Збірник наукових праць. Педагогічні науки (Випуск 75-80, 98-106, 108, 109 )
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/6721
Browse
Search Results
Item КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА ХЕРСОНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ(2022) Пермінова, Л. А.; Гаран, І. О.; Perminova, L. A.; Haran, I. O.Мета статті полягає в розкритті основних показників корпоративної культури закладу вищої освіти на прикладі Херсонського державного університету. Авторами використано методи спостереження та узагальнення реальних здобутків університетської практики формування корпоративної культури, аналіз знакових подій закладу дозволив визначити основні її характеристики: традиції, стиль керівництва закладом, зовнішню атрибутику, іміджеві заходи тощо. Результати. Авторами порушується питання активного впровадження засобів формування корпоративної культури вищого освітнього закладу. Маючи колосальний досвід 105-річного існування, університет береже свої традиції, виказує свою місію, розвиває іміджевий складник діяльності. На вибір проблеми вплинули сучасні умови розвитку закладів вищої освіти, зокрема модернізації вищої освіти в Україні, оновлення системи управління та пошуку ефективного варіанту моделі освітнього закладу, яка значно підвищить конкурентоздатність як закладу, так і кожного випускника на сучасному ринку освітніх послуг. Розглянуто особливості феномену корпоративної культури університету, визначені головні аспекти формування корпоративної культури закладу вищої освіти на прикладі Херсонського державного університету, охарактеризовано особливості «Декларації корпоративної культури ХДУ». Охарактеризовано корпоративну культуру, яка реалізує функцію регулювання поведінки персоналу через систему цінностей, норм, правил, що задекларовано конкретним закладом вищої освіти. У статті наводяться іміджеві показники, які мають реалізовуватись у діяльності вищого освітнього закладу, які мають постійно розвиватися, адекватно реагувати на виклики суспільства. Зокрема, це символи, які втілюють усі запропоновані цінності корпоративної культури, дозволяють виказати науково-педагогічним працівникам, здобувачам вищої освіти, працівникам різних підрозділів, співробітникам ідентичність і свідомість. Створюється єдиний освітній культурний простір закладу, універ- ситетського співтовариства. Велику роль відіграє сайт Херсонського державного університету, який є візитівкою вишу, головним джерелом інформації. Слід відзначити такій підрозділ, як «Музей ХДУ», де започатковано традицію відвідування музею першокурсниками, зустрічі з видатними фахівцями, науково-педагогічними працівниками університету. Традиційними є заходи, які пропагують діяльність вишу на регіональному, всеукраїнському рівні. Висновки. За свою майже 105-літню історію Херсонський державний університет сформував власну корпоративну культуру, яка свідчить про неповторність самого закладу та систему його менеджменту. The purpose of the article is to reveal the main indicators of the corporate culture of a higher education institution using the example of Kherson State University. The authors used methods of observation and generalization of the real achievements of university practice in the formation of corporate culture, the analysis of significant events of the institution allowed to determine its main characteristics: traditions, style of management of the institution, external attributes, image measures, etc. The results. The authors raise the issue of active implementation of means of forming the corporate culture of a higher educational institution. Having a colossal experience of 105 years of existence, the university preserves its traditions, expresses its mission, and develops the image component of its activities. The choice of the problem was influenced by the modern conditions of the development of higher education institutions, in particular, the modernization of higher education in Ukraine, the renewal of the management system and the search for an effective version of the educational institution model, which will significantly increase the competitiveness of both the institution and each graduate in the modern market of educational services. The peculiarities of the phenomenon of the corporate culture of the university were considered, the main aspects of the formation of the corporate culture of the higher education institution were determined on the example of the Kherson State University, the peculiarities of the “Declaration of the Corporate Culture of KhSU” were characterized. The corporate culture is characterized, which realizes the function of regulating the behavior of personnel through the system of values, norms, and rules declared by a specific institution of higher education. The article provides image indicators that should be implemented in the activities of a higher educational institution, which should constantly develop, adequately respond to the challenges of society. In particular, these are symbols that embody all the proposed values of corporate culture, allow scientific and pedagogical workers, students of higher education, employees of various departments, and employees to express their identity and consciousness. A single educational and cultural space of the institution, the university community is being created. The site of the Kherson State University, which is the business card of the university and the main source of information, plays a major role. It should be noted such a unit as “KhSU Museum”, where the tradition of visiting the museum by first-year students, meeting with outstanding specialists, scientific and pedagogical workers of the university was started. Events that promote higher education at the regional, all-Ukrainian level are traditional. Conclusions. During its nearly 105-year history, Kherson State University has formed its own corporate culture, which testifies to the uniqueness of the institution itself and its management system.Item ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ(2022) Ян, М.; Yang, M.Мета статті полягає в розкритті особливостей формування соціокультурного середовища в закладах вищої освіти. Методи. Для досягнення мети статті використано метод теоретичного аналізу, метод систематизації, метод порівняння та метод узагальнення. Результати. Визначено, що масштабна участь студентів у дозвіллєвих програмах визначає згуртованість колективу ЗВО, зміцнює традиції ЗВО, створює сприятливе соціально-психологічне середовище для ЗВО. Встановлено, що у соціокультурному освітньому просторі ЗВО студенти та викладачі є активними дійовими особами, користуються своїм потенціалом, будують стосунки з навколишнім середовищем, обґрунтовано визначають «поле» взаємо- дії. З’ясовано, що соціокультурне середовище ЗВО орієнтоване на вирішення проблеми соціалізації студентів. Доведено, що суттєвою основою соціокультурного середовища є духовні цінності – звичаї, традиції, обряди, мова, історія, культура, література, мораль і право, знання, мистецтво, суспільно-естетичний розвиток, світогляд, спілкування людей, методи і форми, а також виховання і праця як особливий вид людської діяльності. Обгрунтовано, що кожному ЗВО необхідно враховувати вплив освітнього середовища та ключових соціокультурних чинників, що його визначають, і надати йому кре- ативності в наданні освітніх послуг та формуванні освітньої особистості. У ході дослідження виявлено, що загальними завданнями побудови соціокультурного освітнього середовища є засвоєння та унеможливлення студентами етнокультурних цінностей та їх застосування у професійній діяльності. Встановлено, що в організації соціокультурного освітнього простору ЗВО, що сприяє розвитку соціальних здібностей студентів, доцільно визначити такі чинники, як взаємодія «студент-викладач», ставлення до світу, культурні зв’язки та діяльність. Висновки. Проведене дослідження дозволило зауважити, що соціокультурне середовище ЗВО постійно розширює сферу життя кожного студента та збагачує його зв’язки з навколишнім світом. Результати дослідження засвідчили, що ключовими особливостями формування соціокультурного середовища у ЗВО є суттєвість характеру, структурованість, відкритість, ієрархічність. У перспективі наступних розвідок передбачено розрити особливості формування соціокультурного середовища у ЗВО в умовах воєнного стану. The purpose of the article is to reveal the peculiarities of the formation of the socio-cultural environment in institutions of higher education. Methods. To achieve the goal of the article, the method of theoretical analysis, the method of systematization, the method of comparison and the method of generalization were used. The results. It was determined that the large-scale participation of students in leisure programs determines the cohesion of the collective of higher education institutions, strengthens the traditions of higher education institutions, and creates a favorable social and psychological environment for higher education institutions. It has been established that in the socio-cultural educational space of higher education institutions, students and teachers are active actors, use their potential, build relationships with the environment, and reasonably define the “field” of interaction. It was found that the socio-cultural environment of higher educational institutions is oriented towards solving the problem of student socialization. It has been proven that the essential basis of the socio-cultural environment is spiritual values – customs, traditions, rites, languages, history, culture, literature, morality and law, knowledge, art, socio-aesthetic development, worldview, communication between people, methods and forms, as well as education and work as a special type of human activity. It is justified that each higher education institution must take into account the influence of the educational environment and key sociocultural factors that determine it, and provide it with creativity in the provision of educational services and the formation of an educational personality. In the course of the research, it was found that the general tasks of building a socio-cultural educational environment are students’ assimilation and impossibility of ethnocultural values and their application in professional activities. It was established that in the organization of the socio-cultural educational space of higher education institutions, which promotes the development of students’ social abilities, it is expedient to determine such factors as student-teacher interactions, attitudes to the world, cultural ties and activities. Conclusions. The conducted research made it possible to note that the socio-cultural environment of higher education institutions constantly expands the sphere of life of each student and enriches his connections with the surrounding world. The results of the study proved that the key features of the formation of the socio-cultural environment in higher education institutions are the essential nature, structuredness, openness, and hierarchy. In the perspective of the following investigations, it is planned to dig up the peculiarities of the formation of the socio-cultural environment in the institution of higher education in the conditions of martial law.