Південний архів (історичні науки) (Випуск 36-43)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/17377
Browse
66 results
Search Results
Item ПІДТРИМКА З БОКУ ЗАХОДУ КРАЇН БАЛТІЇ В ПЕРШЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ ВІДНОВЛЕНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ(2023) Войтенко, Ю. М.; Voitenko, Y. M.У даній статті здійснюється аналіз процесу підтримки колективним Заходом країн Балтії (Литви, Латвії і Естонії) після відновлення ними незалежності і здійснення спільними зусиллями курсу цих «балтійських сестер» до ЄС і НАТО. Стаття містить конкретні програми, за якими відбувалася підтримка Заходом курсу балтійських держав до вказаних міжнародних організацій. У дослідженні зазначено суми допомоги, яку надавали трьом країнам Балтії їх західні партнери. Метою статті є аналіз процесу підтримки колективним Заходом країн Балтії у перше десятиліття відновлення ними незалежності. Під час проведення даного дослідження було використано методи: історико-порівняльний, аналізу, синтезу та динаміки. Результати. У даній статті зазначається, що країни Балтії після відновлення ними незалежності обрали стратегічний курс на захід і відмовились у політичному аспекті взаємодіяти зі східними блоками. Цей курс для балтійських країн полягав у набутті повноправного членства у ЄС та НАТО. Окрім того, країни Заходу намагалися не лише ідеологічно підтримувати такі зовнішньополітичні прагнення народів Балтії, а й економічно. Зокрема, сусідні західні держави брали пряму участь у процесах при ватизації та сприяли появі значних інвестицій у балтійських країнах. Особливо важливо це було у перші роки незалежності, в умовах кризи переходу з планової до ринкової економіки. У безпековому аспекті вагому роль зіграли США, які своїми програмами підтримки усім трьом країнам Балтії надали суттєву допомогу, особливо під час руху останніх до НАТО. Такі взаємні прагнення з боку США та ряду країн Європи, особливо Фінляндії, Швеції, Німеччини та Польщі сприяли тому, що три балтійські держави у 2004 році одночасно стали повноправними членами НАТО і ЄС. Висновки. Отже, підтримка з боку Заходу у складний і важливий для трьох балтійських країн період, який відбувався в умовах політичної та економічної трансформації, не залишився без увагу Заходу. Останній приділив значні зусилля для того, щоб допомогти цим пострадянським державам стати повноцінними учасниками західного світу, якими вони й були до їх окупації з боку СРСР. This article analyzes the process of supporting the team of the West Baltic countries (Lithuania, Latvia and Estonia) after they regained their independence and implemented the joint efforts of these “Baltic sisters” towards the EU and NATO. The article contains specific programs, according to which there is an approach to the Western course of the Baltic states to the membership of international organizations. In the study, the results of the amount of aid provided to the three Baltic countries by their Western partners. The purpose of the article is to analyze the process of supporting the collective West of the Baltic states in the first summer of their restoration of independence. During the conduct of this study, the following methods were used: historical and comparative, analysis, synthesis and dynamics. The results. This article states that the Baltic states, after regaining their independence, took a strategic course to the west and refused to interact politically with the eastern blocs. This course for the Baltic countries was to acquire full membership in the EU and NATO. moreover, the Western countries tried not only ideologically to support such a foreign policy aspiration of the Baltic peoples, but also economically. In addition, the neighboring Western states took a direct part in the privatization processes and contributed to the appearance of significant investments in the Baltic countries. It was especially important in the first years of independence, in the conditions of the crisis of the transition from a planned to a market economy. In the security aspect, the USA played an important role, which provided substantial assistance with its support programs in the three Baltic countries, especially during the movement of the latter to NATO. Such mutual aspirations on the part of the USA and a number of European countries, especially Finland, Sweden, Germany and Poland contributed to the fact that the three Baltic states simultaneously became full members of NATO and the EU in 2004. Conclusions. Therefore, support from the West during a difficult and important period for the three Baltic countries, which took place in the conditions of political and economic transformation, did not go unnoticed by the West. The latter made significant efforts to help these post-Soviet states become full participants in the Western world, as they were before their occupation by the USSR. Key words: cooperation, privatization, investments, programs, NATO, European Union.Item СТАВЛЕННЯ ГРОМАДЯН ДО ПОЛІТИЧНОЇ СПАДЩИНИ ПЕРШИХ ПРЕЗИДЕНТІВ УКРАЇНИ ЯК СКЛАДНИК УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ(2023) Водотика, С. Г.; Савенок, Л. А..; Vodotyka, S. H.; Savenok, L. A.Метою дослідження є аналіз оцінок українцями наслідків діяльності перших президентів України після відродження незалежності у 1991–2019 роки. Методи дослідження зумовлені двома обставинами. По-перше, в основу статті покладено дані першого спеціального соціологічного опитування стану історичної пам’яті українського народу, проведеного в січні 2023 р. Відповідно, застосовані методологічні й методичні прийоми використання соціологічних матеріалів в історичних дослідженнях. По-друге, матеріали опитування розглядаються як зріз еволюції модерної історичної пам’яті українського народу у специфічних умовах повномасштабної російської агресії. Результати дослідження. Дані соціологічного опитування, проведеного авторитетною установою на основі коректно сформованої репрезентативної вибірки, створюють достовірну джерельну базу для вивчення стану історичної та суспільно-політичної свідомості українців станом на дев’ятий рік російсько-української війни. Природно, що боротьба українського народу за збереження української незалежної держави, самого існування українців на своїх етнічних землях істотно вплинула на оцінки респондентами політичної спадщини перших п’яти президентів України. Разом з тим час війни віддзеркалює своєрідну точку біфуркації у поступі історичної пам’яті. У цілому погляди опитаних українців свідчать про адекватні оцінки політичного шляху України протягом 1991– 2019 рр. Це відобразилося у позитивних оцінках діяльності Л. Кравчука (баланс позитивних і негативних оцінок складає +5%) і В. Ющенка (баланс +17%) та негативних оцінках Л. Кучми (баланс -5%) і В. Януковича (баланс -84%). Негативна оцінка П. Порошенка (баланс -19%) зумовлена, очевидно, його перебуванням наразі в публічній політиці у ролі лідера опозиції. Також вона є свідченням чималих розбіжностей у поглядах респондентів залежно від рівня освіти, майнового стану, регіону основного місця проживання. Висновки. Результати опитування доводять, що процес формування модерної історичної пам’яті українського народу йде у прогресивному напрямку, хоча й не без проблем. Війна суттєво прискорила позитивні зрушення в історичній пам’яті. Матеріали соціологічного дослідження 2023 р. заслуговують на подальше вивчення й використанні в наукових працях і державній політиці щодо формування історичної пам’яті громадян України. The purpose of the study is to analyse Ukrainians’ assessments of the consequences of the first presidencies of Ukraine after the restoration of independence in 1991. Research methods. Two circumstances determine the research methods. Firstly, the article is based on the data of the first sociological survey of the state of historical memory of the Ukrainian people, conducted in January 2023. Accordingly, methodological techniques for using sociological materials in historical research were applied. Secondly, the survey materials are considered a cross-section of the evolution of the modern historical memory of the Ukrainian people in the specific conditions of full-scale Russian aggression. Results of the study. The data of a sociological survey conducted by a reputable institution based on a correctly formed representative sample create a reliable source for studying the state of historical and socio-political consciousness of Ukrainians in the ninth year of the Russo-Ukrainian war (started in 2014). Naturally, the struggle of the Ukrainian people to preserve the Ukrainian independent state and the very existence of Ukrainians on their territories significantly influenced respondents’ assessments of the political legacy of the first five presidents of Ukraine. At the same time, the war situation reflects a kind of bifurcation point in the progression of historical memory. In general, the views of the polled Ukrainians indicate adequate assessments of Ukraine’s political path from 1991 to 2019. This is reflected in the positive assessments of Leonid Kravchuk (balance of positive and negative assessments is +5%) and Victor Yushchenko (balance +17%) and negative assessments of Leonid Kuchma (balance -5%) and Victor Yanukovych (balance -84%). The negative assessment of Petro Poroshenko (balance -19%) is obviously due to his current presence in public politics as the opposition leader. It is also evidence of considerable differences in respondents’ views depending on their level of education, property status, and region of primary residence. Conclusions. The survey results prove that the process of forming the modern historical memory of the Ukrainian people is progressing, although not without problems. The war significantly accelerated positive changes in historical memory. The materials of the 2023 sociological survey deserve further study and use in scientific works and public policy on the formation of the historical memory of Ukrainian citizens.Item СПАДКОЄМЦІ ІМПЕРАТОРСЬКОГО ПРЕСТОЛУ НІМЕЧЧИНИ ТА ЇХНЄ СТАВЛЕННЯ ДО НАЦІОНАЛ-СОЦІАЛІЗМУ(2023) Кошеля, Є. М.; Koshelia, Y. M.Метою статті є висвітлення ставлення прямого імперського нащадка, кронпринца Вільгельма ІІІ, до націонал-соціалізму, його монархічні надії та їх наслідки. Методологічна основа базується на принципах історизму, системності, об’єктивності, науковості, за допомогою яких розкривається зміст соціально-політичних процесів та явищ. У статті широко використані загальнонаукові методи: аналіз, синтез, узагальнення, конкретизація. Серед спеціально-наукових методів: історичний, історико-системний, конкретно-історичний. Актуальність дослідження полягає в тому, що 7 грудня 2022 року була викрита спроба державного перевороту в Німеччині з метою відновлення монархії. Георг Фрідріх принц Прусський, імперський нащадок, мав би очолити новостворену монархію в Німеччині. З 2014 року велися перемовини між родиною Гогенцоллернів та урядами федеральних земель Берлін і Бранденбург щодо повернення майна відповідно до закону від 1994 року. Проте закон від 1994 року передбачає винятки: повернення не відбувається, якщо заповідач надавав «значну підтримку» націонал-соціалістичному режиму. У випадку Гогенцоллернів дискусія зосереджувалася на ставленні кронпринца Вільгельма (1882–1951), глави родини на момент поразки Німеччини в 1945 році, до націонал-соціалізму. Отже, дана тема є актуальною і в сьогоднішніх реаліях, саме тому і важливо вивчити та дослідити це питання. Результати дослідження. Висвітлення діяльності кронпринца Вільгельма, нащадка імперської династії Гогенцоллернів, щодо відновлення монархії в Німеччині за підтримки націонал-соціалістів, що прийшли до влади в Німеччині. На основі джерел проаналізовано можливі зв’язки націонал-соціалістів з імперською сім’єю, їх причини та наслідки. Висновки. Під час змагань за політичний вплив в країні кронпринц Вільгельм відіграв важливу роль. Нащадок престолу робив свої ставки на правих, адже вбачав в них шанс на відновлення монархії. На виборах президента він теж висував свою кандидатуру проте вона провалилась, і тоді Вільгельм оголосив про підтримку Гітлера. Але врешті-решт надії, які кронпринц покладав на співпрацю з правими націоналістами, залишилися нездійсненими і з 1936 року Вільгельм припинив свою політичну діяльність. Під час Другої світової війни він не відігравав значної ролі, а в 1951 році помер у Гехінгені на південному заході Німеччини. Проте його публічна підтримка як представника колишньої монархії нацистського режиму справила гнітюче враження на всіх, хто намагався чинити опір нацизму, та популяризувала нацизм у Німеччині серед неофітів.The purpose of the article is to highlight the attitude of the direct imperial descendant, Crown Prince William III, to National Socialism, his monarchical hopes and their consequences. The methodological is based on the principles of historicism, systematicity, objectivity, and scientificity, with the help of which the content of socio-political processes and phenomena is revealed. General scientific methods are widely used in the article: analysis, synthesis, generalization, specification. Among the special scientific methods: historical, historical-systemic, specific-historical. The relevance of the research lies in the fact that on December 7, 2022, an attempted coup d’état in Germany with the aim of restoring the monarchy was exposed. Georg Friedrich, Prince of Prussia, an imperial descendant, was to head the newly created monarchy in Germany. Since 2014, the Hohenzollern family and the governments of the federal states of Berlin and Brandenburg have been in talks to return the property in accordance with the 1994 law. However, the 1994 law provides for exceptions: no return occurs if the testator provided "significant support" to the National Socialist regime. In the case of the Hohenzollern, the debate centered on the attitude of Crown Prince Wilhelm (1882–1951), head of the family at the time of Germany’s defeat in 1945, to National Socialism. So, this topic is relevant in today’s realities, that is why it is important to study and research this issue. Research results. Highlighting the activities of Crown Prince Wilhelm, a descendant of the Hohenzollern imperial dynasty, regarding the restoration of the monarchy in Germany with the support of the National Socialists who came to power in Germany. Based on the sources, the possible connections of the National Socialists with the imperial family, their causes and consequences are analyzed. Conclusions. During the competition for political influence in the country, Crown Prince Wilhelm played a small but important role. The heir to the throne placed his bets on the right because he saw in them a chance to restore the monarchy. In the presidential elections, he also nominated his candidacy, but it failed, and then Wilhelm announced his support for Hitler. But in the end, the crown prince’s hopes for cooperation with right-wing nationalists remained unfulfilled, and in 1936 Wilhelm stopped his political activities. During World War II, he did not play a significant role, and in 1951 he died in Gechingen in southwestern Germany. However, his public support as a representative of the former monarchy of the Nazi regime made a depressing impression on all those who tried to resist Nazism and popularized Nazism in Germany among the neophytes. Key words: emperor, crown prince, monarchy, power, president, National Socialism, National Socialist German Workers’ Party, German National People’s Party, Potsdam Day.Item РОЛЬ СОРТУ М’ЯКОЇ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ «УКРАЇНКА 0246» В РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ(2023) Демуз, І. О.; Demuz, I. O.Метою дослідження є висвітлення історії виведення та впливу культивації сорту м’якої озимої пшениці Українка 0246 на економічні процеси в Україні упродовж ХХ ст. Методологічної основою дослідження були методи історіографічного аналізу та синтезу, історико-системний метод, що використовувалися на основі принципів історичного об’єктивізму. Результати дослідження. У статті проаналізовано історію виведення сорту м’якої озимої пшениці Українка 0246 вченими Миронівської селекційно-дослідної станції, окреслено основні методи її роз множення та впливу на розвиток сільського господарства та економіки в Україні в 20–40-х роках ХХ ст. А також відзначено внесок відомих вчених, зокрема В.Є. Жолткевича, Л.І. Ковалевського, І.М. Єремеєва. Охарактеризовано якісні характеристики виведеної пшениці, зокрема висока врожайність – від 20 ц/га до 30 ц/га. А посівна площа до 1950 р. сягала 7 млн га. Прослідковано вплив суспільно-політичної ситуації 1917–1920-х рр. на процес організації дослідницької та селекційної діяльності Миронівської станції та їх вплив на виведення сорту. Описано способи розповсюдження пшениці. Так, І.М. Єремеєв вперше використав для дослідження та розмноження сорту звичайні селянські господарства, а також був ініціатором створення Спілки селян-насінників у 1920 р. Охарактеризовано вплив урожайності пшениці на історичні процеси 30-х рр., акцентовано увагу на статистиках зібраного врожаю та хлібозаготівельних планів. Висвітлено політику експорту зерна закордон та його вплив на ситуацію в країні. Приділено увагу процесу колективізації та ролі пшениці в штучному створені Голодомору 1932–1933 рр. Зібраного урожаю в ті роки вистачало для забезпечення населення зерном, але завищенні плани хлібозаготівель були однією з причин Голодомору. У висновках узагальнюється значення сорту м’якої озимої пшениці «Українка 0246» на економічну політику України. Протягом 45 років пшениця «Українка» росла на полях не лише України, а й інших держав, а сам сорт був визнаний як міжнародний стандарт сильної пшениці. На її основі було створено понад 200 сортів пшениці.The purpose of the study is to highlight the history of breeding and the influence of the cultivation of the soft winter wheat variety Ukrainka 0246 on economic processes in Ukraine during the 20th century. The methodological basis of the study became historiographical analysis and synthesis methods and historical-systemic method used under the principles of historical objectivism. The main results of the study. The Article analyzes the history of the soft winter wheat variety Ukrainka 0246 breeding by the scientists at Myroniv breeding and research station, outlines the main methods of its reproduction and influence on the development of agriculture and the economy in Ukraine in the 20–40s of the 20th century. The Article also points out the contribution of famous scientists, in particular V. Yу. Zholtkevych, L. I. Kovalevskyi, I. M. Yeremeyev. The qualitative features of the bred wheat are characterized, in particular, its high yield – from 20 cwt/ha to 30 cwt /ha. And the sown area before 1950 reached 7 mln ha. The impact of the social and political situation in 1917–1920s on the process of organizing research and breeding activities at Myroniv station and their influence on the breeding of the variety was traced. Methods of spreading wheat are described. For instance, I.M. Yeremeyev first used ordinary peasant farms for the research and propagation of the variety. He also was the initiator of the Union of Peasants – Seed Growers in 1920. The impact of wheat yield on historical processes of the 1930s is described, attention is focused on the statistics of the harvested crop and grain procurement plans. The policy of exporting grain abroad and its impact on the situation in the country is highlighted. The emphasis is made on the process of collectivization and the role of wheat in the artificially created Holodomor of 1932–1933. The harvested crop in those years was enough to provide the population with grain, but overestimated grain procurement plans were one of the causes of the Holodomor. The conclusions summarize the significance of the soft winter wheat variety «Ukrainka 0246» on the economic policy of Ukraine. During 45 years, «Ukrainka» wheat grew in the fields not only of Ukraine, but also of other countries, and the variety itself was recognized as an international standard of strong wheat. More than 200 varieties of wheat were created on its basis.Item УКРАЇНСЬКЕ СЕЛО НАПЕРЕДОДНІ СТАЛІНСЬКОЇ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ: ЧИ ІСНУВАЛА АЛЬТЕРНАТИВА ІСТОРИЧНОГО ПОСТУПУ(2023) Водотика, С. Г.; Савенок, Л. А.; Vodotyka, S. H.; Savenok, L. A.Метою дослідження є з’ясування питання щодо існування (не існування) альтернативи сталінській «соціалістичній перебудові» сільського господарства у контексті соціально-економічного стану доколгоспного селянства. Методи дослідження. В основу методології дослідження покладено принципи макроісторичних та альтернативних підходів, що дозволило виявити нові аспекти проблеми здійснення сталінським тоталітарним режимом небаченого в історії соціального експерименту перебудови суспільства на основі утопічних ідей побудови комунізму. Результати дослідження. Встановлено, що з середини ХІХ ст. перед суспільством об’єктивно постала необхідність модернізації та, відповідно, перебудови сільського господарства, перетворення селянина на фермера. Імперська капіталістична індустріалізація проводилась у значній мірі за рахунок селянства, мала неприйнятну для суспільства соціальну ціну. Більшовики нав’язали суспільству утопічну комуністичну модель модернізації (за радянською термінологією, соціалістичні індустріалізація, колективізація і культурна революція), яка не була сприйнята більшою частиною суспільства і, зокрема селянства. Проте більшовиків це не обходило. Вони виходили з концепту «диктатури пролетаріату» і для них органічними були примус і терор в реалізації своєї політики. У статті наголошується, що особливо драматична ситуація в часи непу, тобто напередодні радянської модернізації, склалась на селі. Внаслідок тимчасової відмови від «комуністичного штурму» і запровадження «державного капіталізму» у 1920-і роки селянство пережило своєрідний ренесанс. На селі відбулося відродження доіндустріальних стратегій життєдіяльності – натуралізація господарського життя, орієнтація на споживання, дистанціювання від влади і радянської економіки. Тобто спостерігалась тенденція певної автаркії. Відповідно, вкрай повільно зростали обсяги сільськогосподарського виробництва, знизилась його товарність і споживання промислових товарів, селянство економічно і політично не підтримало більшовицький курс на прискорену індустріалізацію і взагалі більшовицький варіант модернізації. Висновки. Доведено, що у конкретно-історичних умовах радянської України 1920-х років альтернативи новому варіанту «комуністичного штурму» не існувало. Наголошується, що дослідження радянської історії у концепті альтернативності мають неабияку перспективу, особливо щодо ключових її моментів. Це дозволяє краще зрозуміти сутність і наслідки для пострадянських країн спроби реалізації комуністичного проекту. The purpose of the study is to set and clarify the problem of the existence (or non-existence) of an alternative to Joseph Stalin’s ‘socialist restructuring’ of agriculture in the socio-economic state of the pre-collective farming peasantry. Research methods. The research methodology is based on the principles of macro-historical and comparative approaches, combined with the method of alternative histories, which allowed us to identify new aspects of the problem of the Stalinist totalitarian regime’s unprecedented social experiment of restructuring society based on utopian ideas of building communism. The study results show that since the mid-nineteenth century, society has objectively faced the need for modernisation and, accordingly, restructuring of agriculture tradition and the transformation of a peasant into a farmer. Imperial capitalist industrialisation was carried out mainly at the cost of the peasantry and had an unacceptable social and phycological cost for society. The Bolsheviks imposed a utopian communist model of modernisation (in Soviet terminological tradition – socialist industrialisation, collectivisation and cultural revolution) on society, which was not accepted by significant communities, particularly by the peasantry. However, the Bolsheviks did not care. They proceeded from the concept of the «dictatorship of the proletariat», and coercion and terror were organic to them in implementing their policies. The article emphasises that the situation in the countryside was particularly dramatic during the new economic policy period, i. e. on the eve of Soviet modernisation. As a result of the temporary abandonment of the «communist assault» and the introduction of «state capitalism» in the 1920s, the peasantry experienced a kind of renaissance and new prosperity period. The countryside saw a revival of pre-industrial livelihood strategies: the naturalisation of economic life, a focus on consumption, and distancing from the authorities and the Soviet economy. In other words, there was a tendency towards a certain autarky. Accordingly, agricultural production grew exceptionally slowly, and its marketability and consumption of industrial goods declined. The peasantry did not economically and politically support the Bolshevik course of accelerated industrialisation and the Bolshevik version of modernisation in general. Conclusions. It is proved that in the specific historical conditions of Soviet Ukraine in the 1920s, there was no alternative to the new version of the communist modernisation project. It is emphasised that the study of Soviet history in the concept of alternatives has a great perspective, especially with regard to its key moments. This allows for a better understanding of the nature and consequences for post-Soviet countries of the attempt to implement the communist project.Item РОЗВИТОК ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ОСВІТИ В ОДЕСЬКОМУ ІНСТИТУТІ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА В 1920-Х РОКАХ(2023) Литвин, Н. М.; Разіцький, В. Й.; Lytvyn, N. M.; Razitskyi, V. Y.Метою дослідження є розкриття завдань і цілей, поставлених комуністичною партією перед торговельно-економічною освітою у 1920-ті роки ХХ ст., на прикладі Одеського інституту народного господарства. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, науковості, верифікації, авторської об’єктивності, поміркованого конструктивізму, а також на використання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-системний, історико-типологічний) методів. Результати досліджень. У статті подаються основні організаційні аспекти Одеського інституту народного господарства, розкрито завдання та цілі, поставлені владою перед науково-педагогічною діяльністю інституту, також зосереджена увага на соціальному складі студентів та їхній освіті на торгово-кооперативних факультетах. Слід підкреслити, що ця тема є актуальною, оскільки в Україні наявні лише фрагментарні дослідження з питань торгівлі та економічної освіти 1920-х років. Висновки. У статті представлені архівні документи, які дають дані про фінансове забезпечення інституту, ролі кооперативних організацій у фінансовій допомозі кооперативного факультету Інституту. У роботі наголошується на відсутності комерційних фахівців та важкому фінансовому становищі студентів на той час. Звертається увага на проблеми, що пов’язані з фінансуванням та зарахуванням студентів на кооперативний факультет. Автори підкреслюють роль торгово-економічної освіти у народженні нової комерційної та пролетарської інтелігенції. На основі архівних документів ми можемо простежити історію інститутів національної економіки, а найголовніше, прокоментувати основні цілі влади щодо створення нової бази торговельно-економічної освіти та нових спеціалістів у сфері торгівлі. З наведених висновків можемо стверджувати, що торговельно-економічна освіта посідала провідне місце у соціалістичному будівництві того часу, а головне – мала виконувати роль «гвинтика» в народженні нової філософії торгівлі та економіки. Purpose. The aim of the research is to reveal the tasks and goals set by the Communist Party for trade and economic education in the 1920s of the twentieth century on the example of the Odessa Institute of National Economy. Methods. Methodology is based on the principles of historicism, systematization, scientificity, verification, authorial objectivity, moderate constructivism, as well as the use of general scientific (analysis, synthesis, generalization) and special-historical (historical-systemic, historical-typological) methods. Results. The article presents the main organizational aspects of the Odessa Institute of National Economy, reveals the tasks and goals set by the authorities for scientific and pedagogical activities of the institute, also focuses on the social composition of students and their education at trade and cooperative faculties. It should be emphasized that this topic is relevant, as in Ukraine there are only fragmentary studies on trade and economic education in the 1920s. Conclusions. The article presents archival documents that provide data on the financial support of the institute, the role of cooperative organizations in the financial assistance of the cooperative faculty of the Institute. The paper emphasizes the lack of commercial specialists and the difficult financial situation of students at that time. Attention is paid to problems related to funding and enrollment of students in the cooperative faculty. The authors emphasize the role of trade and economic education in the birth of a new commercial and proletarian intelligentsia. On the basis of archival documents, we can trace the history of the institutions of the national economy, and most importantly comment on the main goals of the government to create a new base of trade and economic education and new specialists in the field of trade. From these conclusions we can say that trade and economic education occupied a leading position in the socialist construction of the time, and most importantly had to play the role of “cog” in the birth of a new philosophy of trade and economics.Item РАДЯНСЬКИЙ ПЛАКАТ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ ШКІЛЬНОГО ЖИТТЯ УРСР ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ 1940-Х–1980-Х РОКІВ(2023) Лаврут, О. О.; Lavrut, O. O.У радянському суспільстві влада через візуальний контент намагалася донести властиві їй меседжі. Він використовувався у різних сферах, у тому числі й у шкільній освіті. Мета статті полягає у з’ясуванні основних тематичних, змістових напрямів плакатів, які стосувалися життя школи в Українській РСР другої половини 1940-х–1980-х років. Методами задля її досягнення стали такі як: історико-хронологічний, описовий, порівняльний, діахронічний. Перший дозволив проаналізувати цю тему у хронологічному вимірі, продемонструвавши зміни, які відбувалися. Другий став у нагоді під час первинної інтерпретації джерела. Порівняльний метод дозволив простежити динаміку розвитку плакату у зазначений період. Діахронічний дав можливість вивчити суспільні процеси, які прита- манні радянському суспільству і знайшли відображення у шкільному житті. Результати. Плакати покликані формувати будівника суспільства, якому були притаманні певні риси. Плакат інформував, закликав, переконував, забороняв або дозволяв здійснювати певну діяльність. Він був різноплановим з позиції тематики, адресата, жанру, періодизації, авторства, географії. Плакат спрямований на реалізацію політики радянського уряду у школі УРСР. Він закликав до участі у дорослому житті через трудову діяльність, орієнтацію на «радянських героїв», відданість справі навчання та майбутній професії задля кращого життя. У повоєнні роки тематика була спрямована на відбудову народного господарства і ролі у цьому кожного. Подальша тенденція супроводжувалася тезами «наздогнати і перегнати Захід», участі у експериментах радянського уряду, і у цьому контексті використання дитячої праці зі збору металобрухту, лікарських трав, обробки полів, садів, догляду за тваринами. Школа використовувалася як потужний ресурс впливу на громадськість, який мав потужний матеріальний та людський потенціал. Вони мали певні гасла або цілі приписи залежно від аудиторії, на яку спрямовувалася їхня дія: від учнів початкових класів, яких навчали правил письма, до старшокласників, які уже готові були реалізовувати свою суспільну місію. На плакатах учні і педагоги зображувалися активними, усміхненими, серйозними, задумливими або мрійливими. Висновки. Загалом, школа позитивно зображувалася на плакатах і мала вплив на суспільну думку. Вона залишалася механізмом реалізації планів радянської влади у соціумі. In soviet society, the government tried to convey its own messages through visual content. It was used in various fields, including school education. The purpose of the article is to clarify the main thematic and content directions of the posters, which were related to school life in the Ukrainian SSR in the second half of the 1940s–1980s. The following methods were used to achieve it: historical-chronological, descriptive, comparative, diachronic. The first made it possible to analyze this topic in a chronological dimension, demonstrating the changes that took place. The second came in handy during the initial interpretation of the source. The comparative method made it possible to trace the dynamics of poster development in the specified period. Diachronic provided an opportunity to study social processes that are inherent in Soviet society and were reflected in school life. The results. Posters are designed to form a builder of society, which was characterized by certain features. The poster informed, urged, persuaded, forbade or permitted a certain activity. It was diverse in terms of subject matter, addressee, genre, periodization, authorship, and geography. The poster is aimed at the implementation of the policy of the Soviet government in the school of the Ukrainian SSR. He called for participation in adult life through work, focus on «Soviet heroes», dedication to education and future profession for a better life. In the post-war years, the topic was aimed at rebuilding the national economy and everyone’s role in it. The subsequent trend was accompanied by «catching up and overtaking the West», participation in the experiments of the Soviet government, and in this context the use of child labor in collecting scrap metal, medicinal herbs, cultivating fields, gardens, and caring for animals. The school was used as a powerful resource of influence on the public, which had a powerful material and human potential. They had certain slogans or whole precepts, depending on the audience to which their action was directed: from elementary school students, who were taught the rules of writing, to high school students who are already ready to realize their social mission. On the posters, pupils and teachers were depicted as active, smiling, serious, pensive or dreamy. Conclusions. In general, the school was positively portrayed on posters and had an impact on public opinion. It remained a mechanism for implementing the plans of the Soviet government in society.Item CHORNOBYL IN PHOTOS FROM THE TCHERIKOWER’S COLLECTION SHOWING POGROM VICTIMS AND POGROMISTS (1919)(2023) Kuzovova, N. M.; Кузовова, Н. М.Purpose. The article describes photos from Tcherikower’s collection about the anti-Jewish pogroms in Chornobyl. Photographs act as markers of temporality: attention is drawn to the circumstances of their creation; the use of these photos as documentary evidence and violence during the anti-Jewish pogroms, by Jewish organizations and the archiving of photos as part of Mizrakh Yidisher Historisher Arkhiv Сollections in the YIVO Institute for Jewish Research (The Center for Jewish History). Research methods. The methods of archival heuristics and description, interdisciplinary approaches were used, in particular the concept of «temporality» in historical science to determine the time markers of an era in this case, the anti-Jewish pogroms, the photos of which flew around the world and determined politics, influenced social relations, became a collective part of historical memory. Research results. An attempt was made to classify collection about the anti-Jewish pogroms in Chornobyl, to detail the descriptions, the history of the creation of this collection and their significance through the concept of temporality in historical science is described. Conclusions. Tcherikower’s photo collection about Chornobyl is a unique collection of images depicting events related to the establishment of power in the Chornobul’s region by Otaman Struk and anti-Jewish pogroms. At the center of the photo selection is Otaman Struk, his army and his victims. Time markers are the traditions of self-images that date back to the First World War and are part of the worldview of the military of that time, even if it is a private army that owns a small territory, such as Struk’s. It is a display of weapons that is supposed to assert masculinity, even children and teenagers are photographed with weapons. Although the soldiers have poor clothing, they are well armed. It is also a depiction of rituals showing respect for the dead: funerals of fallen soldiers, victims of pogroms. The depictions of victims and victims are as lifelike and detailed as possible; they contain inscriptions in French, and were apparently used by Tcherikower during the Schwarzbard trial. The collection of photos also demonstrates the work of investigating anti-Jewish pogroms: visiting cemeteries with the graves of the murdered, destroyed houses, interviewing the victims and their relatives, collecting photographs from before life. У статті описуються фотографії з колекції Черіковера про антиєврейські погроми в Чорнобилі. Фото- графії виступають маркерами тимчасовості: звертається увага на обставини їх створення; використання цих фотографій як документальних доказів та насильства під час антиєврейських погромів єврейськими організаці- ями та архівування фотографій у складі Mizrakh Yidisher Historisher Arkhiv Сollections в YIVO Institute for Jewish Research (The Center for Jewish History). Методи дослідження. Використовувалися методи архівної евристики та опису, міждисциплінарні підходи, зокрема поняття «тимчасовість» в історичній науці для визначення часових позначок епохи – в такому випадку антиєврейських погромів, фото яких облетіли світ і визначали політику, впливали на суспільні відносини, стали колективною частиною історичної пам’яті. Результати дослідження. Зроблено спробу класифікації фотографій колекції, деталізації описів, описано історію створення цієї колекції та її значення через поняття тимчасовості в історичній науці. Висновки. Колекція фото Черіковера про Чорнобиль – це унікальна збірка зображень, що відображає події, пов’язані зі встановленням у регіоні влади отамана Струка та антиєврейськими погромами. В центрі добірки фотографій є отаман Струк та його армія. Часовими маркерами є традиції зображень себе, що беруть початок з Першої світової війни і є частиною світогляду військових того часу, навіть якщо це приватна армія, що володіє невеликою територією, така як була у Струка. Це демонстрація зброї, що має стверджувати маскулінність, навіть дітей та підлітків фотографують зі зброєю. Хоча вояки мають поганий одяг, вони є добре озброєними. Це також зображення ритуалів, що демонструють повагу до загиблих: похорон загиблих військових, жертв погромів. Зображення жертв та постраждалих є максимально натуральними та детальними, вони містять написи французькою, і вочевидь використовувались Черіковером під час судового процесу Шварцбарда. Колекція фото також демонструє роботу з розслідування антиєврейських погромів: відвідування кладовищ із могилами вбитих, зруйнованих будинків, опитування постраждалих та їхніх родичів, збирання прижиттєвих фото.Item БАШТА ВІТОВТА: СПЕКТР НАУКОВИХ ПОГЛЯДІВ ПРО ПОХОДЖЕННЯ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ(2023) Кравчук, Б. В.; Kravchuk, B. V.Башта Вітовта – унікальна архітектурна споруда, яка є об’єктом культурної спадщини національного значення. До початку повномасштабного вторгнення військ рф на територію України до неї була прикута особлива увага істориків, архітекторів, краєзнавців. До того ж туристи, увібравши всю палітру інформації про вежу за допомогою відеороликів та рекламних буклетів, торували до неї свої екскурсійні маршрути. Але значно більшого резонансу башта набула через будівництво Каховської ГЕС-2, яка повинна була розташовуватись в безпосередній близькості до неї. Це спонукало багатьох дослідників та ентузіастів до пошуків історичного контексту, походження та призначення вежі. Краєзнавчі розвідки, археологічні розкопки, історичні напрацювання на тему башти стали популярними та заполонили науковий простір різною, часто суперечливою, інформацією. Мета статті полягає у вивченні та систематизації всіх наявних поглядів на проблематику башти Вітовта, які відомі історичній науці станом на сьогодні. Це не спроба підтримати будь-яку із них. Навпаки, вказати на аргументацію кожного дослідника, розкрити джерельну базу, якою вони послуговуються, всесторонньо висвітлити всі версії походження, призначення та історичного контексту. При цьому автор, на основі історичних джерел, висовує свою тезу щодо призначення вежі, яка в майбутньому допоможе конкретніше зрозуміти роль її архітектурних конструкцій та історичних особливостей. В рамках дослідження використовувалися різні історичні методи. Порівняльно-історичний метод використовувався задля пояснення історичного контексту фактів про походження вежі. Історико-системний метод використовувався для аналізу структури і функцій башти, динамічних змін її призначення та використання в різні історичні періоди. Результатом дослідження є об’єднання в одній статті всього спектру історичних думок і знань щодо башти Вітовта. Зокрема, про її середньовічне (литовське) та модернове походження, про її оборонне, млинове та водонапірне призначення, її історичний контекст. Науковий висновок статті полягає в тому, що незалежно від історичного контексту, віку та призначення башта являється унікальним архітектурним об’єктом, який потребує детального археологічного обстеження, історичного вивчення та збереження. Vytautas Tower is a unique architectural structure that is a cultural heritage site of national importance. Since the beginning of the full-scale invasion of Ukraine by Russian troops, it has received special attention from historians, architects, and local historians. In addition, tourists, having absorbed the entire palette of information about the tower through videos and promotional brochures, made their own excursion routes to it. However, the tower gained much more resonance due to the construction of the Kakhovka hydroelectric power ІІ, which was to be located in close proximity to it. This prompted many researchers and enthusiasts to search for the historical context, origin, and purpose of the tower. Local history research, archaeological excavations, and historical research on the tower became popular and flooded the scientific space with various, often contradictory, information. The purpose of the article is to study all the available views on the issue of Vytautas Tower that are known to historical science today. This is not an attempt to support any of them. On the contrary, it is an attempt to point out the arguments of each researcher, to reveal the source base they use, and to comprehensively cover all versions of the origin, purpose, and historical context. At the same time, the author, based on historical sources, wants to put forward his own thesis on the purpose of the tower, which in the future will help to understand more specifically the purpose of its architectural structures and historical features. Various historical methods were used in the study. The comparative historical method was used to explain the historical context of the facts about the tower's origin. The historical-systemic method was used to analyze the structure and functions of the tower, dynamic changes in its purpose and use in different historical periods. The result of the study is a consolidation of the entire spectrum of historical opinions and knowledge about the Witowt Tower in one article. In particular, about its medieval (Lithuanian) and modern origins, its defense, mill, and waterpressure purposes, and its historical context. The scientific conclusion of the article is that regardless of the historical context, age, and purpose, the tower is a unique architectural object that requires a detailed archaeological survey, historical study, and preservation.Item ЧОРНОБИЛЬСЬКА КАТАСТРОФА НА СТОРІНКАХ ЖУРНАЛУ «ПЕРЕЦЬ»: ЕКОЛОГІЧНИЙ ВИМІР НАЦІОНАЛЬНОГО ПИТАННЯ НА ТЛІ СОЦІАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ ДОБИ ПІЗНЬОГО СРСР(2023) Коркач, Д. А.; Korkach, D. A.Метою цього дослідження є проаналізувати особливості згадок аварії на ЧАЕС у всіх випусках журналу «Перець» у період з 1986 до 1991 року. Методи дослідження. До зібраного масиву даних було застосовано метод контент-аналізу, який є якісно-кількісним методом вивчення документів. Результати дослідження. За результатами дослідження визначено, що більшість зібраних матеріалів зі згадками аварії на ЧАЕС належить до публіцистичних матеріалів, і лише порівняно невелика частина текстів була сатиричного характеру. У тих матеріалах, де аварія на ЧАЕС опинялася у фокусі матеріалу, іншими словами, весь матеріал був присвячений головний чином цій події та її наслідкам, прослідковується зміна та послаблення цензури СРСР. Якщо одразу після аварії журнал «Перець» друкував публіцистичні серйозні матеріали, головною ідеєю яких була антирадянська пропаганда західних медіа, що вони її друкували у зв’язку з аварією на ЧАЕС, то пізніше на сторінках журналу вже виходить публіцистика, а, головне, сатира антирадянського спрямування. Ті публікації, де аварія на ЧАЕС згадується лише побіжно, розкривають всю складність соціальних, політичних, а також екологічних викликів поруч з питанням національної самосвідомості, віддзеркалених на сторінках журналу «Перець». Аварія на ЧАЕС вписується у загальний контекст проблем пізнього СРСР: неефективність державного регулювання економіки, державну корупцію про будівництві житла, невиплату пільг ліквідаторам аварії на ЧАЕС, нерівність громадян у доступі до громадського простору тощо. Ці матеріали публіцистичного характеру показують, що, з одного боку, аварія на ЧАЕС виникла в умовах, коли соціальна та економічна ситуація в СРСР уже була складною, з іншого боку, аварія на ЧАЕС лише посилила ці тенденції. Ці відцентрові тенденції ще більше очевидні у сатиричних матеріалах «Перцю», де аварія на ЧАЕС згадується побіжно. У таких матеріалах яскраво виражена ідея збереження навколишнього середовища, яке зображується як національне багатство. Разом з тим забруднення навколишнього середовища, індустріалізація, володіння атомними технологіями зображується як негативні явища, викликані ні чим іншим як диктатурою. Висновки. Таким чином, публікації журналу «Перець» зі згадуванням аварії на ЧАЕС віддзеркалюють як зміну роботи апарату цензури у структурах пізнього СРСР, так і зміну суспільної думки щодо розуміння причин та наслідків цієї катастрофи. Purpose. The article aims to analyze the peculiarities of mentions of the accident at the Chornobyl nuclear power plant in all issues of the magazine ‘Perets’ in the period from 1986 to 1991. Methods. The content analysis method was applied to the collected dataset, employing both qualitative and quantitative approaches to study the documents. Results. Based on the results of the research, it was determined that the majority of the collected materials referencing the accident at the Chornobyl NPP consisted of journalistic opinion-based materials, while only a relatively small portion of the texts was written is satirical way. In the materials where the accident at the Chornobyl nuclear power plant was the main subject, that is, when the entire material was primarily dedicated to this event and its consequences, the study found the evidence of a profound transformation and weakening of USSR censorship. Initially, immediately after the accident, the «Perets» magazine published non-satiric journalistic materials that showed how spread anti-Soviet propaganda in Western media is, using the coverage of the accident as an example. However, later on, the magazine shifted towards publishing more opinion-based materials and satiric pieces that promoted anti-Soviet ideas. Publications where the accident at the Chornobyl nuclear power plant was only mentioned briefly revealed the complexity of social, political, environmental challenges, as well as the issue of national self-awareness reflected in the pages of the «Perets» magazine. The accident at the Chornobyl nuclear power plant became entangled with the whole set of problems peculiar to USSR in the late 1980s, including the inefficiency of state economic regulation, corruption in housing construction, non-payment of benefits to Chornobyl liquidators, and inequality in citizens’ access to public spaces etc. These opinionbased journalistic materials demonstrate that, on one hand, the accident at the Chornobyl nuclear power plant occurred when the social and economic situation in the USSR was already cconstrained, and on the other hand, the accident itself further intensified the existing tensions. These tendencies are even more evident in the satirical materials of the «Perets» materials where the accident at the Chornobyl nuclear power plant is mentioned only briefly. In such materials, the idea of preserving the environment is depicted as a national asset and is strongly emphasized. Simultaneously, environmental pollution, industrialization, and the possession of atomic technologies are portrayed as negative phenomena which is attributable to dictatorship. Conclusions. Therefore, the publications of the Perets magazine referring to the Chornobyl accident reflect two significant shifts: one in the work of the censorship apparatus within the structures of the late USSR, and the other in public opinion regarding the understanding of the causes and consequences of this disaster.