Південний архів (історичні науки) (Випуск 36-43)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/17377
Browse
2 results
Search Results
Item ДО ПИТАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ БАЗИ ГОЛОКОСТУ(2023) Сугацька, Н. В.; Каліцева, О. В.; Sugatska, N. V.; Kalitseva, O. V.Мета дослідження – здійснити аналіз міжнародної термінологічної бази, різних напрямів і підходів у визначенні дефініцій, котрі стосуються трагічної долі європейських євреїв у часи Другої світової війни. Оскільки сучасне наукове поле містить різноплановий доробок за визначеною проблематикою, то авторки цієї розвідки сконцентрували свою увагу на роботах, котрі, на їхній погляд, становлять певний інтерес у визначенні дефініцій Голокосту, адже професійна наукова компетентність передбачає дотримання термінологічної єдності як неодмінний її складник. Методи. Для здійснення систематизації термінологічного апарату історико-наукових досліджень роботу виконано в контексті проблемно-тематичного підходу з використанням загальнонаукових методів аналізу та синтезу, що забезпечило досягнення поставленої мети. Результати. Термінологія посідає особливе місце у системі сучасного наукового знання, а однозначність термінів свідчить про упорядкованість та точність. Проте на практиці терміни нерідко набувають багатозначності: одне слово – термін слугує для вираження різних понять чи подій. Зокрема, термін «геноцид» вживають як стосовно трагедії європейського єврейства в період Другої світової війни, так і стосовно Голодомору в Україні. І, навпаки, часто для позначення одного й того ж поняття, події, явища існує два і більше термінів. Прикладом такого вжитку є Голокост, Катастрофа, Шоа, Хурбан, коли йдеться про масове знищення нацистами єврейського населення в часи Другої світової війни, а не про інші трагічні події в історії єврейського народу. Базуючись на безпрецедентному характері подій, обґрунтовано влучний термін для наукового вжитку із зазначеної проблеми, який був би зрозумілий і з яким погоджувалась би більшість науковців. Висновки. Нині саме термін «Голокост» є більш звичним та зрозумілим для більшості науковців, але серед дослідників стосовно його дефініцій усе ще тривають дискусії. У перші повоєнні роки застосовувався термін «геноцид», який викликав багато суперечок. Провідні фахівці з дослідження такої проблеми запропонували тер- міни «Катастрофа», «Шоа», «Хурбан»; останні два з кінця 60-х – початку 70-х років ХХ століття поступилися місцем Голокосту. Загалом, саме термін «Голокост», на нашу думку, має чітку вмотивовану дефініцію, залишається загальноприйнятим та вживаним у світовій, а з кінця ХХ ст. і в українській історичній науці, що не виключає можливості вживання і терміна «Катастрофа». The purpose of the study is to analyse the international terminological base in different directions and approaches to defining definitions related to the tragic fate of European Jews during the Second World War. Since the modern scientific field contains diverse work on certain issues, the authors of this study focused their attention on the works that, in their opinion, are of some interest in outlining the definitions of the Holocaust, as professional scientific competence requires the observance of terminological unity as an indispensable component of it. Methods. In order to systematize the terminological apparatus of historical-scientific research, the study is performed in the context of a problem-thematic approach using general scientific methods of analysis and synthesis, which ensured the achievement of the purpose. Results. Terminology occupies a special place in the system of modern scientific knowledge, and the unambiguity of the terms indicates orderliness and accuracy. However, in practice, terms often acquire multiple meanings. One wordterm serves to express different concepts or events. In particular, the term genocide is used both in relation to the tragedy of European Jewry during the Second World War and in relation to the Holodomor in Ukraine. And, on the contrary, there are often two or more terms to denote the same concept, event, or phenomenon. An example of such usage is Holocaust, Catastrophe, Shoah, Hurban, when it refers to the mass extermination of the Jewish population by the Nazis during the Second World War, and not to other tragic events in the history of the Jewish people. Based on the unprecedented nature of the events, an apt term for the scientific use of the indicated problem, which would be understandable and with which the majority of scientists would agree, is substantiated. Conclusions. Currently, the term Holocaust is more familiar and understandable to most scholars, but there is still debate among researchers regarding its definitions. The term genocide was used in the first post-war years, which caused a lot of controversy. Leading specialists in the study of this problem proposed the terms Catastrophe, Shoah, Hurban; the last two from the late 1960s and early 1970s gave way to the Holocaust. In general, the term Holocaust, in our opinion, has a clear motivated definition, remains the most widely accepted and used in the world, and since the end of the 20th century and in Ukrainian historical science as well, which does not exclude the possibility of using the term Catastrophe.Item ГОЛОКОСТ НА КІРОВОГРАДЩИНІ: ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛІДЖЕННЯ(2022) Митрофаненко, Ю. С.; Mytrofanenko, Y. St.Мета. Метою статті є аналіз історіографії проблематики Голокосту на території Кіровоградської області упродовж 1941–1943 рр. та визначення перспективи майбутніх досліджень. Методи. Використовується регіональний метод: приділяється увага локальному виміру Голокосту на території Кіровоградської області. Для аналізу історії повсякдення в умовах нацистської окупації на території сучасної Кіровоградської області автор застосовує методику компаративного аналізу, порівнюючи поведінку різних національних груп населення краю під час погромів 1919 р. та Голокосту 1941–1943 років. Автор застосовує метод критичного аналізу під час досліджень регіональної історіографії. Історіографічний огляд подається із застосуванням проблемно-хронологічного методу, тобто аналіз літератури пропонується за хронологією перебігу подій Голокосту в Кіровоградській області. Для підрахунку кількості жертв геноциду використовується статистичний метод дослідження. Результати. Проаналізовано зріз регіональної історіографії Голокосту на Кіровоградщині. Встановлено, що події нацистського геноциду в Кіровоградській області є об’єктом уваги краєзнавців та авторів комплексних, узагальнюючих праць з історії Голокосту на території України. Також питання Голокосту на Кіровоградщині розглянуто авторами досліджень, які стосуються різних аспектів Другої світової війни на теренах сучасної Кіровоградської області. Серед першої групи варто відзначити праці істориків Василя Даценка та Марини Михайлюк. Другої – колективну монографію Ігоря Щупака, Андрія Круглова та Андрія Уманського. До третьої належать праці краєзнавців Івана Петренка та Олександра Жосана. Окрім аналізу історіографії, автор вводить до наукового обігу маловідомі документи з архівосховищ Кіровоградського обласного управління СБУ, які стосуються подій Калі Траш (геноциду ромів) на теренах Кіровоградщини. Висновки. Незважаючи на фаховий історіографічний доробок дослідників Голокосту, проаналізований автором, тема залишається перспективною для подальших досліджень. Матеріали статті можуть зацікавити дослідників періоду Голокосту маловідомими або не досить опрацьованими істориками документами, як опублікованими, так і тими, що вперше вводяться до наукового обігу. Purpose. The aim of the article is to analyze the historiography of the Holocaust in the Kirovohrad region during 1941– 1943 and to determine the problems of future research using new documents stored in the archives of Kropyvnytskyi, but were not the subject of researchers. Methods. The regional method is used: attention is paid to the local dimension of the Holocaust in the Kirovohrad region. To analyze the patterns of behavior of the Jewish population of the region, the author uses the method of comparative analysis, comparing the attitude of Germans to Jews in 1918 and during the occupation period of 1941–1944. The method of critical analysis of works related to the events of the Holocaust in the Kirovohrad region is also used. Historiographical review is presented using the problem-chronological method, i.e. the analysis of research is offered in the context of the Holocaust in Kirovograd region. Results. The author analyzes the works of historians and historians of local lore, which contain information about the events of the Holocaust in the Kirovohrad region. It was established that the events of the Holocaust in the Kirovohrad region were considered as a separate research problem and in the context of World War II and comprehensive research on the history of the Holocaust outside the Ukraine District Commissariat and the Transnistria Governorate. Among the first group is the study of historian Vasyl Datsenko and historian Maryna Mykhailyuk, for the second group – monograph by Igor Shchupak, Andriy Kruglov and Andriy Umansky, dedicated to the Holocaust in the two above-mentioned occupation zones. The third includes works by local historians Ivan Petrenko and Oleksandr Zhosan.Little-known documents from the archives of the Kirovohrad Regional Department of the Security Service of Ukraine, which relate to the events of Kali Traf (Roma genocide) in the Kirovohrad region, are also being introduced into scientific circulation. Conclusions. Despite the historiographical work analyzed by the author of the article, the topic remains promising for further research. The materials of the article may be of interest to researchers of the Holocaust period by little-known or insufficiently developed documents by researchers, both published and those that are being introduced to scientific circulation for the first time.