Збірник наукових праць. Педагогічні науки (Випуск 75-80, 98-106, 108, 109 )
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/6721
Browse
5 results
Search Results
Item CRITERIA FOR SELECTING TEXTS FOR READING IN A FOREIGN LANGUAGE: SCIENTIFIC APPROACHES AND MODERN PRACTICES(2025) Mudra, O. V.; Мудра О. В.; Koropatnіtska, T. P.; Коропатніцька, Т. П.This article delves into the primary criteria for selecting reading materials in a foreign language. It offers an analysis of various scholars’ perspectives on the use of authentic texts and explores potential methods to optimize the text selection process. Emphasis is placed on the importance of both adapted and authentic texts in the context of language acquisition, while also acknowledging the pivotal role modern digital platforms play in this domain. The purpose of this study is to explore the role of text selection in foreign language teaching and its impact on achieving specific educational objectives, such as language acquisition, cultural understanding, and cognitive development. The selection of texts must be deliberate and align with both the linguistic needs of students and the pedagogical goals of the curriculum. A comprehensive review of scientific literature highlights key factors that influence the choice of texts, such as the learner’s proficiency level, the thematic relevance of the material, and the degree to which the content aligns with student motivation and interests. The article underscores how crucial it is for educational texts to be engaging, challenging, and appropriately tailored to the individual needs of the learner to maintain motivation and foster deeper learning. The combination of these factors plays a vital role in enhancing the overall effectiveness of foreign language instruction. Special focus is given to the transformative influence of digital technologies, particularly in the area of automated text selection. By leveraging advanced technological tools, educators are now able to streamline the selection process, ensuring that materials are not only linguistically suitable but also pedagogically relevant. The analysis of text selection in foreign language teaching is approached through several key factors: alignment with educational objectives, types of reading (global, selective, and detailed), psycholinguistic factors, technical considerations (multimedia and interactive resources), and linguistic and sociocultural contexts. The study also examines the distinction between authentic and adapted texts, as well as the role of digital platforms in providing access to diverse materials. The results indicate that text selection should be tailored to learners’ proficiency levels, interests, and motivations. The study highlights the importance of using authentic materials for advanced learners, while adapted texts are beneficial for beginners and intermediate students. The integration of multimedia resources and digital technologies provides more flexible learning opportunities, enhancing engagement and improving listening and speaking skills. Psycholinguistic factors, such as motivation and cognitive appropriateness, are crucial for the effectiveness of the selected materials. The selection of texts for foreign language teaching should take into account pedagogical and psychological considerations, ensuring that the materials are suitable for the learners’ proficiency level and personal interests. Adapting texts to the students’ needs and incorporating multimedia and digital resources can significantly improve the learning process. Authentic texts are essential for developing communicative competence and cultural understanding, fostering a deeper connection between language and culture. The article concludes with a set of recommendations aimed at refining the text selection process. These recommendations emphasize the importance of leveraging digital tools to offer dynamic, personalized, and effective language learning experiences. The overall goal is to ensure that learners are not only exposed to language content that aligns with their proficiency and interests but also engaged in a way that maximizes the impact of their language acquisition journey. In light of these advancements, the article advocates for an evolving, tech-enhanced approach to reading in foreign languages, one that fosters greater learner engagement and success. У статті розглядаються основні критерії вибору навчальних матеріалів для читання іноземною мовою. Проведено аналіз поглядів різних науковців щодо використання автентичних текстів і вивчено можливі методи оптимізації процесу вибору текстів. Особливу увагу приділено важливості як адаптованих, так й автентичних текстів у контексті мовного навчання, а також визначено роль сучасних цифрових платформ у цьому процесі. Метою дослідження є аналіз ролі вибору текстів у викладанні іноземних мов і його впливу на досягнення конкретних освітніх цілей, таких як мовне освоєння, культурне розуміння й когнітивний розвиток. Вибір текстів має бути обґрунтованим і відповідати як лінгвістичним потребам учнів, так і педагогічним цілям навчальної програми. Комплексний огляд наукової літератури виявляє ключові чинники, що впливають на вибір текстів, серед яких – рівень володіння мовою учня, тематична релевантність матеріалу та ступінь відповідності контенту мотивації й інтересам студентів. Визначено важливість того, щоб освітні тексти були не тільки захопливими та складними, а й належним чином адаптованими до індивідуальних потреб учнів, щоб підтримувати мотивацію і стимулювати глибоке засвоєння матеріалу. Комбінація цих чинників є важливою для підвищення ефективності викладання іноземних мов. Особливу увагу приділено впливу цифрових технологій, зокрема в аспекті автоматизованого вибору текстів. Використання сучасних технологічних інструментів дає змогу викладачам значно спростити процес вибору матеріалів, забезпечуючи не лише їх лінгвістичну відповідність, а й педагогічну доцільність. Аналіз вибору текстів у викладанні іноземних мов охоплює кілька ключових аспектів: узгодженість з освітніми цілями, типи читання (глобальне, вибіркове й детальне), психолінгвістичні фактори, технічні аспекти (мультимедійні й інтерактивні ресурси) та лінгвістичний і соціокультурний контексти. Окремо розглядається різниця між автентичними й адаптованими текстами, а також роль цифрових платформ у забезпеченні доступу до різноманітних матеріалів. Результати дослідження свідчать про те, що вибір текстів має бути адаптований до рівня володіння мовою учнів, їхніх інтересів і мотивації. Зазначено важливість використання автентичних матеріалів для просунутих учнів, тоді як адаптовані тексти є корисними для початківців та учнів середнього рівня. Інтеграція мультимедійних ресурсів і цифрових технологій створює додаткові можливості для навчання, підвищує залученість і покращує навички слухання й говоріння. Психолінгвістичні фактори, такі як мотивація та когнітивна відповідність, є визначальними для ефективності вибраних матеріалів. Вибір текстів для викладання іноземної мови має враховувати як педагогічні, так і психологічні аспекти, що забезпечують відповідність матеріалів рівню володіння мовою та особистим інтересам учнів. Адаптація текстів до потреб студентів, а також використання мультимедійних і цифрових ресурсів можуть значно покращити навчальний процес. Автентичні тексти є важливим елементом у розвитку комунікативної компетенції та культурного розуміння, що сприяє більш глибокому зв’язку між мовою і культурою. Стаття завершується рекомендаціями щодо вдосконалення процесу вибору текстів. Ці рекомендації акцентують увагу на необхідності використання цифрових інструментів для створення динамічного, персоналізованого й ефективного навчання іноземним мовам. Загальна мета полягає в тому, щоб навчальний процес не тільки відповідав рівню володіння мовою та інтересам учнів, а й сприяв максимальному залученню студентів до навчання, що підвищить ефективність процесу оволодіння мовою. Ураховуючи сучасні досягнення, стаття підтримує підхід, орієнтований на використання цифрових технологій у навчанні іноземних мов, що сприяє більшій залученості учнів і їхньому успіху.Item ВИЗНАЧЕННЯ УМОВ ОРГАНІЗАЦІЇ УРОКІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В 5-Х КЛАСАХ ЗА КОНЦЕПЦІЄЮ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ(2025) Котило, А. О.; Kotylo, A. O.У статті здійснено теоретичне обґрунтування психолого-педагогічних умов організації уроків анг- лійської мови в 5 класі в межах концепції НУШ. Особливу увагу приділено аналізу адаптаційного періоду учнів під час переходу до базової школи та його впливу на процес вивчення іноземної мови. Визначено ключові психолого-педагогічні аспекти, що сприяють ефективному засвоєнню англійської мови, зокрема розвиток мотивації, урахування вікових особливостей учнів, створення сприятливого навчального середовища й застосування сучасних методів і технологій викладання. Досліджено основні підходи до організації навчального процесу, які сприяють формуванню іншо- мовної комунікативної компетентності, а саме: діяльнісний, особистісно-орієнтований і компетентніс- ний підходи. Обґрунтовано значення інтерактивних методів навчання, зокрема групової та проєктної діяльності, використання цифрових технологій та автентичних матеріалів. Окрему увагу присвячено зміні ролі вчителя, створенню сприятливого освітнього середовища й використанню сучасних підходів до навчання, що забезпечують розвиток іншомовної комунікативної компетентності учнів. Дослідження показало, що успішне формування іншомовної комунікативної компетентності в учнів 5 класу значною мірою залежить від низки умов, зокрема емоційно сприятливого освітнього середови- ща, адаптації навчальних методів до вікових особливостей дітей і застосування особистісно-орієнто- ваного й діяльнісного підходів. Виявлено, що ефективність навчання зростає за умови інтеграції інте- рактивних технологій, диференційованого підходу й формувального оцінювання, що сприяє активному залученню учнів у процес комунікації. The article provides a theoretical justification for the psychological and pedagogical conditions of organizing English language lessons in the 5th grade within the framework of the New Ukrainian School (NUS) concept. Special attention is given to the analysis of the students’ adaptation period during their transition to secondary school and its impact on foreign language learning. Key psychological and pedagogical aspects that contribute to the effective acquisition of English are identified, including motivation development, consideration of students’ age characteristics, the creation of a supportive learning environment, and the application of modern teaching methods and technologies. The study explores the main approaches to organizing the educational process that promote the formation of foreign language communicative competence, specifically activity-based, student-centered, and competency based approaches. The significance of interactive teaching methods, including group and project-based activities, the use of digital technologies, and authentic materials, is substantiated. A separate section is devoted to the transformation of the teacher’s role, the creation of a favorable educational environment, and the implementation of modern teaching approaches that ensure the development of students’ foreign language communicative competence The study revealed that the successful formation of foreign language communicative competence in 5th-grade students largely depends on an emotionally supportive educational environment, the adaptation of teaching methods to children’s age-specific needs, and the implementation of student-centered and activity based approaches. It was found that learning effectiveness increases with the integration of interactive technologies, differentiated instruction, and formative assessment, which facilitate active student engagement in communicationItem ВПЛИВ ЕЛЕКТРОННИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ НА РІВЕНЬ МОТИВАЦІЇ ДО НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ(2024) Саган, О. В.; Блах, В. С.; Sagan, О. V.; Blakh, V. S.Мета статті полягає у вивченні, аналізі взаємозв’язку між навчальною мотивацією здобувачів вищої освіти та їхнім ставленням до використання електронних освітніх ресурсів (ЕОР), обґрунтуванні вимог до конструювання електронних освітніх ресурсів як засобу підвищення такої мотивації. Методи: аналіз психолого-педагогічної літератури з теми дослідження, методи емпіричного дослідження: спостереження; опитування; тестування; статистична обробка результатів. Узагальнення досліджень щодо навчальної мотивації та електронних освітніх ресурсів спеціалістами різних галузей (психології, педагогіки, інформатики) передбачає мультидисциплінарний підхід. Результати. У статті проаналізовано різні підходи до вивчення мотивації, наведено структуру електронних освітніх ресурсів університету. Із метою перевірки ставлення до електронних освітніх ресурсів організовано опитування здобувачів вищої освіти педагогічного факультету. Разом із цим аналізувалися відповіді респондентів щодо проблем використання ЕОР, ефективності цифрових інструментів як засобу підвищення їхньої навчальної мотивації, перспектив урахування мотиваційного чинника під час проєктування цифрового освітнього середовища. Результати анкетування засвідчили, що саме ефективне освітнє середовище з якісними електронними освітніми ресурсами дає змогу зменшити негативний вплив на мотивацію здобувачів вищої освіти, пов’язану з відсутністю очного спілкування з викладачем та однокурсниками, високим рівнем відволікання, проблемами самоорганізації, відсутністю прямого виховного впливу тощо. Аналіз та узагальнення проведеної діагностики дають змогу окреслити основні напрями вирішення порушеної проблеми, а саме: створення балансу між використанням електронних ресурсів та іншими формами навчання; створення можливостей для групової взаємодії; створення структурованого освітнього контенту; розроблення системи ефективних завдань; ефективний зворотний зв’язок. Висновки. Використання електронних освітніх ресурсів, які підвищують ефективність освітнього процесу, має особливий дидактичний потенціал і практичне значення для підвищення мотивації здобувачів до отримання якісної освіти. А проєктування та реалізація ЕОР як складника освітнього середовища вимагає не лише наукового обґрунтування, а й технічних можливостей університету і високого рівня сформованості цифрових компетентностей викладачів. The purpose of the article is to study and analyze the relationship between the educational motivation of students of higher education and their attitude to the use of electronic educational resources (EER), to substantiate the requirements for the construction of electronic educational resources as a means of increasing such motivation. Methods: analysis of psychological and pedagogical literature on the research topic, empirical research methods: observation; poll; testing; statistical processing of results. The generalization of research on learning motivation and electronic educational resources by specialists in various fields (psychology, pedagogy, computer science) involves a multidisciplinary approach. The results. The article analyzes various approaches to the study of motivation, provides the structure of electronic educational resources of the university. In order to check the attitude towards electronic educational resources, a survey of students of the Faculty of Pedagogy was organized. Along with this, the answers of the respondents regarding the problems of using EOR were analyzed; the effectiveness of digital tools as a means of increasing their educational motivation; prospects of taking into account the motivational factor when designing a digital educational environment. The results of the survey proved that an effective educational environment with high-quality electronic educational resources can reduce the negative impact on student motivation associated with the lack of face-to-face communication with the teacher and fellow students, a high level of distraction, self-organization problems, lack of direct educational influence, etc. The analysis and generalization of the conducted diagnostics allow us to outline the main directions of solving the problem, namely: creating a balance between the use of electronic resources and other forms of education; creating opportunities for group interaction; creation of structured educational content; development of a system of effective tasks; effective feedback. Conclusions. The use of electronic educational resources, which increase the efficiency of the educational process, has a special didactic potential and practical significance for increasing the motivation of students to receive quality education. And the design and implementation of EOR, as a component of the educational environment, requires not only scientific justification, but also the technical capabilities of the university and a high level of formation of digital competences of teachers.Item САМООРГАНІЗАЦІЯ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЯК ПРОЯВ ПЕДАГОГІЧНИХ ЗДАТНОСТЕЙ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ(2023) Дубінка, М. М.; Dubinka, M. M.У статті обґрунтовано актуальність проблеми самоорганізації та відображено сутність цього феномену як суб’єктної властивості, що є важливим компонентом процесу оволодіння майбутніми викладачами педагогічними здатностями, рівень сформованості яких допомагає реалізовувати складні професійні завдання. Тобто здобувач вищої освіти має володіти такими здатностями: ставити і реалізовувати цілі, вміло розподіляючи час; уміти ефективно планувати професійну діяльність; уміти використовувати педагогічний інструментарій; прагнути до саморозвитку; здійснювати самоконтроль, саморефлексію, самовдосконалення. Здатності, що окреслені, є визначальними у вирішенні освітніх, особистих і професійних завдань. Мета статті полягає в обґрунтуванні теоретичної основи сутності самоорганізаційних педагогічних здатностей у майбутніх викладачів вищої школи. Методи дослідження теоретичних основ зазначеної проблеми: аналіз, синтез, узагальнення та систематизація результатів наукових пошуків та наявної науково-педагогічної літератури. Результати. Освітній процес підготовки майбутнього викладача досліджується в нерозривному зв’язку зі змістом його діяльності, де ключовим компонентом є самоорганізація. Вона визначається як властивість суб’єкта, що пов’язана з умінням організувати себе, а її змістовно-діяльнісна сторона розкривається через такі педагогічні здатності, як: цілеспрямованість, активність, обґрунтованість, мотивація, планування своєї діяльності, виваженість рішень та відповідальність за них. Виявленню стану готовності майбутніх викладачів до самоорганізації та, відповідно, виявленню рівня сформованості педагогічних здатностей буде слугувати використання сукупності діагностичних процедур: методик, тестів, опитувальників. Висновки. Самоорганізація майбутнього викладача є динамічною та впорядкованою суб’єктною властивістю, що характеризується цілісністю та інтегративною сукупністю таких здатностей, як: мотивація, цілепокладання, аналіз ситуації, планування, рефлексія, оцінка результатів та їх корекція; уміння швидко приймати правильні рішення, доцільно розподіляти власні сили та засоби; самостійність, відповідальність, гнучкість, здійснення саморегуляції власної діяльності та емоційно-вольової сфери. The article substantiates the relevance of the problem of self-organization and reflects the essence of this phenomenon as a subject property, which is an important component of the process of mastering pedagogical skills by future teachers. Their formation helps to implement complex professional tasks at a high level. This is ensured thanks to the following abilities: to set and implement goals, skillfully allocating time; to be able to effectively plan professional activities; be able to use pedagogical tools; strive for selfdevelopment; exercise self-control, self-reflection, self-improvement. The described abilities are decisive in solving educational, personal and professional tasks. The purpose of the article is to substantiate the theoretical basis of the essence of self-organizing pedagogical abilities in future teachers of higher education. Methods of researching the theoretical foundations of the outlined problem: analysis, synthesis, generalization and systematization of the results of scientific research and available scientific and pedagogical literature. The results. The educational process of training a future teacher is studied in an inextricable connection with the content of his activity, where the key component is self-organization. It is defined as a property of the subject related to the ability to organize oneself, and its content-activity side is revealed through the following pedagogical abilities: purposefulness, activity, reasonableness, motivation, planning one’s activities, balanced decisions and responsibility for them. Identifying the state of readiness of future teachers for self-organization and accordingly identifying the level of formation of pedagogical abilities, will serve the use of a set of diagnostic procedures: methods, tests, questionnaires. Conclusions. Self-organization of the future teacher is a dynamic and ordered subject property, characterized by the integrity and integrative set of the following abilities: motivation, goal setting, situation analysis, planning, reflection, evaluation of results and their correction; the ability to quickly make the right decisions, appropriately allocate one’s own forces and resources; independence, responsibility, flexibility, self-regulation of one’s own activity and emotional and volitional sphere.Item ГЕЙМІФІКАЦІЯ ЯК СУЧАСНИЙ ОСВІТНІЙ ТРЕНД(2022) Саган, О. В.; Sagan, О. V.Мета статті полягає в аналізі гейміфікації як сучасного тренду, вивченні психолого-ізіологічних чинників, які мотивують сучасних людей до ігрової діяльності, пошуку гейміфікованих інструментів (платформ), які позитивно впливають на освітню діяльність. Методи. Оскільки стаття має оглядовий характер, використовувався аналіз джерельної бази, узагальнення підходів до вивчення гейміфікації спеціалістами різних галузей: нейронаук, психології, педагогіки. Вивчення цього феномену передбачає мультидисциплінарний підхід. Нетологічний аналіз засвідчив стрімку позитивну динаміку інтересу у світі до гейміфікації та кількості відповідних пошукових запитів. Результати. Узагальнення джерельної бази дозволило нам визначити гейміфікацію як стратегію використання ігрової механіки та дизайну досвіду для цифрового залучення та мотивації людей для досягнення своїх цілей. Саме нейромедіатори, які вивільняються у гравців під час комп’ютерних ігор, є природними чинниками зміни поведінки. Ми спиралися у своїх пошуках на модель поведінки Джея Фогга, в якій виокремлюються три ключові елементи: мотивація, уміння і спонукання. Коли принаймні один із цих трьох елементів відсутній, бажана поведінка не відбувається. У роботі гейміфікація в освіті аналізується як стратегія підвищення залученості шляхом включення елементів гри в освітнє середовище. Це досягається через створення такого рівня залученості здобувачів, який рівний тому, який відбувається під час комп’ютерних ігор. Справжньою новизною гейміфікації є цифровізація мотивації. Модель Фогга може бути використана для організації освітнього процесу за допомогою відповідного програмного забезпечення сайтів. Це досягається за допомогою інтерактивних цифрових засобів, які з високим рівнем залученості допомагають формувати нові вміння і дозволяють миттєво отримувати зворотний зв’язок. Для реалізації відповідного освітнього дизайну у роботі виокремлені деякі організаційно-педагогічні аспекти оптимізації навчання, а саме: наявність оціночної шкали з чіткими критеріями оцінювання всіх видів активностей здобувачів; інструментарій для підрахунку кількості балів, що визначає значущість (прогрес чи регрес) окремого гравця або команди; відкритий доступ для гравців з відстеженням можливостей для переходу на новий рівень; врахування кількості спроб для вирішення завдань для об’єктивності оцінювання; мобільність у віртуальному чи фізичному середовищі. Висновки. Гейміфікація освіти може підвищити рівень залученості студентів подібно до того, що можуть зробити ігри, покращити їхні навички та оптимізувати навчання. The purpose of the article is the analysis of gamification as a modern trend, the study of psychological and physiological factors that motivate modern people to game activities, the search for gamified tools (platforms) that have a positive effect on educational activity. Methods. Since the article is of a review nature, an analysis of the source base was used, a generalization of approaches to the study of gamification by specialists in various fields: neuroscience, psychology, pedagogy. The study of this phenomenon requires a multidisciplinary approach. Netological analysis testified to the rapid positive dynamics of interest in gamification in the world and the number of relevant searches. Results. Summarizing the source base allowed us to define gamification as a strategy for using game mechanics and experience design to digitally engage and motivate people to achieve their goals. It is the neurotransmitters that are released in players during computer games that are natural factors in changing behavior. We based our research on Jay Fogg’s model of behavior, in which three key elements are distinguished: motivation, ability and drive. When at least one of these three elements is missing, the desired behavior does not occur. In the work, gamification in education is analyzed as a strategy to increase engagement by incorporating game elements into the educational environment. This is achieved by creating a level of player engagement that is equal to that which occurs during computer games. The real novelty of gamification is the digitization of motivation. Fogg’s model can be used to organize the educational process with the help of appropriate website software. This is achieved through interactive digital tools that are highly engaging and help build new skills and allow for instant feedback. For the implementation of the appropriate educational design, the work highlights some organizational and pedagogical aspects of training optimization, namely: the presence of an evaluation scale with clear criteria for evaluating all types of activities of students; toolkit for calculating the number of points, which determines the significance (progress or regression) of an individual player or team; open access for players with tracking opportunities to move to a new level; taking into account the number of attempts to solve tasks for the objectivity of the assessment; mobility in a virtual or physical environment. Conclusions. Gamification of education can increase student engagement, just as games can improve their skills and optimize learning.