Збірник наукових праць. Педагогічні науки (Випуск 75-80, 98-106, 108 )

Permanent URI for this collectionhttp://10.30.1.5:4000/handle/123456789/6721

Browse

Now showing 1 - 2 of 2

ВПЛИВ ЕЛЕКТРОННИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ НА РІВЕНЬ МОТИВАЦІЇ ДО НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
(2024) Саган, О. В.; Блах, В. С.; Sagan, О. V.; Blakh, V. S.
Мета статті полягає у вивченні, аналізі взаємозв’язку між навчальною мотивацією здобувачів вищої освіти та їхнім ставленням до використання електронних освітніх ресурсів (ЕОР), обґрунтуванні вимог до конструювання електронних освітніх ресурсів як засобу підвищення такої мотивації. Методи: аналіз психолого-педагогічної літератури з теми дослідження, методи емпіричного дослідження: спостереження; опитування; тестування; статистична обробка результатів. Узагальнення досліджень щодо навчальної мотивації та електронних освітніх ресурсів спеціалістами різних галузей (психології, педагогіки, інформатики) передбачає мультидисциплінарний підхід. Результати. У статті проаналізовано різні підходи до вивчення мотивації, наведено структуру електронних освітніх ресурсів університету. Із метою перевірки ставлення до електронних освітніх ресурсів організовано опитування здобувачів вищої освіти педагогічного факультету. Разом із цим аналізувалися відповіді респондентів щодо проблем використання ЕОР, ефективності цифрових інструментів як засобу підвищення їхньої навчальної мотивації, перспектив урахування мотиваційного чинника під час проєктування цифрового освітнього середовища. Результати анкетування засвідчили, що саме ефективне освітнє середовище з якісними електронними освітніми ресурсами дає змогу зменшити негативний вплив на мотивацію здобувачів вищої освіти, пов’язану з відсутністю очного спілкування з викладачем та однокурсниками, високим рівнем відволікання, проблемами самоорганізації, відсутністю прямого виховного впливу тощо. Аналіз та узагальнення проведеної діагностики дають змогу окреслити основні напрями вирішення порушеної проблеми, а саме: створення балансу між використанням електронних ресурсів та іншими формами навчання; створення можливостей для групової взаємодії; створення структурованого освітнього контенту; розроблення системи ефективних завдань; ефективний зворотний зв’язок. Висновки. Використання електронних освітніх ресурсів, які підвищують ефективність освітнього процесу, має особливий дидактичний потенціал і практичне значення для підвищення мотивації здобувачів до отримання якісної освіти. А проєктування та реалізація ЕОР як складника освітнього середовища вимагає не лише наукового обґрунтування, а й технічних можливостей університету і високого рівня сформованості цифрових компетентностей викладачів. The purpose of the article is to study and analyze the relationship between the educational motivation of students of higher education and their attitude to the use of electronic educational resources (EER), to substantiate the requirements for the construction of electronic educational resources as a means of increasing such motivation. Methods: analysis of psychological and pedagogical literature on the research topic, empirical research methods: observation; poll; testing; statistical processing of results. The generalization of research on learning motivation and electronic educational resources by specialists in various fields (psychology, pedagogy, computer science) involves a multidisciplinary approach. The results. The article analyzes various approaches to the study of motivation, provides the structure of electronic educational resources of the university. In order to check the attitude towards electronic educational resources, a survey of students of the Faculty of Pedagogy was organized. Along with this, the answers of the respondents regarding the problems of using EOR were analyzed; the effectiveness of digital tools as a means of increasing their educational motivation; prospects of taking into account the motivational factor when designing a digital educational environment. The results of the survey proved that an effective educational environment with high-quality electronic educational resources can reduce the negative impact on student motivation associated with the lack of face-to-face communication with the teacher and fellow students, a high level of distraction, self-organization problems, lack of direct educational influence, etc. The analysis and generalization of the conducted diagnostics allow us to outline the main directions of solving the problem, namely: creating a balance between the use of electronic resources and other forms of education; creating opportunities for group interaction; creation of structured educational content; development of a system of effective tasks; effective feedback. Conclusions. The use of electronic educational resources, which increase the efficiency of the educational process, has a special didactic potential and practical significance for increasing the motivation of students to receive quality education. And the design and implementation of EOR, as a component of the educational environment, requires not only scientific justification, but also the technical capabilities of the university and a high level of formation of digital competences of teachers.
ПЕДАГОГІЧНА ОСВІТА БАТЬКІВ У НАУКОВІЙ СПАДЩИНІ ЄВГЕНА ІВАНОВИЧА ПЕТУХОВА (1925–1989) В ІСТОРИЧНОМУ ВИМІРІ
(2024) Федяєва, В. Л.; Блах, В. С.; Fediaieva, V. L.; Blakh, V. S.
Метою статті є аналіз науково-педагогічних праць доктора педагогічних наук, професора Євгена Петухова з питань сімейного виховання. Особливу увагу приділено вивченню робіт, присвячених проблемі педагогічної освіти батьків у 1970–1980-х роках ХХ ст. в Україні, зокрема на Херсонщині. Для досягнення мети було використано низку сучасних наукових підходів: синергетичний, регіональний, педагогічної герменевтики та методи: аналіз наукової та науково-методичної літератури, у якій розкрито особливості виховання дітей у сім’ї в другій половині ХХ ст.; вивчення праць Євгена Івановича Петухова, у яких обґрунтовано теоретичні засади і практику реалізації сімейного виховання, зокрема системи педагогічної освіти батьків за різними формами і місцем її проведення; аналіз матеріалів кафедри педагогіки Херсонського педагогічного інституту 70–80-х років ХХ ст. із науково-методич- ного та організаційно-педагогічного забезпечення системи педагогічної освіти батьків; історико-порівняльний, систематизації та ін. За результатами дослідження: 1) установлено, що у наукових і науково-методичних працях ученого провідне місце посідали питання місця і ролі сім’ї у вихованні дітей; питання спільної роботи сім’ї, школи, громадськості, підприємства, викладачів педагогічного інституту; педагогічної освіти за моделлю, відмінною до тієї, що існувала, зокрема її організації не просто в школі, а безпосередньо на підприємстві; питання підготовки майбутніх учителів до роботи з батьками; 2) показано, що питання організації педагогічної освіти батьків у структурі сімейного виховання розглядаються комплексно, системно, послідовно, через тогочасну сімейну політику в країні; 3) обґрунтовано, що колективом кафедри під керівництвом Євгена Петухова на допомогу організаторам педагогічної освіти батьків було розроблено чіткий, науково виважений управлінський супровід, інформаційні матеріали з актуальних питань педагогіки та психології, відбувалася постійна підготовка лекторів; 4) доведено, що спадщина Євгена Петухова є важливим складником сімейної педагогіки, де чітко підкреслено важливість педагогічної освіти батьків і що вона була, є та буде обов’язковою у структурі сімейного виховання. Висновки. Науковий пошук засвідчив, що багатоаспектна спадщина Євгена Петухова розглядає важливі питання соціалізації дітей і молоді і є актуальною сьогодні. У своїх працях учений порушив багато важливих проблем із виховання, зокрема сімейного, акцентувавши увагу на педагогічній освіті батьків. У своїх дослідженнях обґрунтував її теоретичні засади та шляхи практичної реалізації. The purpose of the article is to analyze the scientific and pedagogical works of Doctor of Pedagogical Sciences, Professor Yevhen Petukhov on family education. The article describes works devoted to the problem of pedagogical education of parents in the 1970s–1980s of the 20th century in Ukraine, in particular in the Kherson region. To achieve the goal, the following modern scientific approaches were applied: synergetic, regional, pedagogical hermeneutics and methods: analysis of scientific, scientific and methodological literature, demonstrating the features of raising children in the family in the second half of the 20th century; study of the works of Yevgen Petukhov, which substantiates the theoretical principles and practice of implementing family education, in particular, the system of pedagogical education of parents in various forms and places of its implementation; analysis of materials from the Department of Pedagogy of the Kherson Pedagogical Institute in the 70s-80s of the 20th century on the scientific and methodological, organizational and pedagogical support of the system of pedagogical education of parents; historical and comparative methods, systematization, etc. According to the results of the study: 1) it was established that in the scientific and scientific-methodical works of the scientist, the leading place was occupied by the issues of the place and role of the family in raising children; issues of joint work of the family, school, public, enterprise, teachers of the pedagogical institute; pedagogical education according to the model – different from the one that existed, in particular, its organization not just at school, but directly at the enterprise; issues of training future teachers to work with parents; 2) it was shown that the issues of organizing pedagogical education of parents in the structure of family education are considered comprehensively, systematically, consistently, through the contemporary family policy in the country; 3) it was substantiated that the department staff under the leadership of Yevgen Petukhov developed clear, scientifically balanced management support, information materials on topical issues of pedagogy and psychology to help the organizers of pedagogical education of parents, and constant training of lecturers was carried out; 4) it is proven that the legacy of Yevgen Petukhov is an important component of family pedagogy, which clearly emphasizes the importance of parental pedagogical education and that it was, is and will be mandatory in the structure of family education. Conclusions. Scientific research has shown that the multifaceted heritage of Yevgen Petukhov considers important issues of socialization of children and young people and this is actuality today. In his works, the scientist raised many important issues of education, in particular, family education, focusing on the pedagogical education of parents. In his research, he substantiated its theoretical principles and ways of practical implementation.