Збірник наукових праць. Педагогічні науки (Випуск 75-80, 98-106, 108, 109 )
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/6721
Browse
6 results
Search Results
Item МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДО ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ(2025) Цаплюк, О. С.; Tsapliuk, O. S.Стаття присвячена дослідженню питання методологічних основ професійної підготовки майбутніх вихователів до формування соціокультурної компетентності дітей старшого дошкільного віку. Робо та є складником у структурі ширшого наукового дослідження, присвяченого проблематиці виділення й перевірки педагогічних умов підвищення ефективності підготовки вихователів. У науковій розвідці окреслено, що однією з актуальних проблем сучасної професійної підготовки майбутніх вихователів є здатність формувати особистість дитини дошкільного віку як національно-свідомого громадянина своєї країни, ознайомленого з найкращими зразками української культури, традицій і звичаїв, фолькло ру українського народу, його історією, який володітиме на відповідному віку рівні українською мовою як державною та водночас мовою міжнаціонального спілкування в Україні, здатного до ефективної взаємодії з представниками інших народів, етносів на засадах взаємної поваги, толерантності, емпатії, рефлексії, мовленнєвого й загального етикету. Із цією метою, на нашу думку, підготовку вихователів вар то розглядати з двох боків – змістово-процесуального, у межах якого закладається знаннєва та практич на база вихователя на основі дисциплін психолого-педагогічної, професійної підготовки нормативного й варіативного складника освітньої програми, а також різних видів практик, та з особистісного боку, у межах якого здійснюється формування професійно значущих особистісних рис вихователя. Окрес лено специфіку підготовки вихователя за обома означеними напрямами, зокрема суб’єкт-суб’єктний характер її здійснення, необхідність побудови міжпредметних зв’язків, систематичного застосування інформаційно-комунікативних технологій тощо. Також описані й аргументовані ключові методологічні підходи, які, на нашу думку, мають бути в основі підготовки майбутніх вихователів з означеної про блематики. Це компетентнісний, особистісно-орієнтований, діяльнісний, системний та інтегративний підходи. Їх поєднання дає змогу створити якісну ієрархічну модель професійної підготовки вихователів і реалізувати її в освітньому процесі. This article explores the methodological foundations of professional training for future educators in fostering the sociocultural competence of senior preschool children. The study is part of a broader scientific investigation dedicated to identifying and validating pedagogical conditions for enhancing the effectiveness of educator preparation. The research outlines that one of the pressing challenges in modern professional training for future educators is their ability to shape preschool children’s personalities as nationally conscious citizens of their country. This includes familiarizing them with the finest examples of Ukrainian culture, traditions, customs, and folklore, as well as with the country’s history. Additionally, it involves ensuring that children acquire proficiency in the Ukrainian language at an age-appropriate level, both as the state language and as a means of interethnic communication in Ukraine. At the same time, they should be prepared for effective interaction with representatives of other nations and ethnic groups based on mutual respect, tolerance, empathy, reflection, and adherence to speech and general etiquette norms. To achieve this goal, we propose considering the training of educators from two perspectives: content-processual perspective – which establishes the knowledge and practical foundation of educators through psychological-pedagogical and professional training disciplines, including both mandatory and elective components of the educational program, as well as various types of practical training. Personal perspective – which focuses on the development of professionally significant personal qualities of educators. The study highlights the specifics of educator training in both directions, emphasizing its subject-subject nature, the necessity of interdisciplinary connections, and the systematic application of information and communication technologies. Furthermore, key methodological approaches that should underpin the training of future educators in this field are identified and substantiated. These include the competency-based, personality-oriented, activity-based, systemic, and integrative approaches. Their combination enables the creation of a high-quality hierarchical model of professional educator training and facilitates its effective implementation in the educational process.Item ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВОГО СЕРВІСУ KSU24 В ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ(2024) Петухова, Л. Є.; Воропай, Н. А.; Юрчук, Ю. Ю.; Petukhova, L. Y.; Voropai, N. A.; Yurchuk, Y. Y.Мета статті полягає у всебічному аналізі використання цифрового сервісу KSU24 в організації освітнього процесу закладу вищої освіти з акцентом на оцінку впливу платформи на якість навчання, адаптацію до сучасних умов, розвиток професійних навичок, а також можливості подальшого вдосконалення. Методи. У ході написання статті використано низку методів дослідження: метод аналізу методичної літератури; теоретичні (індукція, аналіз, систематизація, порівняння); емпіричні (бесіда, опитування); методи статистичної обробки. Результати. Одним з інструментів трансформації стала платформа KSU24, яка не лише забезпечила автоматизоване управління освітнім процесом, а й стала основою для інтеграції сучасних технологій у навчанні. Вона дала змогу оптимізувати комунікацію між студентами, викладачами та адміністрацією, а також забезпечила зручний доступ до навчальних матеріалів, що критично важливо під час війни. Змішане навчання, що реалізується у Херсонському державному університеті, відкриває нові можливості для розвитку освіти, створюючи умови для активної участі студентів в освітньому процесі. Висновки. Платформа KSU24 у сучасних умовах сприяє адаптації освітнього процесу до нових вимог і стандартів. Таким чином, Херсонський державний університет став не лише адаптивним, а й проактивним учасником освітнього процесу в умовах кризових ситуацій. Цифровізація, яку активно реалізує університет, є не лише відповіддю на виклики сьогодення, а й запорукою його конкурентоспроможності у майбутньому. Інноваційні інструменти, такі як KSU24, стають ключовими для оптимізації взаємодії між усіма учасниками освітнього процесу та підвищення його загальної ефективності. Досвід Херсонського державного університету може слугувати цінним орієнтиром для інших освітніх установ, що прагнуть упроваджувати нові технології та адаптовувати свої стратегії до сучасних умов. The purpose is a comprehensive analysis of the use of the KSU24 digital service in the organization of the educational process of a higher education institution, with a focus on assessing the impact of this platform on the quality of education, adaptation to modern conditions, development of professional skills, and opportunities for further improvement. Methods. In the course of writing the article, a number of the following research methods were used: method of analyzing methodological literature; theoretical (induction, analysis, systematization, comparison); empirical (interview, survey); methods of statistical processing. Results. An important tool for transformation was the KSU24 platform, which not only provided automated management of the educational process, but also became the basis for the integration of modern technologies into education. It allowed us to optimize communication between students, teachers, and administration, and provided convenient access to educational materials, which is critical during the war. Blended learning, which is being implemented at Kherson State University, opens up new opportunities for the development of education, creating conditions for active participation of students in the educational process. Conclusions. The KSU24 platform is an effective tool for modern learning that helps to adapt the educational process to new requirements and standards. Thus, Kherson State University has become not only an adaptive but also a proactive participant in the educational process in crisis situations. Digitalization, which is being actively implemented by the university, is not only a response to the challenges of today, but also a guarantee of its competitiveness in the future. Innovative tools, such as KSU24, are becoming key to optimizing the interaction between all participants in the educational process and increasing its overall efficiency. The experience of Kherson State University can serve as a valuable reference point for other educational institutions seeking to introduce new technologies and adapt their strategies to modern conditionsItem ДІАГНОСТИКА ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОГНІТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ(2023) Чувасов, М. О.У статті на основі психолого-педагогічної літератури обґрунтовано актуальність та проведення педагогічного експерименту з формування креативно-діяльнісного компонента готовності майбутніх учителів до використання інформаційно-когнітивних технологій у процесі навчання природничо-математичних дисциплін. Мета статті – розглянути та узагальнити результати проведеного дослідження з формування креативно-діяльнісного компонента готовності майбутніх учителів до використання інформаційно-когнітивних технологій. За допомогою сукупності методів (вивчення наукової літератури, аналіз ідей теоретичних положень, спостереження, бесіди, тестування, моделювання педагогічних ситуацій, математична обробка отриманих результатів, педагогічний експеримент) було схарактеризовано стан досліджуваної проблеми в педагогічній практиці. Результати досліджень показали, що реалізація запропонованої експериментальної програми забезпечила поліпшення стану креативно-діяльнісного компонента досліджуваного особистісного утворення від низького до середнього й високого рівнів у експериментальних групах, що зумовлено створенням сукупності педагогічних умов, серед яких найбільш результативними варто вважати використання інформаційно-когнітивних технологій та успішне формування системи знань. Проведене дослідження дало змогу зробити висновок, що система дослідного навчання забезпечує позитивну динаміку формування креативно-діяльнісного компонента готовності майбутніх учителів до використання інформаційно-когнітивних технологій. Зібрані факти підтверджують, що студенти стають більш мобільними, розкутими, активними, вони вміють вести діалог, працювати з комп’ютерними програмами, здатні запропонувати різні шляхи й методи вирішення креативного навчального завдання, обґрунтувати свій вибір навчального завдання і способи його виконання.The article, based on psychological and pedagogical literature, substantiates the relevance and conduct of a pedagogical experiment on the formation of the creative-activity component of the readiness of future teachers to use information and cognitive technologies in the process of teaching natural and mathematical disciplines. The purpose of the article is to consider and summarize the results of the conducted research on the formation of the creative-activity component of future teachers' readiness to use information and cognitive technologies. With the help of a set of methods (study of scientific literature, analysis of ideas of theoretical propositions, observations, conversations, testing, modeling of pedagogical situations, mathematical processing of the obtained results, pedagogical experiment), the state of the investigated problem in pedagogical practice was characterized.The research results showed that the implementation of the proposed experimental program improved the state of the creative-activity component of the studied personal formation from low to medium and high levels in the experimental groups. Which is due to the creation of a set of pedagogical conditions, among which the use of information and cognitive technologies and the successful formation of the knowledge system should be considered the most effective. The conducted research made it possible to draw conclusions that the system of research training provides positive dynamics of the formation of the creative and activity component of the readiness of future teachers to use information and cognitive technologies. The collected facts confirm that students become more mobile, relaxed, active, they know how to conduct a dialogue, work with computer programs, are able to offer different ways and methods of solving a creative educational task, justify their choice of an educational task and methods of its implementation.Item СТРАТЕГІЧНІ ДОМІНАНТИ РОЗВИТКУ ЗАКЛАДУ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ(2023) Масліч, С. В.; Єрмоленко, А. Б.Мета дослідження полягає в окресленні стратегічних напрямів розвитку закладів професійної освіти, визначенні основних чинників, що сприяють популяризації професійної освіти, факторів, що забезпечують підвищення якості професійної підготовки здобувачів освіти у закладах професійної освіти. Для досягнення мети використано теоретичні й емпіричні методи, метод статистичного дослідження. Методика дослідження базується на наукових положеннях компетентнісного, діяльнісного, системного, середовищного, інформаційного підходів. Результати. Сучасний освітній процес закладів професійної освіти потребує реалізації новітніх підходів. З цією метою важливо розробити концепцію розвитку закладу, яка буде відображати стратегічні цілі й напрями його діяльності. Необхідним елементом розробки стратегії є здійснення SWOT-аналізу з визначенням сильних і слабких сторін закладу, його можливостей та ймовірних зовнішніх загроз. Успішний розвиток закладу професійної освіти можливий за умови узгодженої діяльності з потенційними роботодавцями, вивчення потреб ринку праці, забезпечення закладу сучасним матеріально-технічним забезпеченням, якісним складом педагогічного колективу, достатнім фінансуванням. Значну роль у реформуванні освітнього процесу закладів професійної освіти відіграє міжнародна співпраця, участь у європейських програмах. Вагомим чинником популяризації професійної освіти є профорієнтаційна робота, а її елементом – кар’єрне консультування. Створення центрів кар’єри у закладах професійної освіти – один із напрямів стратегічного планування. Значну роль в організації освітнього процесу відіграє уміння використовувати цифрові ресурси й електронні засоби навчання, тому формування і розвиток цифрової компетентності учасників освітнього процесу – нагальна потреба сучасного суспільства. Висновки. У результаті проведеного дослідження визначено основні підходи до розробки стратегії закладу професійної освіти з урахуванням вимог сьогодення. З’ясовано причини, що гальмують процес підготовки здобувачів освіти закладів професійної освіти. Окреслено основні напрями якісної організації професійної підготовки здобувачів освіти. The purpose of the study is to outline the strategic directions of development of vocational education institutions, identify the main factors that contribute to the popularization of vocational education, factors that ensure the improvement of the quality of vocational training of students in vocational education institutions. To achieve this goal, theoretical and empirical methods, as well as the method of statistical research were used. The research methodology is based on the scientific provisions of the competence, activity, system, environmental, and information approaches. Results. The modern educational process of vocational education institutions requires the implementation of the latest approaches. To this end, it is important to develop a concept for the development of the institution that will reflect the strategic goals and directions of its activities. A necessary element of strategy development is a SWOT analysis to determine the strengths and weaknesses of the institution, its capabilities, and possible external threats. The successful development of a vocational education institution is possible only if it works in concert with potential employers, studies the needs of the labor market, provides the institution with modern material and technical support, high-quality teaching staff, and sufficient funding. International cooperation and participation in European programs play a significant role in reforming the educational process of vocational education institutions. A significant factor in the popularization of vocational education is career guidance, and career counseling is an element of it. The creation of career centers in vocational education institutions is one of the directions of strategic planning. The ability to use digital resources and e-learning tools plays a significant role in the organization of the educational process, so the formation and development of digital competence of participants in the educational process is an urgent need for modern society. Conclusions. As a result of the study, the main approaches to the development of a strategy for a vocational education institution are identified, taking into account the requirements of today. The reasons that hinder the process of training students in vocational education institutions are identified. The main directions of highquality organization of vocational training of students are outlined.Item ОРГАНІЗАЦІЯ МОВЛЕННЄВО-ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ(2022) Швець, Т. А.; Shvets, T. A.Мета статті полягає в обґрунтуванні особливостей організації мовленнєво-ігрової діяльності здобувачів дошкільної освіти в контексті розвитку мовлення особистості дитини. Методи дослідження: теоретичне дослідження та аналіз наукової літератури з проблеми вивчення, узагальнення педагогічного досвіду, аналіз результатів освітньої діяльності здобувачів дошкільної освіті, метод експертних оцінок, спостереження, аналіз освітнього процесу. Результати. Зазначено, що мовленнєво-ігрова діяльність здобувачів дошкільної освіти реалізується у вигляді ігор-занять, під час яких педагог застосовує різноманітні види діяльності. Проаналізовано, що під час організації зазначеного виду діяльності дошкільників застосовуються різноманітні ігрові методи та прийоми освітньої діяльності: ігрові діалоги, дидактичні, рухливі, сюжетно-рольові, народні ігри, ігрові мовленнєві ситуації, тощо. Також під час мовленнєвого спілкування застосовується мов- лення у різноманітних видах діяльності: пізнавальній, художній, театралізованій. У подальшому це сприяє розвитку мовлення та застосування різних одиниць мови у повсякденній діяльності здобувачів дошкільної освіти. У статті зазначено, що у відповідності з педагогічною наукою можна стверджува- ти, що мовленнєво-ігрова діяльність здобувачів дошкільної освіти є освітньою взаємодією учасників освітнього процесу, основою якої є розвиток мовлення у здобувачів дошкільної освіти засобами гри. Висновки. У мовленнєво-ігровій діяльності застосовуються різні ігрові методи організації освітньої діяльності дітей дошкільного віку. Проаналізовано, що в процесі ігрової діяльності здобувач дошкільної освіти розкриває власні риси характеру, інтелектуальні та психологічні здібності. У працях сучас- них науковців психолого-педагогічної науки питання розвитку мови здобувачів дошкільної освіти було і залишається актуальним, а ігрова діяльність виступає головним засобом розвитку. У статті розкриті принципи мовленнєво-ігрової діяльності здобувачів дошкільної освіти, а саме: поєднання в діяльності здобувача дошкільної освіти компонентів гри та навчання та поетапний перехід від ігор – забав – за допомогою гри – завдання – до пізнавальної діяльності; поступове ускладнення освітнього завдання та умов гри; підвищення розумової активності здобувача дошкільної освіти у вирішенні запропоно- ваних завдань; єдність освітніх і виховних впливів. Наголошено, що ігрова діяльність – один із най- кращих засобів розвитку мовлення та мислення здобувачів дошкільної освіти. Вона сприяє розвитку в дошкільників почуття радості, задоволення, а ці почуття є головними засобами, що сприяють стимулюванню активного сприйняття мови та самостійної мовленнєвої активність дітей. Goal. The purpose of the article is to substantiate the peculiarities of the organization of speech and play activities of preschoolers in the context of the speech development of the child’s personality. Research methods: theoretical research and analysis of scientific literature on the problem of learning, generalization of pedagogical experience, analysis of the results of educational activities of students of preschool education, method of expert evaluations, observation, analysis of the educational process. Results. It is noted that the speech and game activities of preschoolers are implemented in the form of gamesclasses, during which the teacher uses various types of activities. It was analyzed that during the organization of the specified type of activity of preschoolers, various game methods and methods of educational activity are used: game dialogues, didactic, moving, plot-role, folk games, game speech situations, etc. Also, during speech communication, speech is used in various types of activities: cognitive, artistic, theatrical. In the future, this contributes to the development of speech and the use of various language units in the daily activities of preschoolers. The article states that in accordance with pedagogical science, it can be stated that the speech and game activity of preschoolers is an educational interaction of participants in the educational process, the basis of which is the development of speech in preschoolers through games. Conclusions. Various game methods of organizing the educational activities of preschool children are used in speech and game activities. It was analyzed that in the process of game activity, the student of preschool education reveals his own character traits, intellectual and psychological abilities. In the writings of modern scientists of psychological and pedagogical science, the issue of language development of students of preschool education was and remains relevant, and game activity is the main means of development. The article reveals the principles of speech and game activity of preschoolers, namely: the combination of play and learning components in the activity of a preschooler and a step-by-step transition from games – fun through games – tasks to cognitive activities; gradual complication of the educational task and game conditions; increasing the mental activity of the student of preschool education in solving the proposed tasks; the unity of educational and educational influences. It is emphasized that game activity is one of the best means of developing speech and thinking of preschoolers. It promotes the development of preschoolers’ feelings of joy and satisfaction, and these feelings are the main means of stimulating the active perception of language and independent speech activity of children.Item ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ(2022) Трифонова, О. М.; Садовий, М. І.; Tryfonova, O. M.; Sadovyі, M. I.Метою статті є аналіз організації наукових досліджень в Україні, визначення шляхів реалізації вимог законів України з упровадження ІТ в освітній процес закладів вищої освіти (ЗВО). Методи: теоретичний аналіз літератури, узагальнення спостережень, пояснення стану впровадження ІТ в освітній процес, класифікація методологічних підходів обґрунтування розвитку наукових досліджень. Результати. Однією з гілок наукових досліджень з використанням ІТ є підготовка статей, дослід- ницьких проєктів, курсових робіт, рефератів, проєктної діяльності молодих науковців, студентів, що є важливою складовою частиною організації наукової діяльності ЗВО і всього освітньо-наукового про- цесу. Ці роботи виконуються з метою інтеграції наукової, навчальної та виробничої діяльності май- бутнього фахівця. Сутність полягає в організації наукової діяльності, виявленні й активізації творчого інтелекту суб’єктів навчання, що забезпечує здобуття й практичне використання нових знань й отри- мання наукової продукції. Алгоритм цього здійснюється через створення проблеми, формування гіпо- тези, використання нових методів дослідження, узагальнення і систематизацію результатів наукової діяльності. Нами розглянуто структуру організації науки в Україні, уточнено зміст поняття «система» і «методологія». Головним методологічним центром обґрунтування ІТ у наукових дослідженнях Украї- ни є НАН України. Важливим напрямком заохочення до наукової діяльності молодих вчених є започат- кований з 2008 Верховною Радою України Конкурс. Осередком наукової думки є Лабораторії НАПН України у ЗВО: в Центральноукраїнському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка у 2012 р. створено Лабораторію дидактики фізики, технологічної та професійної освіти Інституту педагогіки НАПН України, де сконцентровано науково-педагогічну діяльність викладачів та науково-дослідну роботу докторантів, аспірантів, пошукувачів, студентів із різних регіонів. Висновки. Таким чином, у статті розкрито проблеми впровадження ідеї ІТ у наукових педагогічних дослідженнях, особливості організації наукової