Збірник наукових праць. Педагогічні науки (Випуск 75-80, 98-106, 108, 109 )
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/6721
Browse
4 results
Search Results
Item ВПЛИВ ЕЛЕКТРОННИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ НА РІВЕНЬ МОТИВАЦІЇ ДО НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ(2024) Саган, О. В.; Блах, В. С.; Sagan, О. V.; Blakh, V. S.Мета статті полягає у вивченні, аналізі взаємозв’язку між навчальною мотивацією здобувачів вищої освіти та їхнім ставленням до використання електронних освітніх ресурсів (ЕОР), обґрунтуванні вимог до конструювання електронних освітніх ресурсів як засобу підвищення такої мотивації. Методи: аналіз психолого-педагогічної літератури з теми дослідження, методи емпіричного дослідження: спостереження; опитування; тестування; статистична обробка результатів. Узагальнення досліджень щодо навчальної мотивації та електронних освітніх ресурсів спеціалістами різних галузей (психології, педагогіки, інформатики) передбачає мультидисциплінарний підхід. Результати. У статті проаналізовано різні підходи до вивчення мотивації, наведено структуру електронних освітніх ресурсів університету. Із метою перевірки ставлення до електронних освітніх ресурсів організовано опитування здобувачів вищої освіти педагогічного факультету. Разом із цим аналізувалися відповіді респондентів щодо проблем використання ЕОР, ефективності цифрових інструментів як засобу підвищення їхньої навчальної мотивації, перспектив урахування мотиваційного чинника під час проєктування цифрового освітнього середовища. Результати анкетування засвідчили, що саме ефективне освітнє середовище з якісними електронними освітніми ресурсами дає змогу зменшити негативний вплив на мотивацію здобувачів вищої освіти, пов’язану з відсутністю очного спілкування з викладачем та однокурсниками, високим рівнем відволікання, проблемами самоорганізації, відсутністю прямого виховного впливу тощо. Аналіз та узагальнення проведеної діагностики дають змогу окреслити основні напрями вирішення порушеної проблеми, а саме: створення балансу між використанням електронних ресурсів та іншими формами навчання; створення можливостей для групової взаємодії; створення структурованого освітнього контенту; розроблення системи ефективних завдань; ефективний зворотний зв’язок. Висновки. Використання електронних освітніх ресурсів, які підвищують ефективність освітнього процесу, має особливий дидактичний потенціал і практичне значення для підвищення мотивації здобувачів до отримання якісної освіти. А проєктування та реалізація ЕОР як складника освітнього середовища вимагає не лише наукового обґрунтування, а й технічних можливостей університету і високого рівня сформованості цифрових компетентностей викладачів. The purpose of the article is to study and analyze the relationship between the educational motivation of students of higher education and their attitude to the use of electronic educational resources (EER), to substantiate the requirements for the construction of electronic educational resources as a means of increasing such motivation. Methods: analysis of psychological and pedagogical literature on the research topic, empirical research methods: observation; poll; testing; statistical processing of results. The generalization of research on learning motivation and electronic educational resources by specialists in various fields (psychology, pedagogy, computer science) involves a multidisciplinary approach. The results. The article analyzes various approaches to the study of motivation, provides the structure of electronic educational resources of the university. In order to check the attitude towards electronic educational resources, a survey of students of the Faculty of Pedagogy was organized. Along with this, the answers of the respondents regarding the problems of using EOR were analyzed; the effectiveness of digital tools as a means of increasing their educational motivation; prospects of taking into account the motivational factor when designing a digital educational environment. The results of the survey proved that an effective educational environment with high-quality electronic educational resources can reduce the negative impact on student motivation associated with the lack of face-to-face communication with the teacher and fellow students, a high level of distraction, self-organization problems, lack of direct educational influence, etc. The analysis and generalization of the conducted diagnostics allow us to outline the main directions of solving the problem, namely: creating a balance between the use of electronic resources and other forms of education; creating opportunities for group interaction; creation of structured educational content; development of a system of effective tasks; effective feedback. Conclusions. The use of electronic educational resources, which increase the efficiency of the educational process, has a special didactic potential and practical significance for increasing the motivation of students to receive quality education. And the design and implementation of EOR, as a component of the educational environment, requires not only scientific justification, but also the technical capabilities of the university and a high level of formation of digital competences of teachers.Item ВПЛИВ ІДЕЙ ФРІДРІХА ФРЕБЕЛЯ НА СТАНОВЛЕННЯ ДОШКІЛЬНОГО ВИХОВАННЯ В УГОРЩИНІ(2023) Рего, Г. І.; Reho, H. I.Вплив праць Фрідріха Фребеля на становлення дошкільної освіти в Угорщині важко переоцінити. Його ідеї, такі як важливість навчання в ігровій формі та використання розвиваючих іграшок, мали тривалий вплив на підхід до дошкільної освіти в регіоні. Напрацювання Фребеля допомогли сформувати навчальні програми та методи навчання, що використовувалися в перших дошкільних закладах, забезпечивши міцний фундамент для освіти та розвитку дітей раннього віку. Метою нашого дослідження було здійснення аналізу впливу діяльності Фрідріха Фребеля на становлення та розвиток дошкільної освіти в Угорщині. У ході дослідження ми використовували методи аналізу, систематизації та узагальнення даних на основі вивчення психолого-педагогічної та наукової літератури. Нами було проаналізовано матеріали таких угорських науковців, як Отто Ваґа, Ендре Зіболена, Іштвана Месароша, Елемера Келемена, Рози Куруц, Марії Горняк, Шандорне Кьовер, Бели Пуканского та інших, які займалися дослідженням становлення та розвитку системи дошкільної освіти в Угорщині. А також публікації Ганни Рего, яка займалася дослідженням становлення та розвитку суспільного дошкільного виховання на Закарпатті, яке в досліджуваний період входило до складу Австро-Угорщини. Кожен з них у своїх наукових розвідках торкнувся аналізу методики Фрідріха Фребеля та її впливу на становлення концепції дошкільного виховання в Угорщині. Як стверджують науковці, акцент на навчанні та дослідженні в ігровій формі дозволив дітям розвинути свої творчі здібності, критичне мислення та навички розв’язання проблем. Крім того, спільна природа навчального середовища сприяла розвитку соціальних навичок і командної роботи. Фребелівський підхід також надавав пріоритет розвитку емоційного інтелекту, який є важливим для формування здорових стосунків і загального благополуччя. Оскільки ми продовжуємо шукати нові способи навчання та виховання дітей дошкільного віку, важливо визнати внесок таких першопрохідців, як Фребель, чиї ідеї мали тривалий вплив на сферу освіти багатьох Європейських країн. Продовжуючи розмірковувати над історією освіти, стає зрозуміло, що внесок Фребеля в цю сферу залишається актуальним і цінним і сьогодні. The influence of Friedrich Froebel’s works on preschool education formation in Hungary is difficult to overestimate. His ideas about learning through play and the use of educational toys impacted the approach to preschool education in the region. Froebel’s work helped shape the curricula and teaching methods in early preschools, providing a solid foundation for early childhood education and development. The purpose of our study was to analyze Friedrich Froebel’s influence on preschool education formation and development in Hungary. In the course of the study, we used the methods of analysis, systematization, and generalization of data based on the study of psychological and pedagogical, and scientific literature. We have analyzed the materials of the following Hungarian scientists: Ottó Vág, Endre Zibolen, István Mészáros, Elemér Kelemen, Rózsa Kurucz, Mária Hornyák, Sándorné Kövér, Béla Pukánszky, and others. And publications of Hanna Reho, who studied public preschool education formation and development in Zakarpattia, which in the studied period was a part of Austria-Hungary. Each of them touched on the analysis of Friedrich Froebel’s methods and their influence on the formation of the concept of preschool education in Hungary. As the researchers claim, the emphasis on learning and exploring through play allowed children to develop their creativity, critical thinking, and problem-solving skills. Moreover, the collaborative nature of the learning environment fostered the development of social skills and teamwork. Froebel’s approach also prioritized the development of emotional intelligence, which is essential for healthy relationships and overall well-being. Froebel’s ideas have had a lasting impact on the education of many European countries and his contribution remains relevant and valuable even today.Item ГЕЙМІФІКАЦІЯ ЯК СУЧАСНИЙ ОСВІТНІЙ ТРЕНД(2022) Саган, О. В.; Sagan, О. V.Мета статті полягає в аналізі гейміфікації як сучасного тренду, вивченні психолого-ізіологічних чинників, які мотивують сучасних людей до ігрової діяльності, пошуку гейміфікованих інструментів (платформ), які позитивно впливають на освітню діяльність. Методи. Оскільки стаття має оглядовий характер, використовувався аналіз джерельної бази, узагальнення підходів до вивчення гейміфікації спеціалістами різних галузей: нейронаук, психології, педагогіки. Вивчення цього феномену передбачає мультидисциплінарний підхід. Нетологічний аналіз засвідчив стрімку позитивну динаміку інтересу у світі до гейміфікації та кількості відповідних пошукових запитів. Результати. Узагальнення джерельної бази дозволило нам визначити гейміфікацію як стратегію використання ігрової механіки та дизайну досвіду для цифрового залучення та мотивації людей для досягнення своїх цілей. Саме нейромедіатори, які вивільняються у гравців під час комп’ютерних ігор, є природними чинниками зміни поведінки. Ми спиралися у своїх пошуках на модель поведінки Джея Фогга, в якій виокремлюються три ключові елементи: мотивація, уміння і спонукання. Коли принаймні один із цих трьох елементів відсутній, бажана поведінка не відбувається. У роботі гейміфікація в освіті аналізується як стратегія підвищення залученості шляхом включення елементів гри в освітнє середовище. Це досягається через створення такого рівня залученості здобувачів, який рівний тому, який відбувається під час комп’ютерних ігор. Справжньою новизною гейміфікації є цифровізація мотивації. Модель Фогга може бути використана для організації освітнього процесу за допомогою відповідного програмного забезпечення сайтів. Це досягається за допомогою інтерактивних цифрових засобів, які з високим рівнем залученості допомагають формувати нові вміння і дозволяють миттєво отримувати зворотний зв’язок. Для реалізації відповідного освітнього дизайну у роботі виокремлені деякі організаційно-педагогічні аспекти оптимізації навчання, а саме: наявність оціночної шкали з чіткими критеріями оцінювання всіх видів активностей здобувачів; інструментарій для підрахунку кількості балів, що визначає значущість (прогрес чи регрес) окремого гравця або команди; відкритий доступ для гравців з відстеженням можливостей для переходу на новий рівень; врахування кількості спроб для вирішення завдань для об’єктивності оцінювання; мобільність у віртуальному чи фізичному середовищі. Висновки. Гейміфікація освіти може підвищити рівень залученості студентів подібно до того, що можуть зробити ігри, покращити їхні навички та оптимізувати навчання. The purpose of the article is the analysis of gamification as a modern trend, the study of psychological and physiological factors that motivate modern people to game activities, the search for gamified tools (platforms) that have a positive effect on educational activity. Methods. Since the article is of a review nature, an analysis of the source base was used, a generalization of approaches to the study of gamification by specialists in various fields: neuroscience, psychology, pedagogy. The study of this phenomenon requires a multidisciplinary approach. Netological analysis testified to the rapid positive dynamics of interest in gamification in the world and the number of relevant searches. Results. Summarizing the source base allowed us to define gamification as a strategy for using game mechanics and experience design to digitally engage and motivate people to achieve their goals. It is the neurotransmitters that are released in players during computer games that are natural factors in changing behavior. We based our research on Jay Fogg’s model of behavior, in which three key elements are distinguished: motivation, ability and drive. When at least one of these three elements is missing, the desired behavior does not occur. In the work, gamification in education is analyzed as a strategy to increase engagement by incorporating game elements into the educational environment. This is achieved by creating a level of player engagement that is equal to that which occurs during computer games. The real novelty of gamification is the digitization of motivation. Fogg’s model can be used to organize the educational process with the help of appropriate website software. This is achieved through interactive digital tools that are highly engaging and help build new skills and allow for instant feedback. For the implementation of the appropriate educational design, the work highlights some organizational and pedagogical aspects of training optimization, namely: the presence of an evaluation scale with clear criteria for evaluating all types of activities of students; toolkit for calculating the number of points, which determines the significance (progress or regression) of an individual player or team; open access for players with tracking opportunities to move to a new level; taking into account the number of attempts to solve tasks for the objectivity of the assessment; mobility in a virtual or physical environment. Conclusions. Gamification of education can increase student engagement, just as games can improve their skills and optimize learning.Item ЗНАЧЕННЯ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В НАВЧАННІ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ(2022) Біленкова, Л. М.; Bilenkova, L. M.У статті здійснено науково-педагогічне обґрунтування теоретико-методологічної сутності освітнього середовища та специфіки організації природничого освітнього середовища, його значення в навчанні природничої освітньої галузі в початковій школі. Охарактеризовано поняття «освітнє середовище», «освітній простір», «природниче освітнє середовище». Зазначено, що врівноважено організоване освітнє середовище створює сприятливі умови для заохочення, самовизначення, розвитку дитячих спромож- ностей задля майбутньої адаптації в житті. На основі поглядів науковців здійснено спробу розширення трактування сутності поняття «освітнє середовище» як комплексу природних, фізичних, соціальних суб’єктів, що безпосередньо впливають на розвиток дитини молодшого шкільного віку, її творче, професійне та особистісне становлення, сприяють виникненню особистісно орієнтованих комунікацій, створенню сприятливих організаційно-педагогічних умов комфортної життєдіяльності. Охарактеризовано два основні принципи сучасного освітнього середовища – гнучкість і стабільність. Розкрито вагоме значення зонування класної кімнати як фактору предметних асоціацій учнів початкових класів. Акцентовано на важливості підбору елементів освітнього простору на основі принципу єдиного підходу. Описано структуру облаштування освітнього середовища класної кімнати, що мотивує та налаштовує на продуктивну пізнавальну діяльність. Зазначено, що проблема організації природничого освітнього середовища в початковій школі є дуже важливою для навчання природничої освітньої галузі. Встановлено, що важливим освітнім осередком для засвоєння учнями початкових класів природничих знань є навчальний / дослідницький центр (осередок природознавства) освітнього середовища для реалізації навчально-дослідницької діяльності, що містить необхідні навчальні матеріали. Акцентовано на важливості наявності справжнього куточка природи в освітньому середовищі класу з метою розвитку дослідницьких здібностей, розуміння значення природоохоронної діяльності учнів початкових класів. The article provides a scientific-pedagogical substantiation of the theoretical-methodological essence of the educational environment and the specifics of the organization of the natural educational environment, its importance in the teaching of the natural educational field in primary school. The concept of “educational environment”, “educational space”, “natural educational environment” is characterized. It is noted that a balanced and organized educational environment creates favorable conditions for encouragement, selfdetermination, development of children’s abilities for future adaptation in life. On the basis of the views of scientists, an attempt has been made to expand the interpretation of the concept of “educational environment” as a complex of natural, physical, social entities that directly influence the development of a child of primary school age, his creative, professional and personal development, contribute to the appearance of personally oriented communications, the creation favorable organizational and pedagogical conditions for comfortable life. Characterized two basic principles of the modern educational environment: flexibility and stability. The importance of the zoning of the classroom as a factor of subject associations of primary school students was revealed. The importance of selecting elements of the educational space based on the principle of a unified approach is noted. The structure of the classroom educational environment is described, which motivates and motivates productive cognitive activities. It is noted that the problem of organizing a natural educational environment in primary school is very important for learning the natural educational field. It has been established that an important educational center for the acquisition of natural science knowledge by elementary school students is the educational / research center (natural science center) of the educational environment for the implementation of educational and research activities, which contains the necessary educational materials. The importance of the presence of a real piece of nature in the educational environment of the class in order to develop research skills, understanding of the importance of environmental protection activities of primary school students is noted.