Збірник наукових праць. Педагогічні науки (Випуск 75-80, 98-106, 108, 109 )
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/6721
Browse
4 results
Search Results
Item ЗАПОРУКА УСПІШНОГО НАВЧАННЯ ХІМІЇ ЧЕРЕЗ ІНСТРУМЕНТАРІЇ ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ(2025) Ямборак, Р. С.; Yamborak. R. S.В умовах реформування освіти в Україні, зокрема впровадження концепції Нової української шко- ли (НУШ), яка передбачає перехід до компетентнісного підходу в навчанні, дослідження ефективних методів формувального оцінювання набуває особливої актуальності. Метою дослідження є розроблення й апробація модельного інструментарію формувального оціню- вання в навчанні хімії, що сприятиме підвищенню якості освітнього процесу й розвитку ключових компетентностей учнів. Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, порівняльний аналіз формувального й підсумкового оцінювання, педагогічний експеримент, анкетування учнів і вчителів, а також статис- тичний аналіз отриманих даних. Результати дослідження свідчать про ефективність формувального оцінювання, яке зорієнтоване на процес навчання, а не лише на кінцевий результат. Розроблено модельний інструментарій формуваль- ного оцінювання, що включає таке: чек-листи для лабораторних робіт, які дають учням змогу само- стійно контролювати правильність виконання дослідів та аналізувати власні дії; рефлексивні сторінки в робочих зошитах, що спонукають учнів до самоаналізу, усвідомлення власних помилок і знаходження шляхів їх виправлення; інформаційні листи досягнень учнів, які забезпечують зворотний зв’язок із батьками й дають їм змогу активно долучатися до навчального процесу; систему двоетапного оціню- вання здобутих знань, що дає змогу учням покращити свої результати після корекції помилок і додат- кової роботи над матеріалом. Апробація запропонованих підходів у закладах середньої освіти підтвер- дила позитивний вплив модельного інструментарію на успішність учнів з хімії. Висновки дослідження вказують на те, що впровадження розробленої моделі формувального оці- нювання сприяє покращенню мотивації учнів до навчання й розвитку критичного мислення. Таким чином, ця модель може бути ефективно використана в сучасній освітній системі України. In the context of educational reform in Ukraine, particularly the implementation of the New Ukrainian School (NUS) concept, which involves a transition to a competency-based approach to learning, research on effective methods of formative assessment is becoming increasingly relevant. The aim of the study is to develop and test a model toolkit for formative assessment in chemistry education, which will contribute to improving the quality of the educational process and developing students’ key competencies. The research methods include an analysis of scientific and methodological literature, a comparative analysis of formative and summative assessment, a pedagogical experiment, surveys of students and teachers, as well as statistical analysis of the obtained data. The research results indicate the effectiveness of formative assessment, which focuses on the learning process rather than just the final outcome. A model toolkit for formative assessment has been developed, which includes: checklists for laboratory work that allow students to independently monitor the correctness of experiments and analyze their actions; reflective pages in workbooks that encourage students to self-analyze, recognize their mistakes, and find ways to correct them; student achievement reports that provide feedback to parents and enable them to actively engage in the learning process; a two-stage knowledge assessment system that allows students to improve their results after correcting mistakes and additional work on the material. The pilot implementation of the proposed approaches in secondary education institutions confirmed the positive impact of the model toolkit on students’ success in chemistry. Сonclusions indicate that implementing the developed formative assessment model enhances students’ motivation for learning and fosters critical thinking. Thus, this model can be effectively applied in Ukraine’s modern educational systemItem МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ РОБОТИ З ІНТЕРАКТИВНИМИ ДОШКАМИ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ(2024) Котило, А. О.; Kotylo, A. O.Статтю присвячено дослідженню методичних аспектів використання інтерактивних дошок на уроках англійської мови. Основною метою є визначення та обґрунтування методичних підходів до ефективного використання інтерактивних дошок у процесі викладання англійської мови, спрямованих на покращення засвоєння навчального матеріалу, розвиток ключових мовних компетентностей учнів і під- вищення мотивації до навчання. Для досягнення поставленої мети використано комплекс теоретичних і емпіричних методів дослідження. Теоретичний аналіз наукової літератури дав змогу виявити основні підходи до застосування інтерактивних технологій у навчальному процесі. Емпіричні методи, вклю- чаючи спостереження за навчальними заняттями та опитування вчителів і учнів, дали змогу оцінити практичну ефективність використання інтерактивних дошок. Метод узагальнення сприяв формулюванню рекомендацій щодо вдосконалення методики викладання. Результати. Дослідження підтвердило, що інтерактивні дошки сприяють підвищенню мотивації учнів, активізації їхньої пізнавальної діяльності та вдосконаленню комунікативних навичок. Застосування мультимедійних ресурсів, інтерактив- них вправ та ігрових елементів на уроках англійської мови значно підвищує ефективність засвоєння матеріалу. У статті також проаналізовано основні виклики, пов’язані з інтеграцією інтерактивних технологій, зокрема потребу у підготовці педагогів до роботи із сучасним обладнанням та розробленні відповідних навчальних матеріалів. У висновках обґрунтовано ефективність використання інтерактивних дошок у процесі викладання англійської мови в межах НУШ. Інтерактивні дошки сприяють підвищенню пізнавальної активності учнів, покращують сприйняття та запам’ятовування навчального матеріалу, а також формують важливі компетентності XXI ст. Проте для досягнення максимальної ефективності їх застосування необхідно забезпечити належну технічну підтримку, підвищити рівень цифрової компетентності вчителів та адаптувати навчальні програми до можливостей інтерактивного обладнання. Результати дослідження підтверджують доцільність упровадження інтерактивних технологій у навчальний процес і надають рекомендації для їх ефективного використання.The article is devoted to the study of methodological aspects of using interactive whiteboards in English language lessons. The purpose of the article is to identify and substantiate methodological approaches to the effective use of interactive whiteboards in English language teaching. These approaches aim to enhance the assimilation of educational material, develop students’ key language competencies, and increase motivation for learning. A combination of theoretical and empirical research methods was employed to achieve this objective. Theoretical analysis of scientific literature revealed key approaches to applying interactive technologies in the educational process. Empirical methods, including classroom observations and surveys of teachers and students, provided insights into the practical effectiveness of interactive whiteboards. The generalization method facilitated the formulation of recommendations for improving teaching methodologies. Results. The study confirmed that interactive whiteboards contribute to enhancing student motivation, activating their cognitive activity, and improving communicative skills. The use of multimedia resources, interactive exercises, and game elements in English language lessons significantly boosts the effectiveness of material acquisition. The article also examines key challenges associated with integrating interactive technologies, particularly the need to prepare educators for working with modern equipment and to develop suitable teaching materials. The conclusions substantiate the effectiveness of using interactive whiteboards in English language teaching within the framework of the New Ukrainian School (NUS). Interactive whiteboards foster students’ cognitive activity, improve the perception and retention of educational material, and develop essential 21st-century competencies. However, to maximize their effectiveness, it is necessary to ensure adequate technical support, enhance teachers’ digital literacy, and adapt curricula to the capabilities of interactive equipment. The study’s findings affirm the appropriateness of integrating interactive technologies into the educational process and provide recommendations for their effective implementation.Item ПРОЄКТУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ЗМІСТУ ШКІЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТИ НА БАЗОВОМУ ПРЕДМЕТНОМУ ЦИКЛІ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ(2024) Яценко, Т. О.; Yatsenko, T. O.Мета статті – визначити принципи та критерії проєктування змісту шкільної літературної освіти на базовому предметному циклі загальної середньої освіти з урахуванням вимог Державного стандарту базової середньої освіти (2020), розкрити особливості реалізації нового змісту шкільної літературної освіти в підручнику української літератури для 7-го класу Нової української школи. У процесі дослідження було використано методи: аналіз психолого-педагогічної, літературознав- чої та методичної літератури, чинних нормативних освітніх документів, фахової періодики, модельних навчальних програм і шкільних підручників, спостереження за освітнім процесом на уроках української літератури в 7–9-х класах закладів загальної середньої освіти, зокрема й в експериментальних пілотних 7-х класах Нової української школи, порівняння результатів навчання української літератури. Результати. У статті актуалізовано проблему проєктування змісту сучасної шкільної літературної освіти, акцентовано на наукових розвідках щодо оновлення змісту літературної освіти в проєкції сучас- них освітніх пріоритетів, окреслено критерії та принципи його розроблення на базовому предметному циклі загальної середньої освіти в контексті вимог Державного стандарту базової середньої освіти, представлено змістовий компонент української літератури як навчального предмета для 7-го класу та 8–9-х класів й означено основні критерії добору художніх творів для текстуального і позакласного вивчення відповідними віковими категоріями учнів-читачів, розкрито особливості послідовної реалі- зації сучасного змісту шкільної літературної освіти в підручнику української літератури для 7-го класу Нової української школи, концепція якого ґрунтується на засадах особистісно орієнтованого, компетентнісного , діяльнісного, культурологічного підходів, читацькоцентричному та текстоцентричному принципах; схарактеризовано змістове наповнення структурних рубрик підручника, дидактичне призначення яких ефективно забезпечує розвиток предметної читацької та ключових компетентностей школярів. Висновок. За результатами аналізу наукового-методичної літератури, програмового і навчально-методичного забезпечення шкільного курсу української літератури для базового предметного циклу навчання, на основі спостереження за освітнім процесом на уроках української літератури та порівняння результатів навчання доведено теоретико-практичну значущість розроблення нового змісту шкільної літературної освіти для 7–9-х класів закладів загальної середньої освіти, розкрито особливості його реалізації в підручнику української літератури для 7-го класу Нової української школи, підготовленому на засадах особистісно орієнтованого, компетентнісного, діяльнісного, культурологічного підходів з урахуванням читацькоцентричного та текстоцентричного принципів. The purpose of the article is to determine the principles and criteria for designing the content of school literary education in the basic subject cycle of general secondary education, taking into account the requirements of the State Standard of Basic Secondary Education (2020), to reveal the features of the implementation of the new content of school literary education in the textbook of Ukrainian literature for the 7th grade of the New Ukrainian School. In the research process, methods were used – analysis of psychological-pedagogical, literary and methodical literature, current normative educational documents, professional periodicals, model curricula and school textbooks, observation of the educational process in Ukrainian literature lessons in 7–9 grades of general secondary education institutions, in particular, in the experimental pilot 7 classes of the New Ukrainian School, comparing the results of studying Ukrainian literature. The results. The article updates the problem of designing the content of modern school literary education, focuses on scientific research on updating the content of literary education in the projection of modern educational priorities, outlines the criteria and principles of its development on the basic subject cycle of general secondary education in the context of the requirements of the State Standard of Basic Secondary Education; the content component of Ukrainian literature as an educational subject for 7th grade and 8–9th grade is presented, and the main criteria for the selection of works of art for textual and extracurricular study by the appropriate age categories of students-readers are defined; the peculiarities of the consistent implementation of the modern content of school literary education in the textbook of Ukrainian literature for the 7th grade of the New Ukrainian School, the concept of which is based on the principles of person-oriented, competence-based, activity-oriented, cultural approaches, reader-centric and text-centric principles, the content of the structural sections of the textbook, the didactic purpose are briefly described which effectively ensures the development of subject reading and key competences of schoolchildren. Conclusion. According to the results of the analysis of scientific and methodical literature, programmatic and educational and methodological support of the school course of Ukrainian literature for the basic subject cycle of education, based on the observation of the educational process in the lessons of Ukrainian literature, the theoretical and practical significance of the development of the new content of school literary education for grades 7–9 has been proven institutions of general secondary education, the peculiarities of its implementation are revealed in the textbook of Ukrainian literature for the 7th grade of the New Ukrainian School, prepared on the basis of person-oriented, competence-based, activity-oriented, cultural approaches, reader-centric and textcentric principles.Item ФОРМУВАННЯ РОЗВИВАЛЬНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ(2024) Молнар, Т. І.; Molnar, T. I.Мета статті – обґрунтувати педагогічні умови формування розвивального освітнього середовища в початковій школі як чинника особистісного розвитку здобувачів початкової освіти. Методи. Застосовано комплекс методів дослідження, таких як аналіз, синтез, порівняння, дедукція, індукція, узагальнення. Результати. З’ясовано, що поняття розвивального освітнього середовища з’явилося в педагогічній та психологічній термінології лише в останнє десятиліття. Воно не має однозначного визначення та постійно еволюціонує, але більшість учених використовує його для комплексного опису специфічних особливостей навчального закладу. Визначено педагогічні умови формування розвивальног освітнього середовища в початковій школі, як-от: реалізація ідеї безбар’єрності; диференціація та індивідуалізація навчання учнів; упровадження в освітній процес інноваційних педагогічних технологій. Акцентовано увагу на важливості просторово-предметної організації розвивального освітнього середовища, що потребує широкого використання нових технологій, мультимедійних засобів навчання, оновлення навчального обладнання. Важливими завданнями навчальних засобів, дидактичних матеріалів та обладнання є формування інтересу до навчання, сприяння розвитку інтелектуальних, творчих і пізнавальних здібностей здобувачів початкової освіти. Висновки. Зроблено висновок, що розвивальне освітнє середовище – це сучасний освітній простір, багатофункціональний, гнучкий, із креативним дизайном, без перенасичення. У розвивальному освітньому середовищі враховуються індивідуальні особливості учнів, їхні потреби та інтереси, що дає змогу кожному працювати відповідно до власного темпу. Усі аспекти розвитку особистості, включаючи когнітивний, емоційний, соціальний і фізичний, беруться до уваги в розвивальному освітньому середовищі. The purpose of the article is to substantiate the pedagogical conditions for the formation of a developmental educational environment in a primary school as a factor of personal development of primary school students. Methods. A set of research methods has been applied, such as: analysis, synthesis, comparison, deduction, induction, generalization. Results. It has been found that the developmental educational environment is a relatively new concept that has entered the thesaurus of pedagogy and psychology only in the last decade. Its content cannot be considered unambiguously defined and stable, but most experts use this concept to describe the specific features of a particular educational institution in a holistic manner. The author of the article has substantiated the pedagogical conditions for the formation of a developmental educational environment in primary school, such as: implementation of the idea of barrier-free access; differentiation and individualization of pupils’ learning; introduction of innovative pedagogical technologies into the educational process. Attention has been focused on the importance of the spatial and subject organization of the developmental educational environment, which requires the widespread usage of new technologies, multimedia teaching aids, and updating of educational equipment. An important task of teaching aids, didactic materials and equipment is to form an interest in learning, to promote the development of intellectual, creative and cognitive abilities of primary education students. Conclusions. It has been concluded that the developmental educational environment is a modern educational space, multifunctional, flexible, with a creative design, without oversaturation. The developmental educational environment takes into account the individual characteristics of students, their needs and interests, which allows everyone to work at their own pace. All aspects of personal development, including cognitive, emotional, social and physical, are taken into account in a developmental educational environment.