Збірник наукових праць. Педагогічні науки (Випуск 75-80, 98-106, 108, 109 )
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/6721
Browse
3 results
Search Results
Item ПЕДАГОГІЧНІ СТРАТЕГІЇ ПІДТРИМКИ МОВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ(2025) Бобрицька, В.; Bobrytska, V.Мета статті – виокремити й систематизувати педагогічні стратегії, які сприяють підтримці мовної комунікації та збереженню культурної ідентичності іноземних студентів. Методи. У межах дослідження застосовано теоретичні методи для систематизації наукових підхо- дів, що стосуються проблеми підтримки мовної комунікації та збереження культурної ідентичності іно- земних студентів, а саме: категорійно-дефінітивний (термінологічний) і контекстний аналіз для окрес- лення контекстного взаємозв’язку понять «культурна ідентичність», «мовна комунікація», «педагогічні стратегії»; порівняльно-історичний метод, щоб порівняти різні етапи й підходи до вивчення ролі мови у формуванні культурної ідентичності іноземних здобувачів вищої освіти, що уможливило виявлення особливостей реалізації державної освітньої політики з визначеної теми. Результати. Дослідження підтвердило вирішальну роль мовної комунікації у формуванні та збе- реженні культурної ідентичності іноземних студентів, особливо в контексті підвищення академіч- ної мобільності. Теоретичний аналіз праць вітчизняних і зарубіжних науковців показав, що успішна інтеграція студентів-іноземців залежить від комплексного застосування трьох педагогічних стратегій: інтеграції елементів рідної мови й культури в освітній процес закладів вищої освіти іншої країни, використання проєктних і кооперативних форм навчання іноземних студентів, а також формування мультикультурного середовища й підтримки толерантності в процесі мовної комунікації та збереження культурної ідентичності досліджуваного контингенту. Такий підхід уможливлює врахування індивіду- альних культурних особливостей, підсилює мотивацію до навчання і сприяє розвитку міжкультурних компетентностей у полікультурній студентській спільноті. Висновки. Запропоновані стратегії підтвердили свою ефективність у забезпеченні стійкого зв’язку іноземних студентів із рідною культурою, водночас надаючи їм змогу успішно адаптуватися до нового освітнього середовища. Комплексне застосування цих стратегій дає змогу університетам відповідати на виклики глобалізації, сприяти взаємозбагаченню культур і розвивати толерантність серед студентів. Подальші дослідження можуть бути зосереджені на поглибленні практичного інструментарію, зокрема на розробленні програм навчальних дисциплін і міждисциплінарних проєктів, що поєднують підходи з лінгвістики, педагогіки та соціокультурних студій. Purpose. To identify and systematize pedagogical strategies that contribute to the support of language communication and the preservation of the cultural identity of international students. Methods. Within the framework of this study, theoretical methods were used to systematize scientific approaches related to the problem of supporting language communication and preserving the cultural identity of foreign students, namely, categorical-definitive (terminological) and contextual analysis to outline the contextual relationship of the concepts of “cultural identity”, “language communication”, “pedagogical strategies”; comparative-historical method in order to compare different stages and approaches to studying the role of language in the formation of the cultural identity of foreign higher education applicants, which made it possible to identify the features of the implementation of state educational policy on a specific topic. Results. The study confirmed the crucial role of language communication in the formation and preservation of the cultural identity of international students, especially in the context of increasing academic mobility. Theoretical analysis of the works of domestic and foreign scientists showed that the successful integration of international students depends on the comprehensive application of three pedagogical strategies: integration of elements of the native language and culture into the educational process of higher education institutions of another country, the use of project and cooperative forms of learning for international students, as well as the formation of a multicultural environment and support for tolerance in the process of linguistic communication and the preservation of the cultural identity of the studied contingent. This approach makes it possible to consider individual cultural characteristics, increases motivation for learning, and promotes the development of intercultural competencies in a multicultural student community. Conclusions. The proposed strategies have confirmed their effectiveness in ensuring a stable connection between international students and their native culture while enabling them to adapt successfully to the new educational environment. The comprehensive application of these strategies allows universities to respond to the challenges of globalization, promote the mutual enrichment of cultures, and develop tolerance among students. Further research could focus on deepening the practical tools, particularly developing curricula and interdisciplinary projects that combine approaches from linguistics, pedagogy, and sociocultural studies.Item РОЛЬ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ У СПІЛКУВАННІ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ(2023) Башкір, О. І.; Золотухіна, С. Т.; Бі, Ю.; Bashkir, O. I.; Zolotukhina, S. T.; Bi, Y.Розвиток комп’ютерної техніки та комунікативних технологій початку XXI сторіччя дав потужний поштовх новому етапу розвитку взаємодії учасників освітнього процесу в закладах вищої освіти, відкрив шляхи впровадження комп’ютерних засобів педагогічної комунікації. Таке явище, як «електронне навчання», широко використовується в навчальному процесі навіть очної форми навчання під час написання тестів, творів, рефератів, курсових, дипломних робіт тощо. В умовах війни електроне навчання стало єдиним можливим для українців, які перебувають у постійному емоційному стресі через невпевненість і невизначеність. Питання культури онлайнового спілкування загострилося через невміння стримувати учасниками освітнього процесу закладу вищої освіти свої емоційні переживання. Мета статті – визначити роль і місце емоційного інтелекту в системі комунікативної взаємодії учасників освітнього процесу закладів вищої освіти України в умовах офлайнового й онлайнового навчання у воєнний час. Методи. Під час написання статті автори вдалися до таких методів науково-педагогічного дослідження, як: методи вивчення науково-теоретичних джерел (бібліотечно-бібліографічні, методи логічної обробки тексту, методи творчої діяльності у зв’язку із прочитаним); методи вивчення педагогічного процесу у природних умовах (анкетування); теоретичні методи дослідження (аналіз, синтез, абстрагування, конкретизація). Результати. У статті авторами зазначено, що для ефективного онлайн-спілкування в умовах освітнього середовища закладу вищої освіти всім учасникам освітнього процесу необхідно мати, окрім високого рівня комунікативної мовленнєвої культури та культури спілкування, належний рівень емоційного інтелекту. Емоційний інтелект під час стресових ситуацій воєнного часу сприяє командній роботі здобувачів освіти, налагодженню індивідуального розвитку кожного, розв’язанню, а головне – запобіганню конфліктним ситуаціям, емоційному вигоранню викладачів. Загалом, розвиток емоційного інтелекту відіграє важливу роль у створенні стійкого та гуманного психосоціального середовища під час війни та конфліктів. Висновки. З огляду на це і здобувачам освіти, і викладачам варто опановувати знання, правила й уміння застосовувати на практиці норми сучасної літературної мови, зокрема епістолярного стилю, стежити за своїм мовленням і висловлюваннями, інтонацією та гучністю мовлення; не припускатись помилок у вимові, уживанні форм слів, побудові речень, щоб не виникало подвійного розуміння сенсу висловлювання; учитися відчувати свого співрозмовника, добирати найбільш прийнятні для кожного випадку слова та конструкції; вдаватися до емпатії інших і постійної рефлексії з огляду на власні відчуття та переживання. Серед аспектів емоційного інтелекту учасників освітнього процесу у статті визначено такі: емоційну саморегуляцію; емпатію; спроможність вирішувати конфлікти; комунікаційні навички; стресостійкість. The development of computer technology and communication technologies in the early 21’st century provided a powerful impetus for a new stage in the interaction of participants in the educational process in higher education institutions, paving the way for the implementation of computer tools in pedagogical communication. The phenomenon of “e-learning” is widely used in the educational process, even in face-to-face learning, during the writing of tests, essays, abstracts, course papers, theses, etc. During the war, e-learning has become the only possible option for Ukrainians who are in constant emotional stress due to uncertainty and ambiguity. The issue of online communication culture has become acute due to the inability of participants in the educational process of higher education institutions to control their emotions. Purpose. The purpose of the article is to determine the role and place of emotional intelligence in the system of communicative interaction among participants in the educational process in Ukrainian higher education institutions during offline and online learning in times of war. While writing the article, the authors used various methods of scientific and pedagogical research, including methods of studying scientific-theoretical sources (library-bibliographic methods, methods of logical text processing, methods of creative activity related to reading); methods of studying the pedagogical process in natural conditions (survey); and theoretical research methods (analysis, synthesis, abstraction, concretization). Methods. In the article, the authors note that in order to have effective online communication in the educational environment of higher education institutions, all participants in the educational process need not only a high level of communicative language culture and communication skills but also a proper level of emotional intelligence. Results. Emotional intelligence during stressful situations in times of war contributes to teamwork among students, fosters individual development, facilitates problem-solving, and, most importantly, prevents conflicts and emotional burnout among teachers. Overall, the development of emotional intelligence plays a crucial role in creating a resilient and humane psychosocial environment during times of war and conflicts. Conclusions. In light of this, both students and teachers should acquire knowledge, rules, and skills to apply the norms of contemporary literary language, including the epistolary style, in practice. It is important to be mindful of one’s speech and expressions, intonation, and speech volume. Avoiding errors in pronunciation, word usage, and sentence structure is crucial to prevent misunderstandings in the meaning of statements. Learning to sense one’s interlocutor, choosing the most suitable words and constructions for each situation, practicing empathy towards others, and engaging in constant reflection regarding one’s own feelings and experiences are essential aspects of effective communication. Among the aspects of emotional intelligence identified in the article for participants in the educational process are the following: emotional self-regulation, empathy, conflict resolution skills, communication skills, and resilience to stress.Item ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ СУЧАСНОГО ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ(2022) Єфименко, Л. М.; Yefymenko, L. M.У статті розглянуто особливості формування мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку в освітньому процесі сучасного закладу дошкільної освіти. Розкрито зміст понять «компетенція» та «компетентність». Мовленнєва компетентність у контексті Державного стандарту дошкільної освіти розуміється як багатокомпонентне утворення, яке містить такі компетенції: лексичну, фонетичну, граматичну та діамонологічну. Проаналізовано найбільш значущі комунікативні вміння дошкільників, як-от: уміння, пов’язані зі сприйняттям; уміння орієнтуватися в ситуації спілкування; уміння, пов’язані з відтворенням. Доведено, що комунікативно-мовленнєва діяльність невід’ємна від пізнавальної, ігро- вої, дослідницької, художньої та інших, у яких постійно виникають ситуації мовленнєвого реагування, прийняття певної ролі. Наголошено на тому, що важливим завданням вихователя закладу дошкільної освіти є створення позитивної мотивації для кожної дії дитини дошкільного віку у процесі навчання й виховання, а також організація ситуацій, що викликатимуть потребу у спілкуванні. Підкреслено, що мовленнєво-комунікативний досвід дитини-дошкільника є особливо актуальним у наш час, як і активна практика свідомого розв’язання мовленнєвих завдань, що виникають у певній ситуації. З метою форму- вання мовленнєвої компетентності в дошкільників використовують ігри-змагання, ігри-драматизації, рухливі ігри, творчі ігри, ігри-інсценування, сюжетно-рольові ігри, бесіди, інсценування, вільне й тематичне малювання, читання художніх творів та обговорення віршів, імпровізацію, оповідання дітей, мініконкурси, літературні вікторини. У статті чітко окреслено умови подолання труднощів у комунікації дітей дошкільного віку. Зазначено, що комунікативні здібності дітей дошкільного віку передбачають бажання вступати в контакт, уміння здійснювати спілкування, дотримання загальновизнаних норм і правил у спілкуванні з однолітками та дорослими. The article examines the peculiarities of the formation of the speech competence of preschool children in the educational process of modern special education. The meaning of the concepts “competence” and “competency” is revealed. Speech competence in the context of the State Standard of Preschool Education is understood as a multi-component education that includes the following competences: lexical, phonetic, grammatical and diamonological. The most significant communicative skills of preschoolers were analyzed, such as: skills related to perception, the ability to navigate