Збірник наукових праць. Педагогічні науки (Випуск 75-80, 98-106, 108, 109 )
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/6721
Browse
Item ЗАПОБІГАННЯ АКАДЕМІЧНІЙ НЕДОБРОЧЕСНОСТІ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У НЕМОВНИХ ЗВО В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ(2022) Міняйлова, А. В.; Miniailova, A. V.У статті розглянуто загальні способи запобігання академічній недоброчесності студентів під час перевірки знань в умовах дистанційної форми навчання (досвід вітчизняних та зарубіжних ЗВО); розкрито особливості способів запобігання академічній недоброчесності студентів під час перевірки знань з іноземної мови у немовних ЗВО в умовах дистанційної форми навчання. Мета статті – проаналізувати основні способи запобігання академічній недоброчесності студентів під час перевірки знань з іноземної мови у немовних ЗВО в умовах дистанційної форми навчання. Методи дослідження: аналіз, систематизація та узагальнення результатів психолого-педагогічних досліджень вітчизняних і зарубіжних науковців з проблеми академічної доброчесності, нормативно-правових документів України, офіційних сайтів зарубіжних і вітчизняних університетів, сайтів зарубіжних компаній, що запроваджують технічне підтримку запобігання академічній недоброчестності, власні спостереження. Результати. Перехід до дистанційної форми навчання у зв’язку з пандемією COVID-19 спровокував підвищення академічної недоброчесності студентів у всьому світі. Порушенням академічної доброчесності вважається: академічний плагіат, самоплагіат, списування, обман та ін. Для вирішення цієї проблеми існують спеціальні компанії, які забезпечують «присутність» на екзамені людей, які через веб-камеру ідентифікують особистість студентів і виявляють підозрілу поведінку. Розроблено електронні додатки, які відслідковують поведінку студента під час виконання контрольних завдань. В Україні викладачі частіше використовують веб-камери, щоб спостерігати за поведінкою студентів під час проведення контрольного заходу. Іншим способом є обмеження у часі, відведеному на виконання контрольних завдань. Специфічний для іноземної мови спосіб запобігання академічній недоброчесності студентів під час виконання контрольних заходів у навчальному процесі немовних ЗВО України поля- гає у раціональному доборі завдань: використання діалогічного мовлення, написання ділового листа або есе «від руки», завдання з можливістю поміняти місцями варіанти відповідей, скласти речення, заповнення пропусків у тексті без наведеного переліку слів, які потрібно використати та ін. Висновки. Для запобігання академічній недоброчесності студентів у зарубіжних ЗВО під час проведення контрольних заходів використовують технічні засоби або наймають спеціальні компанії, які забезпечують присутність на контрольному заході прокторів (спостерігачів). В Україні частіше використовують веб-камери та обмежують час виконання завдань. Ефективним способом запобігання академічній недоброчесності студентів під час виконання контрольних заходів з іноземної мови у немов- них ЗВО є правильний добір завдань. The article considers the general ways to prevent academic dishonesty of students while checking their knowledge in distance learning (experience of domestic and foreign universities). Also peculiarities of ways to prevent academic dishonesty of students while checking their knowledge of a foreign language in nonlanguage universities in distance learning have been revealed. Purpose: to analyze the main ways to prevent academic dishonesty of students while checking their knowledge of a foreign language in non-language universities in distance learning. Research methods: analysis, systematization and generalization of psychological and pedagogical scientific research results of domestic and foreign scientists on the problem of academic integrity, legal documents of Ukraine, official sites of foreign and domestic universities, sites of foreign companies that provide technical support to prevent academic dishonesty. Results. The transition to distance learning in the COVID-19 pandemic has increased academic dishonesty among students around the world. Violation of academic integrity includes: academic plagiarism, self-plagiarism, copying, deception, etc. To solve this problem, there are special companies that ensure the “presence” at the exam of people who use a webcam to identify students and detect suspicious behavior. Electronic applications have been developed that monitor students’ behavior during a test. In Ukraine, teachers are more likely to use webcams to monitor student behavior during a test. Another way is to limit the time of doing the test. A specific way to prevent academic dishonesty of students during a test on a foreign language in the educational process of non-language universities is to select the tasks rationally: using dialogues, writing a business letter or essay “by hand”, using tasks with the ability to mix answers, filling in gaps in the text without a list of words to use, etc. Conclusions. In order to prevent academic dishonesty of students while checking their knowledge, technical means are used or special companies are hired to ensure the presence of proctors (observers) on the exams. Webcams are more common in Ukraine and the test time is limited. An effective way to prevent academic dishonesty of students during a test on a foreign language in non-language universities in distance learning is to select tasks carefully.Item МОТИВАЦІЙНО-ЦІЛЬОВИЙ КОМПОНЕНТ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ДОКТОРА ФІЛОСОФІЇ(2024) Кузьменко, А. О.; Kuzmenko, A. O.Мета. У статті прийнято за мету схарактеризувати специфіку мотиваційно-цільового компоненту системи формування культури академічної доброчесності майбутнього доктора філософії у процесі його професійної підготовки. Методи. Дослідження базується на методах індукції, дедукції, аналізу та синтезу, абстрагування та конкретизації. Застосовано методи аналізу, такі як теоретичний, описовий, обробка та інтерпретація, а також прийоми спостереження, класифікації та систематизації. Результати. Мотиваційно-цільовий компонент представлено морально-ціннісним ставленням до своєї професії; активно-позитивним ставленням до пошукової роботи як до особистісної цінності; стимулюванням дослідницької активності; виконанням професійних обов’язків відповідно до етичного кодексу ученого; стійкою потребою та наполегливістю у пошуку ефективних шляхів розв’язання професійних завдань засобами науково-дослідної роботи в освітньо-виховних закладах; активністю у саморозвитку. Кожний майбутній доктор філософії має свій набір мотивів та актуальних потреб, які стимулюють його до якісної професійної діяльності. Висновки. З’ясовано, що мотиваційно-цільовий компонент визначає провідні цінності (чесність, довіра, повага, мужність, законність, прозорість тощо), інтереси (доброчесна професійна орієнтова- ність з урахуванням цінностей та принципів культури поведінки учасника освітньо-наукового процесу), потреби (освітньо-наукова самореалізація з подальшим самовдосконаленням і продукуванням власного автентичного Я як професіонала академічної спільноти), мету (формування культури академічної доброчесності майбутніх докторів філософії у процесі їхньої професійної підготовки шляхом залучення їх у аксіологічно-рефлексивне академічне середовище, що передбачає дотримання відповідальної та ціннісно-принципової позиції у взаємодії з різними соціальними, освітньо-науковими закладами, обміну професійними надбаннями між суб’єктами середовища через упровадження комплексу педагогічних технологій) та завдання. Purpose. The article is aimed to characterize the specifics of the motivation-goal component in the system of formation of future PhD’s academic integrity culture in the process of the professional training. Methods. Research is based on general scientific methods of induction and deduction, analysis and synthesis, abstraction and concretization. The study employs analytical methods such as theoretical, descriptive, processing, and interpretation, along with observation, classification, and systematization techniques. Results. The motivation-goal component is represented by a moral and value attitude towards one’s profession; an active and positive attitude towards research work as a personal value; stimulation of research activity; performance of professional duties according to the scientist’s code of ethics; persistent need and persistence in finding effective ways to solve professional tasks by means of research work in educational institutions; activity in self-development. Each future doctor of philosophy has his own set of motives and actual needs that stimulate him to high-quality professional activity. Conclusions. It has been found that the motivation- goal component determines the leading values (honesty, trust, decency, conscientiousness, justice, respect, courage, , legality, transparency, etc.), interests (virtuous professional orientation taking into account the values and principles of the participant’s educational behaviour culture -scientific process), needs (educational and scientific self-realization with further self-improvement and production of one’s own I as a professional of the academic community), goal (forming a culture of academic integrity of future doctors of philosophy in the process of their professional training by involving them in an axiological-reflective academic environment, which includes the observance of a responsible and valueprincipled position in interaction with various social, educational and scientific institutions, the exchange of professional assets between the subjects of the environment through the introduction of a complex of pedagogical technologies) and tasks.Item ОРГАНІЗАЦІЯ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ХОРОВОГО КЛАСУ НА ЗАСАДАХ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ(2022) Григоренко, В. Л.; Шуть, Т. О.; Hryhorenko, V. L.; Shut, T. O.У статті репрезентовано результати дослідження однієї з актуальних проблем сучасного суспіль- ства – формування на засадах прозорості і доброчесності молодої генерації людей, здатної дієво змі- нювати й вдосконалювати соціальну і культурну реальність сьогодення. Метою розвідки є розкрит- тя значення принципу академічної доброчесності як основи організації творчої діяльності майбутніх педагогів-музикантів в умовах хорового класу. Методи дослідження: теоретичне вивчення й аналіз літератури з проблеми дослідження, вивчен- ня педагогічного досвіду, аналіз результатів навчальної діяльності здобувачів освіті, метод експертних оцінок, анкетування, спостереження, аналіз освітнього процесу. Результати. Мистецька освіта розглянута як сприятливий ґрунт для інкультурації молодої людини, її розумового, морального й фізичного розвитку, підтримки процесу її соціалізації, стимулювання про- фесійного зростання задля забезпечення суспільної злагоди і добробуту в умовах євроінтеграції та ста- новлення людиноцентричного підходу в Україні. Обґрунтовано важливе місце в освітньому процесі закладу вищої освіти занять хоровим співом, що ефективно сприяють становленню творчої особистості майбутнього педагога-музиканта. Хоровий спів й навчання хоровому мистецтву у цілому надають молодій людині унікальні можливості для розвитку виконавських, а також й загальноакадемічних здібностей, підвищення рівня культури, ознайомлення зі світовою й національною культурною спадщиною. Результатом залучення майбутнього педагога-музи- канта до хорового співу є потужний розвиток творчої особистості, набуття здобувачем освіти не лише індивідуальних вокально-хорових умінь, а й методичних вмінь та м’яких навичок щодо організації спільної музичної творчості дошкільників й практичного досвіду опанування новітнім дитячим репер- туаром, розвитку комунікативних здібностей та актуалізації творчого потенціалу дітей. Висновки. Констатовано, що нині підвищений темп професіоналізації майбутніх митців зумовлює тенденцію щодо зниження рівня академічних вимог до музичного репертуару, який виконують здобува- чі освіти у процесі роботи хорового класу, зростання варіативності щодо манери виконання музичних творів й може призводити до поширення випадків академічної недоброчесності. Проаналізовано влас- ний досвід викладацької діяльності під час роботи хорового класу, а також проведено спеціальне опи- тування, в ході якого виявлено потребу здобувачів освіти у посиленні просвітницької роботи з пояснен- ня принципів академічної доброчесності. Доведено, що викладачам потрібно мотивувати здобувачів педагогічної освіти до музичної творчості, разом із цим створюючи умови для поширення принципів академічної доброчесності. Goal. The article presents the results of a study of one of the pressing problems of modern society – the formation on the basis of transparency and integrity of young generation of people who can effectively change and improve the social and cultural reality of today. The purpose of the research is to reveal the importance of the principle of academic integrity as the basis for organizing the creative activities of future music teachers in the choral class. Research methods: theoretical study and analysis of the literature on the problem of research, study of pedagogical experience, analysis of the results of educational activities of students, the method of expert assessments, questionnaires, observations; analysis of the educational process. Results. Art education is seen as a favorable ground for the inculturation of young people, their mental, moral and physical development, support the process of socialization, stimulate professional growth to ensure social harmony and prosperity in European integration and human-centered approach in Ukraine. The important place of choral singing in the educational process of the institution of higher education, which effectively contributes to the formation of the creative personality of the future music teacher, is substantiated. Choral singing and teaching choral art in general provide a young person with unique opportunities for the development of performing as well as general academic abilities, raising the level of culture, acquaintance with world and national cultural heritage. The result of involving the future music teacher in choral singing is a strong development of creative personality, acquisition of not only individual vocal and choral skills, but also methodical skills and soft skills in organizing joint musical creativity of preschoolers and practical experience of mastering the latest children's repertoire, development communicative abilities and actualization of children's creative potential. Conclusions. It has been stated that the current rate of professionalization of future artists tends to reduce the level of academic requirements for music repertoire performed by students in the choral class, increase variability in the manner of performance of musical works, and may lead to widespread academic dishonesty. Our own experience of teaching during the choir class was analyzed, as well as a special survey was conducted, during which the need of students to strengthen educational work to explain the principles of academic integrity was identified. It is proved that teachers need to motivate students of pedagogical establishments to musical creativity, while creating conditions for the dissemination of the principles of academic integrity.Item ОЦІННО-РЕЗУЛЬТАТИВНИЙ КОМПОНЕНТ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ДОКТОРІВ ФІЛОСОФІЇ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ ІДЕЙ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ(2024) Кузьменко, А. О.; Kuzmenko, A. O.Мета. У статті прийнято за мету представити особливості специфіку оцінно-результативного компоненту системи підготовки майбутніх докторів філософії до реалізації ідей академічної доброчесності у процесі професійної підготовки. Методи. Дослідження базується на системному, компетентнісному та аксіологічному підходах. Методи дослідження включають: аналіз і синтез – для вивчення літератури та нормативно-правових актів; моделювання – для розроблення структури компонента; класифікацію і систематизацію – для впорядкування знань про його реалізацію. Результати. Система підготовки майбутніх докторів філософії до реалізації академічної доброчесності складається з мотиваційно-цільового, субʼєкт-субʼєктного, змістового, середовищного, технологічного та оцінно-результативного компонентів, які взаємодіють між собою та соціальним оточенням, сприяючи формуванню культури академічної доброчесності. Оцінно-результативний компонент вклю- чає критерії та рівні сформованості академічної доброчесності, що визначають готовність аспірантів дотримуватися її принципів. Серед основних критеріїв оцінки є мотиваційно-ціннісний, творчо-операційний, рефлексивний, а також етапи готовності до дослідницько-інноваційної діяльності. Визначено ключові показники академічної доброчесності, зокрема правильне зазначення джерел, об’єктивне оці- нювання, дотримання авторського права та врахування особливих потреб здобувачів. Висновки. Для оцінки рівня сформованості академічної доброчесності у майбутніх докторах філософії пропонується використовувати критерії з відповідними рівнями сформованості: мотиваційно-ціннісний, етнокогнітивний, творчо-операційний та рефлексивний. Кожен із цих критеріїв включає показники, що оцінюють рівень усвідомлення норм доброчесності, здатність до самостійного застосування принципів та аналізу власної діяльності. Рівні сформованості оцінюються за трьома ступенями: низьким (адаптивним), середнім (репродуктивним) і високим (творчим), що відображають різні рівні усвідомлення, ініціативи та здатності до самовдосконалення у сфері академічної доброчесності. Objective. The aim of this article is to present the features and specifics of the assessment-result component of the system for preparing future Doctors of Philosophy for the implementation of academic integrity ideas during their professional training. Methods. The research is based on a systematic, competency-based, and axiological approach. Research methods include analysis and synthesis to study the literature and normative-legal acts, modeling to develop the structure of the component, and classification and systematization to organize knowledge about its implementation. Results. The system for preparing future Doctors of Philosophy for the implementation of academic integrity consists of motivational-target, subject-subject, content, environmental, technological, and assessment- result components, which interact with each other and the social environment, contributing to the formation of a culture of academic integrity. The assessment-result component includes criteria and levels of academic integrity formation that determine the readiness of postgraduate students to adhere to its principles. Among the main criteria for evaluation are motivational-value, creative-operational, and reflective, as well as stages of readiness for research-innovative activities. Key indicators of academic integrity have been identified, including proper citation, objective evaluation, adherence to copyright, and consideration of the special needs of students. Conclusions. To assess the level of academic integrity formation in future Doctors of Philosophy, it is proposed to use criteria with corresponding levels of formation: motivational-value, ethnocognitive, creative- operational, and reflective. Each of these criteria includes indicators that evaluate the level of awareness of integrity norms, the ability to independently apply principles, and analyze one’s own activities. The levels of formation are assessed in three degrees: low (adaptive), medium (reproductive), and high (creative), reflecting different levels of awareness, initiative, and ability for self-improvement in the field of academic integrity.