Південний архів (історичні науки) (Випуск 36-43)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/17377
Browse
3 results
Search Results
Item УРБАНІСТИЧНІ ВИМІРИ ОКУПАЦІЙНОЇ ДІЙСНОСТІ: ХЕРСОНСЬКИЙ ДОСВІД ПОВСЯКДЕННОГО ПОРТРЕТУВАННЯ(2023) Черемісін, О. В.; Михайленко, Г. М.Мета дослідження – вивчити особливості окупації на прикладі Херсона під час широкомасштабної російсько-української війни у березні–листопаді 2022 р. Методологічною основою дослідження стали такі методи: аналізу, синтезу, спостереження, фронтиру, локальної історії, повсякденності, усної історії. Основні резуль- тати дослідження. 1 березня 2022 р. Херсон став першим обласним центром, захопленим з початку широко- масштабної російської агресії, та третім з початку російсько-української війни у 2014 р., тимчасова окупація якого тривала 8 місяців і 10 днів до 11 листопада 2022 р. Досліджуваний період характеризується захопленням обласного центра Херсон і перебування його у тимчасовій окупації російських військ. У статті робиться спроба на повсякденному рівні зрозуміти й окреслити особливості перебування Херсона в окупації. У ході дослідження запропонована періодизація тимчасової окупації міста з поділом на три періоди: 1) трансформаційний (бере- зень – кінець травня 2022 р.); 2) інтеграційний (кінець травня – початок жовтня 2022 р.); 3) реструктуризаційний (початок жовтня – початок листопада 2022 р.). Кожен етап мав свою специфіку та особливі контури повсякден- ного сприйняття ходу військового конфлікту, мав свої межі і внутрішню логіку, що відбивалось на моральному сприйнятті цивільним населенням ходу військової кампанії та очікування визволення. У ході роботи були виявлені особливі характеристики кожного періоду та обґрунтовані переходи з одного періоду в інший. Запропоновано ставитись до окупації Херсона як до особливого типу окупаційної практики російського режиму. Дослідження доповнено повсякденними практиками життя місцевого населення як на основі усних історичних відомостей, так і на основі рефлексії особистого перебування в тимчасово окупованій зоні. Висновки. У висновках визначені хронологічні межі та особливості окупації на прикладі Херсона. Запропонований і обґрунтований поділ тимчасової окупації Херсона на три періоди. Доведено нездійсненність планів агресора щодо інкорпорації Херсона до складу російської федерації і провальність штучної «новоросійської» теорії. The research purpose is to examine specificity of occupation exemplified by Kherson during the full-scale Russian- Ukrainian war in March–November 2022. Methodological foundations of the study involve such methods as analysis, synthesis, observation, frontier, local history, everyday life and oral history. Main research results. On March 1, 2022 Kherson became the first regional center occupied after the beginning of the full-scale Russian aggression and the third one – after the beginning of the Russian-Ukrainian war in 2014. Its temporary occupation had lasted 8 months and 10 days by November 11, 2022. The examined period is characterized by capturing the regional center Kherson and its being occupied temporarily by Russian armed forces. The research makes an attempt to comprehend and outline specificity of Kherson’s being under occupation in everyday life aspects. The study suggests a periodization of the city’s temporary occupation divided into three periods: 1) transformational (March – the end of May, 2022); 2) integrational (the end of May – the beginning of October, 2022); 3) restructuring (the beginning of October – the beginning of November, 2022). Each stage had its own specificity and special contours of everyday perception of the war conflict, had its boundaries and internal logic that reflected on civilians’ psychological perception of the course of the war campaign and their expectations of liberation. The research finds out special characteristics of each period and substantiates transitions from one period to another. It suggests considering occupation of Kherson as a special type of the Russian regime’s occupation practice. The study also involves depiction of the local population’s everyday life based on oral history information and personal reflections of staying in the temporarily occupied zone. Conclusions. The conclusions determine chronological boundaries and specificity of occupation exemplified by Kherson. The research suggests and substantiates division of Kherson’s temporary occupation into three periods. The study proves impossibility to realize the aggressor’s plans concerning incorporation of Kherson into Russian federation and failure of the artificial «novorossia» territory.Item УКРАЇНСЬКИЙ ШЛЯХ ДО ЄВРОПИ В ХЕРСОНСЬКІЙ ПРЕСІ ПЕРІОДУ НІМЕЦЬКО-НАЦИСТСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ 1941–1943 РР. (НА МАТЕРІАЛАХ ГАЗЕТИ «ГОЛОС ДНІПРА»)(2022) Бойков, О. Ю.; Бойкова, Є. Л.; Boikov, O. Y.; Boikova, Y. L.Метою роботи є аналіз матеріалів херсонської газети «Голос Дніпра» в період німецько-нацистської окупації, які відображали позицію діячів українського національного руху щодо напряму європейського шляху розвитку України. Результати дослідження. У процесі аналізу характеру діяльності херсонської української легальної преси в період гітлерівської окупації на прикладі газети «Голос Дніпра» необхідно підкреслити певні риси. Створення українського національного медіаресурсу мало на меті випередити німців у формуванні інформаційної доктрини в регіоні та забезпечити мінімальне втручання окупаційної влади в редакційну політику. Це, а також подальша доля членів редколегій не дає підстав розглядати їх інформаційну політику та діяльність як колабораційну. Оскільки редакційна політика формувалася під впливом представників херсонського проводу Організації українських націоналістів, які були вихідцями із західноукраїнських регіонів та мешканцями Херсонщини, що постраждали від радянської репресивної машини, характер газетних публікацій відзначався досить однозначним ставленням до комуністичного режиму. Розгляд ними перспективи формування європейської моделі у процесі національного державотворення відбувався, з одного боку, під значним впливом німецького образу нової Європи, а з іншого – згідно з не досить позитивним для українців досвідом відносин із провідними демократичними країнами Заходу першої чверті ХХ ст. Висновки. Аналіз друкованого матеріалу на сторінках «Голосу Дніпра» дає змогу стверджувати, що, незважа- ючи на шалений тиск німецької адміністрації стосовно чітко визначеного характеру інформаційного наповнення та офіційного забарвлення, представники українських редакцій головною метою мали поширення саме націо- нальної ідеї держави, близької концептуально до державних моделей європейського ґатунку. Таким чином, спрямованість української національної державницької концепції на західний шлях розвитку та отримання Україною гідного місця в європейській системі відносин чітко простежується в публікаціях херсонського «Голосу Дніпра». The purpose of the work is to analyze the materials of the Kherson newspaper “Holos Dnipra” (“Voice of the Dnipro”) during the German-Nazi occupation, which reflected the position of the figures of the Ukrainian national movement regarding the direction of the European path of Ukraine’s development. Research results. In the process of analyzing the nature of the activities of Kherson’s Ukrainian legal press during the period of Hitler’s occupation, it is necessary to emphasize certain features on the example of the newspaper “Voice of the Dnipro”. The creation of the Ukrainian national media resource was aimed at getting ahead of the Germans in the formation of the information doctrine in the region and ensuring minimal intervention of the occupation authorities in the editorial policy. This, as well as the subsequent fate of the members of the editorial board, does not give grounds to consider their information policy and activity as collaborative. Since the editorial policy was formed under the influence of the representatives of the Kherson branch of the Organization of Ukrainian Nationalists, who were natives of the western Ukrainian regions and residents of the Kherson region, which suffered from the Soviet repressive machine, the nature of newspaper publications was characterized by a fairly unambiguous attitude to the communist regime. Their consideration of the prospects for the formation of the European model in the process of national state-building took place, on the one hand, under the significant influence of the German image of the new Europe, and on the other hand, according to the not quite positive for Ukrainians experience of relations with the leading democratic countries of the West in the first quarter of the 20th century. Conclusions. The analysis of the printed material on the pages of “Voice of the Dnipro” makes it possible to assert that, despite the intense pressure of the German administration regarding the clearly defined nature of the information content and official coloring, the representatives of the Ukrainian editorial offices had the main goal of spreading the national idea of the state, conceptually close to state models of the European type. Thus, the focus of the Ukrainian national statist concept on the western path of development and Ukraine’s obtaining a worthy place in the European system of relations is clearly visible in the publications of the Kherson “Voice of the Dnipro”.Item СЛІДЧА СПРАВА ЯКОВА БЕР-БАЄРА, ЗАВІДУВАЧА ХЕРСОНСЬКОЇ ІНФЕКЦІЙНОЇ ЛІКАРНІ, ЯК ДЖЕРЕЛО З ІСТОРІЇ ГОЛОКОСТУ(2022) Кузовова, Н. М.; Kuzovova, N. M.Мета роботи – дослідити одну з маловідомих сторінок історії Голокосту в Херсоні за матеріалами слідчої справи Якова Вільгельмовича Бер-Баєра, що зберігається в державному архіві Херсонської області. Методи дослідження. Під час дослідження було застосовано метод архівної евристики, за допомогою якого було виявлено вказану справу в фонді Служби безпеки України в Херсонській області. Щоб перевірити інформацію, яку містить справа, застосовувались методи джерелознавчого аналізу: вивчені обставини заведення слідчої справи, здійснено порівняльний аналіз подібних за змістом справ, розпочатих радянськими органами держбезпеки в цей період за схожими звинуваченнями, проаналізована структура справи щодо визначення повноти складу документів. Дотри- муючись принципу історизму досліджено контекст історичної епохи: події, що стали основою звинувачення – Голокост під час Другої світової війни в Україні, причини, мотиви та наслідки роботи органів держбезпеки, що стосувались не лише виявлення та покарання нацистів та їхніх посібників, але й застосування політичних репресій до національних меншин, зокрема німців. Для цього були залучені архівні документи з архівного відділу СБУ в Херсонській області, Держархіву Херсонської області, наукова література, періодичні видання та спогади очевидців. Результати дослідження. Аналіз історіографічної та джерельної бази показав, що події, описані у справі, відбувались на території м. Херсона в 1941 р., у їх епіцентрі опинились євреї – пацієнти Херсонської інфекційної лікарні, заарештовані та розстріляні нацистською окупаційною владою. Вивчення аналогічних практик у лікарнях на території окупованої України дозволяє стверджувати, що керівництво лікарень так чи інакше залучалось до виявлення єврейського населення нацистами і в окремих випадках безпосередньо керувало вбивством своїх пацієнтів; виявлення єврейського населення в лікарнях усіх типів за лікарняними справами пацієнтів та свідченнями медичного персоналу безперечно проводилось нацистами. Висновки. У результаті дослідження в науковий обіг введено нове джерело з історії Голокосту – слідча справа Бер-Баєра, що містить інформацію про вбивство пацієнтів-євреїв Херсонської інфекційної лікарні. Її вивчення показало, що причетність головного лікаря до загибелі його єврейських пацієнтів не стала центральним звинуваченням. Бер-Баєр був засуджений як особа німецької національності – фольксдойче, проте, на відміну від багатьох німців, реабілітованих у радянські часи, його судимість не була знята через колабораціонізм – він був реабілітований лише в 1993 р. Можливою обставиною для пом’якшення вироку стало те, що Бер-Баєр, пізніше перебуваючи в Чехо-Словаччині, рятував пацієнтів, зокрема євреїв, від переслідування гестапо. Purpose is to investigate one of the little-known pages of the history of the Holocaust in Kherson on the basis of the investigation case of Yakov Wilhelmovich Ber-Bayer, this is stored in the state archives of the Kherson region. Research methods. During the research the method of archival heuristics was used, with the help of which the case was identified in the fund of the Security Service of Ukraine in Kherson region. To verify the information contained in the case, methods of source analysis were used: the circumstances of the investigation were studied, a comparative the structure of the case, to determine the completeness of documents. Following the principle of historicism, the context of the historical epoch is studied: the events that led to the accusation – the Holocaust during the Second World War in Ukraine, the causes, motives and consequences of state security bodies in relation to national minorities, in particular Germans. For this purpose, archival documents from the archival department of the SBU in the Kherson region, the state archives of the Kherson region, scientific literature, periodicals and eyewitness memoirs were involved. The results of the study: analysis of historiographical and source base showed that the events described in the case took place in Kherson in 1941, in their epicenter were Jews – patients of Kherson Infectious Diseases Hospital, arrested and shot by the Nazi occupation authorities. A study of similar practices in hospitals in occupied Ukraine suggests that hospital managements were involved in the Nazi identification of the Jewish population and in some cases directed the killing of their patients. The identification of the Jewish population in hospitals of all types on the basis of hospital cases of patients and the testimony of medical staff was undoubtedly carried out by the Nazis. Conclusions. As a result of the research, a new source on the history of the Holocaust was introduced into scientific circulation – the Ber-Bayer investigation case, which contains information about the murder of Jewish patients at the Kherson Infectious Diseases Hospital. Her study showed that the chief physician’s involvement in the deaths of his Jewish patients was not a central charge. Beer- Bayer was convicted as a German national – Volksdeutsche, but unlike many Germans rehabilitated in Soviet times, his conviction was not revoked due to collaborationism – he was rehabilitated only in 1993. A possible mitigating factor was that Ber-Bayer, later in Czechoslovakia, saved patients, in particular Jews, from persecution by the Gestapo.