війна» не є ідеальним перекладом англійського “information warfare”, натомість слід говорити про інформаційні методи ведення війни чи про інформаційне протистояння. The study analyzes changes in the definition of “information war” in the works of Ukrainian and foreign researchers and the genesis of this concept. Namely, why Western authors were mostly interested in technical and cybernetic aspects of the concept (considering information in the mathematical field), while Ukrainian authors, especially historians and political scientists, have shown interest in historical and psychological (information in the context of propaganda). The purpose of the study is to analyze differences between the “historical-psychological” and “technological-cybernetic” understanding of the concept of “information warfare” (and its variations) in Ukrainian and foreign literature, examining the chronology, causes and consequences of these differences. Research methods are based on comparative analysis, comparing phenomena vertically (chronological changes in the interpretation of information warfare) and horizontally (regional differences). Having determined the chronology of how the concept is read in Ukraine, we identify the genesis of the concept and the time of differences in defining it between the regions of the world. The results of the study: 1) the interpretations of “information warfare” in both Europe and North America have their origins in the works of Canadian culturologist M. McLuhan in the 1960s, however, various conclusions were made in different regions from his works on the medium; 2) historical and psychological aspects were present in American thought even before the 2010s, but lost in the “struggle for recognition” (and funding) to the technological-cybernetic paradigm in the 1990s; 3) the historical development of the first decades of the 21st century has shown the United States the need to pay attention to psychological operations among all aspects of information operations again; 4) the concept of “information war” present in Ukrainian works is not an ideal translation of the English “information warfare”, as the term is about information methods of waging war, not of an “information war” in itself.Item ДЕФІНІЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОТИСТОЯННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ(2022) Мєлєкєсцев, К. І.; Mieliekiestsev, K. I.У статті аналізується використання поняття «інформаційне протистояння» дослідниками у незалежній Україні. Мета дослідження – розглянути роботи авторів у незалежній Україні на предмет використання поняття «інформаційне протистояння» задля з’ясування типової характеристики цього поняття в українському науковому дискурсі та наявності чи відсутності дискурсу про інформаційне протистояння навколо історії. Методи дослідження ґрунтуються на компаративному аналізі, порівнюючи явища вертикально (хронологічні зміни у трактуванні поняття) та горизонтально (відмінності між спеціальностями дослідників). Результати дослідження. Різні тенденції у висвітленні інформаційного протистояння були виявлені у роботах дослідників військової справи, права, політології та історії. А саме військово-юридичний підхід заснований на «класичних» американських дефініціях, визнаючи як технічну, так і пропагандистську компоненту інформаційного протистояння, досліджуючи психологічний ефект обох аспектів. У роботах політологів здебільшого приділяли увагу пропагандистській компоненті та її наслідкам, за словами О. Сищука, «інформаційно-психологічної гібридної війни». Історики також дотримуються дослідження гуманітарної компоненти інформаційного протистояння, причому виходять за межі «епохи інформації» та використовують методи дослідження інформації щодо подій попередніх десятиліть і навіть століть, таких як боротьба нацистського та більшовицького тоталітарних режимів, або виживання та конкурування газет в умовах спроб повного контролю тоталітарної системи за інформацією. Крім того, варті уваги студентські роботи, автори яких концентруються на близькій, актуальній та сучасній для них темі московського вторгнення з 2014 р., намагаючись ідентифікувати спроби викривлення історії України у ЗМІ держави-агресора, а також розглянути московсько-українське протистояння в історичній ретроспективі. Висновки: 1) лише невелика кількість українських авторів спробували надати конкретне визначення «інформаційного протистояння» навіть у роботах, які винесли питання в заголовок; 2) дослідники різних галузей здебільшого орієнтувалися на основні компоненти теорії “information warfare”, запропонованої американськими авторами; 3) поняттям описують історичні події і за межами реалій XXI ст. The article is an analysis of how the concept of “information warfare” is used by researchers from independent Ukraine. The purpose of the study is to examine the works of authors in independent Ukraine on the subject of the use of the concept of “information warfare”, in order to clarify the typical characteristics of this concept in the Ukrainian academic discourse and the presence or absence of a discussion about information warfare on the topic of history. Research methods are based on comparative analysis, comparing phenomena vertically (chronological changes in the interpretations) and horizontally (differences between the fields of study). The results of the study. Various trends in the coverage of information warfare were revealed in the works of researchers of military affairs, law, political science, and history. Namely, the approach of the former is apparently based on “classic” American definitions, recognizing both the technical and the propaganda component of information warfare, examining the psychological effect of both aspects. In the works of political scientists, attention was mostly paid to the propaganda component and its consequences, which, quoting O. Syshchuk, lead to the “informational-psychological hybrid war”. Historians also adhere to the study of the humanitarian component of the information confrontation, while going beyond the “information age” and using methods of information research to analyze the events of previous decades and even centuries, such as the struggle of the Nazi and Bolshevik totalitarian regimes, or the survival and competition of newspapers under the totalitarian system, which attempted to exercise full control over information in the country. Additionally, the works of the contemporary Ukrainian students are of interest, as the authors of which focus on a relevant and modern topic from their point of view: the Moscow invasion of Ukraine since 2014, trying to identify attempts to distort the history of Ukraine in the mass media of the aggressor state, and also looking at the Moscow-Ukrainian confrontation in a historical retrospective. Conclusions: 1) only some Ukrainian authors tried to provide a specific definition of “information warfare” even in works that put the issue in the title; 2) most researchers of various fields acknowledged or used the main components of the theory of information warfare proposed by American authors; 3) the concept was used to describe historical events beyond the realities of the 21st century.